2. Історичні аспекти розвитку закладів освіти Росії
Сучасні заклади освіти Росії
Організація навчання та структура вищої освіти
Викладачі
Кваліфікації
Визнання закордонних кваліфікацій
Навчання студентів - іноземців
Висновок
Використана література
ПЛАН
3. Історія розвитку
Потужний розвиток вищої
освіти завдяки запрошенн
ю великої кількості викла
дачів і науковців з Європ
и припадає на
час царювання Петра І,
коли за
короткий період (1701-
1716) виникло кілька вищ
их навчальних закладів
4. Московський
університет
(МДУ)
Московський університет, що істотно
випереджав інші університети країни,
був організований зусиллями М.
Ломоносова в 1755 p. Університет
має у своєму розпорядженні понад
600 будівель і споруд, включаючи
Головну Будівлю на Ленінських
(Воробйових) горах.
5. Сучасні заклади
освіти
У Росії налічується 541
цивільних і 89 військових
ВНЗ; у недержавному секторі
приватних і муніципальних
ліцензованих закладів - 225
університетів, академій,
інститутів, коледжів, тому
загальна кількість студентів у
Росії перевищила 3 млн. з
навчанням за 89 напрямами і
понад 400 спеціальностями.
6. Як і в середній освіті, навчальний рік у
ВНЗ розпочинається 1 вересня, поділяється на
два семестри (або 3 в окремих закладах)
і триває до червня з невеликими перервами на
свята і між двома семестрами.
Структура вищої освіти
7. Тижневе навантаження на студента встановлено на рівні
52-54 год, з яких до 24 припадає на аудиторні заняття;
серед них домінують лекції. Крім лекцій
використовуються активніші форми занять - різні види
семінарів, практичні та лабораторні роботи, практика на
виробництві тощо.
Організація навчання
9. Нова
структура передбачає чотири заключні кваліфікації за зростанням
запланованої для їх отримання тривалості навчання після школи:
бакалавр (4), магістр (5-6), доктор філософії (8-9), доктор наук
(понад 12 років).
ВНЗ освіти можуть пропонувати програми підготовки спеціалістів
двох рівнів: чотири роки (спеціаліст), п'ять і більше -
спеціаліст з розширеною освітою.
Кваліфікації
10. *
Росія підписала основні конвенції
Ради Європи та ЮНЕСКО про
взаємовизнання дипломів.
Ставлення до закордонних
атестатів про вищу освіту досить
толерантне, бо у більшості інших
країн вона триваліша, ніж у Росії.
11. До іноземців ставляться такі
ж вимоги, що й до громадян
Росії, за винятком випадків
міждержавного обміну, коли
відбір кандидатів здійснює
країна-партнер. За окремими
винятками все викладання
проводиться російською
мовою.
12. *
*Отже, очевидним є
те, що питання багатоступеневої підготовки
фахівців в Росії не можна вважати остаточно
розв'язаним.
. Надання високої оцінки системі освіти має
стримувати глибинне її реформування. Для
модернізації вищої освіти необхідно широко
використовувати
реформи Болонського процесу.
13. *
* Також потрібно зазначити, що
еволюцію системи освіти не слід
відокремлювати від інших сфер
суспільства. Вона має
розвиватися в гармонійному
взаємозв'язку з суспільством в
цілому, беручи на себе роль його
провідника.
14. *
*
* 1. Верже Ж. Средневековый университет: учителя // Alma mater. - 1997. - №2. - С. 43-47.
* 2. Верже Ж. Средневековый университет: учителя // Alma mater. - 1997. -№5. - С. 36-40.
* 3. Жуков В.И. Университетское образование: история, социология, политика / Московский гос.
социальный ун-т. - М.: Академический Проект, 2003. - 382 с.
* 4. Карлов Н. Еще раз об ученых степенях и аттестации научных и научно-педагогических кадров
// Высшее образование в России. - 1996. - №2. - С.3-15.
* 5. Микитась В.Л. Давньоукраїнські студенти і професори. - К.: Абрис, І994. - 287 с.
* 6. Микитюк О.М. Теорія і практика організації науково-дослідної роботи у вищих закладах освіти
України в XIX ст.: Дис... д-ра пед. наук: 13.00.01 / Харківський держ. педагогічний ун-т ім.
Г.С.Сковороди. - X., 2003. - 405 с.
* 7. Новий тлумачний словник української мови: 42 000 слів: У 4 т.: Для студ. вищих та серед. навч.
закл. / Уклад. В.Яременко, О.Сліпушко. - К.: Аконіт, 1999. -Т. 2. - 911 с.
* 8. Одерій Л.П. Оцінка в міжнародній системі освіти: Методологія та інструментарій: Монографія. -
К.: ІСДО, 1995. - 196 с.
* 9. Паульсен Ф. Германские университеты. - СПБ, 1904. - 413 с.
* 10. Поляков М.В. Класичний університет: еволюція, сучасний стан, перспективи. - К.: Генеза,
2004. - 416 с.