9 клас 17 урок. Апаратне й програмне забезпечення комп’ютерних мереж.

Інформатика 9 клас
Урок 17

Комп'ютерна комунікація та комп'ютерні
мережі
Комп'ютерні комунікації – обмін
даними між комп'ютерами.
Сьогодні комп'ютерні
комунікації здійснюються за
допомогою комп'ютерних
мереж.
Комп'ютерна мережа – це система зв'язку між
двома чи більшою кількістю комп'ютерів.
Завдяки великій потребі в комп'ютерних
мережах вони розвивалися дуже швидко. За
останні 30 років на основі цих мереж було
створено цілі інформаційні системи, що дають
змогу майже миттєво передавати дані на будьякі відстані.

http://leontyev.at.ua

Леонтьєв Д.О.

Локальні та глобальні мережі

Персональна мережа
• Будується навколо людини й об'єднує
персональні електронні пристрої
(телефон, кишеньковий
комп'ютер, смартфон, ноутбук, гарнітуру
тощо.)

Локальна мережа
• Охоплює порівняно невелику територію чи
групу будівель
(підприємство, школа, інститут)

Міська мережа
• Працює в кількох районах міста або в
усьому місті

Глобальна мережа
• Охоплює великі території, включає десятки
й сотні тисяч комп'ютерів. Глобальні мережі
призначено для об'єднання окремих мереж
(Інтернет)



Поняття архітектури
мережі
Комп'ютерні мережі – це складні системи, які
можуть включати різні компоненти що
з'єднані та взаємодіють між собою у різний
спосіб. Набір основних компонентів
мережі, характер їх взаємодії та спосіб
з'єднання залежать від архітектури мережі.

Архітектура мережі – це спосіб
логічної, функціональної та фізичної
організації її технічних і програмних
засобів.
Мережа у якій всі
комп'ютери
рівноправні

Однорангова
мережа

Мережа у якій
пристрої є або
клієнтами або
серверами

Однорангова мережа
У одноранговій мережі всі комп'ютери
рівноправні: немає ієрархії серед комп'ютерів і
немає виділеного (dedicated) сервера.
Звичайно, кожен комп'ютер функціонує і як
клієнт, і як сервер — інакше кажучи, немає
окремого комп'ютера, відповідального за всю
мережу. Користувачі самі вирішують, які дані на
своєму комп'ютері зробити доступними по
мережі.
Однорангові мережі найчастіше об'єднують не
більше 10 комп'ютерів. Звідси їх інша назва —
робоча група (workgroup), тобто невеликий
колектив користувачів.

Клієнтсерверна
мережа



Клієнт-серверна мережа
Архітектура клієнт-сервер є одним із
архітектурних
шаблонів
програмного
забезпечення та є домінуючою концепцією у
створенні
розподілених
мережних
застосувань і передбачає взаємодію та
обмін даними між ними. Вона передбачає
такі основні компоненти:
 набір серверів, які надають інформацію
або
інші
послуги
програмам,
які
звертаються до них;
 набір
клієнтів,
які
використовують
сервіси, що надаються серверами;
 мережа, яка забезпечує взаємодію між
клієнтами та серверами.
Сервери є незалежними один від одного.
Клієнти також функціонують паралельно і
незалежно один від одного. Немає жорсткої
прив'язки клієнтів до серверів. Більш ніж
типовою є ситуація, коли один сервер
одночасно обробляє запити від різних
клієнтів; з іншого боку, клієнт може
звертатися то до одного сервера, то до
іншого. Клієнти мають знати про доступні
сервери, але можуть не мати жодного
уявлення про існування інших клієнтів.



Мережні топології
Під
топологією (компонуванням, конфігурацією, структурою)
комп'ютерної мережі зазвичай розуміється фізичне
розташування комп ‘ ютерів мережі один щодо одного і
спосіб з'єднання їх лініями зв'язку. Важливо зазначити, що
поняття топології стосується, в першу чергу, до локальних
мереж, у яких структуру зв'язків можна легко простежити. В
глобальних мережах структура зв'язків зазвичай захована
від користувачів не занадто важлива, тому що кожен сеанс
зв'язку може виконуватися за своїм власним шляхом.
Топологія
визначає
вимоги
до
обладнання,
тип
використовуваного кабелю, можливі і найбільш зручні
методи управління обміном, надійність роботи, можливості
розширення мережі.



Топологія «Зірка»
Зірка — базова топологія комп‘ютерної мережі, в якій всі комп‘ютери мережі приєднані до центрального вузла (
зазвичай мережевий концентратор). Одна з найбільш використовуваних топологій, оскільки легка в обслуговуванні.
В основному використовується в мережах, де носієм виступає кабель „вита пара‖.

Робота в мережі:
Робоча станція, якій треба відправити дані, відправляє їх на концентратор, а той визначає адресата і відправляє
йому інформацію. В певний момент часу тільки одна машина в мережі може пересилати дані, якщо на концентратор
одночасно приходять два пакети, то вони обидва не приймаються і відправник чекатиме випадковий проміжок часу
щоб відновити передачу даних.

Переваги:
• Вихід з ладу однієї робочої станції не відображається
на роботі всієї мережі в цілому;
• Добра маштабність мережі;
• Легкий пошук несправностей і обривів в мережі;
• Висока продуктивність мережі
• Гнучкі можливості адміністрування.

Недоліки:
• Вихід з ладу центрального концентратора призведе до
непрацездатності мережі в цілому;
• Для прокладання мережі доволі часто необхідно більше
кабеля ніж для більшості інших топологій;
• Кінцева кількість робочих станцій (користувачів)
обмежена кількістю портів в концентраторі.


Топологія «Шина»
Топологія типу Шина, являє собою головний кабель (називається шина або магістраль), до якого під‗єднані
всі робочі станції. На кінцях кабеля знаходяться термінатори (спеціальні опори), для запобігання
поверненню сигналу.

Робота в мережі
Сигнал, що відправляється з робочої станції розповсюджується на всі комп‘ютери мережі. Кожна машина
перевіряє – кому адресовано сигнал і якщо їй, то обробляє його. Для уникнення одночасної відправки
даних застосовується або „несучий‖ сигнал або один з комп‘ютерів є головним і „дає слово‖ решті станцій.
При побудові великих мереж виникає проблема обмеження на довжину зв‘язку між вузлами, в такому
випадку мережу розбивають на сигменти. Сигменти з‘єднуються різними пристроями –
повторювачами, концентраторами або хабами (Свічами).Наприклад, технологія Ethernet дозволяє
використовувати кабель довжиною не більше 185 метрів.

Переваги:

Недоліки:

• Малі затрати часу на встановлення;
• Малі грошові витрати(необхідно менше кабеля
і мережевих пристроїв);
• Легкість настройки;
• Вихід з ладу робочої станції не відбивається на
роботі мережі.

• Будь-які несправності в мережі, такі як обрив
кабеля, поламка термінатора повністю знищують роботу
усієї мережі;
• Складна локалізація несправностей;
• З додаванням нових робочих станцій падає продуктивність
мережі.



Топологія «Кільце»
Кільце — базова топологія компьютерної мережі, в якій робочі станції (комп‘ютери) під‘єднані
послідовно один до одного, утворюючи замкнену мережу.Найбільше використовується в
оптоволоконних мережах.

Работа в мережі:
В кільці не використовується конкурентний метод відправлення даних, комп‘ютер в мережі отримує
дані від „сусіда‖ і перенаправляє їх далі, якщо вони адресовані не йому.Для визначення того, кому
треба передавати дані зазвичай використовують маркер.Дані ходять по колу тільки в одному
напрямі.
Переваги:
• Легкість установки;
• Практично повна відсутність додаткового обладнання;
• Можливість стабільної роботи без значного падіння
швидкості передачі даних при великій загрузці
мережі, оскільки використання маркера виключає
можливість виникнення незвичайних ситуацій.

Недоліки:
• Вихід з ладу однієї робочої станції ,та інші
неполадки (обрив кабеля) відобразяться на роботі
всієї мережі;
• Важкість конфігурування і настройки;
• Важкість пошуку неполадок;


Деревоподібна (ієрархічна)
топологія
можна розглядати як комбінацію декількох зірок. Як і у випадку зірки, дерево
може бути активним, або справжнім (мал. 1), і пасивним (мал. 2). При
активному дереві в центрах об'єднання декількох ліній зв'язку знаходяться
центральні комп'ютери, а при пасивному - концентратори (хаби).

Застосовується досить часто і комбінована топологія, наприклад зоряно
шинна, зоряно кільцева.



Багатозначність поняття
топології.
Топологія мережі визначає не тільки фізичне розташування комп ‘ ютерів, але, що набагато
важливіше, характер зв'язків між ними, особливості розповсюдження сигналів по мережі. Саме
характер зв'язків визначає ступінь відмовостійкості мережі, необхідну складність мережевий
апаратури, найбільш відповідний метод управління обміном, можливі типи середовищ передачі
(каналів зв'язку), допустимий розмір мережі (довжина ліній зв'язку і кількість абонентів), необхідність
електричного узгодження, і багато чого іншого.
Коли в літературі згадується про топології мережі, то можуть мати на увазі чотири зовсім різні
поняття, які відносяться до різних рівнів мережної архітектури:
1.
Фізична топологія (тобто схема розташування комп'ютерів і прокладки кабелів). У цьому
змісті, наприклад, пасивна зірка нічим не відрізняється від активної зірки, тому її часто
називають просто «зіркою».
2.

Логічна топологія (тобто структура зв'язків, характер поширення сигналів по мережі).
Це, напевно, найбільш правильне визначення топології.

3.

Топологія управління обміном (тобто принцип і послідовність передачі права на захоплення
мережі між окремими комп'ютерами).

4.

Інформаційна топологія (тобто напрямок потоків інформації, переданої в мережі).

Наприклад, мережа з фізичної і логічної топологією «шина» може як метод управління
використовувати естафетну передачу права захоплення мережі (тобто бути в цьому змісті кільцем) і
одночасно передавати всю інформацію через один виділений комп'ютер (у цьому змісті зіркою).



Передавання даних
мережею



Комунікаційні протоколи та мережні
стандарти





Комунікаційний протокол —
це обумовлені наперед правила
передачі даних між двома
пристроями. До основних
параметрів, які описує
протокол, відносяться:
тип перевірки помилок, що
використовується
метод компресії (стискання)
інформації (якщо такий є)
спосіб визначення передаючим
пристроєм завершення
передачі

Правила, що визначають, як мають
взаємодіяти пристрої
мережі, називають комунікаційними
або мережними протоколами

Різні протоколи відрізняються
своїми характеристиками:
одні — більшою надійністю,
другі — швидкістю передачі даних,
треті — простотою.



Мережні протоколи і
стандарти
TCP/IP
Ethernet
Ethernet — базова технологія локальних обчислювальних
(комп'ютерних) мереж з комутацією пакетів, що використовує
протокол CSMA/CD (множинний доступ з контролем несучої
та виявленням колізій). Цей протокол дозволяє в кожний
момент часу лише один сеанс передачі в логічному сегменті
мережі. При появі двох і більше сеансів передачі одночасно
виникає колізія, яка фіксується станцією, що ініціює
передачу. Станція аварійно зупиняє процес і очікує
закінчення поточного сеансу передачі, а потім знову
намагається повторити передачу.

TCP/IP — це абревіатура терміну Transmission Control
Protocol / Internet Protocol (Протокол керування передачею /
Протокол Internet). Фактично TCP/IP не один протокол, а
декілька. Саме тому ви часто чуєте, як його називають
набором, або комплектом протоколів, серед яких TCP і IP
— два основних. Фактично TCP/IP представляє цей
базовий набір протоколів Інтернету, відповідальний за
розбивання вихідного повідомлення на пакети
(TCP), доставку пакетів на вузол адресата(IP) і збирання
(відновлення) вихідного повідомлення з пакетів (TCP).



стандарти
Wap (Wireless Application
Protocol)
Протокол бездротових програм, (WAP, Wireless
Application
Protocol)
технологія,
що
використовується
для
запуску
Інтернетзастосувань на мобільних терміналах. Інтернетзастосування,
призначені
для
такого
використання повинні бути підготовлені в
спеціальному
форматі
і
придатні
для
відпрацювання на мобільних терміналах з
використанням
низькошвидкісних
каналів
передачі даних існуючих мереж стільникового
зв'язку. Технологія підтримується і деякими
українськими операторами.

Wi-Fi (Wireless Fidelity)
Wi-Fi, WiFi (від англ. Wireless Fidelity) — торгова
марка,
що
належить
Wi-Fi
Alliance.
Загальновживана
назва
для
стандарту
бездротового (радіо) зв'язку передачі даних, який
об'єднує декілька протоколів та ґрунтується на
сімействі стандартів IEEE 802.11 (Institute of
Electrical and Electronic Engineers — міжнародна
організація,
що
займається
розробкою
стандартів у сфері електронних технологій).
Найвідомішим і найпоширенішим на сьогодні є
протокол
IEEE
802.11g,
що
визначає
функціонування бездротових мереж.



стандарти
Bluetooth

WiMax, Mobile WiMax і
Mobile-Fi
WiMAX від англ. Worldwide Interoperability
for Microwave Access Стандарт IEEE
802.16 — стандарт безпровідного
зв'язку, що забезпечує широкосмуговий
зв'язок на значні відстані зі
швидкістю, порівняною з кабельними
з'єднаннями. Багато телекомунікаційних
компаній роблять великі ставки на
використання WiMAX для надання послуг
високошвидкісного зв'язку.

Bluetooth (англ. Bluetooth) — це технологія бездротового
зв'язку, створена у 1998 році групою компаній:
Ericsson, IBM, Intel, Nokia, Toshiba.
Основне призначення Bluetooth - забезпечення економного (з
точки зору споживаного струму) і дешевого радіозв'язку між
різноманітними типами електронних пристроїв, таких як
мобільні телефони та аксесуари до них, портативні та
настільні комп'ютери, принтери та інші. Причому, велике
значення приділяється компактності електронних
компонентів, що дає можливість застосовувати Bluetooth у
малогабаритних пристроях розміром з наручний годинник.
Інтерфейс Bluetooth дозволяє передавати як голос, так і
дані.
Назва Bluetooth походить від прізвища середньовічного
короля Данії Гаральда I Синьозубого . Гаральд вмів посадити
за стіл переговорів ворогуючі партії, домовляючись з кожною
партією окремо, тому назва Bluetooth стала відповідним ім'ям
для технології, що дозволяє різним пристроям спілкуватися
один з одним. Використовуючи перші літери імені короля
(руни B та H) у комбінації, створено й логотип технології.



Апаратне обладнання комп'ютерних
мереж
Середовища передавання

Передати інформацію можна за допомогою фізичних сигналів різної природи. Це можуть бути
електричні сигнали, електромагнітне випромінювання, оптичні сигнали. Залежно від виду сигналу
використовують різні середовища передавання – проводові чи безпроводові.

Середовище передавання – це фізичне середовище, у якому можливе передавання інформаційних
сигналів у вигляді електричних,світлових та інших імпульсів.



Проводні середовища
У проводових середовищах
комп'ютери та інші пристрої мережі
з'єднано кабелями, зокрема
мідними (кручена
пара, коаксіальний кабель) чи
оптоволоконними.
Дані передають у вигляді
електричних або оптичних сигналів.

Безпроводні середовища



теле- та радіоефір
супуткиковий зв‘язок



Мережеві кабелі
Кручена пара - один з компонентів сучасних структурованих кабельних систем. Використовується в
телекомунікаційних та комп'ютерних мережах як фізичне середовище передачі сигналу в багатьох
технологіях, таких як Ethernet, Arcnet і Token ring. В даний час, завдяки своїй дешевизні і легкості в монтажі, є
найпоширенішим рішенням для побудови дротових (кабельних) локальних мереж.



Мережні кабелі
Коксіальний кабель — електричний кабель із співвісними провідниками. Сучасний кабель
складається з центрального провідника, оточеного шаром діелектрика, зовнішня поверхня
якого покрита обплетенням або фольгою (другим провідником) і захисною оболонкою
з пластику, що захищає кабель від дії навколишнього середовища.



Мережеві кабелі
Оптиковолоконний кабель. У оптоволоконному кабелі цифрові дані розповсюджуються оптичними волокнами у вигляді
модульованих світлових імпульсів. Це відносно захищений спосіб передачі, оскільки при ньому не використовуються електричні
сигнали. Отже, до оптоволоконного кабелю неможливо підключитися, не руйнуючи його, і перехоплювати дані, від чого не
застрахований будь-який кабель, що проводить електричні сигнали. Оптоволоконні лінії призначені для передачі великих обсягів даних
на дуже високих швидкостях, оскільки сигнал в них практично не затухає і не спотворюється.

Оптичне волокно — надзвичайно тонкий скляний циліндр, званий жилою (core). Він покритий шаром скла (оболонкою) з іншим, чим
у жили, коефіцієнтом заломлення. Іноді оптоволокно проводять з пластика. Пластик простіше в монтажі, але він передає світлові
імпульси на менші відстані в порівнянні з скляним оптоволокном. Кожне оптоволокно передає сигнали тільки в одному
напрямі, тому кабель складається з двох волокон з самостійними коннекторами. Одне з них служить для передачі, а інше — для
прийому. Жорсткість кабелю збільшена покриттям з пластика, а міцність — волокнами з кевлара.



Безпроводне середовище
У безпроводних середовищах
кабелі не використовують, а
дані передають через
ефір, зазвичай у вигляді
радіосигналів.

Характеристики
середовища передавання
Одна з основних характеристик
середовища передавання –
швидкість передавання
даних, яку вимірюють у:
бітах за секунду
(біт/с), кілобітах за секунду
(Кбіт/с), мегабітах за секунду
(Мбіт/с) та гігабітах за секунду
(Гбіт/с).
Швидкість передавання даних в комп'ютерних
мережах визначається як кількість двійкових
розрядів, що передаються через певне
середовище за одиницю часу.



Мережеві інтерфейси
Для того щоб комп'ютер або
інший пристрій можна було
підключити до локальної
мережі, необхідно щоб його
було оснащено мережевим
інтерфейсом (мережевою
картою), до якого
підключатиметься мережний
кабель або який забезпечить
зв‘язок через радіоканал.
Мережні інтерфейси
виготовляють у вигляді плат.

Мережевий інтерфейс – це
обладнання, призначене для підключення
комп'ютера або іншого пристрою до
локальної мережі



Мережеві інтерфейси

Мережевий інтерфейс
проводовий

Мережева карта
безпровідного зв'язку


Модеми
Модем – це пристрій, що застосовується для підключення
комп'ютерів до глобальних мереж
Для підключення окремих
комп'ютерів і локальних мереж до
всесвітньої глобальної мережі
Інтернет можна застосовувати
телефонний зв‘язок, кабельні
телевізійні мережі, а також
супутниковий та мобільний зв‘язок.
Параметри сигналів, які
передаються цими каналами
зв'язку, та сигналів, що
застосовуються в локальних
мережах і в самому
комп'ютері, відрізняються. Тому
для підключення до глобальної
мережі потрібен спеціальний
пристрій – модем.

Залежно від того, для якого
каналу зв'язку призначено
модем, розрізняють модеми
для телефонних
ліній, телевізійних
кабельних
ліній, супутникові
модеми, модеми для
мобільного зв'язку.
Модеми виготовляють у
вигляді окремих пристроїв
та у вигляді плат, які
вставляються в слоти на
материнській платі.



Модеми

Внутрішній модем

Зовнішній модем


Модеми
Один із перших usb-модемів для
користування мобільним
Інтернетом.

Модем CMOTECH

Безпровідний
швидкісний модем


Модеми

Супутниковий модем Thrane
Thrane Explorer 700

Модеми для телевізійних
кабельних ліній


Модеми

Модеми для мобільного
зв'язку

Модеми для телефоних
ліній


Концентратори, комутарори та
точки безпроводного доступу
Для реалізації мережної
топології ―зірка‖ потрібний
пристрій, до якого
підключатимуться всі
комп'ютери мережі та який
забезпечуватиме обмін
даними між ними. Функцію
таких ―центральних‖
пристроїв можуть
виконувати концентратори
та комутатори.

Концентратор – пристрій, який передає
одержані дані всім підключеним до нього
пристроям.
Комутатор – пристрій, який визначає, кому
саме адресовано отримані дані, а тому
надсилає їх не всім пристроям, а лише
одержувачу.
Для створення безпроводних мереж
використовують точки безпроводного
доступу, які функціонують так само, як
концентратори.



Концентратори, комутарори та
точки безпроводного доступу

Концентратор

Комутарор


Точка доступу Wi-Fi EW7206PDg

Беспроводний мережевий
контролер, який забезпечує підключення
комп‘ютера чи другого пристрою до
безпроводної мережі.



Мости та маршрутизатори
Для з'єднання двох
мереж або окремих
сегментів однієї мережі
використовують
спеціальні пристрої, які
називають шлюзами.
Найпоширеніші
представники пристроїв
цього типу – мости та
маршрутизатори.

На підставі інформації про топологію мережі
та заданих правил обробки пакетів вони
самостійно приймають рішення щодо
передавання пакетів з однієї мережі до
іншої. Зазначені мережні пристрої
створюються як окреме устаткування або
комбіновані пристрої багатоцільового
призначення



Програмне забезпечення
комп'ютерних мереж
Для роботи комп'ютера в мережі
необхідно, щоб його операційна система
мала у своєму складі засоби, що
забезпечують можливість надавати його
ресурси у спільне користування та
надсилати запити на використання
віддалених ресурсів.
ОС поділяють на локальні та мережні.
Сьогодні майже всі ОС підтримують
роботу в мережі.
Будь-яка мережа має певний набір
ресурсів і надає користувачам певні
послуги:
можливість
обмінюватися
файлами
та
електронними
повідомленнями,
працювати
в
Інтернеті,
користуватися
спеціалізованими
прикладними
програмами (наприклад, програмами для
обробки
замовлень
у
торгівлі,
бухгалтерськими
програмами,
програмами
для
замовлення квитків).
В мережі є певний набір мережних
служб, які вона підтримує та надає в
користування.

Інтерфейс мережної ОС g.ho.st так схожий на Windows



Програмне забезпечення
однорангових мереж
В однорангових мережах у комп'ютерів немає чіткої
спеціалізації щодо підтримки певної мережної служби
В однорангових мережах
всі комп'ютери рівноправні і
кожен користувач самостійно
визначає, до яких ресурсів
його комп'ютера матимуть
доступ інші користувачі.
Для створення
однорангових мереж не
потрібне спеціальне
програмне забезпечення.
Для їх роботи достатньо
набору мережних
функцій, який мають усі
сучасні ОС.


Програмне забезпечення клієнтсерверних мереж
У клієнт-серверних мережах підтримку мережних служб здійснюють сервери.
Для цього на них установлюють серверні ОС та спеціалізоване прикладне
програмне забезпечення

Залежно від того, яку роботу виконують сервери, виділяють
різні їхні ролі.

Файловий
сервер

Поштовий
сервер

Сервер
баз даних

Сервер
друку

На клієнтах (робочих станціях) установлюють настільні ОС та прикладне програмне
забезпечення, необхідне користувачеві для виконання завдань і доступу до серверних
служб.


Доступ до мережі
Обліковий запис користувача

Обліковий запис користувача – це
об'єкт, що містить відомості, необхідні
для ідентифікації користувача під час
його входу до системи.
В одноранговій мережі облікові записи
зберігаються на кожному комп'ютері.
Робоча група – це логічна група
комп'ютерів однорангової мережі

В клієнт-серверній мережі облікові записи
користувачі, а також інформація про інші
об'єкти мережі можуть зберігатися
централізовано.

Домен – це логічне об'єднання комп'ютерів
і ресурсів клієнт-серверної мережі під
одним іменем.


Створення облікового запису
Пуск, Всі програми, Панель управління, Облікові
записи користувачів, Створити обліковий запис.

Для зміни, вилучення облікового запису –
кликнути відповідний значок, вибрати
потрібну дію, підтвердити.



Способи підключення до
Internet
Dial-Up (комутований, сеансовий доступ) Це найпростіший спосіб. Зв'язок відбувається через телефонну лінію. Через це під час сеансу зв'язку
недоступний телефон, і навпаки; підключення нестабільне, низька швидкість обміну даними (теоретично - 56 КБ / сек, практично до такого
показника швидкість не доходить).
Вам знадобляться лише звичайний модем і стандартна телефонна розетка RJ-11. Тарифікація найчастіше погодинна, тобто Ви платите за
час зв'язку.



Internet
ADSL-підключення. Також проводиться через телефонну лінію. Швидкість і якість зв'язку істотно збільшуються завдяки іншій технології передачі сигналу.
Потрібен ADSL-модем, який з'єднується до лінії через спеціальний перехідник - спліттер. Проте телефонна лінія залишається вільною. Плата зазвичай
стягується за трафік (кількість переданих та отриманих даних). У порівнянні з Dial-Up з'єднанням, в ADSL швидкість на порядок-два вище.



Internet
LAN (Ethernet, "виділенка"). Для LAN-підключення до комп'ютера підводиться окремий кабель. З'єднання дуже нагадує
ADSL. Головний недолік виділених каналів - низька надійність зв'язку. Це пояснюється тим, що обладнання і кабель
часто знаходяться на неохоронюваних площах. Виділена лінія повинна надавати реальний IP-адресу та відкриті порти.



Internet
Через стільникового оператора
Нагадує Dial-Up, але в якості модему використовується мобільний телефон, підключений до комп'ютера
(через USB, Bluetooth або інфрачервоний порт), а також підтримує послугу GPRS. Сплачується трафік.



9 клас 17 урок. Апаратне й програмне забезпечення комп’ютерних мереж.

Recommended

Recommended

More Related Content

What's hot

What's hot (20)

Viewers also liked

Viewers also liked (20)

Similar to 9 клас 17 урок. Апаратне й програмне забезпечення комп’ютерних мереж.

Similar to 9 клас 17 урок. Апаратне й програмне забезпечення комп’ютерних мереж. (20)

9 клас 17 урок. Апаратне й програмне забезпечення комп’ютерних мереж.