Центри європейської інформації: зарубіжний та український досвід
•
0 likes•682 views
Історія створення, місію, завдання, діяльність інформаційних центрів ЄС
Recommended
Recommended
More Related Content
What's hot
What's hot (20)
Viewers also liked
Viewers also liked (15)
Similar to Центри європейської інформації: зарубіжний та український досвід
Similar to Центри європейської інформації: зарубіжний та український досвід (20)
More from Тернопільська обласна універсальна наукова бібліотека
More from Тернопільська обласна універсальна наукова бібліотека (20)
Центри європейської інформації: зарубіжний та український досвід
- 1. ТЕРНОПІЛЬ - 2016 © Світлана Воробель
- 2. Україна – ЄС: інформаційна підтримка 2004 - Державна цільова програма інформування громадськості з питань європейської інтеграції України на 2004-2007 роки 2008 - Концепція Державної цільової програми інформування громадськості з питань європейської інтеграції України на 2008-2011 роки 2014 - Угода про Асоціацію між Україною та ЄС
- 3. Центри європейської інформації: зарубіжний досвід 1963 – створено перші центри європейської документації Мережа – більше 600 Центрів, зазвичай, при університетах, бібліотеках і дослідницьких центрах)
- 4. Europe Direct Центральна довідкова служба Мережі по телефону е-пошта веб-чат Центри європейської документації доступ до офіційних публікацій і документів ЄС Пошук інформації щодо ЄС Навчанння пошуку інформації про ЄС Знаходять експертів для проведення заходів, присвячених ЄС Інформаційні центри Надають відповіді на питання щодо прав людини в ЄС, фінансування… Запрошують на місцеві заходи, пов’язані з ЄС Надають доступ до документів і публікацій ЄС Допомагають знайти інші інформаційні джерела та контакти відповідних організацій
- 5. Завдання інформація про ЄС Популяризація ідеї євроінтеграції Консультації, практичні поради
- 6. Інформаційні центри Europe Direct: Послуги: • Надають відповіді на питання щодо прав людини в ЄС, фінансування тощо. • Запрошують на місцеві заходи, пов’язані з ЄС. • Надають доступ до документів і публікацій ЄС. • Допомагають знайти інші інформаційні джерела та контакти відповідних організацій
- 7. Центри європейської інформації: досвід України
- 8. 23 Інформаційні Центри ЄС при ВНЗ Послуги: – Доступ до друкованих інформаційних матеріалів, періодичних видань, що стосуються діяльності ЄС, життя та соціальних стандартів, освіти в країнах ЄС, питань співпраці України та ЄС тощо. – Доступ до електронних БД, які містять офіційні документи установ ЄС. – Інформаційні заходи для студентів та викладачів з найбільш актуальних питань стосовно діяльності Європейського Союзу, його відносин з Україною. – Презентації освітніх програм ЄС для студентів та молодих науковців. За сприяння Представництва Європейського Союзу в Україні
- 9. Євроклуби 1995 - перші євроклуби в Україні Місія: інформаційні центри та активні промоутери європейських цінностей серед молоді Цільова аудиторія - школярі та молодь Завдання: • інформування та просвіта молодих людей про Європейський Союз та відносини Україна-ЄС • сприяння у встановленні зв'язків з європейськими МГО • підтримка євроінтеграційних прагнень України Діяльність євроклубів в Україні підтримується Представництвом Європейського Союзу в Україні
- 10. Мережа ЦЄІ України 22 регіональних інформаційно-просвітницькі ресурсні центри з питань європейської інтеграції 2005–2008 – з ініціативи та підтримки МФ «Відродження» З 2008 – ГО «Мережа ЦЄІ» Інтернет-портал: http://ukrcei.org
- 11. Послуги: • Усі охочі можуть скористатися послугами центрів європейської інформації. • Центри надають вільний доступ до ІР та електронних БД матеріалів щодо функціонування інституцій ЄС та інших європейських організацій, економіки, політики, освітніх та культурних процесів в країнах Європи, можливостей навчання, участі в наукових, молодіжних та інших програмах ЄС, політики європейської та євроатлантичної інтеграції України та багатьох інших питань. • В центрах працюють консультанти, які допомагають відвідувачам у пошуку інформації. • Інформаційно-просвітницькі заходи, спрямовані на популяризацію знань про європейську та євроатлантичну інтеграцію України: прес-конференції, круглі столи, лекції, семінари, тренінги, дискусії, пізнавально-розважальні заходи для молоді, тематичні виставки тощо.
- 12. Мережа Пунктів європейської інформації (2015-2018) Пункт ЄІ в бібліотеці – спеціально облаштоване місце, де користувачі можуть самостійно або за допомогою бібліотекаря отримати доступ до ІР з питань європейської інтеграції.
- 14. Вимоги Місце в структурі бібліотеки. Організація простору. Ресурси. Обладнання
- 16. Що треба зробити для приєднання до Мережі Пунктів ЄІ? 1. Співробітник бібліотеки, до професійних обов’язків якого входить безпосереднє спілкування із читачами, має пройти навчання або отримати консультацію в Головному або Регіональному тренінговому центрі для бібліотекарів. Цей співробітник стає координатором Пункту. 2. Колектив і керівництво бібліотеки мають виявити бажання створити Пункт ЄІ у своїй бібліотеці, про що скласти та направити на електронну пошту УБА (info@ula.org.ua ) лист-заяву із поміткою в темі листа "Новий Пункт європейської інформації". 3. Керівник бібліотеки та координатор ПЄІ мають бути дійсними членами УБА. http://www.ula.org.ua info@ula.org.ua Facebook: https://www.facebook.com/about.eu.in.library Twitter: https://twitter.com/euinlibrary
- 17. Список використаних і рекомендованих джерел Все про Європу в бібліотеках [Електронний ресурс]: громадський європейський майданчик / Укр. бібл. асоц. – Київ, 2016 - . - Режим доступу: http://eulib.ula.org.ua/resursi (05.09.2016). Представництво Європейського Союзу в Україні [Електронний ресурс]. – Київ, [2016]. - Режим доступу: http://eeas.europa.eu/delegations/ukraine/index_uk.htm (05.09.2016). Центри європейської інформації в бібліотеках: технологія створення та механізми популяризації інформації про ЄС та євроінтеграцію України [Електронний ресурс] : навчально-методичний посібник для бібліотекарів / Укр. бібл. асоц. ; уклад.: Башун О. В., Пашкова В. С., Шевченко І. О. – Електрон. вид. – Київ : УБА, 2016. – 78 с. Як замовити публікації ЄС [Електронний ресурс] / Представництво ЄС в Україні. – Київ, [2016]. - Режим доступу: http://eeas.europa.eu/delegations/ukraine/more_info/order_publications/order_publi cations_uk.htm (05.09.2016).
Editor's Notes
- Відносини між Україною та Європейським Союзом були започатковані в грудні 1991 року, коли Міністр закордонних справ Нідерландів, як головуючої в ЄС держави, у своєму листі від імені Євросоюзу офіційно визнав незалежність України. Політика України щодо розбудови відносин з Європейським Союзом впроваджується на основі Закону України від 1 липня 2010 року «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики». Відповідно до статті 11 Закону однією з основоположних засад зовнішньої політики України є «забезпечення інтеграції України в європейський політичний, економічний, правовий простір з метою набуття членства в ЄС». Разом з цим намір України розбудовувати відносини з ЄС на принципах інтеграції був проголошений набагато раніше. Так, у Постанові Верховної Ради України від 2 липня 1993 року «Про основні напрями зовнішньої політики України» Україна вперше заявила про власні євроінтеграційні прагнення. У документі закріплювалося, що «перспективною метою української зовнішньої політики є членство України в Європейських Співтовариствах за умови, що це не шкодитиме її національним інтересам. З метою підтримання стабільних відносин з Європейськими Співтовариствами Україна укладе з ними Угоду про партнерство і співробітництво, реалізація якої стане першим етапом просування до асоційованого, а згодом - до повного її членства у цій організації». Підтримка курсу на інтеграцію до ЄС традиційно надається й на рівні Верховної Ради України, зокрема відповідні положення містяться в Постанові Верховної Ради України з приводу рекомендацій парламентських слухань про співробітництво України та ЄС, ухваленій 28 листопада 2002 року, Заяві Верховної Ради України від 22 лютого 2007 року з приводу підготовки до початку переговорів щодо нової угоди між Україною та ЄС, а також Постанові Верховної Ради України з приводу рекомендацій парламентських слухань про стан та перспективи розвитку економічних відносин України з ЄС та Митним союзом, ухваленій 19 травня 2011 року. Відмова вищого керівництва держави у листопаді 2013 року від підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС спричинила початок масового мирного протесту в Україні на захист євроінтеграційних прагнень народу України, що отримав назву «ЄвроМайдан». Після перемоги в Україні Революції Гідності, 13 березня 2014 року Верховна Рада України прийняла Постанову «Про підтвердження курсу України на інтеграцію до Європейського Союзу та першочергові заходи у цьому напрямі», якою підтверджується незворотність курсу України на європейську інтеграцію, метою якої є набуття членства в Європейському Союзі. Було також відзначено, що Україна як європейська держава, яка поділяє спільну історію та цінності з країнами Європейського Союзу, має право подати заявку на набуття членства у Європейському Союзі відповідно до статті 49 Договору про Європейський Союз. Цією Постановою Верховна Рада України рекомендувала Виконуючому обов’язки Президента України та Кабінету Міністрів України низку першочергових кроків у сфері європейської інтеграції, передусім у контексті укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. З підписанням та ратифікацією у 2014 році Угоди про асоціацію між Україною та ЄС відносини сторін почали розбудовуватися у якісно новому форматі політичної асоціації та економічної інтеграціїПід час підписання Угоди про асоціацію 27 червня 2014 року Президентом України П.О.Порошенком та під час її ратифікації 16 вересня 2014 року Верховною Радою України було зроблено відповідні заяви, що Україна розглядає укладення Угоди про асоціацію як черговий крок на шляху до досягнення кінцевої мети європейської інтеграції – набуття повноправного членства України в Європейському Союзі. З 1 листопада 2014 р. окремі розділи Угоди про асоціацію діють на умовах тимчасового застосування до моменту набуття нею чинності у повному обсязі, що відбудеться після завершення ратифікаційного процесу в усіх державах-членах ЄС. Виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом відбувається на основі затвердженого 17 вересня 2014 р. Кабінетом Мінністрів України плану заходів з її імплементації на 2014-2017 роки. Серед основних цілей Стратегії національної безпеки України, затвердженої Указом Президента України 26 травня 2015 р., визначено забезпечення інтеграції України до Європейського Союзу. Згідно зі Стратегією, Угода про асоціацію між Україною і ЄС визначає стратегічні орієнтири для проведення системних політичних і соціально-економічних реформ в Україні, широкомасштабної адаптації законодавства України до норм і правил ЄС. «Єдиними, хто активно діяв у напрямку інформування населення з питань європейської інтеграції в Україні були Центри Європейської Інформації (ЦЄІ), створені переважно при обласних наукових бібліотеках, та неурядові (НУО), молодіжні громадські організації та рухи» - відмічають автори Аналітичної довідки про стан виконання у 2009 році Державної цільової програми інформування громадськості з питань європейської інтеграції України на 2008-2011 роки http://comin.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=73577&cat_id=70820
- перші центри європейської документації закордоном були створені ще 1963 р. Тепер у світі працює понад 600 центрів документації та інформації, які відкрито здебільшого при університетах, бібліотеках і дослідницьких центрах.
- Сучасна мережа інформаційних центрів Europe Direct була створена Європейською комісією 2005 р. у всіх країнах-членах ЄС. У всіх країнах ЄС вона представлена інформаційними центрами та центрами документації. Ці центри покликані надавати громадянам ЄС загальну інформацію про ЄС, відповідати на запити щодо політики ЄС і популяризувати ідею європейської інтеграції. В таких центрах також консультують і дають практичні поради щодо прав, що їх мають громадяни ЄС. Запити громадян спрямовуються до центральної довідкової служби мережі. Запити приймаються на 24 офіційних мовах ЄС, відповіді надаються тією ж мовою, якою надійшов запит. Персонал довідкової служби повинен володіти принаймні трьома офіційними мовами ЄС і мати університетську освіту. Запити приймаються телефоном, електронною поштою, через веб-чат
- Все про Європу: читай, слухай, дізнавайся в пунктах європейської інформації в бібліотеках». Завдання - розширення мережі центрів європейської інформації (ЦЄІ), відкриття в містах і районах по всій Україні пунктів європейської інформації (ЄІ), інформаційно-методичне забезпечення бібліотекарів щодо їх діяльності та активізацію роботи бібліотек з популяризації європейських цінностей. Партнери: Українська бібліотечна асоціація (УБА) за підтримки програми ЄС «Еразмус+ (Жан Моне)».
- Вивчення, узагальнення досвідувивчення та узагальнення досвіду роботи ЦЄІ, підготовка методичних матеріалів для бібліотекарів з питань створення пунктів ЄІ та поширення європейської інформації, проведення конференції, семінарів і тренінгів Компонент побудови мережі: розширення мережі ЦЄІ та пунктів ЄІ задля поширення інформації про ЄС не тільки в обласних центрах, а й в місцевих громадах. Компонент активної дії: побудови мережі а ідей Євроінтеграції серед місцевих громад, проведення «Днів Європи», відеоконференцій, шкіл євроінтеграції, квестів для молоді, інтерактивних вуличних акцій «Європейський квартал» тощо.
- Місце в структурі бібліотеки Утворюючи ЦЄІ, бібліотека повинна врахувати основні вимоги до таких центрів й, виходячи зі своїх можливостей і потреб громади, яку вона обслуговує, організувати їхню роботу. Бібліотека може відкрити центр, пункт, зал, відділ, сектор, куточок європейської інформації в залежності від наявних ресурсів і потреб користувачів. Організація простору ЦЄІ можуть утворюватися у складі вже існуючих підрозділів бібліотеки – довідково-бібліографічному відділі, читальному залі тощо. Деякі книгозбірні концентрують ресурси європейської інформації, які вже є в інших відділах бібліотеки, в новому ЦЄІ, тобто створюється окремий підрозділ, якщо бібліотека має достатньо ресурсів і планує активно розвивати цей напрям роботи. Такі центри виконують координуючу роль, інтегруючи відомості про європейську інформацію, що збирається в інших відділах книгозбірні. Важливо, щоби інформація про наявність ЦЄІ і послуг, які він надає, була розміщена в інших відділах книгозбірні та в її філіалах, щоби орієнтувати користувачів і полегшувати їм пошук інформації про ЄС. Ресурси У процесі прийняття рішення щодо відкриття ЦЄІ треба зважати на наявність людських, технічних ресурсів, місця для розміщення інформаційних ресурсів і обслуговування користувачів Години роботи, Комп’ютери, доступ до Інтернету, в т. ч. WiFi, можливості проведення відеоконференцій, копіювальний апарат – це той бажаний мінімум, який дозволить ефективно надавати доступ користувачам до європейської інформації. Бажано також облаштувати приміщення з огляду на доступність його для людей з фізичними обмеженнями. Години роботи ЦЄІ повинні бути зручними для користувачів, за можливості –відповідати годинам роботи книгозбірні. Години роботи треба вказати на видному місці у ЦЄІ та в інших приміщеннях бібліотеки, на її веб-сайті. Обладнання
- Бібліотеки, активно співпрацюючи з громадськими організаціями та іншими партнерами, мають можливість сприяти широкому залученню неурядових організацій до процесу інформування про співпрацю України з ЄС, ефективному діалогу влада – суспільство. У бібліотеках можуть проводитися семінари, конференції, круглі столи, дискусії та обговорення за участі представників місцевих органів влади, експертів, аналітиків, громадських активістів, представників різних соціальних груп. Таке партнерство також сприятиме кращому розумінню й задоволенню бібліотечними фахівцями інформаційних потреб активістів громадянського суспільства. Корисним стане співробітництво з інформаційними центрами та експертами країн ЄС, з посольствами, міжнародними фондами, інформаційними та культурними центрами й представництвами країн Європи в Україні. Цінним буде партнерство з місцевими засобами масової інформації. Партнерство важливе для отримання бібліотекою додаткових інформаційних ресурсів, запрошення експертів, організації різноманітних заходів, залучення різних категорій користувачів тощо.