1. Іван Іванович
Труш
1869 - 1941
український живописець-
імпресіоніст, майстер пейзажу
і портретист, мистецький
критик і організатор
мистецького життя в Галичині
2. Біографія
Народився у селi Висоцько Бродівського
повіту. 1891 — 1897 вчився у Краківській
школі мистецтв (серед ін. у класі Л.
Вичулковського і Я. Станіславського), у Відні
(1894) і Мюнхені (1897 у А. Ашбе); під час
студій у Кракові приятелював з Василем
Стефаником. З 1898 у Львові, де включився в
українське мистецьке і громадське життя,
зблизився з Іваном Франком і зв'язався з
Науковим Товариством ім. Шевченка, для
якого виконував різні мистецькі роботи
(зокрема портрети). З ініціативи НТШ
виїжджав на Наддніпрянщину, де встановив
контакт з митцями та діячами культури. Труш
відбув мистецькі подорожі до Криму (1901 —
1904), Італії (1902, 1908), Єгипту і Палестини
(1912), ініціював і організував перші
мистецькі професійні товариства в Галичині:
Товариство для розвою руської штуки (1898)
та його три виставки, Товариство
прихильників української літератури і штуки
(1905) і його першу «Виставку українських
артистів», в якій взяли участь також київські
митці.
3. 1905 видавав (з С. Людкевичем) перший український
мистецький журнал «Артистичний вісник». Він
виголошував прилюдні лекції з мистецтва і літератури,
виступав як критик і публіцист на сторінках
«Будучности», «Літературно-наукового вісника»,
«Молодої України», «Артистичного вісника», «Діла»,
«Ukrainische Rundschau» (його статті зібрані в книзі
«Труш про мистецтво і літературу», К. 1958).
4. Творчість
Іван Труш — це один з визначніших українських
мистців-імпресіоністів, вельми своєрідний
кольорист. Своєю творчістю він розпочав
відродження галицького малярства. Труш
насамперед інтимний маляр-лірик. В численній
мистецькій спадщині Труша (понад 6 000) до
пейзажних шедеврів належать: «Захід сонця в лісі»
(1904), «Самітна сосна», «Полукіпки під лісом»
(1919), «В обіймах снігу» (1925), «Копиці сіна»,
«Місячна ніч над морем» (1925), цикли «Життя
пнів» (1929), «Луки і поля», «Квіти», «Сосни»,
«Хмари», «Дніпро під Києвом» (1910); краєвиди
Криму, Венеції, Єгипту, Палестини. Труш малював
також пейзажі з архітектурними мотивами
(«Михайлівський собор», «Андріївська церква» в
Києві, «Могила Т. Шевченка», «Єгипетський храм»
тощо). Мазок картин Труша соковитий, кольорит
спершу живий, у пізніших картинах стонований.
Труш дав також чимало жанрових картин
(«Гагілки», «Гуцулка з дитиною», «Трембітарі»,
«Прачки», «Гуцулки біля церкви», «Араби в
дорозі», «Арабські жінки»), які відзначаються
лаконізмом мистецької мови і простотою
композиції.
«Самітня сосна», 1919
5. У Єгипті біля сфінкса була зроблена
фотографія, за якою пізніше виготовили
пам'ятник І.Трушеві у Львові.
Крізь усю творчість митця пройшов
мотив самітньї сосни посеред степу
(створив декілька цих одноіменних
пейзажів), широкої, розлогої,
обшарпаної вітрами, паленої сонцем,
проте усе ж таки вільної і прекрасної…
Цей образ вважають символом самого
автора.
Труш створив ґалерію психологічних,
академічних за типом, портретів (Аріядни
з Драгоманових, дружини мистця,
кардинала С. Сембратовича, І. Франка, В.
Стефаника, Лесі Українки, П. Житецького,
М. Драгоманова, М. Лисенка, автопортрет
та ін.).
Перша виставка Труша відбулася у Львові
1899.Найбільші колекції творів Труша
зберігаються у Львівському музеї
українського мистецтва й у його дочки
Ади Труш у будинку, де жив мистець.
Портрет Івана Франка
6. Цикли картин
•«Квіти»
•«Луги і поля»
•«Жидівські цвинтарі»
•«В обіймах снігу»
•«Про самоту»
•«З життя пнів»