3. Перше зіткнення Радянської Росії з УНР
Дата Подія
Грудень 1917 З”їзд більшовицьких Рад України у Харкові, підтриманий з
Москви російськими військами під командуванням
В.Антонова - Овсієнка
17(30) грудня
1917
Проголошення з’їздом нової Радянської України з
тимчасовою столицею у Харкові. Маніфест ЦВК рад
України про повалення влади УЦР та Генерального
Секретаріату
7 січня 1918 Початок загального наступу більшовицьких військ , які
діяли у складі кількох армійських груп
8 січня 1918 Захоплення Катеринослава, в якому під керівництвом
більшовицького ревкому почалося повстання, підтримане
загонами з Москви, Петрограду, Донбасу.
Грудень 1917-
Січень 1918
Більшовики захопили Олександрівськ, Одесу, Миколаїв,
Херсон, Маріуполь, майже всю Лівобережну Україну;
загроза нависла над Києвом
6. Січневе повстання 1918
збройний виступ у Києві 16-22 січня (29 січня — 4
лютого) 1918 року, організований Київським
комітетом більшовицької партії проти
Центральної Ради Української Народної
Республіки під час наступу військ радянської Росії
на Київ. Повстання тривало 5 днів та прискорило
падіння української влади у Києві
7. Заволодівши Дарницею (в той час – передмістя Києва ) на початку
лютого 1918 року, М. Муравйов почав штурм. П'ять діб ураганного
обстрілу перетворили життя киян на пекло . За таких умов Центральна
Рада визнала недоцільною подальшу оборону і віддала наказ про
евакуацію .
7 лютого 1918 року – уряд Центральної Ради и залишки її військових
сил залишили Київ ; вступ більшовицьких військ у місто Київ (
Муравйов вимагав «нещадно знищувати всіх
офіцерів,юнкерів,гайдамаків,монархістів і всіх ворогів революції», і за
кілька днів у місті було вбито близько 2500 чоловік)
Початок лютого 1918 року – захоплення більшовицькими військами
більшої частини України та Криму. Переїзд до Києва українського
радянського уряду
8. У Четвертому Універсалі
уряд УНР закликав до
боротьби з
більшовицькими
військами — а ще до його
видання, 5 січня 1918 р., на
зборах студентів молодших
курсів Київського
університету св.
Володимира і Українського
народного університету
було ухвалено створення
студентського куреня
Січових Стрільців.
«За волю України.
Полеглим синам в бороні
під Крутами» — київський
плакат 1918 року
SD
9.
10. Бій тривав більше 5 годин,
українці відбили кілька атак
Тим часом, за свідченням
очевидців, український
штабний потяг з
боєприпасами під вогнем
артилерії більшовиків
зненацька полишив місто
бою; у студентів та юнкерів
почали кінчатися набої і
скінчилися снаряди для
гармати.
11. Під час організованого відступу
крутянців на ст.Крути в полон
потрапив охоронний взвод зі
студентів та гимназистів
(близько 30 чоловік).
27-ма студентів були розстріляні як
«вороги революції». Учень 7-го класу
Григорій Пипський зі Старосамбірщини
перед розстрілом перший почав співати
«Ще не вмерла Україна», і решта
студентів підтримали спів.
13. Могила бійців на Лук'янівському цвинтарі
Меморіал битви під Крутами 1918 р.
(автор Анатолій Гайдамака, 2006 р.)
копія однієї з колон портику Червоного
корпусу Київського університету
заввишки 10 метрів
14. На Аскольдовій могилі
Поховали їх —
Тридцять мучнів-українців,
Славних молодих...
На Аскольдовій могилі
Український цвіт! —
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.
На кого посміла знятись
Зрадника рука?
Квітне сонце, — грає вітер
І Дніпро-ріка...
На кого завзявся Каїн?
Боже, покарай!
Понад все вони любили
Свій коханий край.
Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих.
На Аскольдовій Могилі
Поховали їх.
Павло Тичина
«Пам'яті
тридцяти»
15. Повстання на заводі «Арсенал»
Дата початку повстання : 29 (16) січня 1918
Місце : м. Київ , завод «Арсенал»
На чолі більшовицьких військ поза Київом : есер М.Муравйов
На чолі арсеналівців : Я.Гамарник, О.Горвіц, А.Іванов
Мета : оточити будинок Педагогічного музею , де перебувала Центральна Рада,
скинути її та проголосити у Києві радянську владу
П'ять діб тривали запеклі бої , які закінчилися штурмом «Арсеналу» гайдамаками
Центральної Ради. Понад 300 робітників загинули або були розстріляні. Всього під час
боїв у Києві загинуло близько 1500 городян
16. Командувач
Аверкій Гончаренко
Військові сили близько 500
Загін Вільного Козацтва армії
УНР,
Помічний студентський курінь,
Школа юнкерів;
8-10 кулеметів і одна гармата
Командувач
Михайло Муравйов
Військові сили близько 4000
Загін петроградських і
московських
червоногвардійців та
балтійських матросів,
загони робітників з Харкова
і Донбасу