14 травня 2021 р. відзначається 150 років від дня народження Василя Семеновича Стефаника (1871–1936), видатного українського письменника, громадського та політичного діяча, однієї з важливих постатей культурного та соціально-політичного життя України на зламі століть. Одеська національна наукова бібліотека пропонує переглянути електронну виставку «Я писав про те, що серце співало…», що представляє видання, присвячені життєпису та творчому доробку Василя Стефаника, а також сучасні та прижиттєві видання творів письменника.

1. “Я писав про те, що серце співало…”
Одеса, 2021
Одеська національна наукова бібліотека
до 150-річчя від дня народження Василя
Стефаника, видатного українського
письменника, громадського та
політичного діяча, однієї з важливих
постатей культурного та соціально-
політичного життя України

2. «Ця строгість, точність, глибина
дослідження людського існування
робить новели Стефаникові вічно
жаріючим огнищем роздумів,
переживань, відчуттів.
Це вогнище обпікає і наші серця,
обпікає серця наших дітей, обпікатиме
серця прийдешніх поколінь…»
Микола Бажан (1904-1983), український
поет, перекладач, культуролог, філософ,
громадський діяч, академік.

3. Стефаникознавство в Прикарпатському національному університеті імені Василя
Стефаника [Текст] : бібліогр. покажч. / Прикарпат. нац. ун-т ім. В. Стефаника,
Наук. б-ка ; [упоряд.: О. М. Блинчук, Є. Ф. Ражик ; відп. ред. та авт. передм. М. В.
Бігусяк]. - Івано-Франківськ : Вид-во Прикарпат. нац. ун-та ім. В. Стефаника, 2011.
Провідним центром стефаникознавства в Україні є
Прикарпатський національний університет ім.
Василя Стефаника. Учені вишу вивчають життєвий й
творчий шлях Василя Стефаника, досліджують його
художню, літературознавчу та епістолярну
спадщину, організовують наукові конференції,
захищають дисертації, пишуть художні твори про
визначного майстра.
У бібліографічний покажчик увійшли дані про
матеріали наукових конференцій, колективні
монографії, художні твори, статті науковців
Прикарпатського національного університету імені
Василя Стефаника, присвячені життєпису та
творчому доробку Василя Семеновича Стефаника.

4. Шевченко. Франко. Стефаник [Текст] : матеріали Міжнародної наукової
конференції / Прикарпатський ун-т ім. Василя Стефаника ; голов. ред. В. І.
Кононенко. - Івано-Франківськ : Плай, 2002.
У 2002 році вийшла друком книга «Шевченко.
Франко. Стефаник: матеріали Міжнародної наукової
конференції», у якій публікуються доповіді й
повідомлення учасників Міжнародної наукової
конференції «Кобзар. Каменяр. «Покутська трійця»»,
присвяченої 130-річчю від дня народження
В.Стефаника, і третій, стефаниківський розділ тут є
найбільшим.
«Головна його ідея – показати Стефаника Майстром
Слова новаторського, який, без перебільшення,
випередив свій час, – зазначає у рецензії на збірник
професор, доктор філологічних наук Любомир
Сеник. – Автори ніби по цеглинці вибудовують цікаву
споруду, «архітектоніка» якої підкреслює наше
розуміння Майстра, який донині дивує своїм
естетичним світом, своєю світобудовою, що
постійно вражає читача цим у багатьох відношеннях
дуже зболеним світом…».

5. Хороб С.І. Літературно-мистецькі знаки життя (літературознавчі й театралознавчі статті,
дослідження і публіцистика) [Текст] / С. І. Хороб ; Прикарпатський ун-т ім. Василя
Стефаника, Наукове товариство ім. Шевченка, Інститут українознавства Прикарпатського
ун-ту ім. Василя Стефаника. - Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2009.
До книги увійшли статті, дослідження, розвідки,
передмови і публіцистика, які публікувалися в
українських і закордонних виданнях. Книга
упорядкована автором таким чином, щоб у її тематично-
проблемному розмаїтті, з одного боку, було відбито
його наукові, літературно-художні та мистецькі
зацікавлення, а з іншого, - його концептуально-
інтерпретаційну модель постійних дослідницьких
пошуків та уподобань як філолога, театралознавця,
теоретика, компаративіста й історика національного
письменства та сценічного мистецтва. Окремий розділ
присвячено «Покутській трійці», зокрема прозі Василя
Стефаника крізь призму драматургічних категорій.
Хороб Степан, доктор філологічних наук, професор, завідувач
кафедри української літератури Прикарпатського національного
університету імені Василя Стефаника.

6. Піхманець. Р. В. Іван Франко і Василь Стефаник : Взаємини на тлі доби [Текст] / Р.В.
Піхманець ; НАН України. Львівське відділення Інституту літератури ім.
Т.Г.Шевченка. – Франкознавча серія. Вип. 13; Інститут українознавства при
Прикарпатському ун-т ім. Василя Стефаника ; Наук. ред. М.З. Легкий. - Львів, 2009.
У книжці на багатому фактографічному матеріалі, зокрема на
рукописних джерелах, розкрито взаємини Івана Франка й
Василя Стефаника як найчільніших представників «старшого» і
«молодого» поколінь в українській політичній історії і в
розвитку національного письменства.
Монографія Романа Піхманця – ґрунтовне і цікаве
дослідження про стосунки двох великих українських
письменників… У монографії використано невідомі раніше
матеріали листування, архівні знахідки, по-новому прочитано
відомі факти біографії Франка
Роман Піхманець, доктор філологічних наук, професор
кафедри української літератури Прикарпатського
національного університету імені Василя Стефаника.

7. Стефаник Ю.В. Роздуми про батька [Teкст] : статті про Василя Стефаника. Листи
в Україну / Ю. В. Стефаник ; упоряд., вступ.ст., коментарі Ф. Погребенник. - Київ :
Криниця, 1999
До книжки увійшли дослідницькі статті та дослідження Юрія
Стефаника (виступав під псевдонімом Юрій Гаморак, Юрій
Клиновий), його вибрані листи в Україну, що присвячені
дослідженню життя і творчості батька Василя Стефаника. Вони
розкривають багато важливих сторінок біографії і творчої
спадщини видатного новеліста, вводять у літературний обіг
документи його архіву, який Ю.Стефаник почав опрацьовувати
одразу після смерті батька. Ці публікації, що мають значення
першоджерела, за винятком кількох ранніх, в Україні невідомі.
Вони друкувались в емігрантській пресі.
Листи Юрія Стефаника, надіслані з-за кордону до батька, брата
Кирила, до приятелів, розкривають одну з граней його
духовного зв'язку з рідною землею.
Стефаник Юрій Васильович (псевдоніми і криптоніми —
Юрій Клиновий, Юрій Гаморак, Т. Т., Ю. К. та інші. Ю.
Гаморак, Ю. Клиновий) (24 липня 1909 - 1985) —
український громадсько-політичний діяч і письменник,
журналіст, редактор, літературний критик. Син Василя
Стефаника.

8. Процюк С.В. Троянда ритуального болю [Текст] : роман про Василя
Стефаника / Степан Процюк. - К. : Академія, 2010.
«Троянда ритуального болю» – одна з перших спроб
серйозного художньо-психологічного осмислення постаті
Василя Стефаника як людини й творця. Його образ подано в
нестереотипних для українського літературного канону
життєвих ситуаціях. У першу чергу письменника цікавили
особливості психотипу героя, його загадковий внутрішній
світ, трагедія душі.
Роман вибудуваний із 85 відносно коротких розділів,
розташованих без урахування принципу хронологічної
побудови сюжету. У творі чимало йдеться про загублені
кохання головного героя, його пошук Жінки свого життя,
болісні втрати найдорожчого і їхні можливі причини.
У контексті української біографічної прози роман «Троянда ритуального болю» — твір
нетрадиційний, новаторський. Степан Процюк виходить за рамки традиційної моделі
біографічного роману, створивши паралельну історію символів у житті митця та
дослідивши трагедію індивідуального неврозу.

9. Степан Процюк, сучасний український письменник, прозаїк та есеїст.
Автор понад 30-ти книг; лауреат низки літературних нагород, зокрема
володар відзнаки «Золотий письменник України». Член Українського ПЕН.
Автор роману про Василя Стефаника.
„ Стефаник у глибині душі двояко ставився до
власного писання. З одного боку, вважав його
найбільшою цінністю власного життя, з
іншого – соромився. <…> Його душа
складалася із такої мозаїки, збагнути яку
дуже складно. Іноді здається, що майже
непосильно”
«Я навіть не намагався скрупульозно
відтворити всі віхи життя свого героя, —
зазначає Степан Процюк — Мене цікавила
передовсім його психобіографія, оті таємниці
його довгого мовчання, витоки його
експресіоністичного трагізму».

10. Горак Р. Кров на чорній ріллі [Текст] : есе-біографія Василя Стефаника / Роман
Горак. — Київ : ВЦ «Академія», 2010.
Книга побудована за хронологічним принципом
документальних, спогадових та епістолярних матеріалів,
перед читачем відкривається величне епічне полотно
життя Галичини кінця ХІХ - першої третини ХХ століття, в
центрі якого височіє постать Василя Стефаника від
народження до смерті.
«Безперечно, що ця книжка є великим поступом вперед у
прочитанні біографії геніального новеліста. Використано
величезний масив документів, спогадів, листів, художніх
творів. Все це разом витворює величну драму «селянського
Бетховена», як називали Василя Стефаника критики. Деякі
факти біографії великого новеліста у книзі названі без
прикрас і відвертістю, якої боялися і яку шанували всі, хто
знав Стефаника» - зазначає Євген Баран, критик,
літературознавець, кандидат філологічних наук, доцент
кафедри української літератури Прикарпатського
національного університету імені Василя Стефаника.

11. Його називали Володарем дум селянських,
Мужицьким Бетховеном, а він вважав себе
Великим страдником.
Над ним висіло прокляття за сподіяний предками
злочин — знав, що має спокутувати його. Від того
все навколо було чорним, як мужицьке поле.
Чув себе листком берези, котрого пірвав вітер,
забрав від мами.
Постійно мучив його неспокій. Ніде не знаходив
пристановища.
Вчився на лікаря, але не став ним. Був послом до
віденського парламенту, але нічого суттєвого
зробити не зміг.
Жив у боргах. Соромився своєї бідності.
Таким постає Василь Стефаник в есе-біографії
Романа Горака «Кров на чорній ріллі».
Роман Дмитрович Горак, письменник, прозаїк, дослідник творчості Івана Франка,
директор Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка у
1993-2017 рр. Заслужений працівник культури України.

12. Стефаник В. Моє слово: Новели, оповідання, автобіографічні та критичні
матеріали, витяги з листів / Василь Семенович Стефаник; Упоряд., передм. та
прим. Л. С. Дем'янівська; Редкол. І. Т. Бойко, Н. Й. Волошина, Н. Ю. Жлуктенко;
Іл. І. І.Литвин. – 3-тє вид. – Київ : Веселка, 2001.
Короткі, як спалах блискавки, психологічно
сильні й гармонійно цілісні щодо змісту й форми
новели Василя Стефаника (1871-1936) вражають
драматизмом і правдивістю. Трагічні конфлікти
минулого викликають глибоке співпереживання.
Автор цих оповідей – великий син України, поет
її сумної долі й водночас співець надії на
щасливе її майбуття.
Краще опанувати матеріал, зрозуміти світогляд
письменника, заглянути в його творчу
майстерню, наблизити реальну історичну
дійсність і осягнути її глибину допоможуть
вміщені в цій книзі спогади сучасників про
митця, автобіографічні й критичні матеріали,
витяги з листів.

13. В Одеській національній науковій бібліотеці зберігається колекція
прижиттєвих рідкісних видань видатного українського письменника
Василя Стефаника, яка є важливою складовою її унікального фонду.
Невеличка новела під назвою «Побожна»,
що вперше надрукована 1897 р. у
чернівецькій газеті «Праця», та привернула
увагу літературної громадськості
художньою новизною, глибоким та
оригінальним трактуванням тем з життя
села. У збірку також входять новели
«Ангел», «Осінь», «Шкода», «Новина».
Стефаник, В. Побожна / Василь Стефаник. –
Харків: Літ. і мистецтво, 1931.

14. Оповідання «Кленові листки» відноситься до пізніших творів В. Стефаника
визнане літературознавцями як шедевр, у якому майстерно змальовано трагічні
людські долі.
Стефаник, В. … Кленові листки : оповідання / Василь Стефаник;
вступ. ст. Ол. Полторацького. – [Київ] : Сяйво, [Київ-друк],
[1928].
Вступна стаття написана Олексієм Полторацьким, який протягом
певного часу був одним із провідних теоретиків українського
футуризму. Збірник отримав назву за першим вміщеним в ньому
оповіданням «Кленові листки» (1900). Наведено також
інформацію про видавництво «Сяйво», його адресу у Києві та
про книжки видатних українських письменників, підготовлених
видавництвом до друку – І.Франко, М. Вовчок, П. Куліш, Т.
Шевченко, П. Мирний та інші.
Stefanyk,W. …Klonowe Liscie : [Ohowidania]. – [Charkov] :
Wydawnictwo Panstwowe Ukrainy, 1930.
Оповідання «Кленові листки» у перекладі польською мовою
вийшло у 1930 році у видавництві Wydawnictwo Panstwowe
Ukrainy (Ukraina).

15. Стефаник В. Дорога ; Новелі. – [Б.м.] : Накладом Укр.-Рус. Вид. спілки. З друк.
Наук. т-ва ім. Шевченка, 1901.
У 1901 році вийшла в світ третя збірка новел Стефаника – «Дорога», яка стала новим
кроком у розвитку його провідних ідейно-художніх принципів. Одеській національній
науковій бібліотеці книжку подарував видатний український вчений, історик і
правознавець, академік НАН України Михайло Єлисейович Слабченко.

16. Стефаник, В. Дорога : новели / Василь Стефаник ; з мал. О. Кульчицької. – 2-ге вид. – Львів
: Накл. Укр. вид. спілка, 1917.
Видання вийшло у м. Львові в 1917 році невеликим накладом Української видавничої спілки
зареєстрованої з обмеженою порукою. Автором малюнків виступає молода Олена
Кульчицька, яка здобула художню освіту у привітній студії С. Батовського і Р.
Братковського у Львові (1901-1903) та Віденській художньо-промисловій школі (1903-1908).
Після закінчення навчання довгі роки викладала малювання в середніх школах Львова та
Перемишля. З 1948-о року Кульчицька О.Л. – професор кафедри книжкової графіки
Українського поліграфічного інституту ім. Івана Федорова (Львів). У 1967 році їй було
присуджено премію імені Т.Г. Шевченка.

17. Cтефаник В. Оповідання / Василь
Стефаник. – Кам’янець на Поділлі :
«Дністер», Друк. под. вид. Т-ва «Дністер»,
1920.
До збірки увійшли оповідання «Осінь» та
«Кам'яний хрест», які вперше були
опубліковані у збірці 1900 року, що було
сприйнято як визначну літературну подію.
Стефаник В. Новина [та інші] вибрані
оповідання / Василь Стефаник. – [Київ. : газ.
«Пролетар. Правда»], «Київ-друк», [1928].
Видання вийшло у серії Бібліотека газети
«Пролетарська правда», як безоплатний
додаток до газети.

18. Стефаник, В. Лесева фамілія та інші
оповідання / Василь Стефаник. – Харків :
Український робітник. – Артемівськ : Друк.
Роб. коп. Вид-ва «Український робітник». –
1926.
У збірці надано коротку інформацію про В.
Стефаника з передмови Бориса Якубського
до «Оповідань».
Борис Володимирович Якубський (1889 -
1944) - літературознавець і літературний
критик, професор Київського інституту
народної Освіти, член Історично-
літературного товариства при ВУАН, Київ.
н.-д. кафедри мовознавства, співробітник
Комісії для видавання пам'яток новітнього
укр. письменства ВУАН та Київської філії
Інституту літератури ім. Т. Шевченка.

19. Стефаник В. Новина [та інші] вибрані
оповідання / Василь Стефаник. –
[Київ. : газ. «Пролетар. Правда»],
«Київ-друк», [1928].
Видання вийшло у серії Бібліотека
газети «Пролетарська правда», як
безоплатний додаток до газети.
Стефаник В. Палій. Май : [2 оповідання] /
Василь Стефаник. – [Харків] : Український
робітник, друк. «Укр. робітник», [1928].
На обкладинці є інформація про твори
українських письменників, які вийшли у № 22-67
серії
«Дешева бібліотека красного письменства».
Серед них – твори, Т. Шевченка, М. Вовчка, М.
Коцюбинського, І. Франка, В. Винниченка та
інших.

20. Cтефаник В. Злодій ; Кленові листки :
[оповідання] / Василь Стефаник. – [Харків] :
Укр. робітник, [1928].
У збірці надруковано безсюжетні новели,
лірично-емоційного плану, які раніше були
опубліковані у збірці Стефаника — «Дорога»
(1901).
Стефаник, В. Вістуни ; Осінь ; Новина :
оповідання / Василь Стефаник . – [Харків]
: «Укр. робітник», [1928].
В оповіданнях, опублікованих у цій
книжці, головною є тема, усього творчого
життя, — одинока старість, нужденність,
трагедія зайвих ротів у бідних селянських
родинах. Саме цьому присвячені
оповідання «Вістуни» та «Осінь».

21. Стефаник, В. Твори / Василь Стефаник ; передм. В. Коряка ; до друку виготував
І. Лизанівський. – 3-тє вид. [Харків] : Держ. вид-во України, 1929.
До збірки ввійшли основні твори В. Стефаника, що раніше були опубліковані у збірках: «Синя
книжечка» (1899), «Камінний хрест» (1900), «Дорога» (1901), «Моє слово» (1905), «Земля»
(1926). Книгу до друку підготував громадсько-політичний діяч Іван Миколайович Лизанівський.
У збірку включено автобіографію В. Стефаника та наводяться «Додатки» : Із оповідань
Людвика Тома : 1) Тверді голови; 2) Смерть – у перекладі В. Стефаника з німецької ; Першій
твір Леся Мартовича (спомин), надрукований у Відні 25 жовтня 1916 року; Поети й
інтелегенція; Лист [від Василя Стефаника до шановного товариша Івана Лизанівського.
Русів 3. XI. 1925] .

22. Сучасні видання творів Василя Стефаника
Стефаник В.С. І чого ти, серце
моє... : вибране / Василь
Семенович Стефаник; Наук.
конс. Ю. І. Ковалів. – Київ :
Академперіодика, 2015.
Стефаник В.С. Камінний хрест /
Василь Семенович Стефаник;
Післям. і комент. Р. В. Піхманець.
– Харків : Фоліо, 2013.
Стефаник В. Новели : збірка /
Василь Стефаник. – Харків :
Книжковий Клуб "Клуб Сімейного
Дозвілля", 2020.

23. Стефаник В. Твори [Текст] / Василь Стефаник; За ред. Юрій Гаморак; Іл.
Іван Остафійчук. – Львів : Літературна агенція "Піраміда", 2015.
Книжка оформлена графікою Івана Остафійчука, відомого
художника, лауреата Шевченківської премії 2007 року.
Величезний пласт його творчості базується на гуцульських
легендах, українських піснях, міфах, магії Карпат, в його
графічних аркушах багато романтизму. Критики в першу чергу
відзначають інтелектуальність та філософський вимір його
графіки.

24. Василь Стефаник в образотворчому мистецтві
Митців завжди цікавила і цікавить постать
Василя Стефаника. Різноманітна і
широкопланова образотворча
стефаникіана охоплює різні види та
жанри мистецтва і посідає важливе місце
в українському образотворчому
мистецтві і культурі, що є свідченням
щирого пошанування письменника та
його творчості.
Перший олівцевий портрет Василя
Стефаника виконав у 1897 році Іван Труш,
видатний художник і громадський діяч в
Галичині, щирий прихильник і
популяризатор творчості письменника.

25. Бесага М. Іван Остафійчук. Джерела творчості : альбом-монографія / Мар'ян Я.
Бесага; Іл. Іван Васильович Остафійчук. – Київ: Р.К. Майстер-принт, 2013.
«Структурно легкі, але повністю заповнені лінеарним
орнаментом композиції 1969 р., присвячені новелам Василя
Стефаника, стали синтетичним символом пластики, що
збуджує внутрішню уяву. Єднання геометрії й плинності
форм у роботі «Дорога» стає закликом до збереження
українських традицій і надбань поколінь» –
Мар’ян Бесага, художник, мистецтвознавець, педагог.
Дорога,
1971 р.
папір, туш, перо,
пензель.

26. Знаним ілюстратором творів Василя
Стефаника був його краянин
Василь Касіян (1896-1976), український
художник, графік.
Портрет Василя
Стефаника, 1926 р.
Ілюстрації В. Касіяна до новели
«Кленові листки», 1926 р.

27. Касіян Василь (1896-1976) [Текст] : Спогади про
художника. – Київ : Мистецтво, 1986.
Портрет В.Стефаника
1958 р.
Ілюстрація до новели
В.Стефаника “Катруся”
1958 р.
Ілюстрація до новели
В.Стефаника “Ловина”
1958 р.

28. Відомий український графік, автор серії портретів виданих діячів української
культури Михайло Жук у 1926 році виконав ксилографію (гравюру на дереві)
«Василь Стефаник».
Портрет Василя Стефаника,
1920 р., ксилографія
Михайло Жук : альбом / Авт. - упоряд.: І.І.
Козирод, С.С. Шевельов. – Київ : Мистецтво,
1987.

29. Мовою графіки передано стан Стефаникових героїв в
ілюстраціях класика української графіки
Георгія Якутовича (1930-2000)
Ілюстрації Г. Якутовича до новели
«Кленові листки», 1977 р.
Попова Л.И. Г. Якутович : альбом / Лидия Ивановна
Попова. – М. : Советский художник, 1988.

30. Радо погоджувалась ілюструвати твори Василя
Стефаника Олена Кульчицька(1877-1967), український
графік, маляр, педагог, народний художник УРСР.
Заставка до новели В.Стефаника
“Кленові листки”
1916 рік. Графіка
Ілюстрація до
новели
В.Стефаника “Май”
1916 р. Графіка
Ілюстрація до
новели
В.Стефаника
“Кленові листки”
1916 рік. Графіка
Ілюстрація до
новели
В.Стефаника
“Вістуни” 1916 р.
Графіка
Олена Кульчицька (1877-1967) :
графіка, малярство, ужиткове
мистецтво : альбом-каталог
/ Нац. музей у Львові ім. А.
Шептицького – Львів : Апріорі;
Київ : Майстер книг, 2013.

31. «Стефаник – це митець із вродженим талантом. Він досконало володіє
формою, має гідний подиву смак у використанні художніх засобів. Він завжди
знає, як за допомогою найпростіших засобів можна досягти найбільшого
враження».
Іван Франко (1859-1916), український письменник, поет, учений, громадський й
політичний діяч.
Василь Стефаник у спогадах
«Найбільше вражали його твори народного мистецтва. Я читала й щиро
захоплювалась його новелами, то й здогадувалась, чому його так глибоко
полонить народне мистецтво. Всі твори Стефаника – і змістом, і
формою – наскрізь народні».
Олена Кульчицька (1877-1967), український графік,
маляр, педагог, народний художник УРСР.

32. «Я читав його книжки. Ті, що написані не чорнилом, а самою кров’ю.
перегортав листок за листком і лучив ту кров зі своєю кров’ю. Упивався
нею днями, тижнями, місяцями. Сотні разів переходив тими доріжками, що
по них барви чорно-червоні. А коли вже добре напився – закортіло мені його
самого побачити. Серце рвалось, тремтіло, ноги сталились в дорогу.
Ночами не міг спати. Все мріяв про нього» .
Іван Михайлюк (1906-1988), український письменник,
журналіст, видавець та суспільний діяч.
«Письменник до кінця своїх днів зберіг свій стиль свою мову та велику ніжну
любов до сільського люду. Це була творчість несистематична, напевно, не
фахова й професійна, і в цьому, можливо, дещиця її чарівності»
Вацлав Морачевський (1867-1950),
польський і український медик, педагог,
Заслужений діяч науки і техніки УРСР.

33. «Найцікавішим кутком, де вечорами сходилося багато людей, була
простора кухня. Там велися довгі розмови, всі хотіли знати думку батька,
і він говорив більше, ніж інші. Всі зверталися до нього – «пане после»,
навіть тоді, коли він уже і не був депутатом. В устах народу Стефаник до
самої смерті був «послом».
Кирило Стефаник (1908-1987), син Василя Стефаника.
«…Василь Стефаник – це один із найкращих моментів у моїх спогадах… Ми
були разом усього один рік, але я завжди живу цим роком. Це був
найдорожчий для мене час, а знайомство зі Стефаником – одна з
найсвітліших сторінок у моїх спогадах того часу. Його талан мене справді
захоплював. Він такий життєвий, такий ядерний і стихійний. Я подивляв
завжди, як то він підхоплює у життя жорстокі нюанси і з безмилосердною
точністю передає у своїх образах…».
Станіслав Пшибишевський (1868-1927),
польський письменник, поет, драматург.