Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

"Громадянське суспільство в Україні: Інституціональні особливості розвитку"

Презентація Віктора Степаненка (Інститут соціології НАН України), представлена на лекції Київського офісу Інститута Кеннана 2 березня 2016 року у Американському домі, Київ

  • Login to see the comments

  • Be the first to like this

"Громадянське суспільство в Україні: Інституціональні особливості розвитку"

  1. 1. Громадянське суспільство в Україні: інституціональні особливості розвитку Віктор Степаненко (Інститут соціології НАН України) (Фото з авторського фото-проекту Євромайдан 2013/14)
  2. 2. Громадянське суспільство: що і про що?  дискурси (античні витоки societas civilis , історична модерна концепція, постмодерні особливості)  суспільні практики  ГС – не лише мережа НУО, але й не “суспільство” в цілому  морально-етичні принципи (цінності, соціальний капітал)  ГС – публічна (не приватна) сфера  ГС – не держава і не бізнес (“третій сектор”)  ГС – добровільність, публічність, самоорганізація, цивільність (цінності / право)  ГС – історичне, контекстуальне, ідеально- нормативне, національне, глобальне
  3. 3. A B C ГС А – активність B – відкритість С – цивільність (civilité, civility, Zivilität) Громадянське суспільство: рівнозначність 3-х вимірів (civil society)
  4. 4. ГС в новітній історії України: особливості розвитку  довша тривалість і стійкість комуністичного спадку  тривалий історичний період відсутності державності – від “розбудови держави” і “шантажистської” держави до..  системні деформації постком. трансформації (кланово-корпоративний капіталізм, олігархізація, соціально-економічне розшарування, малочисельність “середнього класу”, сталість патерналізму, стійкість патрон.-клієнт. мереж, правовий нігілізм)  поляризація (гео-)політичних орієнтацій, переважно по регіонах  розвиток ГС переважно через мережу напів-професійних НУО менеджерського типу  низькі громадянські якості політичної еліти, кооптованої за корпоративно-клановим принципом  деформації політичного процесу, брак його відкритості, неформальні центри прийняття рішень кланово-корпоративними групами (“мафія – злочинний світ” , “олігархи” в лідерах суспільного впливу)
  5. 5. ГС в новітній історії України: стадії розвитку 1) Становлення - з кінця 1980-х до 2004–2005  законодавча база  організаційна структура - (статичний) розвиток громадських неурядових організацій  масова маніфестація ГС у “помаранчевій революції”  держава – ГС: дискредитація, визнання, клонування “боротьба за позиції” 2) Інституціоналізація - з 2006 по 2013-2014 і по тепер  ГС як фактор суспільно-політичного життя  ефективний контроль за владними структурами  завдання – інституціональні зміни, вкорінення цивільних норм (оцивільнення суспільних відносин), зсув умовного розмежування поміж громадянським і “негромадянським” суспільствами
  6. 6. Громадські організації: проблеми сталого розвитку (1)  кількісні і якісні (сталості) показники, методології досліджень 2003 - більше 30 тисяч НДО 2007 - більше 52 тисяч НДО 2012 – більше 70 тис. НДО  сфери та напрями діяльності  фінансування (до 50% міжнародні донори – 2009)  участь, членство, представництво – до 90% не належать до жодної ГО – “свобода неучасті”  проблеми суспільної довіри  неефективність виконання функцій контролю за владою (лише біля 10% у 2005 і 2014 могли б щось зробити проти рішення влади, що утискає права і інтереси) та медіації/комунікації поміж владою і суспільством
  7. 7. Громадські організації: фактори “свободи неучасті”(2)  традиції інституціональної недовіри  ефекти владних стратегій дискредитації («грантоїди») і клонування ГС  патерналізм та синдром «навченої безпорадності» (Є.Головаха)  компенсаторна функція стійких патронально- клієнтелістських взаємин  соціально-економічні фактори (бідність, різке розшарування)  соціально-структурні фактори (малочисельний “середній клас”, старіння населення, еміграція активної/творчої частини населення)
  8. 8. Причини участі у діяльності та створенні ГО, 2013 р. (Ін-т соціології НАНУ, %, N=1800, відмітьте всі можливі відповіді) Причина участі/створення НУО % Захист своїх прав та реалiзацiя iнтересiв 40.2 Турбота про загальне благо та допомога iншим людям 24.1 Громадський контроль за дiяльнiстю органiв влади 16.6 Прагнення здобути полiтичний капiтал та зробити кар’єру у полiтицi 24.7 Бажання заробити грошi на фiнансовiй пiдтримцi держави чи донорiв 30.7 Iнше 0.2 Не знаю 20.1
  9. 9. Перешкоди для участі у дiяльностi ГО, 2013 р. (Ін-т соціології НАНУ, %, N=1800, відмітьте до 3-х ) Фактори “свободи неучасті” % Байдужiсть, пасивнiсть людей до суспiльного життя 48,7 Вiдсутнiсть вiльного часу 27,0 Загальна зневiра у власних можливостях захистити свої права та iнтереси 30,0 Фiнансовi проблеми сім’ї, потреба додаткових заробiткiв 17,2 Юридичнi перешкоди, труднощi у створеннi ГО 7,1 Недовiра до ГО 25,6 Загальна слабкiсть, малочисельнiсть ГО 13,3 Протидiя державних органiв влади дiяльностi ГО 10,8 Пересторога вступати у конфлiкт з офiцiйними представниками влади 18,6 Iнше 0,2 Нiчого з перелiченого не заважає 3,3 Не знаю 10,0
  10. 10. Громадські організації: суспільна довіра, % 50 41,6 46,8 33,6 12,2 17,8 14,8 33,8 0 10 20 30 40 50 60 2006 2013 2014 2015 не довіряю важко сказати довіряю для порівняння по результатах 2013 року: ГО - майже п’ята частина респондентів, в той же час: лише 3,6% довіряли уряду, 8,1% – Верховній Раді, біля 14% – місцевим органам влади, 6,7% - політичним партіям.
  11. 11. Потенціальний ресурс ГО - незадоволення якістю демократії - недовіра/незадоволення діяльністю владних інституцій - потреба захисту своїх прав та інтересів 2013 р. репрезентативне опитування Ін-ту соціології: біля 40% респондентів висловлювали готовність (принаймні на рівні її декларування) до безоплатної добровільної участі у таких повсякденних видах активності як:  допомога сиротам та нужденним,  озеленення своїх міст та сіл,  прибирання та упорядкування територій за місцем проживання Натомість у таких видах активності як “участь у забезпеченні правопорядку” або “організація дозвілля та відпочинку” готовність до участі респондентів є порівняно невисокою – лише 12% та 16,7% респондентів
  12. 12. Євромайдан як фактор інститутуціоналізації ГО  3-я, найрішуча спроба суспільної модернізації  не електоральна “революція”  розширення соціальної бази, дистанціювання від офіційних політичних структур  особливості громадянської активності  цінності і практики самоорганізації та солідарності  соціальний капітал ГС як важливого актора
  13. 13. (фото з авторського фото-проекту Євромайдан 2013/14)
  14. 14. Трансформація протестної енергії ГО після Євромайдану – перспективи розвитку 1) добровольчі військові формування (“добробати”) 2) волонтерський рух як аутентичне ГС (майже 2/3 довірі, армія – 41%, владні інститути разом менше 20% - 2015) 3) лобіювання та супровід реформ (від “проти” до “за”) Перспективи розвитку: 1) розвиток системи публічного контролю за владними стуктурами 2) адаптація діяльності ГО, використання досвіду та ресурсу самоорганізації 3) ГС як актор інституціональних змін (“не обличчя, а систему”) (трансформація олігархів?, міжнародний тиск/контроль, ГС)
  15. 15. 23,5 13,5 63 33,1 10,8 56,1 0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100% 2009 2015 ні не знаю так Чи несете Ви особисту відповідальність щодо стану справ у країні? (Ін-т соціології НАНУ,%, N=1800)

×