Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.
Зміст

Вступ………………………………………………………………………........... 3
1. Психолого-педагогічні засади розвитку пізнавального інтересу в мол...
Вступ
Сьогодні з - поміж важливих завдань, що постають перед системою освіти,
особливої актуальності набуває проблема розу...
В умовах демократизації та національного відродження система освіти
повинна забезпечити якісно новий рівень загальноосвітн...
є) глибоке знання вчителем предмета, інтерес до нього, вміння зацікавити ним
дітей.
Необхідність удосконалення шляхів розв...
1. Психолого-педагогічні засади розвитку пізнавального інтересу в молодших
школярів через дидактичну гру.
1.1 Сутність пон...
-

Позитивна емоція по відношенню до діяльності;

-

Наявність пізнавальної сторони цієї емоції, тобто радості пізнання;

...
Поза сумнівом, дуже важливо дотримуватися цих умов і на уроках навчання
грамоти. Оволодіння грамотою вимагає від першоклас...
- Навчально-рольові ігри - створення уявної ситуації та її розігрування, ігри діалоги з використанням ляльок, перероблення...
Всім добре відомо, що початок навчання дитини в школі - складний і
відповідальний етап у його житті. Діти шести - семи рок...
- Навчально-рольові ігри - створення уявної ситуації та її розігрування, ігри діалоги з використанням ляльок, перероблення...
розвиток пізнавальних здібностей через дидактичну гру
Upcoming SlideShare
Loading in …5
×

розвиток пізнавальних здібностей через дидактичну гру

11,680 views

Published on

  • Login to see the comments

  • Be the first to like this

розвиток пізнавальних здібностей через дидактичну гру

  1. 1. Зміст Вступ………………………………………………………………………........... 3 1. Психолого-педагогічні засади розвитку пізнавального інтересу в молодших школярів через дидактичну гру…………………………………………………. 6 1.1 Сутність поняття «пізнавальний інтерес»…………………………………. 6 1.2 Особливості розвитку пізнавального інтересу в молодших школярів…... 7 1.3 Використання дидактичних ігор в початковій освіті……………………. 10 2. Розробка уроків та виховних заходів з використанням пізнавальних інтересів через ігрову діяльність………………………………………………. Висновки………………………………………………………………………... Література……………………………………………………………………… 48 17 46
  2. 2. Вступ Сьогодні з - поміж важливих завдань, що постають перед системою освіти, особливої актуальності набуває проблема розумового виховання у молодшого школяра. Одним із центральних питань розумового виховання є розвиток пізнавальної активності. Навчання - основна форма розвитку пізнавальної активності. З одного боку, під час навчального процесу учні здобувають нові знання, які розширюють їхній кругозір, і з другого - у процесі активної пізнавальної діяльності розвиваються навчальні можливості учня, завдяки яким він може самостійно і творчо використовувати не лише запас знань, а й шукати нове, задовольняти свої потреби в пізнанні. З метою розвитку пізнавальної активності учнів необхідно на кожному кроці застосовувати пізнавальні завдання. Для розвитку пізнавальної активності велике значення має розвиток психічних процесів - пам’яті, уваги, уяви. Саме ці якості за даними психологів - основа для розвитку продуктивного мислення і творчих здібностей учнів. Використання системи роботи з розвитку пізнавальної активності учнів на уроках є надійним засобом здійснення розвитку дитини, повноцінного засвоєння всіма учнями кінцевих результатів навчання. Ця система викликає в учнів бажання і вміння навчання жити і працювати в класному колективі. Для розвитку пізнавальної активності у молодших школярів потрібно: загально пізнавальні вміння формувати в чіткій послідовності та системі, починаючи з найпростішого. Ця робота проводиться не епізодично, а на кожному уроці; кожне вміння формувати поетапно. Це означає: створення мотиваційної готовності учнів до виконання певного виду діяльності, засвоєння зразка дій, первинне застосування вмінь виконувати тренувальні вправи; в основі пізнавальних умінь лежать прийоми розумової діяльності (аналіз, порівняння, абстрагування, узагальнення).
  3. 3. В умовах демократизації та національного відродження система освіти повинна забезпечити якісно новий рівень загальноосвітньої, професійної підготовки. Вже в початкових класах міняються пріоритети цілей навчання: на перший план висувається його пізнавальна функція, культ активності, самостійності, нестандартності думки, який забезпечує розвиток інтелекту дитини. Головне завдання вчителя - домогтися того, щоб кожен урок сприяв розвитку пізнавальних інтересів дітей. Зацікавленість є ефективним засобом успішного навчання, необхідною умовою досягнення позитивних наслідків. Видатний педагог В.О. Сухомлинський вважав, що навчальний процес у сучасній школі повинен розвивати всемогутню радість пізнання. Лише, коли дитина зацікавиться матеріалом, у неї виникне бажання дізнатися про нього більше. Ефективне навчання не можливе без пошуків шляхів активізації пізнавальної діяльності учнів, адже діти повинні не тільки засвоїти певну суму знань, а й навчитися спостерігати, порівнювати, виявляти взаємозв’язок між поняттями, міркувати. А добитися цього можна лише засобами, що активізують пізнавальну діяльність. До них належать: дидактичні ігри, ігрові ситуації, цікавинки, завдання творчого характеру, нестандартні завдання. Розвитку пізнавальної активності у початкових класах має приділятися особлива увага ще й тому, що саме в цих класах формуються основні інтелектуальні вміння. Робота над даною темою потребує виділити такі умови формування пізнавальних інтересів: а) розуміння дитиною змісту і значення матеріалу; б) новизну у змісті виучуваного; в) використання оптимальної системи тренувальних, творчих, пізнавальних та інших завдань; г) практичну спрямованість матеріалу; д) самостійність дітей у їхній діяльності; е) високу ефективність кожного уроку;
  4. 4. є) глибоке знання вчителем предмета, інтерес до нього, вміння зацікавити ним дітей. Необхідність удосконалення шляхів розвитку пізнавальної активності у молодших школярів зумовили вибір теми: «Розвиток пізнавальних інтересів через ігрову діяльність у молодших школярів». Об’єктом дослідження є процес формування пізнавальних інтересів молодших школярів на уроках в початкових класах. Предмет дослідження - розвиток пізнавального інтересу у молодших школярів на уроках засобами використання дидактичних ігор. Мета дослідження: розвивати пізнавальний інтерес молодшого школяра. Завдання дослідження: 1) розкрити поняття «пізнавальний інтерес» і сутність процесу розвитку пізнавального інтересу в молодших школярів; 2) розкрити поняття «дидактична гра» і виявити особливості використання дидактичних ігор в початковій освіті; 3) розвивати мовлення і образне мислення учнів, спостережливість, увагу, творчу уяву.
  5. 5. 1. Психолого-педагогічні засади розвитку пізнавального інтересу в молодших школярів через дидактичну гру. 1.1 Сутність поняття «пізнавальний інтерес». Більшість великих людей - вчених, письменників, композиторів, художників - вже в дитячому віці виявляли інтереси і схильності до занять наукою, літературою, музикою, образотворчим мистецтвом. Але цей інтерес виникає не на порожньому місці. На формування інтересів впливає навколишнє середовище, виховання, освіту. Інтерес - це особлива форма прояву пізнавальної потреби. Інтерес допомагає розкрити здібності, подолати перешкоди на шляху до мети. Інтереси бувають різними за змістом (наприклад, інтерес до літератури, музики, техніки, тваринам, кольорам, комп'ютерним іграм, ін..), за глибиною, по діяльності. Стійкі інтереси роблять життя людини яскравою, насиченою. Всі значні професійні досягнення виросли з інтересів, які за сприятливих умов розвиваються в схильності. Родоначальником наукового підходу до теоретичного і практичного вирішення проблеми інтересу вважають чеського педагога Яна Амоса Каменського (15921670). Великий педагог створив підручники, в основі яких лежить принцип інтересу в навчанні, «бо любов і здивування суть самі потужні засоби для того, щоб викликати прагнення до наслідування». Ідея гуманізму, глибокої віри в моральні та розумові можливості, закладені, на думку Каменського, в природі кожної дитини, допомогла вченому рішуче відкинути старі методи впливу, засоби залякування, постійного контролю та придушення особистості учня, висунути положення про легкість, приємності і ґрунтовності навчання. Роль інтересу і його значення в успішному навчанні визнавав К.Д. Ушинський: «Вихователь не повинен забувати, що навчання, позбавлене всякого інтересу і взяте тільки силою примусу ... вбиває в учні полювання до навчання, без якої він далеко не піде». Сучасні педагоги теж приділяли велику увагу вихованню інтересів у дитини як фактору формування всебічного розвитку особистості. Сухомлинський зазначав, що у кожного учня повинен бути улюблений предмет. Саме вчитель пробуджує інтерес до знань, розкриває таланти. Основні характеристики інтересу:
  6. 6. - Позитивна емоція по відношенню до діяльності; - Наявність пізнавальної сторони цієї емоції, тобто радості пізнання; - Наявність безпосереднього мотиву, що йде від самої діяльності, тобто діяльність сама по собі привертає і спонукає нею займатися, незалежно від інших мотивів. Як народжується інтерес? Спочатку виникає цікавість - спрацьовує орієнтовно-дослідний рефлекс, який є навіть у тварин. Для того, щоб цікавість переросла в допитливість, необхідна інтелектуальна активність. Допитливість стимулює потреба в пізнавальній діяльності, яка викликає інтерес до предмета чи явища. Щоб не загубилося ні одне з цих ланок, дорослі повинні підтримувати дитину на кожному етапі його розвитку. 1.2 Особливості розвитку пізнавального інтересу в молодших школярів. Сьогодні глобальними освітніми тенденціями є: облік внутрішнього потенціалу учня, розвиток його індивідуальності та орієнтація на активне освоєння школярем не тільки знань, умінь, навичок, а й способів пізнавальної діяльності. Формування пізнавальної діяльності молодших школярів, на нашу думку, можливо, якщо в освітньому процесі будуть створені умови для актуалізації пізнавальних особливостей учнів у навчальній та позаурочній діяльності та навчання буде будуватися відповідно до етапів пізнавальної діяльності молодших школярів; буде організована взаємоузгоджених робіт педагога, психолога, учнів та їх батьків, що сприяє розвитку пізнавальної мотивації. Особлива роль у формуванні пізнавальної активності відводиться початковій школі. За твердженням В.В. Давидова, саме в молодшому шкільному віці закладаються основи усвідомленої пізнавальної діяльності: розвивається довільність, внутрішній план дій, аналіз, рефлексія, саморегуляція. Навчально-пізнавальна діяльність є, як відомо, провідним видом діяльності молодшого школяра. Основною умовою, що сприяє формуванню активної пізнавальної позиції, є гуманістичний, творчий, позитивний, емоційний, комфортний характер освітнього середовища в школі.
  7. 7. Поза сумнівом, дуже важливо дотримуватися цих умов і на уроках навчання грамоти. Оволодіння грамотою вимагає від першокласників складних розумових операцій, великого розумового напруження, тому вчитель повинен у цікавій формі розкривати перед учнями складні питання. Свідоме засвоєння читання, письма, деяких найпростіших граматичних правил - значний етап у загальному культурному розвитку учнів 1 класу. Для формування і розвитку пізнавальних інтересів школярів у процесі навчання є безліч різноманітних засобів, серед яких не останнє місце належить його цікавості. Однак не слід забувати, що в застосуванні цікавості на уроці треба знати міру, щоб цей важливий дидактичний засіб не зіграв в навчальному процесі негативну роль. На думку К.Д. Ушинського, потрібно вміти правильно поєднувати цікаве й нецікаве, «не нахиляючи ні в той, не в інший бік». Допоможуть у цьому різного виду дидактичні ігри, які по-різному впливають на молодших школярів. Засоби, що забезпечують цікавість навчання, можуть застосовуватися на різних етапах навчання грамоті в початковій школі, в тому числі при узагальненні та закріплення знань, умінь і навичок учнів за окремою темою або розділу, що вивчається. Різні цікаві ігри допомагають розвивати пізнавальний інтерес і при навчанні першокласників, особливо грамоті. Серед прийомів активізують пізнавальну діяльність учнів можна виділити: 1) Мовні розминки - «Запитайте один в одного», «Хвилинка Чомучки», діалогдраматизація віршів, формулювання питань до малюнка, розігрування діалогів (діалогів реальних осіб, діалогів рослин і тварин), розігрування пантомімічних сцен. 2) Логічні завдання - відгадування загадок; читання логічного оповідання - загадки і відповідь на питання; підбір загадок, вирішення проблемних питань, питань-тестів; рішення логічного завдання у вигляді малюнка-загадки, ребуса 3) Творчі завдання: - Творчі розповіді - сюжетний розповідь на основі безпосереднього сприйняття, сюжетний та описовий розповідь на основі узагальнених знань, описовий розповідь на основі порівняння різних явищ, розповідь-етюд, розповідь - твір, розповідьдіалог. Їх відмінні особливості - передача власної думки школяра, зміст виходить за рамки вивченого, тема оповідання вимагає роздумів.
  8. 8. - Навчально-рольові ігри - створення уявної ситуації та її розігрування, ігри діалоги з використанням ляльок, перероблення казок і їх розігрування. 4) Створення проблемних ситуацій При використанні цікавості в процесі навчання слід враховувати ступінь труднощів питань і завдань, індивідуальні особливості учнів, їх ставлення до предмета. Вчителю треба ретельно підходити до відбору цікавого матеріалу, враховувати у практиці роботи, що одні цікаві завдання впливають на уяву дитини, образні уявлення, почуття, інші - загострюють і поглиблюють спостережливість, вимагають кмітливості, уміння залучати вивчений матеріал, користуватися довідковою та іншою літературою. Активізація пізнавальної діяльності стає вище в тому випадку, коли педагоги цілеспрямовано організують взаємодію учнів у пізнанні, предметно-практичної діяльності, грі та спілкуванні, тобто організують пізнавальну діяльність на уроці так, щоб кожен мав можливість і прагнення стати її суб'єктом. Потрібно, щоб зміст і форми створювали умови для задоволення тих потреб, які є джерелами активності особистості. У процесі роботи над деякими розділами програми з української мови широко використовуються: - Ігри - змагання (конкурси казок, загадок «Хто вірніше й швидше?», «Не позіхати!» Тощо) - Ігри-завдання («Знайди ...») - Ігри-припущення («Що відбудеться, якщо ...») Дидактичні ігри та цікаві вправи застосовуються для підвищення ефективності навчального процесу. Прийоми зорової, слуховий, рухової наочності, цікаві та доступні дітям питання, загадки, моменти несподіванки, подиву, загадковості, змагання сприяють активізації розумової діяльності. Цінність дидактичних ігор полягає і в тому, що діти в значній мірі самостійно вчаться, активно допомагаючи один одному і взаємно себе перевіряючи. 1.3Використання дидактичних ігор в початковій освіті.
  9. 9. Всім добре відомо, що початок навчання дитини в школі - складний і відповідальний етап у його житті. Діти шести - семи років переживають психологічну кризу, пов'язану з необхідністю адаптації в школі. У дитини відбувається зміна провідної діяльності: до навчання в школі діти зайняті переважно грою, а з приходом до школи починають опановувати навчальною діяльністю. Основне психологічне різницю ігрової та навчальної діяльності полягає в тому, що ігрова діяльність є вільною, цілком самостійною - дитина грає тоді, коли хоче, вибирає на свій розсуд тему, засоби для гри, вибирає роль, будує сюжет, і пр. Навчальна діяльність побудована на основі довільних зусиль дитини. Він зобов'язаний робити те, що йому часом не хочеться робити, так як навчальна діяльність заснована на навичках довільної поведінки. Перехід від ігрової діяльності до навчальної часто нав'язується дитині дорослими, а не відбувається природним шляхом. Як же допомогти дитині? Допоможуть у цьому ігри, які створять оптимальні психологічні умови для успішного розвитку особистості молодшого школяра. Психологами встановлено, що із закінченням дошкільного дитинства гра не вмирає, а продовжує не тільки жити, але й своєрідно розвивається. Без обґрунтованого використання гри у навчальному процесі урок в сучасній школі не можна вважати повноцінним. Гра як спосіб переробки отриманих з навколишнього світу вражень і знань найбільш доступний для дітей вид діяльності. Дитина грає в уявних ситуаціях, в той же час робота з образом, що пронизує всю ігрову діяльність, стимулює процес мислення. У результаті освоєння ігрової діяльності в дитини поступово формується прагнення до суспільно-значимої навчальної діяльності. Ігри, які використовуються в початковій школі, діляться на дві великі групи рольові (творчі) і дидактичні (ігри з правилами). Для рольових ігор суттєвим є наявність ролі, сюжету та ігрових взаємин, в які вступають діти, які виконують ролі. Наприклад, рольова гра «Зустрічаємо гостей». У початковій школі цей вид ігор в останні роки стає все більш популярним, оскільки вчитель починає розуміти їх
  10. 10. - Навчально-рольові ігри - створення уявної ситуації та її розігрування, ігри діалоги з використанням ляльок, перероблення казок і їх розігрування. 4) Створення проблемних ситуацій При використанні цікавості в процесі навчання слід враховувати ступінь труднощів питань і завдань, індивідуальні особливості учнів, їх ставлення до предмета. Вчителю треба ретельно підходити до відбору цікавого матеріалу, враховувати у практиці роботи, що одні цікаві завдання впливають на уяву дитини, образні уявлення, почуття, інші - загострюють і поглиблюють спостережливість, вимагають кмітливості, уміння залучати вивчений матеріал, користуватися довідковою та іншою літературою. Активізація пізнавальної діяльності стає вище в тому випадку, коли педагоги цілеспрямовано організують взаємодію учнів у пізнанні, предметно-практичної діяльності, грі та спілкуванні, тобто організують пізнавальну діяльність на уроці так, щоб кожен мав можливість і прагнення стати її суб'єктом. Потрібно, щоб зміст і форми створювали умови для задоволення тих потреб, які є джерелами активності особистості. У процесі роботи над деякими розділами програми з української мови широко використовуються: - Ігри - змагання (конкурси казок, загадок «Хто вірніше й швидше?», «Не позіхати!» Тощо) - Ігри-завдання («Знайди ...») - Ігри-припущення («Що відбудеться, якщо ...») Дидактичні ігри та цікаві вправи застосовуються для підвищення ефективності навчального процесу. Прийоми зорової, слуховий, рухової наочності, цікаві та доступні дітям питання, загадки, моменти несподіванки, подиву, загадковості, змагання сприяють активізації розумової діяльності. Цінність дидактичних ігор полягає і в тому, що діти в значній мірі самостійно вчаться, активно допомагаючи один одному і взаємно себе перевіряючи. 1.3Використання дидактичних ігор в початковій освіті.

×