Продовження реформи місцевого самоврядування та територіальної організації вл...
Локальна (місцева) ідентичність та її роль у формуванні спроможних територіальних громад Котенко Ярослав
1. Експертна та інформаційна підтримка процесу реформування місцевого
самоврядування та територіальної організації влади в Україні
Локальна (місцева) ідентичність та її
роль у формуванні спроможних
територіальних громад
2. Постановка проблеми:
що собою являє локальна ІДЕНТИЧНІСТЬ?
РОЛЬ локальної ІДЕНТИЧНОСТІ у
ФОРМУВАННІ СПРОМОЖНИХ територіальних
ГРОМАД
як ФОРМУВАТИ локальну ІДЕНТИЧНІСТЬ у
об'єднаній територіальній громаді?
4. ІДЕНТИЧНІСТЬ: визначення
Ідентичність це тотожність явища,
предмета або особистості самій собі, її
якісна самототожність у часі
Ідентичність особистості ґрунтується на її
самосвідомості
Розрізняють психофізіологічну, особистісну і
соціальну ідентичність людини
5. Психофізіологічна ідентичність означає усвідомлення
людиною єдності свого організму, фізіологічних і
психічних процесів, що в ньому відбуваються.
Особистісна ідентичність — це єдність і спадковість
життєдіяльності, цілей, мотивів, установок, ціннісних
орієнтацій і самосвідомості особистості. Особистісна
ідентичність включає ставлення до свого минулого,
теперішнього і майбутнього
Соціальна ідентичність означає єдність і спадковість
певної системи соціальних характеристик (норм, ролей,
статусів), що дозволяють диференціювати індивідів за їх
суспільним станом і груповою належністю.
Вона означає уявлення людини про своє особисте місце у
світі, усвідомлення нею приналежності до певної
соціальної групи, категорії.
6. Отже ідентичність — це:
зв'язок особистості із певною спільнотою,
ототожнення людиною себе з певною суспільною
групою, укорінена в духовному світі особистості
система цінностей, ідеалів, норм, вимог відповідної
спільноти
Ця система духовних якостей проявляється як її
усталене ядро, що дозволяє особистості залишаться
собою у мінливому та суперечливому середовищі
Будь-яке суспільство відрізняється від простого
набору громад, корпорацій і груп тим, що воно
стягнуте узами ідентичності. Дюркгейм називав цей
ядерний клей “загальною свідомістю”.
7.
8.
9. ЛОКАЛЬНА ІДЕНТИЧНІСТЬ це:
характерна РИСА СПІЛЬНОТИ, зокрема,
ГРОМАДИ, що є результатом ОТОТОЖНЕННЯ її
членів з певним МІСЦЕМ фізичного простору яке
має СИМВОЛІЧНУ і ЦІННІСНУ значущість та
специфічну КУЛЬТУРУ
Вона формується під впливом колективного та
індивідуального ДОСВІДУ і ВЗАЄМОДІЇ у межах
локальної спільноти
19. Відповідь/Рік 1992 2000 2002 2004 2005 2006 2008 2010 2012 2013 2014
громадянином
України
45.6 41 41 44.2 54.6 51.6 51.7 51.2 48.4 50.6 64.4
мешканцем
села, району,
міста
24 31.3 31.6 30.5 24.6 27.7 24.5 27.2 29.8 28.6 16.1
м-цем регіону
(області)
6.8 6.9 5.9 6.7 6.4 6.6 9.3 6.6 7.6 7.8 8
представником
етносу
- - 3 3.1 2.1 1.8 2.6 3.1 1.8 2 2.1
На запитання: Ким ви себе передусім
вважаєте? Респонденти надавали впродовж
зазначених років наступні відповіді:
20. Локальна ідентичність у соціологічному вимірі
ВИСНОВКИ:
за кількісними показниками посідає 2-ге місце у
рейтингу ідентичностей серед 7 видів ідентичностей та
демонструє стабільність;
протягом значного часового відрізку вона переважає
регіональну у середньому в 3 рази, і у свою чергу
приблизно у 2,3 рази поступається громадянській;
потенційно ЛІ може збігатися з громадянською
ідентичністю (2014 р.), із регіональною - меншою мірою
(2008 р.)
ОТЖЕ:
дослідження суспільної думки фактично за усі роки
незалежності України, свідчать про НАЯВНІСТЬ
ОБ’ЄКТИВНИХ ТА ТРИВКИХ ЧИННИКІВ, які лежать в
основі ЛОКАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ
21. Функції локальної ідентичності
Локальна ідентичність, разом із відчуття довіри,
єдності, солідарності, поваги, взаєморозуміння
серед членів громади сприяє появі її
самодостатності та життєздатності;
Може стати підставою для поведінкової
активності спільноти і частково компенсувати
втрату інших важливих ідентичностей;
Підсилює громадянську ідентичність та виступає
чинником консолідації українського суспільства;
Наявність у громади позитивної ідентичності є
важливою передумовою її суб’єктності, запорукою
сталості та саморозвитку.
23. Громада - це первинний осередок суспільства,
у якому виникають основні соціально-політичні
і економічні відносини. Її ознаки:
спільна територія проживання;
спільні інтереси у вирішенні питань
життєдіяльності;
соціальна взаємодія в процесі реалізації цих
інтересів;
самоідентифікація кожного члена з
громадою та, як, наслідок – своя локальна
ідентичність
24. Спроможна та життєздатна громада це
спільнота що:
усвідомлює свої права та інтереси;
виявляє спроможність до узгоджених та
солідарних дій щодо їх відстоювання та
захисту;
узгоджує протилежні інтереси своїх членів;
свідомо обирає із свого складу лідерів,
формує ОМС, ОСН тощо;
ефективно використовує ресурси та активи
для місцевого розвитку
25. Появі такої громади сприяє відчуття
довіри,
єдності,
солідарності,
поваги,
взаєморозуміння серед її членів,
а також її ідентичності
26. У процесі створення об'єднаних
територіальних громад
Об'єднуються спільноти із своєю ЛОКАЛЬНОЮ
ІДЕНТИЧНІСЮ, відтак, із своєю історичною,
культурною, соціальною, економічною, конфесійною та
іншою специфікою, особливими стосунками
Це може призвести до виникнення конкуренції або і до
конфліктів зазначених локальних ідентичностей, що
стимулюватиме соціальну напруженість та
дезорганізацію
Врахування цієї обставини має братися до уваги
керівництвом громади у ході формування нової
локальної ідентичності об'єднаної територіальної
громади
27. ІНСТРУМЕНТИ ТА ПРАКТИКИ ФОРМУВАННЯ
ЛОКАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ
ідентичність формується індивідом або групою
переважно у процесі їх соціалізації
СВІДОМА ДІЯЛЬНІСТЬ інституцій у напрямі
ФОРМУВАННЯ локальної ідентичності може
визначитися як ПОЛІТИКА ІДЕНТИЧНОСТІ
ВОНА передбачає відповідні СУБ’ЄКТИ,
ПРАКТИКИ, ІНСТРУМЕНТИ ТА МЕХАНІЗМИ, й
реалізується переважно в ідеологічній та
гуманітарній сферах
39. Микола Сергійович Огородник,
1963 року народження - майстер
народного мистецтва України із
міста Здолбунів Рівненської
області, близько 20 років
займається соломоплетінням та
іншими видами декоративно-
прикладного мистецтва.
За спеціальністю вчений агроном,
однак пізніше опанував фах
журналіста, екскурсовода,
масажиста, майстра народних
ремесел, травника, пасічника,
проводить в Києві майстер-класи
із соломо- та лозоплетіння.
У 2005 році заснував на малій
батьківщині своєї дружини, в
мальовничому селі Дермань
Перший, що у Здолбунівському
районі, ремісничий хутір
„Плугаки”.
Одружений, має трьох дітей.
42. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Локальна ідентичність це феномен свідомості
(індивідуальної та колективної) яка є результатом
ототожнення людиною себе з певним місцем, що має
символічну і ціннісну значущість, специфічну культуру;
Основними умовами її формування є наявність
необхідних ресурсів та взаємодії між членами місцевої
спільноти;
Локальна ідентичність може бути номінальною та
реальною. Остання виявляється у діяльнісній активності її
носіїв;
Локальна ідентичність підтримується, формується та
конструюється відповідними суб'єктами та
інструментами. Ця діяльність має соціальний,
економічний та культурний вимір.
Позитивно сформована локальна ідентичність – вагомий
чинник соціального здоров’я громади, її самодостатності
та життєздатності.
43. Дякую за увагу!
Пропоную почуте та побачене
враховувати та використовувати у
Вашій діяльності на благо громад !
КОТЕНКО Ярослав Володимирович,
експерт ГО “Інститут громадянського суспільства”
Тел +38 067 835 69 00
E-mail: SP2016@ukr.net
Editor's Notes
ідентифікація” (від лат. identifico - ототожнювати) означає процес емоційного та/або свідомого самоототожнення індивіда (групи, спільноти) з іншою людиною, групою, ідеалом, засвоєння ним (ними) норм, цінностей, стандартів поведінки тих спільнот, до яких належить або прагне належати особа (група).
Ідентичність означає одночасно і унікальність індивіда (спільноти), і його (їх) приналежність до певного об’єкту ототожнення - іншої людини, місця, території, етносу, конфесії тощо.