1. Практична робота № 1
Тема: Підготовка тексту до перекладу: редагування тексту в редакторі Word
2010.
Мета: Навчитись виконувати основні операції при роботі з текстом у
редакторі Word 2010.
Теоретичні відомості
Текстовими редакторами називають програми, призначені для створення та
обробки різноманітних текстів.
Одним із них є Microsoft Word – програма з пакету Microsoft Office.
Рисунок 1.1 – Зовнішній вигляд головного вікна MS Word 2010

2. Особливості вікна програми MS Word 2010:
1. Декілька панелей інструментів: переключатися на потрібну панель
можна, натискаючи на відповідні вкладки (Вставка-Вид-Головна). Існує
можливість створення власної панелі швидкого доступу, що розташована над
вкладками.
Рисунок 1.2 – Зовнішній вигляд головної панелі інструментів MS Word
2. Горизонтальна та вертикальна смуги прокручування: Їх наявність чи
відсутність регулюється за допомогою вказівки «Вид – Линейка». Наявність
лінійок дозволяє точніше розміщувати текст на сторінці, перглядати чи змінювати
деякі параметри форматування абзаців, сторінок та розділів.
Особливості версії MS Word 2010
Microsoft Word 2010 полегшує спільну роботу й навігацію в довгих
документах. Для досягнення більшого ефекту нові можливості орієнтовані на
додання професійного виду готовому документу.

3. Додаток Word 2010 поєднує функціональні можливості, наприклад таблиці,
колонтитули й набори стилів, із привабливими ефектами, новими текстовими
можливостями й легкою навігацією.
Додаток Word 2010 надає художні ефекти для малюнків і тексту.
Застосувавши до тексту ефекти, можна виконувати перевірку правопису.
Word 2010 містить нові формати нумерації з фіксованим числом знаків,
наприклад 001, 002, 003... і 0001, 0002, 0003.
У додатку Word 2010 можна додати заголовок до таблиці й зведення, щоб
надати читачам додаткові відомості.
У додатку Word 2010 можна швидко орієнтуватися у великих документах:
легко впорядковувати компоненти документа, перетаскуючи розділи; здійснювати
покроковий пошук у вмісті. Таким чином, немає необхідності точно вказувати, що
потрібно знайти.
Рисунок 1.3 – Вид вікна Word зі вкладкою пошуку
В Word 2010 можна виконувати наступні дії:
переміщатися між заголовками в документі, вибираючи частини схеми
документа;

4. згортати рівні структури, щоб сховати вкладені заголовки, для
спрощення роботи зі схемою навіть сильно структурованих і складних великих
документів;
вводити текст у поле пошуку, щоб миттєво знайти потрібне місце;
перетаскувати заголовки всередині документа, щоб упорядкувати
структуру; можна також видаляти, вирізати або копіювати заголовки і їх вміст;
легко переміщати нагору або вниз по ієрархії певний заголовок окремо
або з усіма вкладеними заголовками;
додавати в документ нові заголовки для побудови основної структури
або вставки нових розділів без необхідності переглядати весь документ;
відслідковувати редагування вмісту іншими користувачами,
переглядаючи заголовки, які містять індикатор спільного редагування;
переглядати ескізи всіх сторінок документа й, клацаючи їх,
переміщатися по документу.
У додатку Word 2010 тепер можна застосовувати до малюнка складні
«художні» ефекти, щоб зображення було більше схоже на начерк, малюнок,
виконаний олівцем або фарбами. Це простий спосіб змінити зображення без
додаткових програм для редагування фотографій.
20 додаткових художніх ефектів включають: начерк олівцем, креслення,
акварель, бульбашкова мозаїка, скло, пастель, пластикове запакування, фотокопія,
мазки пензлем.
У MS Word 2010 можна перетворювати зображення в картини,
налаштовуючи інтенсивність кольору (насиченість) і відтінок кольору
(температуру) малюнка. Можна також змінити яскравість, контрастність, різкість
і ступінь розмитості або перефарбувати малюнок.
Ще один додатковий параметр зміни малюнка в додатку Word 2010 — це
можливість автоматичного видалення небажаних ділянок малюнка, наприклад,
фону, щоб правильно розствалять на ньому акценти, а також прибрати
відволікаючі елементи.

5. Існує можливість додавання знімків екрана (PrntScrn), щоб зберегти й
включити в роботу візуальне оформлення. Після додавання знімка екрана можна
використовувати інструменти, розташовані на вкладці Робота з малюнком, щоб
редагувати й змінювати знімок екрана. Повторно додаючи в документи знімки
екрана, можна скористатися перевагами функції «Попередній перегляд вставки»,
щоб переглянути перед вставкою, як виглядають доповнення.
У додатку Word 2010 можна налаштувати робочу область таким чином, щоб
часто використовувані команди були розташовані в одному місці. Можна також
переглядати більш ранні версії документа й працювати з текстом на інших мовах.
За допомогою настроювань можна персоналізувати стрічку, яка є частиною
користувацького інтерфейсу Microsoft Office Fluent. Можна створювати, що
настроюються вкладки й групи, що містять найбільше часто використовувані
команди.
Існує можливість відновити документ Word, якщо файл закритий без
збереження або вам необхідно переглянути попередню версію файлу, над яким ви
вже працюєте. Як і в попередніх версіях Word, включення функції автоматичного
відновлення дозволяє через обрані проміжки часу зберігати версії файлу під час
роботи з ним.
Це дає можливість одержати останню автоматично збережену версію файлу,
якщо він випадково був закритий без збереження, щоб легко відновити його при
наступному відкритті. Під час роботи з файлом з Microsoft Office Backstage також
доступний список автоматично збережених файлів.
Користувачі систем, у яких установлено кілька мов, можуть легко перейти в
діалогове вікно, у якому можна вибрати мову редагування, відображення
підказок, що спливають, і довідки. Якщо не встановлене потрібне програмне
забезпечення або розкладка клавіатури, видається попередження з посиланнями,
за допомогою яких можна розв'язати проблему.
У режимі захищеного перегляду функції редагування при відкритті файлів
відключені. Файли з потенційно небезпечного джерела, наприклад, з Інтернету
або додатка електронної пошти, або файли з активним умістом, наприклад, з

6. макросами, підключеннями до даних або елементами Activex, проходять
перевірку й відкриваються в режимі захищеного перегляду. Файли з надійних
джерел можна запускати, клацнувши Дозвіл редагування.
Основні функції текстових редакторів:
введення тексту з клавіатури;
редагування та форматування текстів;
збереження документів;
друкування.
Дії, які може виконувати користувач при роботі з текстовим редактором:
введення тексту.
редагування тексту.
визначення та задання структури документа.
вставляння змісту документа.
форматування символів.
форматування абзаців.
створення таблиць.
вставляння малюнків, діаграм, фігурного тексту.
форматування сторінок та вставляння колонтитулів.
перевірка тексту на орфографічні та граматичні помилки.
оформлення титульного аркуша.
Завдання до виконання роботи
1. Запустити редактор Word з меню ―Пуск‖ або піктограмою на робочому
столі.
2. Створити текстовий файл, скопіювати у нього текст зі статті, знайденої у
Інтернеті (без збереження форматування), зберегти файл.
3. Виставити шрифт Times New Roman, розмір 14 за допомогою вкладки
«Главная - Шрифт».

7. 4. Зробити вирівнювання тексту по ширині, використовуючи кнопки меню
«Главная - Абзац», вирівняти заголовки по центру.
5. Використовуючи різні способи (перетягування виділеного тексту, гарячі
клавіші <Ctrl>+<X> та <Ctrl>+<V>) перемістити другий абзац тексту в кінець
документа.
6. Відмінити щойно виконані операції (піктограма , <Ctrl>+<Z>).
7. Засобами пошуку (<Ctrl>+<F>, пункт меню ―Главная - Редактирование‖)
знайти в тексті обране будь-яке слово та один з недрукованих символів,
наприклад, знак абзацу. Для пошуку недрукованих символів можна використати
кнопку ―Больше‖ вікна ―Найти и заменить‖, коли вікно розгорнеться, натисніть на
випадаючий список Специальный. Показати або приховати недруковані символи
можна за допомогою піктограми ¶ або комбінації <Ctrl>+<Shift>+<8>.
Рисунок 1.4 – Вікно пошуку в програмі MS Word

8. 8. Засобами заміни (<Ctrl>+<H>, пункт меню ―Главная‖) замінити в тексті
один знак абзацу на пробіл. Замінити також ряд слів на синоніми. Наведіть
приклади роботи із недрукованими символами у тексті.
9. Засобами пошуку (<Ctrl>+<G>, пункт меню ―Главная‖) перейти до
першого непорожнього рядка після обраного номера (наприклад, після 20-го
рядка). Видалити його двома способами: а) спочатку повністю виділити мишею
або клавіатурою, а потім видалити, б) видаляти окремо кожне слово справа
(<Ctrl>+<Del>).
10.Зберегти документ під різними іменами та у різних форматах у спеціально
створену папку: а) як документ Word з розширенням docx (*.docx), б) як
форматований документ з розширенням rtf (*.rtf), в) як текстовий з розширенням
txt (*.txt).
11. Включіть до звіту графічний образ вікна Провідника з відкритою папкою,
де ви попередньо зберегли текстові файли. Задайте відображення файлів у виді
таблиці (щоб було чітко видно ім’я файлу, тип, розмір та час створення). У чому
відмінність між текстовими форматами файлів, які ви використали?
12. Повторити операцію збереження файлу, задавши пароль на відкриття
(Вікно «Сохранение документа», кнопка «Сервис» – «Общие параметры»).
Перевірити його дію.
13. Виконати налаштування панелі швидкого доступу через меню «Файл –
Параметры – Панель быстрого доступа», а також за допомогою натискання правої
кнопки миші на вкладки основної панелі інструментів, команда «Добавить на
панель быстрого доступа». Змінити розташування панелі.
14. Зробити за допомогою пункту меню «Вставка» - «Номер страницы»
нумерацію сторінок документу, розташування номера – низ сторінки, правий кут.
Використовуючи пункт «Формат номеров страниц», проставити нумерацію
сторінок спочатку з 1…, а потім змінити нумерацію таким чином, щоб вона
починалася із 10 і т.д.
15. Виділити весь текст документа (<Ctrl>+<А>) та видалити його. Не
потрібно зберігати змінений таким чином файл.

9. 16. Переключитись до робочого столу та скопіювати його графічний образ до
буферу обміну клавішею ―PrtScr‖. Перейти знову до редактора Word. Вставити
рисунок до документа звичайним способом (<Ctrl>+<V>, <Shift>+<Ins>). Як
можна переміщувати рисунок по документу?
17. За допомогою пункту меню «Вставка» - «Снимок» вставити до документу
графічний образ будь-якого вікна, не згорнутого до панелі задач.
18. Зберегти документ під новим ім’ям. Спробувати назвати документ «*»
або «?», що відбудеться?
19.Оформити звіт з виконання практичної роботи.

10. Практична робота № 2
Тема: Підготовка тексту до перекладу: форматування тексту в редакторі
Word 2010.
Мета: опанувати засоби форматування тексту.
Теоретичні відомості
Найменшою складовою тексту є символ, групи символів утворюють слова, зі
слів складються речення, які, в свою чергу, групуються в абзаци.
Символ – найменша одиниця тексту, яка позначає літеру, цифру, знак
пунктуації, арифметичну операцію чи спеціальний знак.
Слово – послідовність символів, відділена від інших пробілом або знаком
пунктуації і пробілом.
Речення – це послідовність слів, яка починається з великої літери та
закінчується крапкою, знаком питання, знаком оклику або трьома крапками.
Абзац – послідовність символів, розташованих між двома символами кінця
абзацу.
Рядок – послідовність символів, розміщених на одному горизонтальному
рівні.
Редагування – це виправлення помилок, внесення додаткових слів і речень,
зміна їх розташування, вилучення зайвих фрагментів, тобто зміна змісту
матеріалу.
Правила введення тексту:
Робити один пробіл між словами;
Розділовий знак не відривати від слова, за яким він стоїть;
Після розділового знаку ставити пробіл;
Після відкритих лапок або дужок зразу писати текст;
Закривати лапки або дужки зразу за текстом;
До і після дефісу не ставити пробіл;

11. До і після тире ставити пробіл;
Примусово не переходити на новий рядок;
Слова на склади не розбивати, переноси не робити, це робиться
автоматично;
Не ставити символ пробіл між літерами, щоб зробити заголовок
розтягнутим, для цього є спеціальні засоби;
Не робити пробілами відступів від лівого краю;
Не робити пустих рядків між абзацами, для цього є засоби між
абзацних інтервалів;
Не нумерувати списки, це робить текстовий редактор;
Для створення нового абзацу натискати клавішу Enter.
Завдання до виконання роботи
1. Запустити редактор Word з меню ―Пуск‖ або піктограмою на робочому
столі.
2. Створити текстовий файл, скопіювавши до нього текст із джерела на вибір
об’ємом до 5 сторінок.
3. Замінити установки шрифту в перших двох абзацах, використовуючи
вікно ―Шрифт‖, яке викликається у пункті ―Шрифт‖ меню ―Главая‖: тип Arial
12 pt, Bold Italic (напівжирний курсив), синього кольору, з окремо підкресленими
словами (Подчеркивание – Только слова).

12. Рисунок 2.1 – Вікно меню «Шрифт»
4. Виконати ці ж операції на іншому фрагменті тексту за допомогою
піктограм панелі інструментів нижче меню. Чи можна виконати повністю всі
вказані операції за допомогою піктограм?
5. Зробити шрифт у виділеному фрагменті тексту розрідженим або
ущільненим (закладка ―Интервал‖ вікна ―Шрифт‖). Як можна керувати мірою
розрідження (ущільнення) тексту?
6. Змінюючи параметри абзацу у вікні ―Абзац‖, яке викликається у пункті
―Абзац‖ меню ―Главная‖, виконати такі операції:
а) встановити міжрядковий інтервал 1.15 (Точно – Значение 1,15);
б) встановити відступ для першого рядка абзацу 0.5 см;
в) вирівняти абзац по ширині;
г) встановити інтервал перед кожним абзацом 6 pt, після – 3 pt;
д) встановити відступ справа 1 см.
Виконати ці операції над окремим абзацом з 4-5 рядків та над усім текстом.

13. Рисунок 2.2 – Вікно меню «Абзац»
7. Відформатувати окремий абзац, використовуючи піктограму ―Формат по
образцу‖ : спочатку виділити абзац із потрібним форматом, потім натиснути на
піктограму, після чого вказати абзаци, що підлягають переформатуванню.
8. За допомогою пункту ―Список‖ меню ―Абзац‖ виконати такі операції:
а) представити частину тексту документа у вигляді нумерованого списку
(при цьому не має порушуватися логічне викладення тексту), нумерація повинна
починатись з 10;
б) відформатувати текст документа, де є перерахування (а якщо їх немає,
доопрацювати текст, щоб вони з’явилися), у вигляді маркованого списку, при
цьому в якості маркера обрати символ, намальований власноруч у графічному
редакторі. Зображення яких форматів можна використовувати для визначення
маркера?

14. Рисунок 2.3 – Вікно визначення нового маркера
9. Скласти багаторівневий список на основі тексту, за допомогою пункту
«Многоуровневый список» меню «Абзац» на вкладці «Главная».

15. Рисунок 2.4 – Визначення багаторівневого списку за допомогою меню
«Абзац»
10. За допомогою пункту ―Регистр‖ меню ―Шрифт‖ зробити всі букви
першого абзацу рядковими, інших абзаців – прописними.
11. Оформити частину тексту у вигляді двох колонок (пункт ―Колонки‖ меню
―Разметка страницы‖). Змінити довільно ширину колонок та відстань між ними.

16. Рисунок 2.4 – Вікно MS Word з відкритим меню «Колонки»
12.Зберегти змінений текст у форматі .docx під іншим ім’ям у спеціально
створеній папці.
13. Проілюструвати (обрати тематичні) статтю трьома картинками
(фотографіями, графіками), знайденими в Інтернеті. Вставити картинки за
допомогою вкладки «Вставка», меню «Иллюстрации».
14. Відредагувати ілюстрації, використовуючи вкладку «Формат», яка
з’явиться після виділення картинки. Використайте для першої ілюстації вкладку
«Стили рисунков».
Рисунок 2.5 – Вкладка «Формат» для редагування ілюстрацій
15. Для другої ілюстрації використайте меню «Изменение – Художественные
эффекты».

17. 16. Для третьої ілюстрації використайте пункт «Упорядочить – Обтекание
текстом».
17. Оформіть звіт до практичної роботи.

18. Практична робота № 3
Тема: Створення таблиць, схем, підготовка перекладу до публікації:
параметри сторінки документа в редакторі Word
Мета: навчитись формувати зовнішній вигляд сторінки документа та
готувати його до друку, навчитися створювати та редагувати схеми, таблиці у
редакторі Word.
Теоретичні відомості
До основних параметрів сторінки належать: розмір та орієнтація аркуша,
розмір відступів документа від чотирьох сторін аркуша. Розмір паперу, як
правило, встановлюється у форматі А4, тобто 210 мм шириною та 297 мм
висотою. Інколи розмір встановлюється у форматі А3 – 297 * 420 мм. Користувач
може встановити і свій розмір, який, проте, не може перевищувати найбільшого
розміру, що підтримується принтером, на якому друкуються документи.
Орієнтація аркуша може бути двох типів: книжна (висота більша за ширину) та
альбомна (висота менша за ширину). Розмір та орієнтацію можна встановити як
для всіх аркушів документа, так і для кожного аркуша окремо. Наприклад,
перший аркуш може мати альбомну орієнтацію, другий — книжну і так далі.
Установити розмір та орієнтацію аркуша можна на вкладинці Разметка
страницы діалогового вікна Параметры страницы.

19. Рисунок 3.1 – Вікно з параметрами сторінки у MS Word
Відступи тексту документа від сторін аркуша (поля) встановлюються на
вкладинці Поля діалогового вікна Параметри сторінки.
Колонтитули – це заголовні дані документа або частин документа, які
розміщуються поза текстом документа на кожному аркуші або всього документа,
або його частини.
До колонтитулів належать номери сторінок та будь-який інший текст або
малюнки. Microsoft Word може здійснювати автоматичну нумерацію сторінок та
надає близько десяти типових шаблонів оформлення колонтитулів.
Встановлення колонтитулів і робота з ними здійснюються кнопками панелі
інструментів Колонтитули, яка викликається пунктом меню Вcтавка -
Колонтитули.
Попередній вигляд є наближенням результату друкування документа з
урахуванням усіх ефектів оформлення тексту, розмірів та орієнтації паперу,

20. колонтитулів тощо. При попередньому перегляді користувач може встановлювати
масштаб перегляду, кількість сторінок на екрані тощо.
Для виконання попереднього перегляду документа можна скористатись
кнопкою на Стандартній панелі інструментів або пунктом меню Файл -
Попередній перегляд.
Для друкування документа можна скористатись кнопкою Стандартної
панелі інструментів або пунктом меню Файл - Друк.
При друкуванні за допомогою кнопки панелі інструментів надрукується одна
копія всіх сторінок документа. При друкуванні за допомогою пункту меню на
екрані з’являється діалогове вікно Друк. У цьому вікні можна обрати: інший
принтер та його настройки (якщо доступно декілька принтерів), діапазон
друкування сторінок, кількість копій тощо.
Завдання до виконання роботи
1. Запустити редактор Word з меню ―Пуск‖ або піктограмою на робочому
столі.
2. Створіть текстовий документ у форматі .doc чи .docx.
3. Перегляньте документ у різних режимах перегляду (Вкладка Вид):
―Разметка страницы‖, ―Режим чтения‖, ―Структура‖, ―Черновик‖.
4. Перейти до вигляду ―Разметка страницы‖. Де і як позначається область
тексту, поля, маркери відступів? Обрати масштаб зображення ―По ширине
страницы‖.
5. Змінити орієнтацію сторінки на ―альбомную‖ замість ―книжной‖. Як
змінюється розташування тексту на сторінці? Поверніться знову до книжної
орієнтації.
6. Оберіть розмір паперу ―А5 148 210 мм‖. Якщо можливо, зменшіть
кількість сторінок на одну, зменшуючи поля навколо тексту та розмір шрифта.

21. 7. Додайте нумерацію сторінок справа внизу (пункт ―Номера страниц…‖
меню ―Вставка‖). Формат номера сторінки: шрифт Times New Roman 14 pt, Bold
Italic (напівжирний курсив). Щоб відформатувати номер, виділіть його мишею та
проставте необхідні параметри форматування.
8. Увійдіть до колонтитулів (пункт ―Колонтитулы‖ меню ―Вид‖). Додайте до
верхнього колонтитула дату, використовуючи піктограми на панелі інструментів,
яка з’являються при редагуванні колонтитулів.
9. У середині тексту наберіть власне прізвище та ініціали, після яких вставте
зноску (пункт ―Сноска‖ меню ―Вставка‖). Текст зноски – ―Практичну роботу було
виконано ДД.ММ.РРРР‖. Формат тексту зноски – Georgia, 10 pt, Bold Italic.
10. Змінити формат полів документа (пункт ―Границы и заливка‖ меню
―Формат‖): кожна сторінка має лінію зверху, текст має заливку, колір якої оберіть
самостійно.
11. Виведіть документ на друк, використовуючи віртуальний принтер. Які є
налаштування для друку?
Рисунок 3.2 – Вигляд вікна друку документа через віртуальний принтер

22. 12. Перегляньте статистику щодо тексту даного документа, натиснувши на
напис «Число слов…» у лівій нижній частині документа. Як може
використовуватися ця інформація?
13. Виділіть перший абзац та перегляньте статистику окремо для нього.
14. З використанням меню Вставка – Таблицы вставте в документ 2 таблиці,
які будуть складатися з 2 стовпців та 7 рядків та включати інформацію про
статистику відносно тексту та першого абзацу (перший рядок включає назви для
стовпців, наприклад: Статистичні дані, Кількість).
15. Для першої таблиці виставте параметр Автоподбор ширины столбцов –
«по ширине окна», для другої - «по содержимому».
16. Перегляньте наявні шаблони в меню «Экспресс-таблицы», оберіть той,
що підходить до конкретно вашої таблиці. Вставте шаблонну таблицю обраного
виду та скопіюйте в неї вміст таблиці зі статистикою документа повністю. У чому
особливість використання шаблонних таблиць?

23. 17. Виділіть таблицю, натиснувши праву кнопку миші (з’явиться контекстне
меню), оберіть меню Границы и заливка. Змініть границі таблиці таким чином:
колір – синій, товщина ліній – 2 пт, тип ліній – подвійна.
18. Перейдіть на вкладку Заливка. Оберіть свій варіант заливки для кожного
стовпця таблиці (різний колір, різний тип).
19. Використовуючи контекстне меню Свойства таблицы, виставте висоту
рядочка 1 см. в режимі «точно». Встановіть вирівнювання комірок правого стовця
«по центру», а лівого – «по верхньому краю».
20. Перенесіть таблиці на початок документа двома способами:
перетягування мишею та комбінації клавіш Ctrl+X, Ctrl+V.
21. Створіть новий документ Word.
22. Ознайомтеся з меню Вставка – Фигуры. Намалюйте з використанням
фігур наступні 3 схеми:
а)
б)

24. в)
23. Викличте контекстне меню, натиснувши ПКМ на будь-яку фігуру, у
пункті Свойства фигуры оберіть власний колір та тип заливки, а також колір та
тип ліній.
24. Збережіть документ.

25. Практична робота № 4
Тема: Табличний процесор MS Excel, створення таблиці
Мета: навчитися налагоджувати робоче середовище програми Excel,
працювати з файлами
Теоретичні відомості
Є великий клас документів, в яких інформація подана у вигляді таблиць.
Різноманітні фінансові документи (відомості на заробітну плату, табелі робочого
часу, квартальні звіти тощо), накладні реалізації товарів та інше. Електронна
таблиця складається з клітинок (комірок) у вигляді сітки, яка поділяється на
стовпчики та рядки.
Табличний процесор Excel входить до групи програм Microsoft Office.
Запуск здійснюється через головне меню: Пуск→Програми→Microsoft Excel,
або з Робочого стола, якщо на ньому є цей ярлик.
Вікно редактора Excel має кілька стандартних елементів. Одні з них постійно
присутні, інші можна змінювати за бажанням користувача.
Верхній рядок вікна – це рядок заголовок, у ньому вказана назва документу
та розміщена панель швидкого доступу.
Під рядком заголовку у вікні розміщено рядок меню, який містить такі
вкладки: Головна, Вставка, Розмітка сторінки, Формули, Дані, Рецензування, Вид,
Надбудови, ці вкладки можуть відрізнятися в залежності від версії Excel.
Файл, створений в MS Excel, за умовчанням називається книгою (Книга1,
Книга2, …).
Кожна книга складається з листів (Лист1, Лист2,…) Кількість листів може
бути від 1 і більше.
Робочі листи – це електронні таблиці, що складаються з стовпчиків та рядків.
Максимальне число стовпчиків таблиці - 255, рядків - 65536. Стовпчики
позначаються зліва направо літерами А,В,С, . . .,AA,AB, . . . , IU,IV.
Рядки - зверху вниз цифрами 1 . . . 65536. На перетині стовпчика і рядка
розміщується клітка (комірка). Позначення (адреса) клітинки складається з
позначення стовпчика та рядка (наприклад А1, С24 і т.д.).

26. В Excel може існувати одночасно кілька вікон книг.
Абсолютне посилання – вказівка адреси клітинки в абсолютній системі
координат незалежно від адреси робочої клітинки.
Автозаповнення – автоматичне заповнення клітинок повторюваними
значеннями елементами списками і т.д .
Адреса клітинки – визначається за назвою, іменем стовпця й номером рядка,
на перетині яких утворена клітинка.
Діапазон – область листа, утворена двома або більше клітинками.
Книга (робоча книга) – документ Microsoft Excel , файл використовуваний
для опрацювання і зберігання даних.
Копіювання формату – застосування параметрів форматування виділеної
клітинки до інших клітинок.
Легенда – повідомлення на діаграмі, що містить позначення й назви рядів
даних.
Лист (робочий лист) – електронна таблиця що складається з 65236 рядків і
256 стовпців, використовується для організації й аналізу даних.
Маркер заповнення – маленький чорний квадрат у правому нижньому куті
виділеної клітинки або діапазону клітин.
Маркер – символ на діаграмі, що зображує окремий елемент даних або одне
значення клітинки.
Несуміжні клітинки – клітинки, що не мають спільної межі.
Вісь – лінія на діаграмі, що обмежує одну зі сторін області побудови і та, яка
створює шкалу для вимірювання і порівняння даних.
Очищення вмісту клітинки – видалення даних з клітинки, при цьому сама
клітинка залишається на листі.
Очищення форматів – зняття форматування клітинки, при якому дані не
видаляються.
Поле імен – частина рядка формул, що містить імена клітинок елементів
діаграм або графічних об’єктів.

27. Ряд даних – група звязаних елементів на діаграмі, джерелом яких є окремий
рядок або окремий стовпець на листі.
Суміжні клітинки – дотичні клітинки діапазону.
Рядок формул – поле, яке використовується для введення значень або
формул.
Видалення – знищення клітинки разом з даними, при якому відбувається зсув
клітинок.
Форматування тексту – зміна зовнішнього вигляду тексту в клітинках.
Формула (Excel) – комбінація констант, знаків, арифметичних дій, адрес
клітинок, імен функцій. Формула вводиться в клітинку і визначає правила
обчислення в клітинці.
Функція (Excel) – заздалегідь створена формула, що виконує операції над
заданими значеннями й обчислює нові значення.
Ярличок листа – закладка в нижній частині листа книги з назвою листа.
Клітинка – частина листа, утворена перетином стовпця й рядка. Виділена
клітинка називається робочою.
Захищена клітинка – клітинка, недоступна для редагування після захисту
листа.
Підсумки – результат обробки значень списку за допомогою певної функції.
Легенда – прямокутник на діаграмі, що містить позначення й назви рядів
даних.
Макрос – записаний набір дій або команд, що дозволяє автоматизувати
виконання різних операцій.
Майстер шаблонів – процедура, що дозволяє створити шаблон на основі
робочої книги, а також нову базу даних, з якою буде зв’язаний цей шаблон.
Надбудова – спеціальна програма, установка якої розширює набір засобів
Microsoft Excel.
Вісь – лінія на діаграмі, що обмежує одну зі сторін області побудови й
створює шкалу для виміру й порівняння даних.

28. Перевірка даних – процес, що дозволяє задати обмеження на тип даних, що
вводять в клітинки.
Зведена таблиця – спосіб структурування й автоматичного підсумовування
даних таблиці.
Сітка – лінії в області побудови діаграми, що продовжують розподіли осей.
Упорядкування –впорядковування даних списку в певному порядку так
званим порядком сортування.
Список – сукупність рядків листа, що містять однотипні дані.
Фільтрація списку – вибір зі списку елементів, що відповідають певному
критерію.
Шаблон – спеціальна книга, що містить набір таблиць, на основі якої можна
створювати нові робочі книги.
Завдання до виконання роботи
1. Відкрити програму Excel, створити нову книгу.
2. Ознайомитися з назвою папки (робочий каталог), в якій за замовчуванням
зберігаються файли.
3. Визначити кількість сторінок книги при її створенні.
4. Перегляньте список0 файлів, які відкривалися раніше, через меню Файл.
5. Оформити таблицю (в яку внесено набір документів для перекладу в
перекладацькому бюро, їх об’єм та вартість перекладу за 1000 знаків) таким
чином, щоб увівши кількість документів, одержати їх підсумкову вартість (див.
рис. 4.1).

29. Рисунок 4.1 – Вікно MS Excel із створеною таблицею «Вартість перекладу»

30. 13. Ввести власні дані в клітини за таблицею 4.1.
Таблиця 4.1 – Дані для заповнення таблиці
Адреса клітини
(групи клітин)
Дані, що вносяться до клітин
Форматування клітин
A1
Ввести текст ―Вартість перекладу‖
A1,B1,C1,D1,E1,F1 Виділити клітинки, викликати контекстне меню;
Формат комірок-Вирівнювання- Об’єднання комірок.
Задати вирівнювання тексту по центру.
A3,B3,C3,D3,E3,F3 Ввести відповідно заголовки для стовпців (рис. 4.1)
C2,B4,B5,B6,B7,B8 Ввести відповідно типи документів (рис. 4.1)
D9 ―Підсумкова вартість‖
D9,E9 Виділити клітинки, викликати контекстне меню;
Формат комірок-Вирівнювання- Об’єднання комірок.
Задати вирівнювання тексту.
C4,C5,C6,C7,C8 Ввести відповідні числа.
E4,E5,E,6,E7,E8 Ввести відповідні числа.
D4 Ввести формулу = (C4*D4/1000)*E4
Навести курсор на маркер автозаповнення клітин і
заповнити їх.
F9 Ввести формулу = СУММ(F4:F8)
За допомогою меню Головна-Шрифт-Границі оформити
границі комірок (див. рис. 4.1)
14. Перевірити правильність роботи формул за допомогою калькулятора.
15. Надати назву ярлику сторінки Вартість перекладу.
16. Зберегти книгу, закінчити роботу з програмою Excel, оформити звіт.

31. Практична робота № 5
Тема: Опрацювання списків даних, створення діаграм у табличному
процесорі MS Excel
Мета: навчитися працювати із списками даних і діаграмами.
Теоретичні відомості
Сортування даних на аркуші дає змогу відображати інформацію необхідним
способом і швидко знаходити потрібні значення. У діапазоні або таблиці даних
можна відсортувати однин або кілька стовпців, наприклад відсортувати
працівників спочатку за відділами, а потім за прізвищами.
Щоб вибрати дані для сортування, потрібно виділити діапазон даних,
наприклад A1:L5 (кілька рядків і стовпців) або C1:C80 (один стовпець). Діапазон
може містити заголовки, створені для визначення стовпців або рядків.
Для швидкого сортування слід виконати наступні дії.
1. Обираємо одну клітинку у стовпці, у якому потрібно виконати
сортування.
2. На вкладці Дані натискаємо кнопку , щоб виконати сортування за
спаданням (від A до Я або від менших чисел до більших) або кнопку , щоб
виконати сортування за зростанням (від Я до A або від більших чисел до менших).
Стовпці, у яких потрібно відсортувати дані, можна вибирати за допомогою
команди Сортувати на вкладці Дані у групі Сортування й фільтр.
1. Виділіть одну клітинку будь-де в діапазоні, у якому потрібно виконати
сортування.
2. На вкладці Дані у групі Сортування й фільтр виберіть команду
Сортувати. Відобразиться діалогове вікно Сортування.
3. У списку Сортувати за виберіть перший стовпець, у якому потрібно
виконати сортування.

32. 4. У списку Сортування за виберіть одне із таких значень: значення, колір
клітинки, колір шрифту або піктограма клітинки.
У списку Порядок виберіть порядок, який потрібно застосувати до операції
сортування – за зростанням або спаданням букв чи чисел (від A до Я та від Я до A
для тексту або від менших до більших чи від більших до менших чисел).
Діаграми служать для відображення рядів числових даних у графічному
форматі, зручному для осягнення великих обсягів даних і співвідношень між
різними рядами даних.
Створення діаграми в Excel починається із введення на аркуші числових
даних для діаграми. Потім ці дані необхідно нанести на діаграму, вибравши
потрібний тип діаграми на стрічці Office Fluent (вкладка Вставлення, група
Діаграми). На рисунку 5.1 зображені вихідні дані, прописані у таблиці, та
діаграма, що побудована на їх основі.
Рисунок 5.1 – Дані на аркуші (1), діаграма, створена з даних на аркуші (2)
Excel підтримує численні типи діаграм, які допомагають відображати дані у
наочній формі. Створюючи нову діаграму або змінюючи наявну, можна вибирати
з широкого діапазону типів діаграм (наприклад, гістограма або кругова діаграма)

33. та їх підтипів (наприклад, гістограма з накопиченням або об'ємна кругова
діаграма). Також можна створити комбіновану діаграму, використовуючи у своїй
діаграмі кілька типів діаграм (рис. 5.2).
Рисунок 5.2 - Приклад комбінованої діаграми, в якій використано гістограму
та графік
Завдання до виконання роботи
1. Створити книгу "Література з іноземної мови", в якій вставити лист
"Словники".
2. Створити список, що містить не менше 20 записів словників за такими
полями: Тип, Назва книги, Автор, Рік видання, Видавництво, Кількість сторінок,
при цьому використовувати реальні дані.
Можливі елементи поля Тип: орфографічний, словник синонімів,
орфоепічний, тлумачний.
3. Упорядкувати список (вкладка Дані, блок Сортування і фільтр):
1) по полю Назва книги;
2) за кількістю сторінок;

34. 4. За допомогою засобу Фільтр виконати вибірку із списку записів, які
містять інформацію про:
1) тлумачні словники;
2) двомовні словники;
3) словники, видані за останні 5 років;
4) словники з кількістю сторінок від 200, видані за останні 3 роки;
5) словники з одного видавництва.
5. Використати користувацький автофільтр, налаштувавши його за власним
бажанням (але обов’язково з використанням двох умов і між ними операції АБО),
див. рис. 5.3. Наприклад, обираємо рік видавництва рівний 2000 або рівний 2010.
Рисунок 5.3 – Вікно налаштувань користувацького автофільтра
6. На сусідньому листі поточної книги створити таблицю з даними
(власними), наприклад, див. рис. 5.4:

35. Рисунок 5.4 – Таблиця з даними успішності студента та гістограма до цих
даних
7. Побудувати діаграму на основі введених вихідних даних, обрати тип
гістограми, що дозволяє краще проілюструвати дані. Використовуйте меню
Вставка, група Діаграми (рис. 5.4).
8. Створіть кругову діаграму на основі нової таблиці з власними даними, див.
рис. 5.5. Додайте підписи для даних та підписи категорій.

36. Рисунок 5.5 – Приклад кругової діаграми
9. Оформіть звіт, зробіть висновки.

37. Практична робота № 6
Тема: Створення презентацій в MS Powerpoint
Мета роботи: навчитися працювати в програмі MS Powerpoint і створювати
презентації, засвоїти інформаційні технології для розробки презентації в MS
PowerPoint
Теоретичні відомості
Програма Microsoft Powerpoint входить до складу пакета офісних програм
Office, який на сьогоднішній день є лідером серед офісних пакетів. Основне
призначення цього додатка – створення презентацій з використанням слайдів для
надання певної інформації (доповіді, реферату, дипломної роботи, звітів за певний
проміжок часу і т.д.) у наочному й зрозумілому виді.
Засобами MS PowerPoint слайди можна подавати як у чорно-білому форматі,
так і у вигляді кольорових зображень. Для цього використовують шаблони
оформлення, створені професійними дизайнерами. Шаблони можна створювати і
за власною ініціативою.
Слайди PowerPoint можуть містити такі елементи: текст (написи,
колонтитули, об'єкти WordArt, символи, вбудовані об'єкти, дату, час, нумерацію);
таблиці; зображення (рисунки, графіку, фотоальбоми, фігури, SmartArt фігури,
діаграми); медіакліпи (фільми та звуковий супровід); гіперпосилання на інші
слайди та документи (презентації, таблиці, діаграми та ін., які знаходяться на
даному комп'ютері або в Інтернеті). Окремі об'єкти слайдів можуть мати ефекти
анімації. Готуючи презентацію, можна використовувати фрагменти документів
Word, електронних таблиць і діаграм Excel та ін. Створені в PowerPoint слайди
можна відразу переглянути і, при потребі, змінити.
Презентації, створені в PowerPoint, можна продемонструвати: на моніторі для
невеликого кола осіб (у тому числі в Інтернеті); на екрані за допомогою
мультимедійного проектора; як матеріали на папері.

38. Завдання до виконання роботи
1. Сформулювати тему майбутньої презентації – сучасні інформаційні
технології у перекладі.
2. Визначити кількість слайдів – 7-10 слайдів.
3. Розробити структуру слайдів, наприклад: 1-й слайд – титульний; 2, 3, 4, 5,
6, 7-й слайди – розкриття теми; 8-й і 9-й слайди – резюме.
4. Запустіть програму Microsoft Power Point. Для цього при стандартній
установці MS Office виконайте Пуск/Програми/Microsoft Power Point. Відкриється
вікно з Головною стрічкою Power Point.
5. Наступним кроком буде Створення нового слайда: Головна стрічка –
Створити слайд або Макет, на якому представлені різні варіанти розмітки слайдів.
6. Виберіть найперший тип – титульний слайд. На екрані з'явиться перший
слайд із розміткою для введення тексту (мітками-заповнювачами) (рис. 6.1).
7. Заповніть титульний слайд, вказавши тему презентації, прізвища
авторів, рік створення та назву учбового закладу.
8. Ознайомтеся з інтерфейсом програми, підводячи вказівник миші до
різних елементів вікна програми.
9. Виберіть колірне оформлення слайдів, скориставшись шаблонами
дизайну оформлення (стрічка Дизайн/Тема/Кольори) (рис. 6.2).

39. Рисунок6.1 – Вікно діалогуСтворенняслайда
Рисунок 6.2 – Вибір колірного оформлення слайдів
10. Збережіть створений файл, вказавши у назві своє прізвище та групу, у
своїй папці.
11. Заповніть інші слайди, дотримуючись перерахованих нижче вимог.
Ваша презентація має включати такі елементи:
1) маркований, нумерований списки;
2) текст у дві колонки (використайте шаблони Два об’єкти або Порівняння);
3) таблицю (використовуйте меню );

40. 4) рисунки (з використанням форматування рисунків);
5) SmartArt.
12. Додайте у створену презентацію ефекти для здійснення переходів між
слайдами, використовуючи вкладку Анімація (рис. 6.3).
Рисунок 6.3 – Настроювання анімації для показуслайдів
13. Для включення в слайд номера слайда використайте меню Вставка/Номер
слайда. Відзначте мишею Автооновлення та натисніть Застосувати для всіх (рис.
6.4).
Рисунок 6. 4 – Вікно налаштувань колонтитулів
14. Збережіть останню версію презентації, підготуйте звіт.

41. Практична робота № 7
Тема: проведення презентації, підготовленої в MS Powerpoint
Мета роботи: навчитися проводити презентацію, виконувати доповідь,
належним чином представляти інформацію аудиторії
Теоретичні відомості
Ознайомтеся з порадами щодо проведення презентації.
Принцип 10/20/30, розроблений Гаєм Кавасакі, фахівцем компанії Apple,
працює так: 10 слайдів, 20 хвилин на презентацію, розмір шрифту не менше 30.
Текст презентації не повинен повторювати текст, зазначений на слайді.
Слайди повинні відображати інформацію, а не дані. Графік з підписом
«Середній рівень успішності в 2012-2013 році» виглядає більш наочно, ніж графік
зі скороченнями на зразок «СрУсп 12–13, граф.»
Схема – малюнок – графік – таблиця – текст. Саме в цій послідовності
потрібно вибирати, яким способом ілюструвати інформацію. Якщо схема –
невдалий варіант, тоді спробуйте малюнок і так далі.
Включайте в слайд якнайменше об'єктів. Американський психолог Джордж
Міллер довів, що людина здатна одночасно пам'ятати 7±2 об'єкта. Тому для
якісного сприйняття слайд може містити, приміром, список з не більш, ніж
5 пунктів, схему з 5-6 елементів або графік з такою ж кількістю виведених даних.
Вибирайте не більше 3 кольорів для оформлення слайда. Не потрібно
використовувати інверсію кольорів: читати білі літери на чорному фоні дуже
важко.
Дотримуйтесь єдиного стилю оформлення всіх слайдів презентації. Це
стосується й використовуваного шаблону, і добору шрифтів, і кольорів
оформлення.
Підсумковий слайд запам'ятовується найкраще. Він найбільш підходить для
того, щоб зафіксувати увагу слухачів на головному повідомленні всієї презентації.

42. Завдання до виконання роботи
1. Підготуйтеся до проведення презентації, підготуйте друковані матеріали
для виступу.
2. Ознайомтеся зі вкладкою Показ слайдів. Почніть демонстрацію слайдів:
меню Показ слайдів/Почати показ слайдів/З початку.
3. Під час демонстрації для переходу до наступного слайда використовуйте
ліву кнопку миші, коліщатко мишки або клавішу [Enter].
4. Після закінчення демонстрації слайдів натисніть клавішу [Esc] для
переходу у звичайний режим перегляду слайдів.
5. Дайте відповідь на запитання по матеріалам презентації.

43. Практична робота № 8
Тема: Електронний словник Lingvo
Мета: навчитися здійснювати послівний переклад у словнику Lingvo та
засвоїти основні його функції.
Теоретичні відомості
Словники поділяються на:
- енциклопедичні – пояснюються не слова, а предмети та явища: відомості
про людей (вчених, політиків); історичні події; дані з різних галузей науки
(географічний енциклопедичний словник, математичний енциклопедичний
словник, музичний тощо);
- лінгвістичні – тлумачать слова як одиниці мови.
Словники бувають одномовні, двомовні, багатомовні.
Серед одномовних виділяють:
- тлумачні словники: за алфавітом тлумачаться слова різними способами:
а) описом найсуттєвіших ознак поняття;
б) за допомогою синонімів;
в) посиланням на слово, від якого утворене пояснюване слово.
Наводяться також фразеологізми, речення-цитати, інформація про їх
граматичні характеристики (частина мови, рід, вид, перехідність, закінчення у
відмінках тощо);
- аспектні словники, що розглядають лексику в якомусь одному аспекті:
а) окремий розряд лексики:
- словники синонімів: синонімічні ряди;
- словники антонімів;
- словники паронімів;
- словники іншомовних слів;
- діалектичні словники;
- ономастичні словники (власні назви):

44. 1) антропоніми – імена людей;
2) топоніми – географічні назви;
3) гідроніми – назви річок;
- словники мови видатних людей (―словник мови Шевченка‖);
- фразеологічні словники, серед яких є й окремі жанрові різновиди;
б) всю лексику під певним кутом зору:
- орфографічні: подають правильне написання слів;
- орфоепічні: подають правильну вимову слів;
- етимологічні: подають походження слів;
- історичні: подають лексику історичних періодів;
В основі словників – дослідження слова – найменшої самостійної одиниці
мови, що складається із граматично оформленого звукового комплексу фонем, з
яким пов’язане певне значення і якому властива відтворюваність у процесі
мовлення. Це основна одиниця мови, з якою пов’язані і функціонують у мові інші:
- слово складається з морфем, але ті не самостійні у мові;
- слово служить матеріалом для побудови речень, але і саме може виступати
як мінімальне речення, виконує комунікативну функцію.
Головна функція слова номінативна, але вона властива лише повнозначним
частинам мови і не властива службовим. Словам також характерна:
- відтворюваність, але не для всіх, наприклад, окремі випадкові авторські
утворення типу стежкояблукатий;
- вільність позиції, але не для всіх, наприклад, не для прийменників;
- цільнооформленість, але не для всіх, наприклад, хожу - буду ходити;
- наявність власного єдиного наголосу, але прийменники і сполучники його
не мають, а складні слова мають два наголоси, наприклад, екстраординарний;
- неприпустимість пауз у середині слова;
- непроникність, але вона може порушуватись у заперечних та неозначених
займенниках, наприклад, ніхто – ні з ким.

45. У зв’язку з тим, що слово може зустрічатися в українській мові в кількох
граматичних форматах (словоформах) – хата, хати, хаті,…; діяв, діятиму,… – то
для позначення слова у всіх його граматичних формах вживається термін лексема.
Словник Lingvo – це електронний словник (рис. 8.1), що розроблений
компанією ABBYY. До складу версії ABBYY Lingvo x3 входить більше 3 млн.
словникових статей в 57 словниках для англійської та російської мов, що є
електронними аналогами словників, виданих на папері. Серед них тлумачні
словники Oxford, навчальний словник Collins, нові словники сучасної лексики,
80% яких видані в 2005-2008 роках.
Рисунок 8.1 – Головне вікно електронного словника Lingvo
На рисунку 8.2 приведено вигляд словникової статті.

46. Рисунок 8.2 – Словникова стаття Lingvo
Завдання до виконання роботи
1. Запустити електронний словник ABBYY Lingvo та ознайомитись з
головним вікном та пунктами меню.
2. Вказати режим розміщення головного вікна ABBYY Lingvo поверх
вікон інших програм (натиснувши на піктограму у рядку меню справа, що схожа
на канцелярську кнопку).
3. Вибрати 10 слів українською мовою за тематикою IT та 10 слів із
загальної лексики, переглянути їх переклад на англійську (німецьку, французьку)
мови у всіх запропонованих словниках ABBYY Lingvo.
4. Створити таблицю та заповнити її 20 словами та їх перекладами.
№ Слово Переклад
1 … …
5. Переглянути парадигму (всі форми) кожного з цих слів за допомогою
кнопки Форми слова на панелі інструментів Команди (рис. 8.3).

47. Рисунок 8.3 – Вікно форм слова
6. Провести повнотекстовий пошук у всіх мовах активних словників
певного слова (Ctrl+Shift+F).
7. Відкрити налаштування через меню Сервіс-Налаштування, вкладка
Переклад (рис. 8.4):
Рисунок 8.4 – Вікно налаштувань програми «Лінгво»
Встановіть галочку на пункті Відображати спливаюче вікно перекладу.

48. 8. Відкрити у текстовому редакторі Word файл з текстом на українській
мові та здійснити швидкий переклад 5 слів або словосполучень з цього тексту за
допомогою спливаючого вікна перекладу. Опишіть переваги та недоліки цього
способу перекладу.
9. Випробувати усі, наведені у меню Переклад, комбінації швидких
клавіш, запам’ятати їх та оцінити зручність їх використання.
10. Відкрити довідку Lingvo з використанням клавіші F1 або через головне
меню. Здійснити пошук у довідкових матеріалах інформації щодо можливості
використання маски пошуку при перекладі. За допомогою інформації з довідки
створіть три маски для пошуку обраних слів (з використанням службових
символів * та ?), оцінити результати пошуку.
11. Створити новий словник користувача. Наповнити його 5 новими,
сучасними словами та їх перекладами, яких немає у даній версії словників Лінгво.
Для цього відкрити меню Сервіс та обрати створення нової картки, автоматично
буде запропоновано створити власний словник.
12. Відключити (деактивувати) створений словник користувача.
13. За допомогою контекстного меню (викликається натисненням правої
кнопки миші) переглянути інформацію про 2 активні словники (показано на
ілюстрації нижче).

49. 14. Відкрийте модуль Lingvo Tutor з використанням комбінації клавіш
Ctrl+M, ознайомтеся із його інтерфейсом. Якщо модуль не встановлено,
ознайомтеся з інформацією про нього, функціоналом та прикладами використання
вдома, використовуючи Інтернет
15. Закрийте ABBYY Lingvo, оформіть звіт з практичної роботи.

50. Практична робота № 9
Тема: Електронний словник MultiLex
Мета: навчитися виконувати переклад з використанням словника MultiLex,
спливаючого перекладу, використовувати додаткові функції MultiLex
Теоретичні відомості
Режими роботи словника
Словник MultiLex (рис. 9.1) має три основні режими роботи:
зі статтею;
без статті;
спливаючий переклад.
Перехід між двома першими режимами здійснюється за допомогою кнопок
. При натисканні на кнопку вікно словникової статті з’являється, і
словник переходить в режим роботи «зі статтею». При натисканні на кнопку
вікно словникової статті зникає, і відбувається перехід у спрощений режим
роботи словника «без статті». Використання спливаючого перекладу можливе
при роботі з текстом інших програм при ввімкнутому словнику.
Рисунок 9.1 – Вікно словника MultiLex у режимі роботи зі статтею

51. На рисунку 9.2 зображене вікно електронного словника MultiLex у режимі
роботи без статті, що характеризується більш компактним виглядом.
Рисунок 9.2 – Вікно словника MultiLex у режимі роботи без статті
На рисунку 9.3 зображений приклад роботи зі словником MultiLex у режимі
спливаючого перекладу при використанні для перегляду тексту іншої програми.

52. Рисунок 9.3 – Вигляд вікна словника MultiLex у режимі спливаючого
перекладу
Розглянемо панель інструментів «Переклад», на ній розташовані такі кнопки:
Напрям перекладу
Пошук за шаблоном
Варіанти написання
Почати тест
Неправильні дієслова
Словоформи
Додати в картку
Додати закладку
На панелі інструментів «Словники» розташовані кнопки:
Управління словниками
Каталог
Створити статтю

53. На панелі інструментів «Налаштування» розташовані кнопки:
Розмір шрифта
Спливаючий переклад
Загальні налаштування
Нижче панелі інструментів над вікном списка слів розташована строка вводу
та кнопки:
Вперед
Назад
Пошук
Віртуальна клавіатура
Завдання до виконання роботи
1. Запустити програму MultiLex. Ознайомитися з інтерфейсом та основними
вкладками.
2. Виконати переклад будь-яких 15 слів українською мовою у режимі роботі
«із статтею». Зверніть увагу, в яких словниках описане кожне слово. Оформіть
результати у вигляді таблиці
№ Слово Переклад Словник
1 … … …
3. Виконайте переклад 5 слів із використанням електронної клавіатури. Для
чого може використовуватися електронна (екранна) клавіатура, наведіть
приклади.
4. Проведіть пошук обраних слів за шаблоном з використанням спеціальних
символів ? та * (рис. 9.4). Проаналізуйте результати.

54. Рисунок 9.4 – Вікно пошуку слів за шаблоном
5. Для обраних 10 слів перегляньте варіанти написання.
6. Виконайте налаштування режиму роботи «Спливаючий переклад» (рис.
9.5).
Рисунок 9.5 – Вікно налаштувань спливаючого перекладу
7. Знайдіть в Інтернеті текст на тематику IT мовою, що підтримується
програмою-перекладачем; у текстовому редакторі Word (текст має бути різним
для кожного), виконайте переклад перших трьох речень з використанням
спливаючого перекладу. Запишіть результат. Проаналізуйте якість перекладу.
8. Створіть власний словник та заповніть його 5-ма словами сучасної лексики
та їх перекладами (рис. 9.6). Для чого існує можливість створювати користувацькі
словники?

55. Рисунок 9.6 – Вікно для створення користувацького словника
9. Заповніть у розгорнутій формі таблицю 9.1 для порівняння словників
Lingvo та MultiLex.
Таблиця 9.1 – Порівняння словників Lingvo, Multilex
Характеристика Lingvo MultiLex
1. Кількість слів
та тематик
словників
2. Мови
перекладу
3. Можливість
для розширених
налаштувань
4. Коли вийшла
остання версія?
Як часто
оновлюється?
5. Можливості
для вивчення
мови
5. Порівняльний
переклад трьох
слів.

56. Практична робота № 10
Тема: Переклад за допомогою системи машинного перекладу PROMT
Мета: опанувати процес перекладу текстів з використанням програми-
перекладача PROMT, познайомитися з основними функціями системи
Теоретичні відомості
Історія створення систем машинного перекладу.
60-ті роки – Спроби МП в університетських лабораторіях.
70-ті роки – поява потужних систем МП, наприклад SYSTRAN (основна
пара англійська-французька, але й багато інших, в т.ч. англійська – російська).
«АМПАР» - всесоюзний центр перекладів (ЛТІ ім. А.І. Герцена).
80-ті роки – поява комерційних систем, орієнтованих на ПК:
- Colobalink (США) з багатьма парами мов;
- MULTIS (СРСР) для зв’язного перекладу текстів з ОТ.
90-ті роки – поширення систем МП, перетворення їх в практичний
інструмент користувачів ПК, створення багатокористувацьких систем перекладу
налаштування на тематичні тексти.
PROMT, Stylus (Росія) – одні з кращих у світі в парі англійська – російська.
СОКРАТ (Росія).
PARS / Windows PARSIV (Україна) – вже є англійська-українська пара
RUMP (Україна) – вже є російська-українська пара для Верховної Ради,
Кабміну, Адміністрації президента та ін.
Fulcrum (Росія, Україна).
ХХІ століття – розвиток систем перекладу з урахуванням розвитку ІТ:
Багатокористувацькі версії і версії для МК;
Інтернет-середовище;
Semantic-WEB і онтології;
Швидке поширення ПК;

57. Хмарні сервіси МП
Багато систем із минулого століття розвиваються в нових умовах:
Stylus
PARS
Рута-Плай і т.п.
Особливості сучасних систем МП
1) допомагають користувачу скласти уявлення про зміст тексту;
2) витягнути із тексту основну інформацію;
3) перекласти текст, якщо навіть користувач не володіє іноземною мовою
або володіє пасивно;
4) відредагувати «сирий» переклад;
5) налаштування на предметну область.
Класифікація систем МП за різними ознаками:
автоматизовані і автоматичні;
двомовні, багатомовні, зворотні, незворотні;
універсальні, орієнтовані.
За ознакою лінгвістичного принципу:
прямого перекладу;
трансферного типу;
системи з мовою-посередником;
пошуку відповідників (Інтернет-системи).
Досвід показує, що системи, які теоретично кращі, на практиці дають не
завжди кращий результат.
Так перекладачі трансферного типу працюють не краще, ніж прямого
перекладу. А систем з мовою-посередником на комерційному рівні практично ще
немає.
Існує одне пояснення: чим складніша система, тим більше помилок вона
виявляє, тим більше робить сама, оскільки знання цих систем ще не повні
критерії:
- якість перекладу;

58. - комфортність користувача;
- відсоток правильно перекладених речень.
Основні можливості перекладача PROMT (рис. 10.1, 10.2, 10.3, 10.4):
Переклад слів, словосполучень і текстів
Використання, редагування та створення спеціалізованих словників і
профілів перекладу
Підключення баз Translation Memory і глосаріїв
Доступ до словникових статей Мультитран
Інтеграція в офісні програми і веб-браузери
Перевірка правопису
Рисунок 10.1 – Вкладка Переклад головного вікна перекладача PROMT

59. Рисунок 10.2 – Вкладка Налаштування головного вікна програми
Рисунок 10.3 – Вкладка управління словниками PROMT

60. Рисунок 10.4 – Вкладка запуску додаткових програмних продуктів PROMT
Завдання до виконання роботи
1. Запустити програму-перекладач PROMT.
2. Ознайомитися з головним вікном програми та усіма вкладками.
3. Відкрити вкладку Переклад та виконати швидкий переклад обраного
тексту іноземною мовою, вибравши напрям перекладу та відповідну тематику.
Обрати іншу тематику, проаналізувати, як впливає правильне налаштування
предметної області на якість перекладу.
4. Відкрити вкладку для перекладу документа Word. Завантажити текстовий
файл з науковою статтею іноземною мовою через інтерфейс програми PROMT,
обрати напрям переклад та тематику, виконати автоматичний переклад
документа.
5. Відкрити вкладку перекладу веб-сторінки. Ввести у відповідне поле
Інтернет-адресу сторінки, де розміщений текст іноземною мовою. Обрати
браузер, напрям перекладу та тематику, проаналізувати отриманий результат,
визначити недоліки та переваги перекладу веб-сторінки у порівнянні з
перекладом текстового документа (оформити у вигляді таблиці).

61. 6. Відкрийте вкладку налаштувань перекладу. Необхідно створити
користувацький словник з 4 слів (по 2 на кожен напрям перекладу). Обрати слова
з сучасної лексики. Обравши розширений спосіб додавання слова, заповнити всю
відому інформацію.
7. Перекладіть 4 речення з російської мови на іноземну. Оцініть отриманий
результат.

62. Практична робота № 11
Тема: Технологія Translation Memory у програмі PROMT.
Мета: навчитися використовувати Translation Memory для перекладу текстів.
Теоретичні відомості
Засоби автоматизації дозволяють уникнути багаторазового перекладу
фрагментів тексту, які вже були перекладені раніше і зберігаються в так званій
пам'яті перекладів - Translation Memory, або TM. Наприклад, якщо ви одного
перевели фразу «actuator casing cap screws and hex nuts» як «колпакові гвинти
кожуха привода і шестигранні гайки», то наступного разу, коли ця фраза
зустрінеться в тексті, CAT-програма запропонує її переклад автоматично. CAT-
програми дозволяють перекладачеві накопичувати в TM двомовні текстові пари
«оригінал - переклад». При роботі над текстами, близькими за жанром і
тематикою, переклад прискорюється у міру поповнення TM.
Системи ТМ представляють собою інтерактивний інструмент для накопичення в
базі даних пар еквівалентних сегментів тексту мовою оригіналу і перекладу з
можливістю їх подальшого пошуку і редагування. Перекладач в процесі роботи
сам формує базу даних (або ж отримує її від інших перекладачів або від
замовника), і чим більше одиниць вона містить, тим більше віддача від її
використання.
Системи ТМ дозволяють виключити повторний переклад ідентичних фрагментів
тексту. Переклад сегмента здійснюється перекладачем лише один раз, а потім
кожен наступний сегмент перевіряється на збіг (повний або нечіткий) з базою
даних, і, якщо знайдений ідентичний або схожий сегмент, то він пропонується в
якості варіанту перекладу.
Використання пам'яті перекладів - по суті єдиний спосіб забезпечити
одноманітність перекладу при командній роботі над великими проектами, коли в
роботі одночасно задіяна велика кількість перекладачів і редакторів.

63. Завдання до виконання роботи
1. Запустити перекладач PROMT, відкрити основне вікно програми на
вкладці запуску додаткових продуктів. Запустити менеджер баз TM (рис. 11.1).
Рисунок 11.1 – Вікно запуску додатків Promt
2. Ознайомитися з інтерфейсом Менеджера баз даних ТМ (рис. 11.2).