1. Ракитянська Валентина Дмитрівна,
директор ХДНБ ім. В. Г. Короленка,
Сафонова Вікторія Володимирівна,
голов. бібліотекар ХДНБ ім. В. Г. Короленка
Україна, Харків
«Бібліотечна енциклопедія Харківщини»:
концепція регіонального електронного проекту
Сьогоднішня конференція «Короленківські читання» присвячена
обговоренню проблеми формування цифрового регіонального простору
спільними зусиллями бібліотек, архівів, музеїв як базових закладів, що
зберігають пам'ять людства у будь-якому форматі. Звичним завжди був формат
збереження матеріальних носіїв культури. І також звичним є формат основної
доповіді конференції як підсумкового документа за певний час.
Програма конференції охоплює різні аспекти інтеграційних процесів у
цифрову епоху: напрацьовані ресурси і сервіси, нові теоретичні проблеми он-
лайн бібліотек і цифрового читання, презентацію навчальних посібників і
сучасних методів доведення до споживачів актуальної інформації, звіти про
окремі проекти і дослідження.
Але цього разу ми вирішили змінити формат основної доповіді на
презентацію майбутньої, дуже важливої роботи, щодо реалізації ідеї створення
мультимедійного регіонального проекту «Бібліотечна енциклопедія
Харківщини». Пропонуємо концептуальні засади, наш погляд масштабного
проекту, в якому будуть задіяні всі бібліотеки Харківщини і бібліотечна
наукова еліта, і який у подальшому стане основою ще більш потужного проекту
– порталу «Харківська бібліотечна школа».
Ця ідея обговорювалася два роки тому, але час вніс свої корективи. Чому
ж її реалізація сьогодні для бібліотек є такою важливою?
Бібліотека як гуманітарна інституція знаходиться в авангарді закладів
культурно-освітньої сфери, що створюють інтегровані електронні ресурси,

2. надають інформацію про певну територію в контексті її культурних
здобутків. Створення місцевих або регіональних галузевих інформаційних
ресурсів науково-освітнього, науково-довідкового характеру дозволяє в умовах
глобалізації зберегти самоцінність кожної громади, що проживає на певній
території, надати можливість для взаємодії і безбар’єрного спілкування не
тільки для спеціалістів бібліотечної справи, а й наших колег з архівів, музеїв,
інших закладів культури, краєзнавців, не говорячи вже про науковців
харківської бібліотечної школи. Це почесне завдання для нашого регіону –
узагальнюючи інформацію, що відтворює і історію, і сучасність, і окремі
персоналії, скласти цілісну картину стану бібліотечної справи Харківщини.
«Бібліотечна енциклопедія Харківщини» – регіональна електронна
енциклопедія, єдиний інтегрований професійний ресурс, який акумулюватиме
відомості (наукову та довідкову інформацію) про бібліотечно-бібліографічну,
книгознавчу та документознавчу сферу регіону, розкриватиме здобутки
бібліотечної справи, а також суміжних галузей у регіональному аспекті, може,
на наш погляд, стати одним із потужних сучасних каналів, що здатний
виконати одразу комплекс завдань.
Основна мета і завдання проекту «Бібліотечна енциклопедія
Харківщини» – професійна інтелектуальна інтеграція для виявлення і
накопичення загального здобутку бібліотечної галузі регіону, його
презентація та популяризація; персоніфікація окремих сторінок історії
бібліотечної справи; об’єктивне відтворення сучасної ситуації у бібліотечній
та культурній сфері відповідно до системи наукових поглядів, покращення
іміджу бібліотек як провідних культурно-освітніх закладів та створення умов
для вирішення низки проблемних питань бібліотечної практики.
Що потрібно зробити?
По-перше, створити авторський та науково-редакційний колективи, що,
на наш погляд, можуть бути презентовані провідними теоретиками і
практиками сфери документальних комунікацій: викладачами Харківської
державної академії культури, фахівцями провідних наукових та публічних
бібліотек – методичних центрів: Харківської державної наукової бібліотеки ім.

3. В. Г. Короленка, Центральної наукової бібліотеки Харківського національного
університету ім. В. Н. Каразіна, Харківської обласної універсальної наукової
бібліотеки та інших, а також професійної спільноти із Харківського обласного
відділення Української бібліотечної асоціації (ХОВ УБА) та інших установ, у
тому числі сподіваємося на співпрацю зі спеціалістами архівної і музейної
справи, документознавцями тощо.
По-друге, найближчим часом затвердити словник, визначити обсяг
статей, розробити методичні рекомендації для авторів енциклопедії.
Визначитися з програмним забезпеченням.
Вирішення вимагають питання належного фінансування, організаційно-
управлінського забезпечення проекту. Тут доречно нагадати про можливості,
які надає членство в УБА.
Оскільки «Бібліотечна енциклопедія Харківщини» готуватиметься у
форматі електронного видання, окремо буде створюватися банк даних
авторських відомостей, персоналій, іншої інформації, необхідної для обробки
матеріалу і компонування контенту майбутнього електронного ресурсу.
«Бібліотечна енциклопедія Харківщини» як результат цієї роботи має бути
представленою як регіональний професійний ресурс науково-довідкового
характеру, що акумулює відомості та інтелектуальну продукцію регіонального
фахового співтовариства, у тому числі авторські статті з різних питань
бібліотечної практики. Ресурс динамічний, регулярно оновлюваний
(електронна форма використовується як сучасний оперативний і масовий засіб
представлення наукової інформації).
Як база даних професійної інформації (галузевий електронний ресурс) він
буде виконувати одночасно декілька функцій, а саме:
o кумулятивну та інтегруючу (фахові знання і практичний досвід
бібліотечної роботи);
o репрезентативну, рекламну (представляти, демонструвати доробок
професійної спільноти, творчий внесок і місце бібліотек в
інфраструктурі регіону);
o педагогічну, освітню (навчання професії);

4. o науково-довідкову, науково-допоміжну (використання при
написанні наукових статей, інших матеріалів);
o науково-практичну (вивчення досвіду та вдосконалення
бібліотечної практики).
На кого розрахований цей ресурс?
Цільову аудиторію «Бібліотечної енциклопедії Харківщини» можна
розподілити за основними трьома категоріями.
Перша категорія – представники бібліотечної сфери: практики, науковці,
викладачі, аспіранти, студенти.
Друга категорія – фахівці суміжних галузей системи соціальних
комунікацій (архівісти, видавці, документознавці, музеєзнавці, культурологи).
Третя категорія – представники гуманітарних професій та інші
зацікавлені користувачі (філологи, історики, краєзнавці, громадські діячі).
Основними критеріями науково-дослідної та науково-організаційної
роботи зі створення проекту «Бібліотечна енциклопедія Харківщини» мають
бути актуальність, науковість, вичерпність та достовірність інформації, що
є базовими для науково-довідкового видання.
Відомо, що в сучасній українській енциклопедистиці достатньо гостро
стоїть проблема кваліфікаційного рівня підготовки матеріалів,
спостерігається зниження якості довідкових видань в цілому, їх наукового
рівня та ігнорування енциклопедичної методики [1]. Цей чинник негативно
впливає на культурно-освітній рівень населення та погіршує імідж розробників
видань. Тому так важливо дотримуватися наукової чіткості та логіки
викладання матеріалу, всіх зазначених критеріїв.
Оскільки «Бібліотечна енциклопедія Харківщини» буде вирішувати
завдання професійного навчання, взаємообміну знаннями, в цілому –
сприяння професійному розвитку, ресурс включатиме авторські статті, що
відображають сучасну проблематику, інноваційні ідеї.
З одного боку, за зразок у створенні галузевої енциклопедії можна брати
напрацювання, розроблені колегами із Національної парламентської бібліотеки
України. Йдеться про проект «Українська бібліотечна енциклопедія»

5. (http://www.nplu.org/article.php?id=9) [2; 3]. Проте «Бібліотечна енциклопедія
Харківщини» є оригінальним проектом з точки зору регіонального контенту,
що буде представлений значно ширше, більш вичерпним, над яким мають
ретельно попрацювати окрім авторів, наукові консультанти, ІT-спеціалісти.
Структура «Бібліотечної енциклопедії Харківщини». В умовах
інформатизації структурування контенту є більш гнучким у порівнянні з
традиційними друкованими енциклопедіями. Тож пошук поняття, терміну або
окремого закладу, організації буде забезпечуватися розвинутим науково-
допоміжним апаратом.
Детальна розробка словника, як вже зазначалося, – попереду. Проте
основними розділами, ймовірно, будуть:
o Бібліотеки Харкова та Харківської області (відомості про
бібліотечну мережу регіону: публічні і наукові бібліотеки, в тому числі
бібліотеки навчальних закладів).
o Професійні об'єднання, конференції, наради.
o Бібліотечні фонди.
o Бібліотечне обслуговування. Користувачі.
o Соціокультурна діяльність.
o Науково-дослідна діяльність.
o Методична робота та інноваційна практика.
o Інформаційні технології в системі соціальних комунікацій.
o Бібліографічна діяльність.
o Книгознавча та документознавча діяльність.
o Історія бібліотечної справи регіону.
o Бібліотекознавство та професійна підготовка.
o Бібліотечна реклама та бібліотечний маркетинг.
o Бібліотечний менеджмент. Кадри.
o Міжнародні зв’язки.
o Фахова періодика.
o Персоналії.

6. Як електронний проект, що містить науково-довідкову інформацію і є по
суті електронною енциклопедією, «Бібліотечна енциклопедія Харківщини» має
включати чотири основні типи статей:
 статті-огляди (для найоб’ємніших і найважливіших питань, наприклад
про бібліотечну мережу регіону);
 основний масив – статті-довідки (про окремий напрям бібліотечної
діяльності, персоналії, матеріали про окрему бібліотеку чи організацію,
інноваційний досвід тощо);
 статті-дефініції (стисле і вичерпне тлумачення термінів);
 статті-відсилання (допоміжні статті, стислі відсилання до інших статей)
та ін.
На етапі збору й обробки інформації одночасно планується формування
бази даних, де окремий предметно-тематичний блок (відповідно до розділів
словника) буде наповнюватися статтями, гіперпосиланнями, ілюстраціями,
картами, таблицями, діаграмами, бібліографічними ресурсами та іншим
супровідним матеріалом. Відомості про регіони швидко застарівають, тому
необхідно створювати ресурс, здатний регулярно оновлюватись. Така
актуалізація можлива за участі відповідальних (модераторів), у тому числі тих,
які будуть формувати інформаційний масив про окремі бібліотеки. Це є
аргументом на підтримку ідеї «Бібліотечної енциклопедії Харківщини» як
електронного корпоративного проекту з розподіленим доступом (як варіант).
Колектив ХДНБ ім. В. Г . Короленка вже підготував низку статей до
«Української бібліотечної енциклопедії». Ці напрацювання можуть бути
використані і для «Бібліотечної енциклопедії Харківщини». Співробітники
бібліотеки також мають досвід спільної творчої праці (йдеться про збірник
науково-популярних нарисів «Бібліотека в історичному просторі трьох епох»,
присвячений 125-річному ювілею нашої книгозбірні). Впевнені, що і цього разу
колеги зможуть працювати ефективною командою, оскільки продемонстрували
і хист до дослідницької роботи, і можливість оперативно виконувати поставлені
завдання. Багато матеріалів має і Центральна наукова бібліотека ХНУ ім.
В. Н. Каразіна, інші вузівські та публічні бібліотеки.

7. На сьогодні вже маємо підготовлені матеріали й авторів із шановного
колективу Харківської державної академії культури. Всім відома наполеглива
праця доцента Віктора Васильовича Сєдиха з вивчення історії бібліотек
Харківського регіону та його наукові розвідки з цієї тематики [4]. Маємо надію
на тісну співпрацю і з іншими колегами наукового колективу цього закладу в
написанні статей до «Бібліотечної енциклопедії Харківщини» про різні напрями
бібліотечної, соціально-комунікаційної сфери в цілому, в науковому
редагуванні та роботі у складі редколегії.
Як корпоративний проект «Бібліотечна енциклопедія Харківщини»
потребує уваги і розуміння кожним учасником визначених завдань і
функцій. Стимулом для кожного учасника (організації) має стати презентація
власних напрацювань як складової частини професійної діяльності
бібліотечної спільноти регіону. Це сприятиме розширенню корпоративних
професійних зв’язків та всебічній інтеграції інтелектуального потенціалу
професійного співтовариства регіону.
Аналіз внеску бібліотечної спільноти регіону в спільну справу, в нашому
випадку – у розвиток вітчизняної бібліотечної сфери – впливатиме,
сподіваємося, на подальший розвитку галузі в цілому.
Тож, шановні колеги, запрошуємо до співпраці!
Пропонуємо:
1. До кінця 2014 року сформувати редакційну колегію та визначитися з
координаційними центрами;
2. Провести серію організаційно-методичних сесій;
3. Розробити план діяльності;
4. Визначитися з програмним забезпеченням;
5. Створити базовий словник.
Безумовно, це стислі і попередні пропозиції, які з початком роботи над
проектом мають оформитися у більш детальні рекомендації і формати, але
колективна праця має стати свідченням реальної взаємодії, координації і
командної роботи у створенні професійного наукового он-лайн ресурсу.
Дякую за увагу!

8. Використані джерела
1.Черниш, Н. І. Українське енциклопедичне книговидання: долаючи
кризу / Н. І.Черниш // Соціальні комунікації в стратегіях формування
суспільства знань : матеріали міжнар. наук. конф. 26–27 лют. 2009 р. – Харків,
2009. – Ч. 1. – С. 115–117.
2. Концепція «Української бібліотечної енциклопедії» : проект //
Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2011. – № 2. – С. 5–6.
3. Методичні рекомендації для авторів «Української бібліотечної
енциклопедії» / Нац. парлам. б-ка України ; уклад.: С. Л. Зворський,
Л. М. Любаренко, Г. П. Нелипа ; наук. ред. З. І. Савіна. – К. : НПБУ, 2012. –
28 с.
4. Сєдих, В. В. Бібліотеки Харківщини: минуле, сучасне, комунікації /
В. В. Сєдих // Короленківські читання 2012. Взаємодія та партнерство бібліотек
у регіональному інформаційному просторі : матеріали ХV Всеукр. наук.-практ.
конф. Харків, 11 жовт. 2012 р. / Харк. держ. наук. б-ка ім. В. Г. Короленка. –
Харків, 2013. – С. 173–181.
5. Петровская, Л. И. Классическая энциклопедия: базовые технология и
методика / Л. И. Петровская // Українська енциклопедистка : матеріали Третьої
міжнар. наук. конф. 22–23 жовт. 2013 р., м. Київ. – Київ, 2014. – С. 116– 122.
6. Ракитянська, В. Д. Взаємодія бібліотек регіону як умова їх розвитку /
В. Д. Ракитянська // Короленківські читання 2012. «Взаємодія та партнерство
бібліотек у регіональному інформаційному просторі» : матеріали XV всеукр.
наук.-практ. конф.(м. Харків, 11 жовт. 2012 р.) / Харк. держ. наук. б-ка ім.
В. Г. Короленка та ін. – Харків, 2013. – С. 6–14.
7. Бачалдин, Б. Н. Библиотечная энциклопедия – труд коллективный /
Б. Н. Бачалдин // Библиотековедение. – 1996. – № 2. – С. 43–63.