Публічні бібліотеки: ефективність та напрямки діяльності
1. Публічні бібліотеки:
ефективність та напрямки
діяльності
Єрошенкова С. Т. – завідувачка науково-методичного відділу Тернопільської
обласної універсальної наукової бібліотеки
2. Мережа публічних бібліотек області
(на 01.01.2016 р.)
2015 – 883 (у т.ч. сільських - 799)
2014 – 889 ( у т.ч. сільських - 805)
2013 – 889 ( у т.ч. сільських - 805)
Не входять до складу ЦБС – 8 бібліотек (Кременецький
район (4), Чортків (4)).
3. Мережа публічних бібліотек області
(на 01.09.2016 р.)
Публічних бібліотек – 877, у т.ч. – 790 сільських бібліотек.
В ОТГ: 223 бібліотеки, з них – 4 ЦБ, 4 - ЦДБ, 15 міських (10 - для
дорослих, 5 – для дітей), 200 - сільських бібліотек.
Не входять до складу ЦБС – 8 бібліотек (Кременецький
район (4), Чортків (4)).
5. Публічні бібліотеки Тернопільщини – це …
інформаційні, освітні, культурні центри;
центри доступу до офіційної інформації (офіційні документи; бібліотеки –
майданчики для інтерактивного спілкування представників влади);
центри збереження культури та історії краю;
місце для навчання, проведення дозвілля, спілкування різних категорій
користувачів;
активні популяризатори читання.
6. Індикатори ефективності роботи бібліотеки:
Охоплення користувачів;
Відповідність розкладу роботи бібліотеки потребам користувачів;
Якість фонду;
Використання фонду, його доступність;
Якість ДБА;
Оперативність комплектування;
Оперативність обробки книг;
Користувацька задоволеність віддаленими видами послуг.
7. Кількість користувачів за ЄРК (тис.)
Всього по ЦБС по сільських
2015 - 420,0 397,9 273,2
2014 – 435,2 412,9 288,1
2013 – 443,6 420,9 294,0
Усі ЦБС зменшили кількість користувачів за ЄРК.
Показники охоплення:
Підгаєцька ЦБС – 57,0%
Гусятинська ЦБС - 56,1%
Заліщицька ЦБС – 51,4%
Монастириська ЦБС – 52,6%
Шумська ЦБС – 52,0%
8. Співвідношення населення до кількості публічних
бібліотек та їх працівників
Назва районів
Кількість
бібліотек
Штат бібліотечних
працівників
Населен
ня по району
(тис. чол.)
кількість мешканців
на одну бібліотеку
кількість мешканців
на одного бібліотекаря
1 Бережанський 43 58 41,2 958 710
2 Борщівський 63 78 67,7 1074 867
3 Бучацький 53 70 64,0 1208 928
4 Гусятинський 47 77 63,0 1341 818
5 Заліщицький 54 63 47,1 881 743
6 Збаразький 56 76 58,0 941 729
7 Зборівський 68 88 42,6 623 492
8 Козівський 43 53 37,8 890 708
9 Кременецький 57 71 68,6 1209 944
10 Лановецький 43 40 29,8 699 752
11 Монастириський 41 52 29,6 733 589
12 Підволочиський 46 56 42,6 933 728
13 Підгаєцький 30 34 19,3 650 557
14 Теребовлянський 67 93 65,3 977 704
15 Тернопільський 56 69 67,6 1195 970
16 Чортківський 57 79 78,4 1336 964
17 Шумський 44 45 33,4 761 697
13. Зовнішній контекст
• Трансформація мережі ПБ;
• Брак цілісного,
осмисленого,
упорядкованого бачення
процесу організації
бібліотечного
обслуговування;
• Настрої;
• Очікування від НПБУ
Внутрішній контекст
• Комунікація;
• Налагоджена система
моніторингу статистичних
даних ПБ (ЕСМаР);
• Висококваліфіковані
спеціалісти;
• Віртуальний ресурс
«Бібліотечному фахівцю»;
• Журнал «Бібліотечна
планета»
16. НПБУ
МКУ, Комітет ВР України з питань культури і
духовності, УБА, ОУНБ, Український інститут
книги, НАКККІМ, громадські організації,
профспілка, ЗМІ і т.п.
Бібліотекар ОТГ
користувач житель
Бібліотека
ОТГ
громада
Партнери
ОМС ОТГ
Суспільство
17. ПЛАН РЕАЛІЗАЦІЇ :
• Моніторинг бібліотек,
які входять до ОТГ;
• Виявлення
позитивного досвіду,
імовірних ризиків,
можливостей;
• Блог ;
• Налагодження
зворотнього зв’язку
• Консультації;
• Зустрічі;
• Публікації у
«Бібліотечній планеті»
18. Стратегічна ідея
Місія:
• Створення
можливостей для
взаємозбагачення
бібліотек ОТГ через
обмін практиками,
сприяння якісним
змінам у
бібліотечній сфері
України з
орієнтацією на
майбутнє
Цінності:
• Відкритість (рівні
можливості для усіх
зацікавлених)
• Партнерство
(взаємовплив та
консолідація)
• Компетентність
(професійний
методично-
інформаційний
супровід)
22. Моделі реформування мережі публічних бібліотек
Перша модель. У районах залишається одна районна бібліотека, що фінансується з районного
бюджету, а централізована мережа районних бібліотечних систем передається у відання ОТГ і
фінансується за рахунок їх бюджетів. При цьому громади на свій розсуд оптимізують кількість
бібліотек, дотримуючись визначених стандартів, зокрема наявності в кожній громаді принаймні однієї
публічної бібліотеки
Переваги:
1. Наближення центру прийняття рішень до безпосереднього
користувача бібліотечних послуг.
2. Більш індивідуальний підхід до кожної бібліотеки.
3. У бібліотек з’явиться додатковий стимул отримувати власні
доходи. Недоліки:
1. У менш спроможній громаді може бракувати коштів на
утримання наявної бібліотечної мережі.
2. Може розпочатися неконтрольований процес закриття
бібліотек.
23. Моделі реформування мережі публічних бібліотек
Друга модель. Районні ЦБС передаються у відання ОТГ і при цьому
об’єднуються з освітянськими (шкільними) бібліотеками. Таким чином
мережа публічних бібліотек зберігається, але загальна кількість
бібліотечних закладів скорочується за рахунок об’єднання публічних та
освітянських книгозбірень.
Переваги
1. Скорочення бюджетних
видатків громад на утримання
мережі
бібліотек.
2. Збереження наявної мережі
публічних бібліотек.
Недоліки
1. Частина бібліотечних фахівців
може втратити роботу.
24. Моделі реформування мережі публічних бібліотек
Третя модель. Районні ЦБС передаються у відання ОТГ і при
цьому об’єднуються з народними домами.
Переваги
1. Скорочення бюджетних видатків громад на
утримання мережі
бібліотек.
2. Збереження наявної мережі публічних бібліотек.
Недоліки
1. Деякі працівники народних домів або
бібліотечні фахівці
можуть втратити роботу.
25. Моделі реформування мережі публічних бібліотек
Четверта модель. Районна ЦБС залишається, але перебуває у спільній
комунальній власності громад,
що входять до складу району, фінансується з районного бюджету, але
частково видатки на її утримання
покриваються за рахунок дотацій з бюджетів ОТГ.
Переваги
1. Збереження існуючої мережі публічних бібліотек.
Недоліки
1. Громади фінансуватимуть бібліотеки із власного
бюджету, але
відійдуть на другий план в управлінні цими
бібліотеками.
26. Стратегічна сесія
«Розробка стратегії модернізації бібліотечної
сфери регіону»
• мета:
• Зробити аналіз поточної ситуації; змоделювати образ ідеальної бібліотеки; розробити план дій;
визначити команду людей, які готові будуть реалізовувати зміни.
• Серед учасників:
• Юрій Гусєв, Голова Наглядової ради БФ «Бібліотечна країна», колишній заступник Міністра оборони
України, радник Міністра інфраструктури України
• Юрій Юрик, Заступник Голови Тернопільської ОДА
• Григорій Шергей, Начальник управління культури Тернопільської ОДА
• Владислав Кириченко, член Наглядової ради БФ «Бібліотечна країна», засновник видавництва «Наш
формат»
• Ігор Степурін, член Наглядової ради БФ «Бібліотечна країна», директор державного спеціалізованого
видавництва «Мистецтво», засновник видавництва «Самміт-книга»
• Люсьєна Шум, виконавчий директор БФ «Бібліотечна країна»
• На захід запрошуються читачі, бібліотекарі, представники громадських організацій, студенти, викладачі,
підприємці, журналісти, експерти, - усі ті, кому небайдужа книжка та розвиток бібліотек.
27. SWOT – аналіз (аналіз внутрішньої
ситуації та оточення бібліотеки)
• Сильні сторони
• Слабкі сторони
• Можливості
• Загрози
29. Слабкі сторони
•Відсутність фінансування на розвиток
•Відсутність читачів
•Стан приміщень, МТБ
•Комплектування, відсутність його прозорої
системи
•Неповна зайнятість
•Недосконалі критерії оцінки роботи бібліотек
30. Можливості
• Якісна реклама
• Залучення грантових коштів
• Клуби за інтересами
• Електронні БД
• Фандрейзинг
• Волонтерство
• Інформаційні послуги для громади
• Співпраця з неурядовими організаціями,
видавництвами….
• Простір для людей з обмеженими можливостями
31. Загрози
• Відсутність фінансування
• Втрата користувачів
• Нечитаюча нація
• Скорочення штату
• Ліквідація бібліотек
• Небажання влади сприяти розвитку бібліотек
• Втрата бібліотекою статусу інформаційно-
культурного осередку
• Де немає розвитку, - занепад
32. Готовність і вміння бібліотечних
працівників вести діалог з громадою та
місцевою владою визначають стратегію їх
подальшого розвитку.
33. Бібліотеки є базовим елементом культурної, наукової,
освітньої, інформаційної інфраструктури краю. Вони важливі
для:
– розвитку інформаційної та мовної культури суспільства,
– національно-патріотичного,
– правового,
– екологічного виховання,
– формування стійкого інтересу до вивчення та розуміння національної історії та
культури,
– сприяють розбудові читаючої та мислячої нації.
«Сильна бібліотека – сильне суспільство»
35. Програма ЕСМаР передбачає
заповнення звітів діючих бібліотек.
Висловлюю вдячнiсть методистам та фахiвцям:
Зборiвської, Козівської, Пiдволочиської,
Пiдгаєцькoї, Шумськoї ЦБС за вчасно подану та
точну статистичну iнформацiю.
36. ПЛАНУВАННЯ
• Пріоритетні напрямки роботи бібліотек обгрунтовані у «Концепції
якісних змін бібліотеки задля забезпечення сталого розвитку
України (до 2025 року)».
• При плануванні роботи бібліотеки, рекомендується звернути увагу
на найбільш актуальні напрямки, які підвищать ефективність
надання послуг та залучення користувачів:
• внесок бібліотеки у формування національного патріотизму, зниження
соціальної напруженості в суспільстві та його консолідації;
• активізацію роботи бібліотек з популяризації європейських цінностей;
• бібліотеку як центр соціалізації людей, залучення до громадського,
суспільного та культурного життя;
• участь у районних програмах, акціях;
• активізацію програмної і проектної діяльності бібліотеки;
37. При плануванні роботи бібліотеки, рекомендується звернути увагу на
найбільш актуальні напрямки, які підвищать ефективність надання
послуг та залучення користувачів:
• представлення бібліотечних послуг, особливо в електронному вигляді,
на власних веб-сайтах, блогах, у соціальних мережах;
• активніше представляти бібліотеку і бібліотечну діяльність в друкованих
та електронних засобах масової інформації;
• бібліотечно-інформаційне обслуговування людей з особливими
потребами;
• бібліотечне краєзнавство як ресурс розвитку зеленого туризму;
• зміцнення матеріально-технічної бази та поповнення фондів
бібліотек, забезпечення користувачів періодичними
виданнями;
• соціально-орієнтовані ініціативи бібліотек для мешканців місцевих
громад;
• впровадження електронної системи моніторингу публічних бібліотек
(ЕСМаР).
38. Міжнародні десятиліття за
рішенням ООН:
• 2006-2016 роки – Десятиліття реабілітації і стійкого розвитку постраждалих
регіонів (третє десятиліття після Чорнобиля)
• 2008–2017 роки – Друге десятиліття ООН, присвячене боротьбі з ліквідації
злиднів
• 2010–2020 роки – Десятиліття ООН, присвячене пустелям та боротьбі з
опустеленням
• 2011–2020 роки – Десятиліття дій із забезпечення безпеки дорожнього руху
• 2014–2023 роки – Десятиліття стійкої енергетики для всіх
• 2011–2020 роки – Десятиліття біорізноманіття ООН
• 2013–2022 роки – Міжнародне десятиліття зближення культур
• 2014-2024 роки – Десятиліття стійкої енергетики для всіх.
39. 2017 рік проголошено:
• Президент Петро Порошенко оголосив 2017 рік в державі роком Української Революції
1917-21 років.
• Указ Президента України Про відзначення в Україні 500-річчя Реформації (УКАЗ
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №357/2016 від 26 серпня 2016 року)
• 2017 рік буде оголошено роком Японії в Україні – Президент Порошенко.
• 2017-2018 навчальний рік буде роком української мови у Німеччині та німецької мови в
Україні.
40. Важливо!
• Перелік бібліотек (де здійснена зміна назв населених пунктів,
на виконання положень ЗУ «Про засудження комуністичного та
націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в
Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»)
• Перелік бібліотек, що увійшли до складу ОТГ(повні назви)
•
• Дистанційна освіта