2. Постановка проблеми
Культура як контекст
У кінці XX—початку XXI ст. визнано, що основою
економічного поступу є людина та її творчий потенціал.
Проте, нерозв’язаною є проблема контексту існування
особистості.
Вона визначається багатьма складовими, з яких
культура набуває першочергового значення.
3. Вихідні положення
Передумова перша
«Культура — це нова версія природи: Природа 2.0»
Бард А., Зодерквіст Я. Нетократія
іншими словами:
культура >
природа
4. Вихідні положення
Передумова друга
«Культура як людський світ глибоко онтологічна: вона
не «форма», і не «спосіб буття», а саме буття»
Суханцева В. Мартин Хайдеггер: вопрошающий в культуре
тобто:
культура = буття
5. Вихідні положення
Передумова третя
«Культура є не надбудовою над економікою…,
а самою економікою в її найбільш чистому виразі:
всі інші операції з цінностями залежать
від котирування цих цінностей у культурі, від того,
що вважається цінністю у даний момент…»
Гройс Б. О новом
отже:
культура =
економіка
6. Результат
Висновок перший
Культура — це неприродній, штучний антропо-
центричний світ, глобальний і локальний контекст, який
створюється зусиллями як окремих індивідів, груп, так і
різних цивілізацій.
Культура — це суть цивілізацій, їх зміст
і наповнення.
Цивілізація — це форма, матеріально-інституційна
оболонка культури.
7. Результат
Висновок другий
Пізнання нової антропо-культуроцентричної дійсності
відкриває перспективи для здійснення ефективного
впливу на неї.
Серцевиною ефективної взаємодії має стати
інститут культурного лідерства.
Він залежить від генеральної форми культурної
сукупності — цивілізації. Дане твердження поши-
рюється на мезо-, макро- та мікро різновиди цивілізацій.
8. Результат
Висновок третій
Культурне лідерство — це створення культурних
інновацій та реалізація культурних ініціатив,
які дозволяють сформувати довгострокові, стратегічні
переваги щодо досягнення максималь-но прийнятного
для свого часу рівня та якості життя.
Це поняття вводиться нами для характеристики
культурно-інноваційної діяльності цивілізацій, зокрема
мікроцивілізацій (підприємств).
9. Результат
Висновок четвертий
Культурна інновація — якісна зміна як внутрішнього
так і оточуючого світу людини, що призводить до її
емансипації (вивільнення, розкріпачення).
Культурна ініціатива — діяльність мікроцивілізації,
спрямована на якісну зміну самосвідомості суб’єкту,
оскільки культурні інновації треба впроваджувати за
умови беззаперечної підтримки людей. Ця підтримка є
результатом взаємодії самосвідомості особистості з
ідеями і цінностями, які пропонуються культурними
лідерами.
10. Результат
Висновок п’ятий
Через задіяння культурної інновації та культурної
ініціативи тандем між мікроцивілізацією і людиною
набуває особливої якості: стає зовнішнім
і внутрішнім одночасно.
Звичайне підприємство не може досягнути подіб-
ного ступеню зближення з особистістю, оскільки
керується і діє переважно в межах економічної
функції.
Вихід за її межі, опанування культурної функції
стає умовою співіснування між людиною
та підприємством-мікроцивілізацією .
11. Результат
Висновок шостий
Достойне майбутнє очікує тільки ті цивілізації,
які плекають інститут культурного лідерства.
Наслідками культурного лідерства є:
— вивільнення особистості;
— утвердження різноманіття змісту і форм існування;
— досягнення індивідуальної і колективної повноти
буття.
12. Результат
Загальний висновок
Завдання економіки полягає у створення умов для
вивільнення людини, утвердження різноманіття змісту і
форм існування, досягнення індиві-дуальної і
колективної повноти буття.
Актуальним є створення нової методології
економічної науки, що здатна зберегти, захистити і
розвинути людину, суспільство, культуру і природу у
глобальному світі.
Предметом економічної науки має стати людина
в її неподільній єдності з суспільством, культурою і
природою.
