2. Актуальність теми
Візуальні джерела полегшують процес
запам'ятовування,
дозволяють зробити урок більш цікавим і
динамічним, «занурити» учня в
обстановку будь-якої історичної епохи,
створюють ілюзію присутності,
співпереживання,
сприяють становленню об'ємних і
яскравих уявлень про минуле.
3. Візуальні джерела сприяють
розвитку мислення, а його основа –
сприйняття.
Сприйняття
Відчуття: колір,
Просторово -
Наочно - образне звуки, запахи,
часове
форми
4. Осмислення
Створення
образу
минулого.
Формування
історичних
уявлень
Кількісні Локальні Хронологічні
Образні Логічні
уявлення (просторові) (часові)
6. Історична карта –
Повноцінне джерело
історичної інформації:
• поєднує просторові
та часові параметри,
події;
• вказує на
статистичні
складові історичного
процесу;
• розкриває динаміку
подій та процесів.
7. Алгоритм роботи з картою
1. Прочитайте назву карти.
2. Ознайомтесь з легендою – табличкою в
нижній частині карти, що містить
розшифровку умовних позначок.
3. Знайдіть на карті саме ті умовні
позначки, які необхідні при розгляді
конкретного питання.
4. Порівняйте отриману інформацію з
матеріалами підручника.
8. Формування просторової
компетентності
• Визначити
послідовність
захоплення монголо –
татарами князівств
Київської Русі та
скласти хронологічну
таблицю.
• Порівняти отриману
інформацію з
матеріалами
підручника.
10. Формування хронологічної,
інформаційної, логічної
компетентностей
таблиці
синхроні-
хронологічні тематичні порівняльні узагальнюючі
стичні
11. Схеми
• допомагають засвоїти ознаки історичних понять;
• порівнювати, прослідковувати розвиток;
• узагальнювати та систематизувати історичні знання
12. Діаграми та графіки - джерела
інформаційної та логічної
компетентностей
Основні показники
виробництва промислової
продукції підприємствами
України на початку ХХ ст.
(у % від загальноросійського
обсягу).
Проаналізуйте діаграму
і висловіть власне судження
щодо місця та ролі
України в економіці Росії
на початку ХХ ст.
13. Історичний портрет
Відгуки та спогади
учасників не дають
повного уявлення про
характер історичної
особи, в цьому нам
допомагає портрет.
Опишіть зовнішність
даної особи. Порівняйте
з описом, який залишив
його сучасник у 1708
році.
Який з портретів
найбільш відповідає
історичній дійсності?
14. Опис портрету формує
інформаційну, аксіологічну,
логічну, мовну компетентності
Історико- Історико-
біографічний психологічний
(одяг, нагороди, (як індивідуальний
інтер’єр, приміщення) характер особи вплинув
на її діяльність)
– Долучення спогадів людей
– Порівняння зображення з
художньо – літературним описом
зовнішності особи
15. Історична картина
Створює атмосферу
інтелектуальних, моральних та
естетичних переживань.
Впливає на розвиток
образного мислення учнів.
результат
Історична творча
уява
16. Алгоритм опису історичної
картини
– Що/хто зображений?
– У яких стосунках одне з одним перебувають
зображені на картині люди та навколишня
природа/предмети, що їх оточують (у гармонії
чи протидії)?
– Простір картини. Форми і лінії. Кольорові
ефекти.
– Чи є в картині рух, контрасти рухів?
– Композиція картини. На чому зосереджено
зображення?
17. Робота над картиною формує
аксіологічну, логічну, інформаційну
компетентності
Використання
історичних картин
стимулює учнів
працювати з різними
джерелами знань,
привчає самостійно
здобувати історичну
інформацію з теми,
конкретизуючи своє
уявлення про
минуле.
18. Правила роботи з карикатурою
• 1. Чи упізнаєте ви персонажів? Завдяки чому? Якщо це
реальні люди –назвіть їх та те становище, яке вони
займали в час створення карикатури або під час події,
якій присвячено малюнок.
• 2. Перевірте дату створення карикатури. Якій події чи
якому явищу вона присвячена?
• 3. Визначіть символи, використані автором. Чому
художник помістив їх у малюнок?
• 4. Яке ставлення до персонажів, позитивне чи негативне,
відображає карикатура?
• 5. Яку оцінку, інтерпретацію персонажів, подій, явищ
подає малюнок? Чи згодні ви з нею?
• 6. Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це
можна визначити?
• 7. Що вам уже відомо з інших джерел про події, пов’язані
зі змістом карикатури? Як співвідносяться ваші
попередні знання з посланням карикатури?
19. Карикатура
Карикатура «Селянське
малоземелля». Журнал
«Новий Сатирикон».
1917 р.
• Якій події присвячено
карикатуру?
• Якою, на вашу думку, є
точка зору автора?
• Чи поділяєте ви
авторську позицію?
20. Робота над карикатурою формує
аксіологічну, логічну,
інформаційну компетентності
Історична цінність карикатур
полягає в тому, що вони
дозволяють отримати уявлення
про думки та настрої людей у
певний час; надають цікаву, хоч і
неоднозначну інформацію.
21. Алгоритм роботи з плакатом
• Назвати та датувати подію, якій
присвячено плакат.
• Визначити, на чиє політичне
замовлення та для якої аудиторії
він створений.
• Проаналізувати зображені
персонажі та іншу символіку
плаката за такими питаннями:
22. Плакати та фотокартки – джерела
формування логічної інформаційної та
аксіологічної компетенцій
• чому дана фігура
(об’єкт) є на
передньому плані, а
інша (інші) – на
задньому?
• чому одні фігури
(об’єкти) є великими за
розмірами, інші –
навпаки і чому?
• які кольори використані
і чому саме?
• сформулювати зміст,
який має донести
плакат.
23. Схема аналізу фотокарток
• Що, на вашу думку зображено на цій
фотографії?
• Хто ці люди, чим вони займаються?
• Приблизно укажіть, коли, на вашу думку, був
зроблений знімок (рік? період? подія?)
• У яку пору року зроблено знімок?
• Це природна фотографія чи для неї спеціально
позували перед камерою?
• Назвіть будь – які інші історичні джерела, що
могли б вам допомогти перевірити
достовірність ваших висновків щодо цієї
фотографії.
• Що ви знаєте про події, відтворені на фото?
• Чи відповідає ця фотографія на питання, на які
ви хотіли б отримати відповідь?
24. Приблизно укажіть, коли, на вашу думку,
був зроблений знімок (рік? період? подія?)
Що ви знаєте про події, відтворені на
фото?
25. Відеоматеріали
– Історичні факти
• навчальні представляються у
надзвичайно захоплюючий
• документальні спосіб.
– Вони створюють сюжетно-
• художні тематичні картини та
історичні реконструкції.
– Наближають учня до
минулого і конкретизують
його історичні уявлення.
– Дозволяють учням
прив’язати знання до певних
візуальних образів.
– Розвивають в учнів навички і
вміння історичного
критичного мислення.
26. Алгоритм дій вчителя при
використанні відеоджерел
• Вступне слово. Підготовка учнів
• Обговорення зв’язку між відео і темою.
• Націлення уваги школярів на головні
питання під час перегляду.
• Знайомство учнів з загальною схемою
відео, не розкриваючи його змісту.
• Попереднє пояснення найбільш важких
місць.
27. План аналізу художнього
відеосюжету
• Наскільки точно автори фільму
відтворили деталі тієї чи іншої події.
• Наскільки цей сюжет відповідає вашим
уявленням про цю подію?
• Що в цьому сюжеті є історичним фактом,
а що – художнім вимислом?
Використання відеоматеріалів дозволяє
побудувати заняття на уроці у формі
практичної дослідницької роботи.
