1. тько, забравши з
собою сім`ю.Леонід Іванович
Глібов (*21 лютого
1827, с. Веселий
Поділ, Хорольсь-
кий повіт, Полтав-
ська губернія —
†29 жовтня 1893,
Чернігів) — укра-
їнський письмен-
ник, поет, байкар,
видавець, громад-
ський діяч. Наро-
дився у селі Весе-
лий Поділ Хороль-
ського повіту. Його
батько, Іван Наза-
рович Глібов, був
управителем кінсь-
кими табунами в
маєтку поміщика
Гаврила Родзянки.
Дитинство провів у
селі Горби Кремен-
чуцького повіту,
куди з Веселого
Подолу перейшов
на роботу його ба-
Деякі біографічні відомості
Дитинство
Початкову освіту він здобув удо-
ма за допомогою матері, а
1840 року вступив до Полтавської
гімназії, де почав писати вірші і
де виходить його перша збірка
російською мовою
«Стихотворения Леонида Глебо-
ва» (1847). До жанру байки Глі-
бов звертається під час навчання
у Ніжинському ліцеї вищих наук,
тоді ж деякі з них друкує у газеті
«Черниговские губернские ведо-
мости».
01.03.2013
Леонід Глібов Зверніть увагу на :
 Деякі біографічні
відомості письмен-
ника
 Його творчу діяль-
ність
 Найвідоміші твори
Л.Глібова
 Ілюстрацію книг
 Останні троки пись-
менника
 Також на адресу
видавництва
В цьому
випуску:
Біографічні
відомості письмен-
ника
2
Його творча діяль-
ність
2
Найвідоміші твори 2
Ілюстрації книг 3
Адреса видав-
ництва
4
Останні роки
Л.Глібова
4

2. Широке визнан-
ня в українській
літературі Глібов
здобув як байкар.
Усього він напи-
сав понад сотню
творів цього жа-
нру. Перша збір-
ка «Байки Леоні-
да Глібова», що
містила 36 тво-
рів, вийшла у
Києві 1863 р.,
але майже весь
тираж її був зни-
щений у зв'язку з
валуєвським
циркуляром. У
1872 р. вдалося
видати другу, до-
повнену в порів-
нянні з першою,
книгу байок, а
1882 р. — третю,
що була передру-
ком попередньої.
Спроби надруку-
вати інші збірки
Глібову не вда-
лися — перешко-
джали цензурні
заборони.
сьменник стає ви-
давцем і редакто-
ром новоствореної
газети «Чернигов-
ский листок». На
сторінках цього ти-
жневика часто з'яв-
лялися соціально
гострі, спрямовані
проти місцевих
урядовців, поміщи-
ків-деспотів, проти
зловживань судо-
вих органів, матері-
али. За зв'язки з
Після закінчення
ліцею (1855) Глібов
працює вчителем
історії та географії
в Чорному Острові
на Поділлі, а з
1858 р. — у Черні-
гівській чоловічій
гімназії, гаряче за-
хищає прогресивні
педагогічні методи.
Навколо сім'ї Глі-
бова групується че-
рнігівська інтеліге-
нція. У 1861 р. пи-
членом підпільної
організації «Земля і
воля» І. Андрущен-
ком у 1863 р. Глібо-
ва було позбавлено
права вчителювати,
встановлено над
ним поліцейський
нагляд.
Творча діяльність Л. Глібова
Здається, байка просто бреше,А справді — правду ясну чеше.
Стр. 2
Леонід Глібов

3.  Ведмідь-
пасічник
 Вовк та ягня
 Журба
 Жаба й Віл
 Зозуля і пі-
вень
 Квіти
 Лисиця-
жалібниця
 Мальований
стовп
 Мірошник
 Муха й
бджола
 Охрімова
свита
 Пісня
 Синиця
 Солом'яний
дід
 Цуцик
 Шелестуни
 Щука
 Хто сестра і
брат
 Хто хвастає?
 Що за птиця?
 Що зашквар-
чить?
 Хто доня?
 Декому на до-
гад
 Кому привіт?
 Хто баба?
 Хто бреше?
 Хто вона?
 Хто вони?
 Хто розмов-
ляє?
Твори ( Байки)
Акровірші і загадки
сток» (російською
й українською мо-
вами), що мав ви-
разний літератур-
ний ухил і виходив
за своїм значенням
за межі місцевого
органу, особливо
після припинення
1862 р. видання
«Основи». Значну
частину статей для
«Черниговского ли-
стка» писав сам
Глібов, публікуючи
їх під кількома псе-
вдонімами.
Свої байки та вірші
Глібов друкував у
журналі «Основа»,
що з 1861 р. вихо-
див у Петербурзі. У
середині 1861 р. він
почав видавати ти-
жневик
«Черниговский ли-
Стр. 3
Леонід Глібов

4. Адреса основного місця роботи
вул.Прорізна 225
вул Кірова 14.21
Телефон: 05843465
Факс: 1111111111
Эл. zgfk@ mail.ru
Наша газета дуже цікава та пізнавальна.
Тому будемо раді вас бачити читачами нашой газети
«Світанок»
творчу працю,
готує збірки сво-
їх байок, видає
книги-
„метелики“, дру-
кує фейлетони,
театральні огля-
ди, публіцистич-
ні статті, поезії
російською мо-
вою, твори для
дітей. Помер 10
листопада
Два роки поет
живе у Ніжині, а
1865 р. поверта-
ється до Черніго-
ва та деякий час
працює дрібним
чиновником у
канцелярії губер-
натора. З 1867 р.
він стає управи-
телем земської
друкарні, продо-
вжує активну
1893 р. в Черні-
гові, де його й
поховано на те-
риторії монасти-
ря Святої Трійці
(вул. Толстого,
Болдина гора).
Останні роки видатного письменника
Видавництво
«Світанок”