В Зеленській ЗОШ І-ІІІ ст. проведено виховний захід «У піснях – історія мого народу». У цьому сценарії, дійсно, згадана вся історія українців, а саме, від опришківського руху до сьогодення. Адже, Україна пройшла важкий історичний шлях, щоб здобути свою незалежність. І саме цей захід був проведений для того, щоб наше молоде покоління змогло почути і побачити під час презентації всі ці події, а також зрозуміти, що наш народ, хоч якби йому важко, любить пісні, в які вкладає свою душу.

1. В Зеленській ЗОШ І-ІІІ ст. проведено виховний захід «У піснях – історія мого
народу». У цьому сценарії, дійсно, згадана вся історія українців, а саме, від
опришківського руху до сьогодення.
Адже, Україна пройшла важкий історичний шлях, щоб здобути свою
незалежність. І саме цей захід був проведений для того, щоб наше молоде
покоління змогло почути і побачити під час презентації всі ці події, а також
зрозуміти, що наш народ, хоч якби йому важко, любить пісні, в які вкладає
свою душу.
Моя Україно, для мене єдина.
Історія наша лиш тільки одна.
Для мене одна ти єдина родина
Історія наша є завжди жива.
Сценарій заходу «У піснях - історія мого народу»
Автор: Ратушняк Марія Олексіївна, вчитель української мови та літератури
Зеленської ЗОШ І-ІІІ ст.
Учениця: Буває часом сліпну від краси,
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,-
Оці степи, це небо, ці ліси,
Усе так гарно,чисто, незрадливо,
Усе як є – дороги, явори,
Усе моє, все зветься Україна –
Така краса, висока і нетлінна,
Що хоч спинись і з Богом говори.
Український танок виконує 1-й клас.
Голос за кадром Там, де високії гори,
під гуцульську Глибокі долини,
музику. Де зелені бережечки,
Попід полонини,
Там, де вітрик холодненький,

2. Вода студененька,
Там-то наша Зеленонька
Нам усім миленька.
Де буйнії в листя свищуть,
Де потік гуляє
Там де одна бистра річка
Другу доганяє.
Де весною зозуленька
Не стає кувати
Там то наша Зеленонька
Наша рідна мати.
Пісня «Рідна сторона»
Виходять три учениці (4кл.)
Учениця:
Високі гори і стрімкі потоки
І злет могутній гордого орла.
Моя Вкраїна в небо синьоока
Свої круті рамена піднесла.
Учениця:
І люди тут – під стать орлам і горам.
Для них свобода – найцінніший дар.
І споконвіку духу непокори
Не міг в них бити ані князь, ні цар.
Учениця:
Для них володар – лиш Господь єдиний.
Лиш перед Богом гуцул має страх.
Духмяна гілка роду України
Квітує на розвихрених вітрах.

3. Звучать коломийки про Довбуша. Під час співу виходять опришки з топірцями і
легенько пританцьовують.
Інсценівка: В центрі стоїть пеньок; хлопці стають півколом до пня.
Опришок 1. Складаємо тобі, наш батьку,
(звертається до Олекси Довбуша)
Оцю присягу, що будемо тобі
Вірними побратимами.
Опришок 2. Я присягаю на топір грошовий
Вам дєдику, і вам славне товариство
Панове-легіні, буду слухати вас,
Буду вірним товаришем, браття-легіні.
Всі разом: Присягаю!(топірці ставлять на пеньок)
Олекса: Чи пам`ятаєте братчики-опришки,
Як ми зимували в Зелені?
Як були в Зеленській церкві? А моя жінка,
Анна Тимчучка носила нам їсти?
Опришки: Пам`ятаємо! Пам`ятаємо!
Опришок 3. Славна твоя жінка, Олексо!
Олекса: А тепер, братчики, підемо на Косів!
Опришки: Підемо! Підемо!
Виходить Дзвінка-дівчина в українському одязі, постолах, капчурах)
Дзвінка: Прости Олексику, Олексику, прости!
Для тебе я вже голка у соломі
Ти – лісовик! Сховай далеко лють свою.
Тебе, ватажку, зловлять і уб`ють,
Хто я тогди? Потіха чи посміха?
Під гуцульську музику виходять всі.

4. Голос за кадром.
Та він закоханий,
І смерть іде до бою рук.
Із поду цілиться
Штефан Дзвінчук.
Яка ж вона довга, в століття, у цілі віки
Година негоди, що люд український гнітила.
Із сивої пам`ять ідуть січовії стрільці
А шаблі, мов блискавки, сиві жупани, мов крила.
Пісня «Стрілецький романс»
За кадром.
Ти кажеш-не було голодомору?
І не було голодного села?
А бачив ти в селі пусту комору?
З якої зерно вилили до дна.
Я бачив сам оту зловісну пору
І пухлих, і померлих на шляхах.
І досі це мені стоїть в очах.
А кажеш – не було ГОЛОДОМОРУ.
Пісня «Свіча»
Голос за кадром.
Пам`ятаєш, земле, 45-й?
Стихле небо, підняте салютом?
Пам`ятаєш, перший крок дитини –
Як салют на вічне щастя дітям?
А сьогодні днів отих малята

5. Дочок і синів своїх ведуть
Пам`ятаєш, земле, 45-й
Земле! 41-й не забуть!
Пісня «Маки червоні»
Голос за кадром.
Борців за свободу ніщо не жаліло,
Ні табір Гулагу, ні куля сліпа
За рідну Вкраїну і душу і тіло:
Як дань віддавали герої УПА.
Пісня «Ой у лісі на полянці»
Голос за кадром.
О хто ти? Ти – мати, а може – дитя?
О що ти? Держава, чи швидше руїна?
Ти звідки? Із раю? Чи пекла? З життя?
Куди ти прямуєш, моя Україно?
Дует хлопець і дівчина(11кл.)виконують пісню «Нас весна не там зустріла»
Голос за кадром.
Бачиш, там в полі, рани-могили?
Чим ті синочки отак завинили?
Отче Небесний! Благаю як мати,
Сили немає героїв ховати.
В чорній хустині вже рік, безутішну,
Проклята кимось, чи, може, так грішна,
Річками сльози течуть в Чорне море
Каменем тяжким муки і гори.
Плакала свічка воском тихенько,
Бог все почув:
«Потерпи іще, ненько,

6. Скоро ні мук, ані болю не стане,
Ніч та мене і світанок настане.
Пісня «Не спи моя рідна земля»
Під цю пісню виконується танець янголят із запаленими свічками.
За кадром.
На Майдані хлопці та дівчата.
Ви самі – найвища влада є
Серце України – перед світом.
Отаким тепер Майдан стає.
Житиме Майдан ще дуже довго.
Може всі роки і всі віки.
Тут Небесна Сотня впала.
Що хотіла жить довгі роки.
Пісня «Мамо, не плач»
Хлопець старшокласник за кадром.
Я ще не вмер!
Ще промінь в оці грає
В четвер пішов 20-й рік.
Хіба в такому віці помирають?
Ви тільки поверніть мене на бік.
До вишеньки, в колиску ясночолу,
Я чую запах квітів, я – не вмер…
А небо стрімко падає додолу.
Тримайте хтось.
Пісня «Бережи себе, мій друже!» (виконують вчителі)
Голос за кадром.
Чуєте, люди? Лунає над світом
Стогін Донбасу дзвоном страшним.

7. Звучать коломийки про Довбуша. Під час співу виходять опришки з топірцями і
легенько пританцьовують.
Інсценівка: В центрі стоїть пеньок; хлопці стають півколом до пня.
Опришок 1. Складаємо тобі, наш батьку,
(звертається до Олекси Довбуша)
Оцю присягу, що будемо тобі
Вірними побратимами.
Опришок 2. Я присягаю на топір грошовий
Вам дєдику, і вам славне товариство
Панове-легіні, буду слухати вас,
Буду вірним товаришем, браття-легіні.
Всі разом: Присягаю!(топірці ставлять на пеньок)
Олекса: Чи пам`ятаєте братчики-опришки,
Як ми зимували в Зелені?
Як були в Зеленській церкві? А моя жінка,
Анна Тимчучка носила нам їсти?
Опришки: Пам`ятаємо! Пам`ятаємо!
Опришок 3. Славна твоя жінка, Олексо!
Олекса: А тепер, братчики, підемо на Косів!
Опришки: Підемо! Підемо!
Виходить Дзвінка-дівчина в українському одязі, постолах, капчурах)
Дзвінка: Прости Олексику, Олексику, прости!
Для тебе я вже голка у соломі
Ти – лісовик! Сховай далеко лють свою.
Тебе, ватажку, зловлять і уб`ють,
Хто я тогди? Потіха чи посміха?
Під гуцульську музику виходять всі.

8. Всі слова супроводжується кадрами на екрані, згідно сказаної події.