4. Сервіси та інструменти
в бібліотечній діяльності
- інструменти для створення і публікації контенту;
- інструменти для комунікації та зворотного зв'язку;
- інструменти для розповсюдження реклами (формування
громадської думки);
- інструменти для співпраці;
- інструменти для інтернет-маркетингу;
- інструменти для створення спільнот;
- інструменти для проведення опитувань;
- тощо.
5. Документні послуги
Забезпечують доступ до видань, архівних документів,
музейних предметів на різних носіях і мовах:
• в режимі реального часу (on-line);
• в режимі відкладеного часу (через е-пошту, «бронювання»);
• для ознайомлення і тимчасового користування (абонемент,
читальний зал, МБА, виставкові експозиції тощо);
• для постійного користування (копіювання на різні носії текстів,
продаж документів, копій, електронна доставка документів - ЕДД).
6. Довідкові послуги
Надають доступ до баз даних, і відповідають (форма -
довідка) на бібліографічні і фактографічні запити
користувачів:
• усно;
• письмово;
• в режимі on-line (онлайн-консультант);
• через електронну пошту (віртуальна довідка).
7. Новинні послуги
Пропонують повідомлення про актуальні події і теми, надають
рекламну інформацію, повідомляють про нові видання тощо.
1. E-mail-розсилки
2. Сторінки в соціальних мережах
3. Youtube VideoEditor ( реклама нових надходжень,
анонси, буктрейлери, відео)
8. Навчально-
консультаційні послуги
• сприяють ознайомленню користувачів з
можливостями доступу до інформації усно, в
режимі on-line, через е-пошту (форми: консультація,
лекція, тренінг, інформаційна година, комп'ютерні курси та ін.).
9. Дослідницькі послуги
Аналітичні довідки, аналітичні огляди, маркетингові дослідження,
матеріали рекламного аналізу, рейтингової інформації, дослідження та
ін. (доводять до користувачів аналіз ситуації в цікавій для них сфері).
• Сервіси онлайн-досліджень (Google Форми);
• Сервіси публікацій (Issue, Slide Share,
Calameo, Google Docs).
10. Довідково-бібліографічне
обслуговування
• Агрегація контенту
Оскільки читачам потрібен доступ як до традиційних, так і до новітніх джерел
інформації, системне інформування читача про нові надходження, анонси
просвітницьких заходів, новини сайтів, блогів чи «вподобані» бібліотечні
сторінки в соцмережах сьогодні стають важливим напрямом інформаційного
інструментарію користувачів і бібліотекарів.
• Довідково-бібліографічний апарат (каталоги, бази даних)
Для залучення читачів до своїх фондів, бібліотека повинна стати відкритою -
прагнути до доступності своїх документів. Складання дайджестів і добірок,
бібліографічних покажчиків стає можливим з сервісами Calameo (формат 3D-
книги), Issue, Slideshare (сервіси для публікації ).
11. Вибіркове
інформування читачів
Реалізується за допомогою е-поштових розсилок, достатньо при
перереєстрації та запису нових читачів уточнювати номер телефону та
електронну адресу користувача, а також взяти дозвіл на використання цих
персональних даних для інформування з допомогою розсилок.
При цьому рекомендується виділити цікаву для читача тематику (нові
надходження книг, інформування за темою, нові заходи в бібліотеці,
інформування про необхідність продовжити книги тощо).
12. Видача книг
• е-Бібліотеки
видача книг в електронному форматі, в тому числі й на мобільні
пристрої.
Користувачі можуть не лише читати е-книги на екранах моніторів
в бібліотеці, але й закачувати їх на свій смартфон, е-читалку чи
планшет.
13. Інформаційно-
просвітницька діяльність
• Буктрейлери, відео, подкасти, що описують бібліотечні ресурси,
послуги чи заходи;
• Веб-конференції, вебінари, скайп-зустрічі.
Інструменти популяризації :
– веб-сайти, блоги, соціальні мережі, YouTube.
15. Краєзнавча діяльність
1. Створення і публікації в інтернеті текстових і
мультимедійних продуктів (хроніки, віртуальні виставки,
екскурсії). Для прикладу, «Пам'ятки історії та культури
Тернопільської області» (Google-карти, сервіси публікацій );
2. Створення та наповнення краєзнавчих БД на базі вікі-
майданчиків чи інтернет-порталів («Тернопільщина»).
3. Популяризація:
– тематичні акції та флешмоби в соціальних мережах,
мережеві конкурси та проекти, геокешинг, квести -
орієнтування на місцевості за допомогою Google Maps,
завданням якого є вирішення історичних і географічних завдань.
16. Маркетингові комунікації
• Блоги
• Соціальні мережі (Facebook, Twitter Google+…)
• Регіональні медіа, інформаційні портали
(«Тернопільщина»)
• E-mail-маркетинг (система інформування читача)
Завдання:
1. створення медіапродуктів;
2. залучення користувачів;
3. утримання уваги користувачів.
17. Не контентом єдиним…
• Аналітика (Google analytics)
• SEO: Оптимізація для пошукових систем - чим вище позиція сайту в результатах пошуку, тим більша
ймовірність, що відвідувач перейде на нього з пошукових систем, оскільки люди зазвичай йдуть за першими
посиланнями:
– унікальний контент, змістовний і зручний для читання;
– ключові слова;
– оптимізований тег title;
– релевантні заголовки H1-H2;
– коректно складений метатег description;
– оптимізовані інтерактивні елементи та / або тематичнізображення.
• Контент-маркетинг: Створення та розповсюдження корисної для користувача
інформації з метою залучення нових клієнтів і роботи на лояльність. Якщо використання контент-маркетингу в
повній мірі поки не входить у ваші плани, спробуйте регулярно оновлювати блоки новин і краєзнавчої
інформації.
• Маркетинг в соцмережах (SMM)
Стратегія Бренд Контент Збільшення аудиторії Комунікації
Аналіз
Інтернет, як інформаційне середовище, дає можливість не тільки отримати необхідну інформацію, а й надати відомості про себе. Поставлену задачу в першу чергу вирішують веб-сайти бібліотек. Створення сайту - це просування інформації на більш високі функціональні рівні, участь у формуванні позитивного іміджу бібліотеки, привернення уваги до наявної інтелектуальної продукції і послуги, що надаються з її надання, забезпечення припливу в бібліотеку нових зацікавлених користувачів.
Головним інформаційним продуктом бібліотек по праву можна вважати електронний каталог (ЕК).
Крім каталогів бібліотеки пропонують найрізноманітніші бази даних - від бібліографічних до фактографічних і повнотекстових.
Помітною тенденцією останніх років є перенесення багатьох видів професійної бібліотечної діяльності в інтернет. Такі служби, як «Віртуальна довідка» і «Електронна доставка документів» є основою для системи віддаленого бібліографічного інформування та бібліотечного обслуговування.
Головне завдання, яке вирішується в рамках автоматизації МБА і ММБА, - підвищення оперативності обслуговування користувачів, а створення в бібліотеках служб ЕДД сприяє її реалізації.
ЕДД, по-перше, дає можливість онлайнової передачі оцифрованих документів, а значить, надає швидке і якісне обслуговування користувачів.
По-друге, видача абоненту електронної копії - це альтернативне рішення відправці першоджерела, що позитивно відбивається на схоронності бібліотечного фонду.
І, по-третє, ЕДД допускає взаємовикористання інформаційних ресурсів різних бібліотек. Тепер відсутність документа у фонді однієї бібліотеки не є причиною відмови користувачеві.
ЕДД може бути реалізована на сайті бібліотеки: генерація замовлення через електронний каталог, виконання замовлення (сканування) і відправка користувачеві по електронній пошті. Служба ЕДД надає електронні копії тільки для особистих, наукових та освітніх цілей, працює на платній основі.
Головне, на чому повинні зосередитися бібліотеки у віртуальному просторі, - це забезпечення споживачів інформацією там і тоді, де і коли в цьому є необхідність.
Соціальний веб приніс нам широкі можливості для реклами книги і просування читання серед читачів. Наприклад, дуже популярним стало створення буктрейлерів. Створювати такі ролики можна за допомогою спеціальних програм, а можна також звернутися до сервісу, напр. Youtube VideoEditor.
Агрегація контенту
Оскільки читачам потрібен доступ як до традиційних, так і до новітніх джерел інформації, системне інформування читача про нові надходження, анонси просвітницьких заходів, новини сайтів, блогів чи «вподобані» бібліотечні сторінки в соцмережах сьогодні стають важливим напрямом інформаційного інструментарію користувачів і бібліотекарів.
Довідково-бібліографічний апарат (каталоги, бази даних)
Для залучення читачів до своїх фондів, бібліотека повинна стати відкритою - прагнути до доступності своїх документів. Складання дайджестів і добірок, бібліографічних покажчиків стає можливим з сервісами Calameo (формат 3D-книги), Issuu, Slideshare (сервіси для публікації ).
ВРІ за допомогою розсилок (e-mail ) може бути реалізовано у бібліотеці, досить при перереєстрації та запису нових читачів уточнювати номер телефону та електронну адресу користувача, а також прийняти дозвіл на використання цих персональних даних для інформування з допомогою розсилок.
При цьому також рекомендується виділити тематику, яка цікава читачеві (нові надходження книг з тематики, що, нові заходи в бібліотеці, інформування про необхідність продовжити книги).
Інформаційно-просвітницька діяльність
Все більшого поширення останнім часом набувають відео, подкасти, описують бібліотечні послуги, заходи тощо Ця інформація часто розміщується не лише на сайтах бібліотек, але й на сторінках соціальних мереж.
Серед численних сервісів, що дозволяють здійснювати ці завдання, як приклад можна привести YouTube ін. Веб-конференції, вебінари, скайп-зустрічі з відомими письменниками та іншими цікавими людьми сприятимуть популяризації бібліотеки та її послуг в інтернеті.
Виставкова робота
Сервісів для створення віртуальних виставок - безліч, напр. Picasa web, Photosnack, Glogster, Calameo та ін. Всі вони відрізняються різним способом візуальної подачі матеріалу, але схожі своєю зрозумілістю і простотою в роботі.
Також можна звернути увагу на можливість анотування кожної книги, її представлення в текстовому або аудіо-, відеоформаті. Адже прості скани обкладинок, красиво виникають на екрані - ще не привід прочитати книгу. Анотація - ось справжня інтрига, яка повинна захопити читача.
Сервіс Smore дозволяє створити яскраві барвисті листівки, присвячені, наприклад, новими надходженнями або однією особливою книзі, які можна роздрукувати, поділитися в розсилці на e-mail або викласти у своєму блозі, сайті, сторінці в соціальній мережі.
Говорячи про віртуальне представництво бібліотеки в Мережі, необхідно розуміти, що це ще один комунікативний канал, за допомогою якого бібліотека встановлює зв'язок зі своїми потенційними читачами.
Вибір інструмента в цьому випадку залежить від завдань бібліотеки та її аудиторії - соціальна мережа підходить більше для неформального спілкування, блог або сайт передбачає систематичне наповнення матеріалами, які можуть бути корисні читачеві.
На сьогодні інтернет-простір надає багато як платних так і безкоштовних сервісів для створення інтерактивних публікацій. Ми пропонуємо розглянути безкоштовні варіанти, оскільки в умовах нинішнього фінансування бібліотек вони, на наш погляд, більш зацікавлять працівників вітчизняних бібліотек.
Одним із таких сервісів є Calameo. Основна перевага цього сервісу порівняно з іншими, які будуть розглянуті в цій статті, ‑ це можливість роботи з російськомовним інтерфейсом. Сервіс дозволяє створювати інтерактивні публікації різних форм із файлів Microsoft Office (.doc .rtf .ppt .pps .xls), Open Office (.odt .ott .sxw .stw .odp .otp .sxi .sti .ods .ots .sxc .stc), а також .pdf .txt .htm .html. Окрім основних можливостей, портал пропонує засоби для спілкування: внутрішня поштова служба, а також групи і співтовариства за інтересами.
Портал міжнародний, тому є можливість завести бізнес-контакти або нових друзів з його допомогою.
Ще один сервіс ISSU є провідною цифровою видавничою платформою, яка надає свої можливості для створення і перегляду журналів, каталогів і газет. Основна і головна функція сервісу – сгенерувати з .pdf файла flash-додаток, яке може відкрити користувач і в зручному виді ознайомитися з контентом. Сервіс надає необмежений дисковий простір, платні та безкоштовні акаунти, організацію підписок, соціальну мережу, бібліотеку, можливість зворотного зв'язку, RSS підписки, перегляд статистики, можливість перегляду публікацій з мобільного телефону.
URL: http://ru.calameo.com.
URL: http://issuu.com.
Говорячи про віртуальне представництво бібліотеки в Мережі, необхідно розуміти, що це ще один комунікативний канал, за допомогою якого бібліотека встановлює зв'язок зі своїми потенційними читачами.
Вибір інструмента в цьому випадку залежить від завдань бібліотеки та її аудиторії - соціальна мережа підходить більше для неформального спілкування, блог або сайт передбачає систематичне наповнення матеріалами, які можуть бути корисні читачеві.
Контент-маркетинг -Створення та розповсюдження корисної для користувача інформації з метою залучення нових клієнтів і роботи на лояльність. Канали поширення інформації в рамках контент-маркетингу: email, соціальні мережі, тематичні майданчики, власні ресурси сайту, ЗМІ та ін. Якщо використання контент-маркетингу в повній мірі поки не входить у ваші плани, спробуйте регулярно оновлювати блоки новин і краєзнавчої інформації.
Освоївши роботу з віртуальними ресурсами, бібліотека стає повноправним елементом віртуального простору. При цьому статус бібліотеки зазнає змін. З установи, що забезпечує доступ до документів, вона перетворюється в установу, що забезпечує доступ до інформації в усіх видах і можливість інтерактивного спілкування в інтернеті.