1. 7. Містобудівна організація громадського будинку середнього ступеню
складності (до ІІІ ступеню складності) з визначенням основних принципів
розподілу потоків відвідувачів і транспорту, забезпечення безпеки
14:30 – 15:15
05 хв. - перерва
15:20 – 16:05 Лелеко О. Д. Приймак В. В. 2 год.
15 хв. – перерва
7. Визначення категорії складності і ступеню відповідальності (класу наслідків)
громадського будинку (до IV, включно) з урахуванням типологічних характеристик,
технологічних рішень та об’ємно - планувальних параметрів.
14:30 – 15:15
05 хв. - перерва
15:20 – 16:05 Лелеко О. Д., Приймак В. В. - 2 год.
Структура лекції:
1. Законодавство в сфері містобудування.
2. Функціональна типологія, категорії складності об’єктів громадського
призначення;
3. Містобудівельна функціонально-планувальна організація, вплив факторів
оточуючої забудови;
4. Зонування території, транспортно-пішохідні потоки;
5. Безпека будівель та споруд, безпека евакуації відвідувачів громадських
будинків;
6. Класи наслідків (відповідальності) об’єктів проектування.
7. Розрахунки категорії і класу будинків.
Організацію проектної справи в сучасній практиці обумовлено рядом
нормативних актів, які постійно змінюються.
Відносини у сфері містобудівної діяльності регулюються :
• Конституцією України(254к/96-ВР),
• Цивільним(435-15),
Господарським (436-15) і Земельним (2768-14)кодексами України,
• законами України "Про Генеральну схему планування території
України"(3059-14),
• "Про основи містобудування" (2780-12),
• "Про архітектурну діяльність"(687-14),
• "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів)застарілого
житлового фонду"(525-16),
• "Про землеустрій" ( 858-15 ),
• «Про інвестиційну діяльність»,
На сучасному етапі ми отримали новий закон про містобудівну діяльність,
який розроблявся з різними змінами останні 5 років.
Функціональна типологія вивчає весь спектр типів будівель і споруд за іх
функціональною ознакою.
На основі досліджень «функціоналізму» з 60-х років ХХ сторіччя виявлено
основні типи будинків та споруд.
Основна відмінність в їх призначенні:
- житлові будинки і
- громадські будинки.
Визначення категорій складності таких будинків проводиться за рекомендаціями
Додатку «П» ДБН А.2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та
затвердження проектної документації для будівництва».

2. Розглянемо методику визначення категорії складності громадських будинків. Згідно
функціональної типології нормуються наступні громадські будинки та споруди:
Кате-
Типи будинків, споруд, об'єктів горія
2. Громадські будинки
2.1 Будинки для освіти, виховання і підготовки кадрів
Дитячі дошкільні заклади
2.1.1 Приміщення тимчасового перебування дітей (філії ясел-садків) І
2.1.2 Сімейні дитячі ясла-садки II
2.1.3 Ясла, садки і ясла-садки загального типу III
2.1.4 Спеціалізовані дошкільні заклади III
2.1.5 Будинки дитини III
2.1.6 Центри дошкільного виховання III
2.1.7 Дитячі установи оздоровчого типу IV

3. Загальноосвітні, спеціалізовані школи і школи-інтернати,
міжшкільні навчально-виробничі комбінати
2.1.8 Загальноосвітні школи: початкові, основні (неповні середні, середні) III
2.1.9 Спеціалізовані школи: школи-інтернати, школи для дітей з недоліками у розвитку III
2.1.10 Дитячі будинки III
2.1.11 Спеціалізовані школи: ліцеї, гімназії IV
2.1.12 Міжшкільні, навчально-виробничі комбінати IV
Позашкільні установи
2.1.13 Будинки і палаци учнів і підлітків III
2.1.14 Школи і студії мистецтв (художні, музичні, хореографічні) III
2.1.15 Будинки юних техніків і натуралістів III
2.1.16 Дитячо-юнацькі клуби III
Професійно-технічні училища
2.1.17 Училища та інші середні спеціальні навчальні заклади III
2.1.18 Професійно-технічні училища IV
Вищі навчальні заклади
2.1.19 Центри і інститути перепідготовки і підвищення кваліфікації III
2.1.20 Коледжі, технікуми, інститути, консерваторії IV
2.1.21 Університети IV
2.1.22 Академії суспільних наук, військові, технічні, духовні та інші IV
2.2 Будинки для науково-дослідних установ, проектних і громадських організацій і
управління
Будинки органів управління
2.2.1 Селищні і сільські ради, а також будинки органів господарського управління, розміщені II
у селищах і сільських населених пунктах
2.2.2 Виконкоми районних рад та їх відділи і управління II
2.2.3 Управління облдержадміністрації, прокуратур, управління галузями народного III
господарства, управління кооперативними організаціями
2.2.4 Виконкоми міських рад та їх відділи і управління III
2.2.5 Судові і юридичні установи і прокуратури III
2.2.6 Державні управління України (крім прокуратур) IV
Будинки кредитування, страхування і комерційного призначення
2.2.6 Будинки страхових компаній, концернів, асоціацій, консорціумів, центри зайнятості III
2.2.7 Банки, Ощадбанки IV
2.2.8 Біржі, бізнес-центри IV
Будинки громадських організацій, науково-дослідних і проектних установ,
інформаційних центрів
2.2.9 Будинки проектних і конструкторських організацій III
2.2.10 Будинки громадських організацій III
2.2.11 Будинки інформаційних центрів III
2.2.12 Будинки архівів III
2.2.13 Будинки науково-дослідних організацій IV

4. ДБН А.2.2-3-2003 С.31
Продовження
Кате-
Типи будинків, споруд, об'єктів
горія
2.3 Будинки і споруди для закладів охорони здоров'я і відпочинку
2.3.1 Молочні дитячі кухні, пункти розподілу II
2.3.2 Аптеки II
2.3.3 Диспансери, профілакторії, амбулаторії III
2.3.4 Будинки швидкої допомоги, санепідемстанції, станції переливання крові III
Лікувально-профілактичні заклади
2.3.5 Лікарні, госпіталі та пологові будинки IV
2.3.6 Поліклініки IV
Санаторно-курортні, оздоровчі та заклади відпочинку
2.3.7 Оздоровчі табори для учнів та підлітків II
2.3.8 Туристичні бази II
2.3.9 Санаторії, санаторії-профілакторії III
2.3.10 Бальнеологічні лікарні, грязелікарні, водолікарні IV
2.4 Будинки соцзабезпечення
2.4.1 Будинки-інтернати для інвалідів та людей похилого віку III
2.4.2 Територіальні центри обслуговування III
2.4.3 Спеціалізовані центри медичної, соціальної і професіональної реабілітації IV
2.5 Будинки і споруди фізкультурно-оздоровчого і спортивного призначення
2.5.1 Відкриті площинні спортивні і фізкультурно-оздоровчі споруди II
Закриті фізкультурно-спортивні будинки і споруди
2.5.2 Спортивні зали III
2.5.3 Фізкультурно-оздоровчі і спортивно-дозвіллєві комплекси III
2.5.4 Закриті ковзанки з штучним льодом IV
2.5.5 Плавальні басейни IV
Спеціалізовані спортивні споруди
2.5.6 Споруди для кульової стрільби і стрільби з лука I
2.5.7 Споруди для зимових видів спорту III
2.5.8 Споруди для водних видів спорту III
2.6 Будинки культурно-освітніх і видовищних закладів
2.6.1 Бібліотеки III
2.6.2 Танцзали, дискотеки, зали ігрових автоматів, казино III
2.6.3 Клубні будинки, будинки і палаци культури, центри дозвілля, будинки вчителя, лікаря, III
вчених, художника, архітектора, композитора та інші, планетарії
2.6.4 Будинки творчості (письменників, композиторів, художників, архітекторів) III
2.6.5 Музеї і виставкові зали IV
2.6.6 Концертні зали IV
2.6.7 Філармонії IV
2.6.8 Кінотеатри і відеоцентри IV
2.6.9 Театри V
2.6.10 Цирки V

5. ДБН А.2.2-3-2003 С.32
Продовження
Кате-
Типи будинків, споруд, об’єктів
горія
2.7 Будинки для підприємств торгівлі, громадського харчування, побутового
обслуговування
Підприємства роздрібної торгівлі
2.7.1 Спеціалізовані магазини (продовольчі і непродовольчі) ІІІ
2.7.2 Універсальні магазини: універмаги, універсами, магазини "Дитячий світ" ІV
2.7.3 Будинки торгівлі (будинки подарунків, будинки радіо, будинки взуття та інші) IV
Ринки
2.7.4 Відкриті ринки I
2.7.5 Криті ринки, павільйони III
Підприємства громадського харчування
2.7.6 Бари (винні, молочні, фруктові) II
2.7.7 Їдальні (загального типу, дієтичні) III
2.7.8 Кафе загального типу і спеціалізовані (вареничні, сосисочні, шашличні, бульйонні, III
кулішні, піцерії тощо)
2.7.9 Ресторани ІІІ
2.7.10 Комплексні підприємства громадського харчування ІІІ
Підприємства побутового обслуговування
(пов'язані з безпосереднім обслуговуванням населення)
2.7.11 Комплексні приймальні пункти побутового обслуговування ІІ
2.7.12 Перукарні ІІ
2.7.13 Спеціалізовані ательє і майстерні, приймальні пункти хімчистки, пральних тощо ІІ
2.7.14 Будинки побуту ІІІ
2.7.15 Будинки мод, будинки краси ІІІ
2.7.16 Пральні ІІІ
2.8 Будинки комунального господарства (крім виробничих, складських і
транспортних будинків і споруд)
2.8.1 ЗАГСи ІІ
2.8.2 Ритуальні бюро ІІ
2.8.3 Житлово-експлуатаційні контори і об'єднання ІІ
2.8.4 Громадські туалети ІІ
2.8.5 Мотелі, кемпінги ІІ
2.8.6 Лазні, лазні з оздоровчими комплексами ІІІ
2.9 Будинки транспорту (безпосереднього обслуговування населення) і зв'язку
Вокзали усіх видів транспорту
2.9.1 Білетні каси ІІ
2.9.2 Автовокзали ІІІ
2.9.3 Річкові вокзали ІV
2.9.4 Залізничні вокзали V
2.9.5 Вокзали аеропортів V
2.9.6 Морські вокзали V

6. ДБН А.2.2-3-2003 С.ЗЗ
Продовження
Кате-
Типи будинків, споруд, об'єктів
горія
Телерадіоцентри, зв’язок, трансагентства
2.9.7 Контори обслуговування населення, трансагентства ІІ
2.9.8 Підприємства зв'язку ІІ
2.9.9 Відділення зв'язку ІІІ
2.9.10 Поштамти та вузли зв'язку ІІІ
2.9.11 Радіоцентри, телецентри, телеграф, центри супутникового зв'язку V
2.10 Культові споруди
2.10.1 Монастирі ІІІ
2.10.2 Молитовні будинки ІІІ
2.10.3 Храми (церкви, собори, костьоли, синагоги, мечеті тощо) V
2.11 Багатофункціональні будинки і комплекси, які містять приміщення різного призначення
2.11.1 Адміністративно-ділові центри ІІІ
2.11.2 Громадські центри ІV
2.11.3 Торговельні центри ІV
2.11.4 Комерційні центри IV
2.11.5 Культурно-освітні центри IV
2.11.6 Розважально-дозвіллєві центри IV
2.11.7 Спортивні центри V
2.12 Окремі об'єкти благоустрою, озеленення, площинні споруди
2.12.1 Посадка вітро- і шумозахисних смуг, улаштування велосипедних, саночних і I
пішохідних трас (теренкурів) без обладнання і технічного оснащення
2.12.2 Благоустрій і озеленення міських транспортних магістралей, ділянок житлових II
і громадських будинків, дачних територій, заводських територій, кладовищ -
при середніх вимогах до благоустрою, улаштування майданчиків для
відпочинку, спорту і ігор, кемпінгів і наметових містечок із стандартним
обладнанням і технічним оснащенням
2.12.3 Благоустрій і озеленення приватних будинків, громадських будинків міського III
(районного) значення, меморіальних кладовищ (пантеонів), пішохідних зон,
пляжів, міських парків, бульварів, скверів, набережних, улаштування
декоративних басейнів, зелених театрів, відкритих стадіонів, майданчиків для
відпочинку та ігор з використанням нестандартного обладнання і технічного
оснащення
2.12.4 Благоустрій і озеленення великих громадських будинків з особливо високими
вимогами до благоустрою, а також територій історичних, ботанічних і
зоологічних садів, екологічних заповідників, етнографічних музеїв-
заповідників, улаштування терасних садів і садів на покрівлях, складних IV
пляжних і паркових споруд, басейнів для плескання, плавальних басейнів,
відкритих виставкових майданчиків з нестандартним обладнанням і складним
технічним оснащенням
2.13 Проектування інтер'єрів (як окремих об'єктів)
2.13.1 Приміщення майстерень літніх торгових павільйонів, допоміжних приміщень, II
громадських будинків
2.13.2 Приміщення житлових і громадських будинків із стандартними меблями і III
обладнанням: бюро, магазинів, їдалень, шкіл, спортивних залів, лікарень,
пансіонатів III- IV розряду тощо
2.13.3 Приміщення громадських будинків при високому рівні вимог до оздоблення, IV
меблів і обладнання: бібліотеки, ресторани, готелі, банки, виставкові
павільйони, офіси, фірмові магазини, міські адміністративні установи,
кінотеатри, багатофункціональні театральні, культурні, релігійні і спортивні
будинки і споруди

7. ДБН А.2.2-3-2004 С. 34
Закінчення
Кате-
Типи будинків, споруд, об'єктів
горія
2.13.4 Приміщення громадських будинків із складним технічним оснащенням, індивідуаль- IV
ними меблями і обладнанням: урядові будинки, театри, концертні зали, музеї, атріумні
будинки, храми, студії радіо і телебачення тощо
2.14 Об'єкти метрополітену
2.14.1 Підземні лінії метрополітену як єдині комплекси проектування V
2.14.2 Наземні та надземні лінії метрополітену як єдині комплекси проектування IV
2.14.3 Станції та вестибюлі, що проектуються окремо від ліній IV
2.14.4 З'єднувальна вітка одно- та двоколійна III
2.14.5 Пересадочний вузол між станціями III
2.14.6 Електродепо основне та оборотне III
2.14.7 Ескалаторний тунель III
2.14.8 Наземний павільйон зі східцями III
Категорії складності об’єктів визначаються згідно номенклатури типів житлових
та громадських будинків та споруд – функціональною типологією, та згідно
функціональних параметрів (потужності) об’єкту.
Власне, потужність – місткість об’єкту проектування впливає на можливі
матеріальні , фізичні та економічні збитки від їх можливого руйнування чи
пошкодження.
Методика визначення категорій складності для подальшого проектування і
експертизи до набрання чинності змін до
- ДБН А.2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та
затвердження проектної документації для будівництва» і
- ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та
конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ» або їх
нових редакцій відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 27.04.2011
№557 «Про затвердження Порядку віднесення об’єктів будівництва до IV і V
категорій складності» та від 11.05.2011 № 560 «Про затвердження порядку
затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визначення
такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України»
відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі –
Закон).
Відповідно до п. 2 ст. 32 Закону категорія складності об'єкта будівництва
визначається згідно з державними будівельними нормами та стандартами на
підставі класу наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва.
Згідно з пунктом 3 ст. 32 Закону віднесення об'єкта будівництва до тієї чи
іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником
будівництва.
Клас наслідків (відповідальності) будівлі або споруди визначається
відповідно до ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та
конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ».
Категорії складності об'єктів цивільного призначення визначаються
відповідно до ДБН А.2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та
затвердження проектної документації для будівництва».

8. Оцінка таких наслідків визначається згідно ДБН В.1.2-14-2009 ЗАГАЛЬНІ
ПРИНЦИПИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАДІЙНОСТІ ТА КОНСТРУКТИВНОЇ БЕЗПЕКИ
БУДІВЕЛЬ, СПОРУД, БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ ТА ОСНОВ
При цьому рекомендується наступна схема урахування класу наслідків
(відповідальності) СС1; СС2; СС3:
• класу наслідків СС1 відповідають I та II категорія складності;
• класу наслідків СС2 відповідають III та IV категорія складності;
• класу наслідків СС3 відповідає V категорія складності.
Клас наслідків визначається за шістьма ознаками:
• кількість осіб, які постійно перебувають на об’єкті;
• кількість осіб, які періодично перебувають на об’єкті;
• кількість осіб, які перебувають поза об’єктом;
• обсяг можливого економічного збитку;
• втрата об’єктів культурної спадщини;
• припинення функціонування комунікацій транспорту, зв’язку,
енергетики, інших інженерних мереж.
При цьому вважається, що на об’єкті постійно перебувають люди, якщо
вони знаходяться там не менше ніж вісім годин на добу і не менше ніж 150 днів
на рік. Людьми, які періодично відвідують об’єкт, вважаються ті, що перебувають
там не більше трьох годин на добу. Небезпекою для життєдіяльності людей є
можливе порушення нормальних умов життєдіяльності більше ніж на три доби
(відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 № 368). .
До І категорії складності слід відносити об’єкти, якщо клас наслідків
(відповідальності) СС1 визначено за однією ознакою можливих наслідків від
відмови будівлі або споруди, окрім характеристики «Можлива небезпека для
здоров'я і життя людей, які постійно перебувають на об'єкті», тобто на об'єктах І
категорії складності не передбачається постійного перебування людей (теплиці,
склади, павільйони тощо).
До II категорії складності слід відносити об’єкти класу наслідків СС1, якщо
клас наслідків (відповідальності) СС1 визначено за двома та більше ознаками
можливих наслідків від відмови будівлі чи споруди.
До III категорії складності слід відносити об’єкти класу наслідків СС2, які не
віднесено до IV категорії складності .
Віднесення об’єктів будівництва до IV і V категорій складності здійснюється
відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку
віднесення об’єктів будівництва до IV і V категорій складності» від 27.04.2011
№557 (далі-Порядок) виходячи з класу наслідків та категорії складності.
КЛАСИФІКАЦІЯ БУДІВЕЛЬНИХ ОБ'ЄКТІВ
Класи наслідків (відповідальності) будівель і споруд
5.1.1 Класи відповідальності будівель і споруд визначаються рівнем можливих
матеріальних збитків і (або) соціальних втрат, пов'язаних із припиненням
експлуатації або із втратою цілісності об'єкта.
5.1.2 Можливі соціальні втрати від відмови повинні оцінюватися в залежності
від таких факторів ризику, як:
- небезпека для здоров'я і життя людей;

9. - різке погіршення екологічної обстановки у прилеглій до об'єкта місцевості
(наприклад, при руйнуванні сховищ токсичних рідин або газів, відмові очисних
споруд каналізації тощо);
- втрата пам'яток історії і культури або інших духовних цінностей суспільства;
- припинення функціонування систем і мереж зв'язку, енергопостачання,
транспорту чи інших елементів життєзабезпечення населення або безпеки
суспільства;
- неможливість організувати надання допомоги потерпілим при аваріях і
стихійних лихах;
- загроза обороноздатності країни.
5.1.3 Можливі економічні збитки повинні оцінюватися витратами, пов'язаними
як з необхідністю відновлення об'єкта, що відмовив, так і з побічними збитками
(збитки від зупинки виробництва, прогаяна вигода тощо).
5.1.4 Класифікація будівель і споруд узгоджена з ДСТУ-Н Б В. 1.2-13 і
виконується відповідно до вказівок таблиці 1 незалежно за кожною з наведених в її
стовпцях характеристикою можливих збитків та втрат від відмови. Будівлі або
споруді в цілому присвоюється найвищий з отриманих (найбільший за номером)
клас. Попередню класифікацію об'єктів допускається визначати за даними,
наведеними в додатку А. Клас відповідальності унікальних будівель та споруд
визначається на основі експертних оцінок.
У технічному завданні на проектування або в іншій договірній
документації має бути вказаний клас відповідальності об'єкта, який
визначається замовником за узгодженням із генеральним проектувальником
та організацією, яка здійснює наукове супроводження проектних робіт. Цей
клас має бути відомим власнику об'єкта і за згодою з ним може бути
підвищений.
Характеристики можливих наслідків від відмови будівлі або споруди
Можлива небезпека для
Втрата Припинення
Клас здоров'я і життя людей,
об'єктів функціонуван-
наслідків кількість осіб Обсяг
культурн ня комунікацій
(відповіда які можливого
які ої транспорту,
ль-ності) періодич які економічн
постійно спадщин зв'язку, енер-
будівлі або но перебува ого збитку,
перебува и, гетики, інших
споруди перебува ють поза м.р.з.п.
ють на категорії інженерних
ють на об'єктом
об'єкті об'єктів мереж, рівень
об'єкті
ССЗ націонал
понад понад понад понад загально-
значні ьного
300 1000 50000 150000 державний
наслідки значення
СС2 місцевог
від 20 до від 50 до від 100 від 2000 регіональний,
середні о
300 1000 до 50000 до 150000 місцевий
наслідки значення
СС1
незначні до 20 до 50 до 100 до 2000 — —
наслідки
Примітка 1. Будівлі або споруді присвоюється найвищий клас наслідків
(відповідальності) за однією з усіх можливих характеристик можливого збитку від
відмови.
Примітка 2. Вважається, що на об'єкті постійно є люди, якщо вони перебувають там
не менше ніж вісім годин на добу і не менше ніж 150 днів на рік. Людьми, які

10. періодично відвідують об'єкт, вважаються ті, що перебувають там не більше трьох
годин на добу. Небезпекою для життєдіяльності людей є можливе порушення
нормальних умов життєдіяльності більше ніж на три доби.
Примітка 3. Обсяг можливого економічного збитку визначається відповідно до
Методики [3].
Примітка 4. Мінімальний розмір заробітної плати (м.р.з.п.) щорічно встановлюється
Законом України [4].
Примітка 5. Чисельні значення характеристик, що визначені у колонках 2-5 таблиці,
відповідають критеріям, що визначають рівень надзвичайних ситуацій [5].
Примітка 4. Категорії об'єктів культурної спадщини встановлюються відповідно до
чинного законодавства [6].
Примітка 5. Рівень значення комунікацій та інших інженерних мереж
установлюється відповідно до чинного законодавства [7].
Примітка 6. Для висотних будівель клас наслідків (відповідальності) приймається не
меншим ніж:
СС-2 – для будівель заввишки від 73,5 м до 100 м;
СС-3 – для будівель заввишки понад 100 м.
НАСТАНОВА
щодо застосування будівельних норм у частині віднесення об’єктів
будівництва до категорій складності для подальшого проектування і
експертизи
Настанова розроблена для застосування проектувальниками і замовниками
на стадії розроблення завдання на проектування об’єктів будівництва та при
здійсненні їх проектування, а також для використання експертами експертних
організацій при проведенні експертизи проектів будівництва і посадовими особами
Держархбудінспекції, зокрема під час проведення державного архітектурно-
будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності
проектної документації) та при прийманні завершених будівництвом об’єктів в
експлуатацію.
Настанова містить рекомендації щодо застосування будівельних норм та
усталених методик при визначенні категорій складності для подальшого
проектування і експертизи до набрання чинності змін до ДБН А.2.2-3-2004 «Склад,
порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для
будівництва» і ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення
надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та
основ» або їх нових редакцій відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від
27.04.2011 №557 «Про затвердження Порядку віднесення об’єктів будівництва до
IV і V категорій складності» та від 11.05.2011 № 560 «Про затвердження порядку
затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визначення
такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України»
відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі –
Закон).
Відповідно до п. 2 ст. 32 Закону категорія складності об'єкта будівництва
визначається згідно з державними будівельними нормами та стандартами на
підставі класу наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва.
Згідно з пунктом 3 ст. 32 Закону віднесення об'єкта будівництва до тієї чи
іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником
будівництва.

11. Клас наслідків (відповідальності) будівлі або споруди визначається
відповідно до ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та
конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ».
Категорії складності об'єктів цивільного призначення визначаються
відповідно до ДБН А.2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та
затвердження проектної документації для будівництва».
При цьому рекомендується наступна схема урахування класу наслідків
(відповідальності) СС1; СС2; СС3:
• класу наслідків СС1 відповідають I та II категорія складності;
• класу наслідків СС2 відповідають III та IV категорія складності;
• класу наслідків СС3 відповідає V категорія складності.
Клас наслідків визначається за шістьма ознаками:
• кількість осіб, які постійно перебувають на об’єкті;
• кількість осіб, які періодично перебувають на об’єкті;
• кількість осіб, які перебувають поза об’єктом;
• обсяг можливого економічного збитку;
• втрата об’єктів культурної спадщини;
• припинення функціонування комунікацій транспорту, зв’язку,
енергетики, інших інженерних мереж.
При цьому вважається, що на об’єкті постійно перебувають люди, якщо
вони знаходяться там не менше ніж вісім годин на добу і не менше ніж 150 днів
на рік. Людьми, які періодично відвідують об’єкт, вважаються ті, що перебувають
там не більше трьох годин на добу. Небезпекою для життєдіяльності людей є
можливе порушення нормальних умов життєдіяльності більше ніж на три доби
(відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 № 368). .
До І категорії складності слід відносити об’єкти, якщо клас наслідків
(відповідальності) СС1 визначено за однією ознакою можливих наслідків від
відмови будівлі або споруди, окрім характеристики «Можлива небезпека для
здоров'я і життя людей, які постійно перебувають на об'єкті», тобто на об'єктах І
категорії складності не передбачається постійного перебування людей (теплиці,
склади, павільйони тощо).
До II категорії складності слід відносити об’єкти класу наслідків СС1, якщо
клас наслідків (відповідальності) СС1 визначено за двома та більше ознаками
можливих наслідків від відмови будівлі чи споруди.
До III категорії складності слід відносити об’єкти класу наслідків СС2, які не
віднесено до IV категорії складності .
Віднесення об’єктів будівництва до IV і V категорій складності здійснюється
відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку
віднесення об’єктів будівництва до IV і V категорій складності» від 27.04.2011
№557 (далі-Порядок) виходячи з класу наслідків та категорії складності.
При проектуванні об’єктів будівництва (будови), до складу яких входить
декілька окремих будівель або споруд, категорію складності доцільно
розраховувати для кожної будівлі або споруди (блоку, секції, які незалежні за
планувальними, конструктивними і інженерними рішеннями, для житлового
будівництва).
Категорія складності об’єкта будівництва у цілому приймається за
найвищою категорією складності окремої будівлі (споруди) та є підставою для
застосування положень «Порядку затвердження проектів будівництва і
проведення їх експертизи» (затверджено постановою Кабінету Міністрів України
від 11.05.2011 № 560).

12. Класи наслідків (відповідальності) будівель і споруд визначаються рівнем
можливих матеріальних збитків i (або) соціальних втрат, пов'язаних з припиненням
експлуатації або із втратою цiлiсностi об'єкта.
Для підрахунку можливих матеріальних збитків i (або) соцiальних втрат від
відмов будівлі або споруди проектувальником визначаються найбільш імовірні
прогнози можливої аварії (наприклад, пошкодження, вихід із ладу, руйнування
будівель, споруд або їх частин), що сталася з техногенних (конструктивних,
виробничих, технологічних, експлуатаційних тощо) або природних причин. Ці
прогнози перераховуються у розділі «Забезпечення надійності та безпеки»
пояснювальної записки до проекту.
Для визначення обсягу можливих економічних збитків від відмови будівлі
або споруди рекомендується користуватися «Методикою оцінки збитків від
наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
(затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 №175).
Можливі економічні збитки враховують:
• збитки від руйнування чи пошкодження основних фондів ;
• збитки від втрат готової промислової чи сільськогосподарської продукції;
• збитки від втрат запасів сировини, напівфабрикатів та проміжної продукції.
Збитки від втрат готової промислової чи сільськогосподарської продукції
сировини, а також матеріалів та напівфабрикатів, необхідних для виробництва
продукції, розраховуються виходячи з середніх значень оптових цін на сировину,
матеріали, напівфабрикати.
Деякі особливості визначення категорії складності для об’єктів житлово-
громадського призначення.
• при проектуванні комплексу житлових будинків, об’єднаних у одному
проекті, категорію складності об’єкта у цілому доцільно визначати з
урахуванням можливого порушення нормальних умов життєдіяльності
людей, які постійно перебувають на об’єкті, у наслідок відмови систем
забезпечення життєдіяльності об’єкта. Чисельність таких людей
рахується як сума постійно перебуваючих у всіх будинках комплексу;
• у житлових будинках - кількість осіб, що постійно перебуває на об’єкті
(N1), відповідно до ст.3 Закону України «Про приватизацію державного
житлового фонду» визначається нормою 21 квадратний метр загальної
площі на власника (наймача) та кожного члена його сім’ї та додатково
10,5 квадратних метрів на сім’ю (зазначена норма не застосовується при
проектуванні гуртожитків та житла соціального призначення). За
необхідності вищенаведені показники можуть уточнюватися;
• у будинках із житлового фонду соціального призначення – кількість осіб,
що постійно перебуває на об’єкті (N1), відповідно постанови Кабінету
Міністрів України від 19.03.2008 № 219 "Про встановлення тимчасових
мінімальних норм забезпечення соціальним житлом" визначається за
нормою 22 квадратних метри загальної площі на сім’ю із двох осіб та
додатково 9,3 квадратних метрів на кожного наступного члена сім'ї;
• у соціальних гуртожитках – кількість осіб, що постійно перебуває на
об’єкті (N1), відповідно постанови Кабінету Міністрів України від
19.03.2008 № 219 "Про встановлення тимчасових мінімальних норм
забезпечення соціальним житлом" визначається нормою 6 квадратних
метрів житлової площі на кожного мешканця;

13. • у гуртожитках – кількість осіб, що постійно перебуває на об’єкті (N1),
відповідно п. 2.43 ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки" визначається
нормою 8 квадратних метрів житлової площі на кожного мешканця;
• у гуртожитках для аспірантів – кількість осіб, що постійно перебуває на
об’єкті (N1), відповідно п. 2.43 ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки"
визначається нормою 10 квадратних метрів житлової площі на кожного
мешканця;
• у будинках висотою до 73,5 метрів для розміщення офісів - кількість осіб,
що періодично перебуває на об’єкті (N2) — три особи на приміщення або
десять осіб на 100 м2 загальної площі (при цьому приймається одна
найбільш висока характеристика);
• кількість осіб, що перебувають поза об’єктом (N3) доцільно визначати за
формулами:
для житлових будинків
N3 = α×N1
для офісних будинків
N3 = α×N2,
де коефіцієнт α визначається за таблицею 1.
Таблиця 1
Значення коефіцієнту α при розміщенні будинку:
Висота будинку у сільській у невеликому місті у центрі великого
над рівнем землі, місцевості або у спальному міста
м районі великого
міста
Менше за 10 1,0 1,0 1,3
Від 10 до 30 1,0 1,3 1,5
Більше ніж 30 1,3 1,5 2,0
Примітка. ДБН В.2.2-14-2009 розроблено на підставі прогресивного
міжнародного досвіду реалізованого у міжнародному нормативному документі
ISO 2394:1994 General principles on reliability for structures (Загальні принципи
забезпечення надійності) показники таблиці були запозичені з кодексу
усталеної практики The Building Regulations 2000. Structure. APPROVED
DOCUMENT А (Будівельні норми і правила 2000 року. Структура.
Затвердженого документа А)
Загальні збитки від руйнування та пошкодження основних фондів як правило
складаються із збитків від повного або часткового руйнування і пошкодження
будівель, споруд, устаткування, техніки, обладнання та інших видів основних
фондів і можуть становити оцінку їхньої вартості на момент середнього значення
встановленого терміну експлуатації Tef. Ці збитки розраховуються за формулою:
Згідно з Порядком об’єкти, які становлять підвищену небезпеку,
відносяться до V категорії складності.
Відповідно до Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки»: «об'єкт
підвищеної небезпеки - це об’єкт, на якому використовуються, виготовляються,
переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних
речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує
нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що
відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації
техногенного та природного характеру».

14. Переліки таких об’єктів та видів діяльності затверджено постановами
Кабінету Міністрів України від 20.08.2008 № 767 «Про затвердження Порядку
проведення державної експертизи з питань техногенної безпеки проектів
будівництва об'єктів, що можуть спричинити виникнення надзвичайної ситуації
техногенного і природного характеру та вплинути на стан захисту населення і
територій, та переліку зазначених об'єктів» та від 27.07.1995 № 554 «Про перелік
видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку».
Перелік об’єктів будівництва, що можуть спричинити виникнення надзвичайної
ситуації техногенного і природного характеру та Перелік видів діяльності та
об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку приведені відповідно у
додатках 3 і 4.
При розробленні проектів будівництва необхідно керуватися
нормативно-правовими актами в галузі будівництва, державними будівельними
нормами, а також наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та
житлово-комунального господарства від 16.05.2011 № 45 «Про затвердження
порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів».
При проектуванні об’єктів будівництва в охоронній зоні об’єктів культурної
спадщини доцільно враховувати таке.
До об’єктів культурної спадщини національного або місцевого значення
відносяться об’єкти будівництва, які занесені до відповідного Державного реєстру
нерухомих пам’яток України.
Розміри охоронної зони не повинні бути меншими двох горизонтальних або
вертикальних розмірів пам’ятки (більший з них) відповідно до ДБН Б.2.2-2-2008
«Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження науково-
проектної документації щодо визначення меж та режимів використання зон
охорони пам’яток архітектури та містобудування».
Відповідно до підпункту 1 пункту 4 статті 31 Закону та постанови Кабінету
Міністрів України від 11.05.2011 № 560 «Про затвердження порядку затвердження
проектів будівництва і проведення їх експертизи та визначення такими, що
втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» обов’язковій
експертизі підлягають проекти будівництва об’єктів, які належать до IV і V
категорій складності за напрямками (з питань санітарного та епідеміологічного
благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної,
техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності та необхідної
довговічності) виходячи з призначення об’єкта будівництва.
Відповідно до підпункту 2 статті 31 Закону обов’язковій експертизі в
частині міцності, надійності та довговічності підлягають проекти будівництва
об'єктів, які споруджуються на територіях із складними інженерно-
геологічними та техногенними умовами.
До проектів будівництва об’єктів, які споруджуються на територіях із
складними інженерно-геологічними умовами, доцільно відносити:
- об’єкти будівництва, що зводяться або розміщені на підроблюваних
територіях (територія, яка знаходиться під впливом підземних гірничих виробок),
карстових територіях відповідно до ДБН В.1.1-5-2000 Частина 1. «Будинки і
споруди на підроблювних територіях», на підтоплювальних територіях;
- об’єкти будівництва, що зводяться або розміщені на будівельних
майданчиках із сейсмічністю 6 балів і вище (майданчики будівництва, де можливі
сейсмічні впливи з відповідними категоріями повторюваності за відповідний
термін) та регламентуються ДБН В.1.1-12-2006 «Будівництво у сейсмічних
районах України».

15. Відповідно до підпункту 3 статті 31 Закону обов’язковій експертизі
підлягають також проекти будівництва об’єктів, що споруджуються із залученням
бюджетних коштів, - щодо кошторисної частини проектної документації.
За рішенням замовника може проводитися також експертиза проектів
будівництва об’єктів, які відповідно до Закону та Порядку не підлягають
обов’язковій експертизі.
У зв'язку з набранням чинності Закону та прийняттям Порядку для всіх
об'єктів, що запроектовані, знаходяться у стадії будівництва чи підлягають
прийняттю в експлуатацію, визначена у проектній документації категорія
складності може бути уточнена проектною організацією разом із замовником
будівництва.
На об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної
документації) категорія складності таких об'єктів визначається посадовими
особами Держархбудінспекції та її територіальних органів, а в разі необхідності -
шляхом проведення експертизи експертною організацією.
У разі наявності сумнівів щодо віднесення об’єктів будівництва до тієї чи
іншої категорії складності проектувальник або замовник може звернутися до
експертної організації з метою отримання підтвердження правильності вибраної
категорії.
Додаток 1
Визначення категорії складності об'єктів будівництва
з урахуванням класу наслідків (відповідальності)

16. V
III
IV
Категорії складності об’єктів будівництва
будівлі або спорудиКлас наслідків (відповідальності)
СС2
СС3
Для здоров'я і життя людей, які постійно перебувають на об'єкті
400
ь осіб
Понад
50-300
300-400
кількіст
споруди
0
00
людей, які періодично перебувають на об'єктіДля здоров'я і життя
1000
кількіс
Понад
100-50
500-10
ть осіб
Можлива небезпека
Для життєдіяльності людей, які знаходяться зовні об'єкта
000
50000
50000
кількіс
Понад
100-10
10000-
ть осіб
0
економічного збиткуОбсяг можливого
000
Понад
м.р.з.п.
150000
2000-1500
15000-150
ного
-
Втрата об'єктів культурної спадщини
значення
об'єктів
значення
категорії
Місцевого
Національ-
Припинення функціонування комунікацій транспорту, зв'язку, енергетики, інших інженерних мереж
Характеристики можливих наслідків від відмови будівлі або
Загально-
рівень
державний
Місцевий
Регіональ-ний

17. II 0-50 50-100 До 100 До 2000 - -
СС1
I 0 До 50 До 100 До 2000 - -
Приклади розрахунків категорії складності для об’єктів громадського
призначення: Ресторан на 100 місць.
2.7.9 Ресторани ІІІ
Кількість людей, які постійно перебувають в будинку дорівнює 50 чол.
Персоналу та адміністрації;
Кількість осіб, які періодично перебувають в ресторані (до 3 годин на добу) –
відвідувачів - 100 чол.
Кількість осіб, що перебувають поза межами будинку ресторану –
Відповідно до додатку 1 Настанови об’єкт будівництва відноситься до класу
наслідків (відповідальності) СС2 і належить до ІІІ категорії складності.
для офісних будинків
N3 = α×N2,
де :
- кількість осіб, що періодично перебуває на об’єкті (N 2) — три особи на
приміщення або десять осіб на 100 м2 загальної площі
- коефіцієнт α визначається за таблицею 1.
Таблиця 1
Значення коефіцієнту α при розміщенні будинку:
Висота будинку у сільській у невеликому місті у центрі великого
над рівнем землі, місцевості або у спальному міста
м районі великого
міста
Менше за 10 1,0 1,0 1,3
Від 10 до 30 1,0 1,3 1,5
Більше ніж 30 1,3 1,5 2,0
N3 = 1,0х100=100чол.
Т.ч., за показниками «Можлива небезпека для здоров'я і життя людей, які
постійно перебувають на об'єкті» та «Можлива небезпека для життєдіяльності
людей, які знаходяться зовні об'єкта» об’єкт будівництва відносить до ІІІ категорії
складності та класу наслідків СС2.
Зазначені приклади наведені з метою доказу можливості та варіабельності
розрахунку класу наслідків (відповідальності) і необхідності індивідуального
розрахунку по кожному об’єкту будівництва для його віднесення до відповідної
категорії складності за запропонованою Настановою.

18. Більш складні приклади:
Торговий центр (багатофункціональний комплекс):
Функціональний склад торгово-офісного центру “…………………”:
№ Найменування функціонального призначення Од. виміру Кількість
п/п приміщень
Підвальний поверх кв.м. 1709,9
1 Фітнес центр 330,4
- тренажерна зала 88,7
- приміщення сауни 71,4
- підсобні, службові та побутові приміщення 170,3
2 Складські приміщення магазину 499,6
- склади прод. і промтоварів 351,3
- холодильні камери 148,3
3 Технічні приміщення підвалу 535,9+344,0
1-ий поверх 1645,1
4 Магазин продовольчих товарів 1246,4
- торгова зала 733
- приміщення для приймання, зберігання та 401,8
готування товару до продажу
- підсобні, службові та побутові приміщення 111,6
5 Відділення банку 160,5
6 Аптечний кіоск 25,8
7 Приймальний пункт хімчистки 19
8 Вхідні групи 101,6
- головний вхід в офісні приміщення 44,9
- вхід на 2 і 3-ій поверхи (перукарня, кафе) 56,7
9 Загрузочна кафе 91,8
2-ий поверх 1649
10 Магазин промислових товарів 1171,8
- торгова зала 798,1
- приміщення для приймання, та готування 148,9
товару до продажу
- підсобні, службові та побутові приміщення 124,1

19. - адміністративні приміщення 100,7
11 Салон краси і перукарня 223,7
- зал перукарні на 5 роб. місць 83,2
- приміщення салону краси 26,2
- підсобні, службові та побутові приміщення 114,3
12 Підсобні, службові та побутові приміщення 171,5
кафе
3-ій поверх кв.м. 1420,8
13 Кафе з більярдним залом 498,6
- зала кафе 122,6
- більярдна зала 171,9
- приміщення кухні 204,1
14 Офісні приміщення 922,2
4-ий поверх -
15 Технічні приміщення -
16 Разом 6424,8
Критерії:
1. Постійна присутність людей - більше 8 годин на добу (персонал магазинів,
кафе, салону краси, фітнес-центру, працівники офісів і т.п.) – більше 300
чол.;
2. Тимчасова (періодична) присутність людей – відвідувачів ТЦ – більше 3
годин на добу – більше 500 людей на добу;
3. Поза межами будинку кількість людей визначається по формулі:
для офісних будинків
N3 = α×N2,
де :
- кількість осіб, що періодично перебуває на об’єкті (N 2) — три особи на
приміщення або десять осіб на 100 м2 загальної площі
- коефіцієнт α визначається за таблицею 1.
Таблиця 1
Значення коефіцієнту α при розміщенні будинку:
Висота будинку у сільській у невеликому місті у центрі великого
над рівнем землі, місцевості або у спальному міста
м районі великого
міста
Менше за 10 1,0 1,0 1,3
Від 10 до 30 1,0 1,3 1,5
Більше ніж 30 1,3 1,5 2,0
N3 = 1,0х300=300чол.
Т.ч., за показниками «Можлива небезпека для здоров'я і життя людей, які
постійно перебувають на об'єкті» та «Можлива небезпека для життєдіяльності
людей, які знаходяться зовні об'єкта» об’єкт будівництва відносить до ІV категорії
складності та класу наслідків СС2.