У книзі "65 шедеврів..." мистецтвознавиця і лекторка, Діана Клочко представляє свій канон і пояснення, чому саме ці твори мають таке велике значення для наших сучасників. Усі вони в стильовому розмаїтті є свідками великих (хоч і не завжди відомих) інтелектуальних історій. Дуже важливо, що книга не зависла у часі — відчувається, що вона написана (і, відповідно, потрібна) тут і зараз. Перегортаючи останню сторінку «65 українських шедеврів. Визнані й неявні», розумієш, що подібні книги — один із тих факторів, які ставлять українське мистецтво на рівні зі світовим.

1. Діана Клочко.
65 українських шедеврів.
Визнані й неявні

2. Як ми поглиблюємо знання про мистецтво?
Читаємо в інтернеті, ходимо по музеях,
відвідуємо лекції, спілкуємося. Але
систематизація набутої інформації
відбувається за рахунок книжок. Неможливо
цікавитися мистецтвом і хоча би час від часу
не читати про нього серйозні видання.
Жанр мистецтвознавчих есеїв майже не
розвинутий. Таких текстів, які допомагають
нам зрозуміти мистецтво як процес, як
невід'ємну частину соціального та
історичного розвитку, дуже небагато.
Тож книга «65 українських шедеврів.
Визнані й неявні», яка вийшла друком у
видавництві ArtHuss — сама по собі шедевр
свого напрямку.

3. Книга складається з п`яти розділів:
• «Згадати міф»
• «Серед своїх»
• «Французький слід»
• «Візіонери ідей»
• «Тонкий штрих»

4. Мистецтвознавиця і лекторка, Діана
Клочко представляє у книзі свій канон і
пояснення, чому саме ці твори мають
таке велике значення для наших
сучасників.
Усі вони в стильовому розмаїтті є
свідками великих (хоч і не завжди
відомих) інтелектуальних історій.

5. Це видання працює на створення альтернативної
історії українського мистецтва, доповненої
творами, які у ХХ столітті не вважались ''вартими
уваги'' з ідеологічних причин.
Саме тому і вибір, і опис, й інтерпретації
включають 65 шедеврів скульптури, графіки й
живопису з широкого поля європейських
асоціацій.
Ці 65 творів є фундаментом для першої
півсотні есеїв, літературного жанру, що поки що
не є достатньо представленим в українській арт-
критиці.

6. Значно більшої уваги заслуговує зміст
книги, адже дослідниця зібрала по-
справжньому значимі та особливі
мистецькі здобутки вітчизняних
художників (і не тільки) до часів здобуття
Україною незалежності.
Тут представлені відомі багатьом
картини:
• О. Мурашка,
• М. Пимоненка,
• М. Башкирцевої,
• А. Базилевича,
• Г. Нарбута,
• Т. Яблонської,
• К. Білокур,
• К. Малевича
• та ін.

7. Книга написана не просто як цікаві
мистецтвознавчі есе, вона вчить свого
читача розумітися на мистецтві, критично
осмислювати та цінувати вітчизняну
мистецьку спадщину, порівнювати зі
світовими шедеврами і врешті
усвідомлювати унікальність та
самобутність українського мистецького
руху.
Побачивши картини наживо, вчить
вміти розгледіти кожну деталь, кожен
мазок пензлем, насолодитися грою
світлотіней, поспілкуватися з полотном і
фарбами наодинці.

8. У розділі «Французький слід»,
наприклад, представлені есеї про
художників, які зазнали у своїй творчості
впливу французького мистецтва:
• Марія Башкірцева
• Микола Глущенко
Або творили у напрямках, характерних
для французьких митців:
• Юрій Єгоров а-ля Поль Сезанн.

9. Робота Зої Лерман «Батьківство» — немовля
тримає на руках не мати, що традиційно для
радянського дискурсу, а батько.
Або графічний портрет Василя Стуса авторства
Віктора Зарецького.
«Пресвята Богородиця» Леся Лозовського —
учня Георгія Нарбута і Михайла Бойчука;
талановитого юнака, який трагічно загинув у віці
22 років.
Відзначити окремо можна кожний твір як
унікальний в своєту жанрі та тематичному
відображені сюжету — на те вони й шедеври.

10. Розділ «Візіонери ідей» — про
авангардистів:
• етюд Василя Кандинського (1902 р),
який зберігається в Одеському
художньому музеї;
• одну з двох наявних в Україні
картин Казимира Малевича (з
Пархомівського художнього музею
імені Панаса Луньова);
• раритетні ескізи костюмів
від Олександри Екстер, Вадима
Меллера, Олександра Хвостенка-
Хвостова з Музею театрального,
музичного та кіномистецтва України.

11. Що робить цю книгу унікальною?
Вписування українських творів у світовий
контекст, адже вибір творів та ілюстрації
ретельно підібрані.
Як це написано?
Стиль викладу матеріалу жвавий, ємний; з
цікавинками, які розширюють уявлення
про мистецтво зокрема і українську історію
загалом.

12. Наприклад, на картині Герасима
Головкова «Ставок у парку» (1905 рік)
можна побачити маєток Сергія Панкеєва.
Довідка: Сергій Панкеєв - представник
однієї з найзаможніших родин Одещини, з
1910 року консультувався у Зигмунда
Фрейда, відомий як «Людина-вовк».
Це про нього Зигмунд Фройд написав
«З історії одного дитячого неврозу».

13. В есеї про скульптуру «Король і
блазень» Ольги Рапай-Маркіш
авторка пише про «актуальну
політичну гру».
Огляд шедеврів закінчується роботою 1990
року. Часовий проміжок створення згаданих
у книзі творів мистецтва — від давніх-давен
до моменту здобуття Україною незалежності.

14. Це дуже важливо, що книга не зависла у часі — відчувається, що вона написана (і, відповідно,
потрібна) тут і зараз.
Авторка стверджує, що наступна книга буде присвячена шедеврам, створеним з 1991 року і до
сьогодення.
Перегортаючи останню сторінку «65 українських шедеврів. Визнані й неявні», розумієш, що подібні
книги — один із тих факторів, які ставлять українське мистецтво на рівні зі світовим.
Запрошуємо до ознайомлення з новим виданням