Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

Залюбівська Оксана Броніславівна

5 views

Published on

Розробка програми та впровадження дисципліни вільного вибору «Медіаграмотність та критичне мислення» на засадах міждисциплінарного підходу»

Published in: Education
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

Залюбівська Оксана Броніславівна

  1. 1. Розробка програми та впровадження дисципліни вільного вибору «МЕДІАГРАМОТНІСТЬ ТА КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ» на засадах міждисциплінарного підходу МІКРОПРОЄКТ Оксана Залюбівська o.zaliubivska@vntu.edu.ua
  2. 2.  Представлення й обговорення результатів участі в проєкті в межах «Академічної асамблеї ВНТУ» (грудень, 2019);  Розробка, апробація програми дисципліни вільного вибору «Медіаграмотність та критичне мислення» на засадах міждисциплінарного підходу та подання відповідного курсу (січень-червень, 2020);  Проведення опитування студентів ВНТУ щодо їхніх освітніх запитів та орієнтирів у виборі освітніх пропозицій (червень, 2020);  Підготовка відповідних наукових публікацій та начально-методичних розробок (2020-2021) ЕТАПИ РЕАЛІЗАЦІЇ МІКРОПРОЕКТУ
  3. 3. Розробка програми дисципліни вільного вибору та її впровадження
  4. 4. 1. Психологія особистості 2. Способи протидії маніпуляціям свідомістю 3. Управління конфліктами та їх вирішення 4. Риторика: технологія успіху 5. Медіаграмотність і критичне мислення 1. Конфліктологічна культура 2. Культурологічна математика 3. Культурологія 4. Українська та зарубіжна музика 5. Основи логіки Перелік гуманітарних дисциплін вільного вибору – 2020
  5. 5. Карантин-2020: Електронний університет ВНТУ
  6. 6. Карантин-2020: Робочий стіл викладача
  7. 7. Опитування студентів ВНТУ щодо їхніх освітніх запитів та орієнтирів у виборі освітніх пропозицій
  8. 8. Які з поданих міркувань відповідають вашому вибору (змістовий аспект)? 1 Ця дисципліна потрапляє в коло моїх інтересів, містить багато цікавої інформації і збагатить мою ерудицію. Думаю, можна буде більше слухати викладача, ніж проявляти власну активність. 2 Це практично орієнтований курс. Сподіваюся в ньому розвинути свої особистісні якості, передбачаю, що буде багато інтерактиву. 3 Обрана дисципліна мені видалася «легшою», ніж інші для опанування й здачі заліку. 4 О, це щось нове і невідоме для мене! Маю мало знань з цієї сфери, треба вибрати.
  9. 9. ЗАЛЮБІВСЬКА О. Б. До розробки програми вибіркової дисципліни «Медіаграмотність та критичне мислення» на засадах міждисциплінарного підходу Київ : Центр Вільної Преси, Академія української преси, 2020. C. 343–351. ISBN 978-617-7370-10-8. Режим доступу: http://www.aup.com.ua/uploads/Zbirnyk _8_konf_2020.pdf Програма дисципліни «Медіаграмотність та критичне мислення» на засадах міждисциплінарного підходу Апробація
  10. 10. Медіаосвіта має охоплювати навчання і викладання на всіх рівнях освіти / ЮНЕСКО, ХХ ст. Медіаграмотність слід відрізняти від використання медіа як допоміжних засобів у викладанні інших галузей знань, а розглядати як автономну галузь знань / ЮНЕСКО, ХХ ст. Медіаграмотність належить до основних прав людини. Медіа та інформаційна грамотність надає всім громадянам критичну компетенцію вижити у ХХІ столітті / ЮНЕСКО, ХХІ ст. Чому медіаграмотність?
  11. 11. Програму розроблено з урахуванням:  рекомендацій ЮНЕСКО в царині медіа та інформаційної грамотності  рекомендацій міжнародних науково-практичних конференцій «Сучасний простір медіаграмотності та перспективи його розвитку» (Київ, Академія української преси, МОН України, 2013–2019 рр.);  навчально-методичних матеріалів проєктів з медіаосвіти в Україні (IREX in Ukraine, Академії української преси в партнерстві з МОН України, у тому числі);  європейських і національних нормативних документів щодо змісту й результатів вищої освіти (ESG 2015; EQF 2017; QF EHEA 2018).
  12. 12. Формувати:  культуру медіаспоживання студентів як майбутніх фахівців та активних громадян;  здатність критичного аналізу текстів (зображень, відео), дискурсу;  здатність аналізу й оцінки власного медіаполя;  здатність текстотворення;  готовність висловлювати власні судження, в тому числі й через публічні виступи, презентувати власні ідеї; Завдання надати здобувачам вищої освіти теоретичні знання та практичні навички для опанування сучасними медіа та розвитку критичного мислення, які є важливою складовою особистого, професійного та громадянського життя сучасної людини, а також є інструментами для навчання впродовж життя. Мета
  13. 13. Програмні результати: Студенти знатимуть: методи аналізу та критерії оцінки медіапродукції; риторичні інструменти розвитку критичного мислення та креативності; методи текстотворення; умови ефективної публічної комунікації. Студенти вмітимуть: аналізувати й оцінювати медіатексти та джерела інформації, застосовуючи різні види аналізу; інтерпретувати тексти, зображення, відео та цінності, що вони поширюють; створювати власні письмові й усні (публічні) висловлювання, керувати груповою дискусією.
  14. 14. Загальні компетентності випускника ЗВО, формування яких забезпечує дисципліна:  здатність використовувати інформаційні та комунікаційні технології;  здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел;  здатність бути критичним і самокритичним;  здатність генерувати нові ідеї (креативність);  здатність до міжособистісної взаємодії та роботи в команді;  здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського суспільства, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні.
  15. 15. Зміст програми Модуль І Знання й розуміння медіа: Homo loguens в інформаційному світі Модуль ІІ Аналіз і оцінка медіадискурсу Модуль ІІІ «Життя» в медіа: використання, продукування, взаємодія
  16. 16. Міждисциплінарний підхід Міждисциплінарні вектори розвитку сучасної медіаосвіти професійно-орієнтований вектор медіапедагогічний вектор медіапсихологічний вектор медіаекологічний вектор медіасоціологічний вектор Г. Онкович (2015) медіаетика медіаправо медіакультурологічний вектор мадіариторичний вектор
  17. 17. Мета статті: поінформувати про те, що сталося (63,33%). Позиція журналіста є нейтральною (36,67%). Текст викликає нейтральні емоції (50%).  «Чи замислилися ви, читаючи, яке речення передає ключову ідею тексту? Наскільки цінна ця ідея? Вона конструктивна чи деструктивна? Чи в тексті її немає як такої?  Які цінності сповідує автор? На що спрямована стаття (які наслідки, передбачає автор)?  В чому цінність статті (суспільна, культурологічна, історична, гуманістична)?  Який вплив (інтелектуальний, ціннісний та емоційний) спричинило на вас це читання?» Курс змішаного навчання «VERY VERIFIED» (ВНТУ, IREX; EdEra) Аналіз статті «Заборона всього російського: особливий шлях України»
  18. 18. Медіаграмотність Аналіз медіатексту (текст, зображення, відео) Відповідність журналістським стандартам  оперативність, актуальність;  достовірність і точність подачі інформації;  аналіз джерел; фактчекінг;  повнота подачі фактів та інформації; баланс думок і точок зору;  відокремлення суджень від фактів;  ідентифікація маніпулятивних технік, мови ворожнечі;  ідентифікація типу контенту (пропаганда, інформація, реклама тощо);  ідентифікація самоцензури;  ідентифікація «порядку денного» (аgenda-setting, gatekeepers)
  19. 19. ЕТОС: ідентифікація мети крізь систему ставлень і цінностей автора та його цільової аудиторії; суспільні / громадянські цінності, які транслює текст. Узгодженість етосів. ЛОГОС: ідентифікація ключового повідомлення тексту та його цінність («ідея, гідна поширення у світі»), логіка розгортання тези, якість аргументації, вияв причинно- наслідкових зв’язків, логіка порівнянь, протиставлень, узагальнень. ПАФОС: ідентифікація вербальних і невербальних елементів, які спрямовані на почуття медіаспоживача; ідентифікація власних емоцій, викликаних «медіаспоживанням», та емоцій автора (явних і прихованих). Ідентифікація ТРИЄДНОСТІ етосу-логосу-пафосу медіатексту. Етос – логос – пафос медіатексту Риторика Аналіз медіатексту (текст, зображення, відео)
  20. 20. Проблеми, які потребують подальшого дослідження (в процесі викладання пропонованої дисципліни в 2020/2021 навчальному році) • розробка методології укладання міждисциплінарного термінологічного словника; • порівняння й гармонізація методів дослідження обраних дисциплін в межах міждисциплінарної програми; • виявлення й обґрунтування наявності/браку ефекту синергії міждисциплінарної програми; • розробка методичного забезпечення курсу, зокрема алгоритму риторичного аналізу медіатексту, медіадискурсу.
  21. 21. Розробка програми та впровадження дисципліни вільного вибору «МЕДІАГРАМОТНІСТЬ ТА КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ» на засадах міждисциплінарного підходу Оксана Залюбівська o.zaliubivska@vntu.edu.ua

×