Моніторинг провела ГО "Інтерньюз-Україна" у 2015 році шляхом оцінки відкритості роботи трьох міністерств та включає такі аспекти: 1. Оцінка технічної та візуальної зручності доступу до інформації користувачами (usability); 2. Оцінка інтерактивності роботи з користувачами сайту; 3. Аналіз опитування «Як журналісти оцінюють сайти українських міністерств?»

1.
Моніторинговий звіт відкритості веб­сайтів трьох
українських міністерств
Міністерство освіти та науки України ​www.mon.gov.ua
Міністерство внутрішніх справ України ​www.mvs.gov.ua
Міністерства охорони здоров’я України ​www.moz.gov.ua
Автори: Віталій Мороз, Христина Рибачок, ГО “Інтерньюз­Україна”
Київ, вересень 2015 року

2.
Зміст
1. Вступ. Проблематика питання доступу до публічної інформації
онлайн­користувачами с.2
2.Методологія моніторингу:
2.1 Опис технічних та візуальних компонентів оцінки зручності доступу до
інформації користувачами (usability) с.3
2.2 Опис оцінки інтерактивності роботи з користувачами сайту с.7
2.3 Опис методології опитування «Як журналісти оцінюють сайти українських
міністерств?» с.9
3. Результати і аналіз:
3.1 Технічні та візуальні параметри оцінки зручності с.10
3.2 Інтерактивність роботи з користувачами веб­сайту с.16
3.3 Результати онлайн­опитування «Як журналісти оцінюють сайти українських
міністерств?» с.23
4. Рекомендації для міністерств щодо роботи офіційних сайтів та соцмедіа с.32
1

3.
Вступ. Проблематика питання доступу до публічної
інформації онлайн­користувачами
Вільний доступ до урядових даних через мережу Інтернет збільшує можливості
громадського контролю влади, а також сприяє прозорості та підзвітності уряду.
Відкриття доступу до урядової інформації є важливим елементом реформи
державного управління в Україні та основою електронного урядування.
Впродовж останніх років Верховна Рада України під тиском громадськості внесла
зміни в питанні доступу до відкритих даних онлайн через схвалення низки законів, що
регулюють доступ до урядової інформації та порядок її розміщення на офіційних
веб­сайтах органів влади. До таких законів належать ​«Закон про доступ до публічної
інформації»​, схвалений у 2011 р., «Закон про інформацію» (у новій редакції 2011р.), й
серед нещодавніх – закон ​«Про відкритість використання публічних коштів»​,
схвалений у квітні 2015 р.
Моніторинг дотримання органами влади зазначених законів у аспекті роботи урядових
веб­сайтів здійснюють державні інституції та неурядові організації. До них належать
Держкомтелерадіо​ та ​Інститут Розвитку Регіональної Преси​. В обох дослідженнях
використана методологія ​Інституту розвитку свободи інформації (Санкт­Петербург)​,
що здебільшого зосереджена на контент­аналізі даних, опублікованих на веб­сайтах
міністерств.
Разом з тим, мало досліджується аспект адаптованості веб­сайтів державних органів
до взаємодії з громадянами (користувачами), які звертаються до цих органів за
інформацією, запитами, послугами. Небагато зроблено досліджень, які б акцентували
на зручності (usability) користування сайтами з погляду пересічних користувачів як
безпосередніх бенефіціаріїв роботи уряду. Також необхідно ставити питання,
наскільки урядові сайти є зручними з погляду журналістів.
Відкритість веб­сайтів державних органів у роботі з користувачами – це важливий
аспект орієнтованості держави на надання послуг громадянам, її здатності відповідати
на запити громадян та враховувати громадську думку. Користувачі урядвих сайтів є
громадяни, які мають право на отримання інформації та послуг від органів державної
влади.
2

4.
Методологія моніторингу
Аби оцінити відкритість веб­сайтів міністерств та зручність їх використання
користувачами автори звіту розробили три основні напрямки моніторингу.
1. Оцінка технічної та візуальної зручності доступу до інформації користувачами
(usability);
2. Оцінка інтерактивності роботи з користувачами сайту;
3. Опитування «Як журналісти оцінюють сайти українських міністерств?»
Зручність доступу до інформації вказує на продуманність архітектури сайту та
мислення розробників сайту критеріями користувача та його поведінки в Інтернеті.
Окремо буде проаналізовано зручність доступу до інформації та взаємодія з
користувачами на офіційних сторінках міністерств у Facebook.
2.1.Технічні та візуальні параметри зручності доступу до інформації
Технічна та візуальна зручність доступу до інформації або ж юзабіліті сайту – це якість
створення інформаційного ресурсу з точки зору легкості користування ним пересічним
користувачем. Зручність обумовлена швидкістю завантаження сторінки сайту в
браузері, логікою розташування рубрик сайту під час першого контакту користувача з
сайтом (головна сторінка сайту), продуманістю навігації сайту та оформлення
інформаційних матеріалів аби спонукати користувача довше затриматися на сайті.
Параметри оцінки технічної зручності доступу до інформації
на сайтах
1.1 Швидкість завантаження головної сторінки сайту в браузері;
1.2 Наявність функції “повернутися на головну сторінку” сайту з будь­якого розділу чи
новини сайту;
1.3 Виокремлення цільових аудиторій сайту й рубрикація сайту відповідно до потреб
цільових аудиторій;
1.4 Середня тривалість перебування на сайті користувача (Time / час перебування);
1.5 Середня кількість переглядів сторінок на сайті за один сеанс (Page Views
/перегляди сторінок)
1.6 Кількість унікальних відвідувачів за місяць (Visitors / унікальні відвідувачі)
1.7 Показник відмов – % користувачів, які вдруге не повертаються на сайт (Bounce
Rate / показник відмов)
1.8 Загальна відповідність дизайну та структури сайту сучасним вимогам розвитку
Інтернет­технологій
3

5.
Таблиця 1.1 Моніторинг оцінки технічної зручності доступу до інформації на
сайтах міністерства
Показник (кодування) / сайт
міністерства
МВС
http://mvs.
gov.ua/
МОЗ
http://moz
.gov.ua/
МОН
http://mo
n.gov.ua/
Коментар
1.1 Швидкість завантаження
головної сторінки сайту в
браузері / секунди
1.2 Наявність функції
“повернутися на головну
сторінку” сайту з будь­якого
розділу чи новини сайту (так,
ні)
1.3 Виокремлення цільових
аудиторій сайту й рубрикація
сайту відповідно до потреб
цільових аудиторій (так, ні)
1.4 Середня тривалість
перебування на сайті
користувача (Time / час
перебування)
1.5 Середня кількість
переглядів сторінок на сайті
за один сеанс (Page Views
/перегляди сторінок)
1.6 Кількість унікальних
користувачів (тисяч) за
місяць (Visitors / унікальні
відвідувачі)
1.7 Показник відмов – %
користувачів (%), які вдруге
не повертаються на сайт
4

6. (Bounce Rate / показник
відмов)
1.8 Загальна відповідність
дизайну та структури сайту
сучасним вимогам розвитку
Інтернет­технологій (так, ні)
Параметри оцінки візуальної зручності доступу до інформації
на сайті
1.9 Наявність функції “Пошук” на першому скролі (екрані) головної сторінки сайту;
1.10 Наявність матеріалів з елементами мультимедіа на сайті (фото, відео,
інфографіка);
1.11 Наявність в новинних матеріалах сайту кнопок “поширити” в соціальних медіа;
1.12 Наявність тематичних тегів (міток) під новинними матеріалами сайту;
1.13 Наявність функції “схожі статті” під новинними матеріалами сайту;
1.14 Наявність лінків на офіційні екаунти соціальних медіа на головній сторінці сайту;
1.15 Наявність мобільної версії сайту.
Кодування
0 ­ параметр відсутній
0,5 ­ параметр частково наявний
1 ­ параметр наявний у повному обсязі
Таблиця 1.2. Моніторинг оцінки візуальної зручності доступу до інформації на
сайті
Параметр / Кодування: 0 –
параметр відсутній, 0,5 –
параметр частково наявний, 1 –
параметр наявний у повному
обсязі
МВС
http://mvs.go
v.ua/
МОЗ
http://moz.gov
.ua/
МОН
http://mon.go
v.ua/
1.9 Наявність функції “Пошук” на
першому скролі головної сторінки
сайту;
1.10 Наявність матеріалів з
елементами мультимедіа на
сайті (фото, відео, інфографіка)
5

7. 1.11 Наявність в новинних
матеріалах сайту кнопок
“поширити” в соціальних медіа;
1.12 Наявність тематичних тегів
(міток) під новинними
матеріалами сайту
1.13 Наявність тематичних тегів
під новинними матеріалами сайту
1.14 Наявність лінків на офіційні
екаунти соціальних медіа на
головній сторінці сайту
1.15 Наявність мобільної версії
сайту.
Параметри оцінки зручності доступу до інформації
міністерства у соціальній мережі Facebook
1.16 Наявність офіційної сторінки міністерства в соціальній мережі Facebook;
1.17 Наявність посилання в описі офіційної Facebok­сторінки міністерства на сайт
міністерства;
1.18 Взаємодія з користувачами Facebook у вигляді коментування / реагування на
запити користувачів від імені сторінки міністерства;
1.19 Наявність візуальної інформації (постери, фото, відео, візуалізації) на
Facebook­сторінці міністерства;
1.20 Наявність опції “Відгуки” офіційній Facebok­сторінці міністерства;
1.21 Взаємодія з користувачами Facebook у вигляді коментування / реагуваня на
запити користувачів у вкладці “Відгуки” від імені сторінки міністерства.
Кодування
0 ­ параметр відсутній
0,5 ­ параметр частково наявний
1 ­ параметр наявний у повному обсязі
Таблиця 1.3. Таблиця моніторингу оцінки зручності доступу до інформації
міністерства у соціальній мережі Facebook
6

8.
Параметр / Кодування: 0 –
параметр відсутній, 0,5 –
параметр частково наявний, 1 –
параметр наявний у повному
обсязі
МВС
http://mvs.go
v.ua/
МОЗ
http://moz.gov
.ua/
МОН
http://mon.go
v.ua/
1.16 Наявність офіційної сторінки
міністерства в соціальній мережі
Facebook
1.17 Наявність посилання в описі
офіційної Facebok­сторінки
міністерства на сайт
міністерства;
1.18 Взаємодія з користувачами
Facebook у вигляді коментування
/ реагування на запити
користувачів від імені сторінки
міністерства;
1.19 Наявність візуальної
інформації (постери, фото, відео,
візуалізації) на Facebook­сторінці
міністерства;
1.20 Наявність опції “Відгуки” на
офіційній Facebok­сторінці
міністерства;
1.21 Взаємодія з користувачами
Facebook у вигляді коментування
/ реагуваня на запити
користувачів у вкладці “Відгуки”
від імені сторінки міністерства.
2.2. Інтерактивність роботи з користувачами
7

9. Інтерактивність роботи з користувачами ­ це можливості веб­сайтів надавати
платформи для комунікації між користувачами та міністерством в інтерактивному
онлайн­режимі. Інтерактивність веб­сайтів міністерств вказує рівень орієнтованості
міністерств на користувачів як отримувачів послуг від державного органу, відкритості
та інноваційності, підзвітності, готовності приймати зворотний зв’язок та
реформуватись у відповідь на запити громадян і є неодмінним у забезпеченні
електронного врядування. Блок інтерактивність роботи з користувачами включає такі
компоненти:
2.1. онлайн­сервіси, що надаються сайтом – ті послуги, які користувач може
отримати прямо через онлайн­сервіси (включаючи електронні форми запиту на
доступ до публічної інформації, електронні адміністративні послуги та ін.)
2.2. зворотній зв’язок з користувачами – це інструменти комунікації з
користувачами в інтерактивному режимі прямо через веб­сайт. Це включає форуми,
обговорення актуальних питань з керівництвом міністерства, надання міністерством
оперативних відповідей на запитання користувачів та опитування думки користувачів
сайту щодо аспектів роботи держоргану.
2.3. технології інклюзії – це пристосування веб­сайту для роботи людей з
обмеженими можливостями, що уможливлюють доступ особам із вадами зору,
опорно­рухової системи. До них належать клавіатурний доступ, масштабування,
звуковий супровід дій на веб­сайті.
Параметри для оцінки інтерактивності веб­сайтів міністерств
2.1. Онлайн­сервіси
2.1.1. ​Опція запиту електронною поштою
2.1.2.Електронна форма звернення / запиту на доступу до публічної інформації
через сайт
2.1.3.робоча опція надання електронних адміністративних послуг
2.2. інструменти зворотного зв’язку з користувачами
2.2.1.наявність форуму і/чи електронної приймальні
2.2.2.опитування громадської думки на сайті (short quizzes) і можливість
переглянути результати
2.2.3.контакти технічного відділу для технічних зауважень та запитів у разі
неполадок
2.3. ​Наявність технологій інклюзії​ (для людей з обмеженими можливостями)
2.3.1.клавіатурний доступ
2.3.2. масштабування
2.3.3. звуковий супровід дій на веб­сайті
Кодування
0 ­ параметр відсутній
0,5 ­ параметр частково наявний
1 ­ параметр наявний у повному обсязі
8

10. Таблиця 2. Таблиця моніторингу інтерактивності веб­сайтів
українських міністерств
Параметр Оцінка (від 0 до 1)
0 – параметр відсутній
0,5 – параметр частково
наявний
1 – параметр наявний у
повному обсязі
2.1.Онлайн­с
ервіси сайту
2.1.1. Опція запиту
електронною поштою
2.1.2.Електронна форма
звернення / запиту через
веб­сайт
2.1.3.робоча опція надання
електронних
адміністративних послуг
2.2.Інструме
нти
зворотного
зв’язку з
користувача
ми
2.2.1.наявність форуму і/чи
електронної приймальні
2.2.2.опитування
громадської думки на сайті
(short quizzes) і можливість
переглянути результати
2.2.3.контакти технічного
відділу у випадку технічних
неполадок
2.3.Наявніст
ь технологій
інклюзії (для
людей з
обмеженими
можливостя
ми)
2.3.1.клавіатурний доступ
2.3.2. масштабування
2.3.3. звуковий супровід дій
на веб­сайті
2.3. ​Опитування «Як журналісти оцінюють сайти українських міністерств?»
Метод
Опитування журналістів щодо оцінки сайтів міністерств було проведене а через
письмову онлайн­анкету створену у сервісі Google Form та опубліковану в мережі.
Анкета поширювалася серед цільових груп через сайт ГО «Інтерньюз­Україна»
9

11. http://internews.ua/​, через електронну розсилку «Інтерньюз­Україна» електронною
поштою, у соціальних мережах – Facebook та Twitter. Опитування відбувалось
впродовж 26 серпня – 10 вересня 2015 року.
Структура опитування
I. Ввідні запитання анкети ­ чи підрисані респонденти на особисті профілі у
Фейсбуці керівників трьох міністерств (МОН, МВС та МОЗ)..
II. Блок питань щодо демографічних характеристик респондентів (географія,
стать, вік респондентів).
III. Блок питань щодо джерел офіційної інформації про діяльність міністерств
(чи слідкують за офіційними сайтами, сторінками у соціальних мережах,
прес­релізами заходів), а також як часто користуються сайтами
міністерств.
IV. Оцінка зручності користування та змістового наповнення сайтів
досліджуваних міністерств (МВС, МОН, МОЗ) за шкалою від 1 до 5 (де 1 –
найнижча оцінка, 5 – найвища оцінка).
V. Відкриті запитання щодо покращення роботи сайтів досліджуваних
міністерств.
Результати та аналіз
Таблиця 1.1 Результат моніторингу оцінки технічної зручності доступу до
інформації на сайтах міністерств
Показник (кодування) /
Сайт міністерства
МВС
http://mvs.
gov.ua/
МОЗ
http://moz
.gov.ua/
МОН
http://mo
z.gov.ua/
Коментар
1.1 Швидкість завантаження
головної сторінки сайту в
браузері / секунди
9,96 6,5 6,5 Дані ­
http://tools.pin
gdom.com/fpt
/
1.2 Наявність функції
“повернутися на головну
сторінку” сайту з будь­якого
розділу чи новини сайту (так,
ні)
так так так
1.3 Виокремлення цільових
аудиторій сайту й рубрикація
на сайті відповідно до потреб
цільових аудиторій (так, ні)
ні так так
10

12. 1.4 Середня тривалість
перебування на сайті
користувача (Time / час
перебування ­ хвилини)
4 3,5 5,5 Дані:
http://www.si
milarweb.com
1.5 Середня кількість
переглядів сторінок на сайті
за один сеанс (Page Views
/перегляди сторінок)
4,02 3,57 5,05 Дані:
http://www.si
milarweb.com
станом на
серпень 2015
1.6 Кількість унікальних
відвідувачів за місяць
(Visitors / унікальні
відвідувачі)
660 000 140 000 610 000 Дані:
http://www.si
milarweb.com
станом на
серпень 2015
1.7 Показник відмов – %
користувачів, які вдруге не
повертаються на сайт
(Bounce Rate / показник
відмов)
43.85 50,76 37.07 Дані:
http://www.si
milarweb.com
станом на
серпень 2015
1.8 Загальна відповідність
дизайну та структури сайту
сучасним вимогам розвитку
Інтернет­технологій (так, ні)
ні ні так
Коментар: В оцінці технічної зручності доступу до інформації на сайтах міністерств
були використані індикатори технічної складової роботи сайту (як­то швидкість
завантаження головної сторінки), індикатори навігації на сайті та показники поведінки
користувачів на сайті (глибина перегляду чи показник відмов).
Головна сторінку сайту МВС перенасичена графічними елементами й завантажується
найдовше – до 10 секунд, що створює незручності для користувачів з повільним
Інтернетом, в той час як сторінки сайтів МОЗ та МОН завантажуються за 6,5 секунд
(показники є відносні і залежать від кількості користувацьких запитів на сайт, однак
сайт МВС у нинішньому вигляді завантажувтиметься довше від сайтів МОН та МОЗ).
У користувачів усіх трьох сайтів є можливість повернутися на головну сторінку сайту
міністерства з будь­якої сторінки сайту, натиснувши на лівий верхній кут сайту. Тільки
сайт МОН максимально “комунікує” з цільовими аудиторіями, структуруючи
інформацію за принципом аудиторії – чітко виділені рубрики “Громадянам”, підрубрики
11

13. “Школярам”, “Студентам”, “Батькам”, “Педагогам”. Сайт МОЗ структурує рубрики
“Громадянам”, “Фахівцям”, “Підприємцям”, однак вони не є виділеними, головний
акцент сайту – на інформуванні про діяльність міністерства. Сайт МВС не містить
рубрик відповідно до цільових аудиторій і є нагромадженням великого масиву не
завжди упорядкованої інформації.
Тривалість перебування користувачів на сайті, кількість переглянутих сторінок під час
одного сеансу та показник відмов вказують наскільки користувачам зручно перебувати
на сайті. МОН у всіх трьох категоріях є лідером – користувачі найдовше перебувають
на сайті (5,5 хвилин проти 3,5 у МОЗ та 4 у МВС), найбільше переглядають сторінок
(5,05 проти 3,57 у МОЗ та 4,02 у МВС) та найчастіше повертаються на сайт вдруге –
63,93% проти 49,24% у МОЗ та 56,15% у МВС). Останній показник свідчить, що саме
сайт МОН має найбільш лояльну аудиторію, яка постійно повертається на сайт.
За кількістю місячної аудиторії, сайт МВС приваблює найбільшу кількість унікальних
користувачів – 660 000 у серпні, однак сайт МОН наздоганяє з аудиторією в 610 000
унікальних користувачів у серпні 2015. Позитивна динаміка зростання аудиторії,
ймовірно, пов’язана також з оновленням сайту МОН, адже ще у червні 2015 року
аудиторії сайту була на рівні 400 тисяч унікальних відвідувачів,
Візуалізація 1. Відвідуваність сайтів МВС, МОН, МОЗ
12

14.
Таблиця 1.2. Результат моніторингу оцінки візуальної зручності доступу до
інформації
Параметр / Кодування: 0 –
параметр відсутній, 0,5 –
параметр частково наявний, 1 –
параметр наявний у повному
обсязі
МВС
http://mvs.go
v.ua/
МОЗ
http://moz.gov
.ua/
МОН
http://mon.go
v.ua/
1.9 Наявність функції “Пошук” на
першому скролі головної сторінки
сайту;
1 1 1
1.10 Наявність матеріалів з
елементами мультимедіа на
сайті (фото, відео, інфографіка)
0.5
0.5 1
13

15. 1.11 Наявність в новинних
матеріалах сайту кнопок
“поширити” в соціальних медіа;
1 0.5 1
1.12 Наявність тематичних тегів
(міток) під новинними
матеріалами сайту
0 0 0
1.13 Наявність фунція “Схожі
статті” під новинними
матеріалами сайту
0 0 0
1.14 Наявність лінків на офіційні
екаунти соціальних медіа на
головній сторінці сайту
1 1 1
1.15 Наявність мобільної версії
сайту чи адаптивної верстки
0 0 1
Результат (мin ­ 0, max ­ 7) 3,5 3 5
Коментар: Візуальні параметри зручноті користування сайтом дозволяють оцінити,
наскільки користувачу зручно перебувати на сайті та користуватися його послугами.
Лідером за результатами моніторингу є сайт МОН, який набрав 5 з можливих 7 балів,
тоді як сайт МВС отримав 3,5, а сайт МОЗ ­ 3 бали. На головній сторінці кожного сайту
є функція “Пошук”, що спрощує користувачу доступ до інформації. Також на головній
сторінці кожного з міністерств присутні посилання на представництва міністерств в
соціальних мережах. Водночас, тільки сайт МОН має адаптивну верстку – користувачі
зі смартфонами та планшетами можуть зручно переглядати сайт. Сайти усіх трьох
міністерств не найбільш вдало пристосовані до зручної навігації користувачів під час
читання інформаційних матеріалів – тексти чи аналітика не позначаються мітками,
немає посилань на схожі статті, які спрощують користувачу навігацію по сайту. Усі три
міністерства використовують мультимедіа, як­то фотографії, відео, інфографіки, однак
найбільш вдало це представлено на сайті МОН, платформа якого (php) має кращі
технічні можливості для застосування мультимедіа аніж платформа, на які
збудовааний сайт МВС (apache).
Таблиця 1.3. Результат моніторингу оцінки зручності доступу до інформації
міністерства у соціальній мережі Facebook
14

16. Параметр / Кодування: 0 –
параметр відсутній, 0,5 –
параметр частково наявний, 1 –
параметр наявний у повному
обсязі
МВС
http://mvs.go
v.ua/
МОЗ
http://moz.gov
.ua/
МОН
http://moz.gov
.ua/
1.16 Наявність офіційної сторінки
міністерства в соціальній мережі
Facebook
1 1 1
1.17 Наявність посилання в описі
офіційної Facebok­сторінки
міністерства на сайт міністерства
1 1 1
1.18 Взаємодія з користувачами
Facebook у вигляді коментування
/ реагування на запити
користувачів від імені сторінки
міністерства;
0 0 0
1.19 Наявність візуальної
інформації (постери, фото, відео,
візуалізації) на Facebook­сторінці
міністерства;
1 1 1
1.20 Наявність опції “Відгуки”
офіційній Facebok­сторінці
міністерства;
0 1 1
1.21 Взаємодія з користувачами
Facebook у вигляді коментування
/ реагуваня на запити
користувачів у вкладці “Відгуки”
від імені сторінки міністерства.
0 1 1
Результат (мin ­ 0, max ­ 6) 3 4 4
Аналіз: Усі три міністерства активно ведуть офіційні сторінки у соціальній мережі
Facebook, поширюючи офіційну інформацію про свою діяльність.
15

17. Сторінка МВС розташована за адресою ­ ​https://www.facebook.com/mvs.gov.ua Станом
на 28 вересгя 2015 року має 32 705 прихильників. Функція “відгуки” відсутня.
Сторінка МОН розташована за адресою ­ ​https://www.facebook.com/MONmolodsport .
Станом на 28 вересгя 2015 року має 30 417 прихильників. 317 з них залишили свій
відгук, середня оцінка відгуків про міністерства ­ 3 з 5 балів.
Сторінка МОЗ розташована за адресою ­ ​https://www.facebook.com/moz.ukr​. Станом на
28 вересгя 2015 року має 16 134 прихильника. 129 з них залишили свій відгук, середня
оцінка відгуків про міністерства ­ 2,9 з 5 балів.
Візуалізація: Кількість прихильників офіційних сторінок у Facebook
За пареметрами зручності доступу до інформації міністерства у соціальній мережі
Facebook, вищі показники отримали МОЗ та МОН, набравши 4 з 6 можливих балів.
МВС отримало 3 з 6 балів. Ключовий недолік ведення сторінок міністерств у Facebook
– відсутність взаємодії з користувачами у вигляді відповідей на їхні пропозиції,
зауваження та відгуки. Відповідно, присутність у Facebook наразі має на меті
поширення офіційної інформації, аніж комунікацію з користувачами. Це в свою чергу
відтворює логіку роботи сайту міністерств, меншою мірою націлених на взаємодію з
16

18. користувачами. Водночас, на кожній зі сторінок присутні базові контактні дані –
посилення на офіційні сайти міністерств.
2.Інтерактивність роботи з користувачами
Таблиця 2. Результати моніторингу інтерактивності веб­сайту
Міністерства освіти (Таблиця моніторингу роботи з користувачами)
Параметр Оцінка (від 0 до 1)
0 – параметр відсутній
0,5 – параметр частково
наявний
1 – параметр наявний у
повному обсязі
2.1.Онлайн­серв
іси сайту
2.1.1 Опція запиту
електронною поштою
1
2.1.2 Електронна форма
звернення / запиту через
веб­сайт
0
2.1.3 Робоча опція
надання електронних
адміністративних послуг
0,5
Разом: 1,5 (мin ­ 0, max ­ 3)
2.3.Інструменти
зворотнього
зв’язку з
відвідувачами
сайту
2.2.1 Наявність форуму
і/чи електронної
приймальні
0
2.2.2. Опитування
громадської думки на
сайті
0
2.2.3 Контакти
технічного відділу у
випадку технічних
неполадок
1
Разом: 1 з 3 (мin ­ 0, max ­ 3)
2.3.Технологій
інклюзії (для
людей з
2.3.1 Клавіатурний
доступ
0
2.3.2 Масштабування 0
17

19. обмеженими
можливостями)
2.3.3 Звуковий супровід
дій на веб­сайті.
0
Разом: 0 з 3. (мin ­ 0, max ­ 3)
Міністерство освіти та науки України
2.1.Онлайн­сервіси сайту
На сайті МОН є окремий розділ «Громадянам». Розділ серед найважливіших
містить секції «Про доступ до публічної інформації» та «Адміністративні послуги». На
сайті доступні також форми для письмового та електронного запитів. Подання
електронних запитів можливе тільки через електронну пошту, опція запиту напряму
через веб­сайт відсутня. Також на сайті є перелік адміністративних послуг, що
надаються міністерством та наявні деякі форми для їх отримання. Деякі з категорій
адміністративних послуг є порожніми. Також на сайті немає опції адміністративних
послуг онлайн за виключенням електронного реєстру подачі документів, що є
неробочим. Разом з тим сайт МОН містить деякі додаткові опції для освіти, як
оголошення про можливості (стипендії, гранти, конкурси і т. д.).
Джерело: сайт МОН ​bit.ly/license (Приклад порожньої категорії у розділі
адміністративних послуг МОН).
Отже, серед онлайн­сервісів сайту міністерства наявні запити на інформацію
через електронну пошту та наданий перелік адміністративних послуг міністерства.
Разом з тим відсутня онлайн­форма для подання запитів через сайт та за
виключенням електронного реєстру подачі документів відсутні електронні
адміністративні послуги (тому оцінка за онлайн адміністративні послуги 0,5 з 1).
2.3.Інструменти зворотнього звязку з відвідувачами сайту
Серед параметрів зворотнього зв’язку з аудиторією на сайті наявна тільки опція
підписки на новини. На сайті немає таких форм інтеракції з користувачами, як форум,
питання­відповіді чи електронна приймальня. Також на сайті відсутні опитування
громадської думки на дискусійні питання освіти. Разом з тим на сайті є деякі додаткові
опції, наприклад «Громадське обговорення». Цей розділ надає можливість
громадянам надсилати зауваження та пропозиції стосовно законотворчої діяльності
міністерства. Наприклад, серед останніх з таких можливостей міністерство закликає
надавати пропозицій від громадськості стосовно закону «Про освіту» (тобто 0,5 за
опитування громадської думки).
2.3.Наявність технологій інклюзії
18

20. Одна із найменш розвинутих рубрик у сфері роботи з користувачами – це
пристосування веб­сайту міністерства для роботи осіб з обмеженими можливостями.
Хоча на сайті є мітка «для людей з обмеженими можливостями», вона не функціонує.
Отже, загалом із трьох головних компонентів оцінки інтерактивності роботи
сайту МОН з користувачами, по категорії онлайн­сервіси сайт МОН відповідає на
понад 50% (2 балів із 3). За інструментах зворотнього зв’язку з аудиторією сайт МОН
серед усіх параметрів має лише опцію підписки на новини (тобто тільки пасивну
інтеракцію), хоча містить запити від міністерства на отримання пропозицій
громадськості щодо діяльності органу (з огляду на це загальна оцінка більше 25% ­ 1
бал з 4 можливих). Пристосування для осіб з обмеженими можливостями є відсутні –
0%.
Міністерство внутрішніх справ України
Параметр Оцінка (від 0 до 1)
0 – параметр відсутній
0,5 – параметр частково
наявний
1 – параметр наявний у
повному обсязі
2.1.Онлайн­сер
віси сайту
2.1.1 Опція запиту
електронною поштою
0,5
2.1.2 Електронна форма
звернення / запиту на
доступу до публічної
інформації через сайт
0
2.1.3 Робоча опція
надання електронних
адміністративних послуг
0
Разом: 0,5 (мin ­ 0, max ­ 3)
2.2.Інструменти
зворотного
зв’язку з
користувачами
2.2.1 Наявність форуму
і/чи електронної
приймальні
0
2.2.2 Опитування
громадської думки на
сайті (short quizzes) і
можливість переглянути
результати
0
19

21. 2.2.3 Контакти технічного
відділу у випадку
технічних неполадок
0
Разом: 0 (мin ­ 0, max ­ 3)
2.3.Технологій
інклюзії (для
людей з
обмеженими
можливостями
)
2.3.1.клавіатурний доступ 0
2.3.2. масштабування 0
2.3.3. звуковий супровід
дій на веб­сайті
0
Разом: 0 (мin ­ 0, max ­ 3)
2.1.Онлайн­сервіси сайту
На веб­сайті МВС є розділи «Приймальня громадян», «Доступ до публічної
інформації» та «Каталог послуг». Відразу кидається в око те, що ці розділи
розташовані некомпактно ­ у різних частинах сайту, що ускладнює пошук. Наявна
форма звернень до МВС для громадян, але ця форма надана не у зручному форматі
текстового редактора (.doc, .rtf і т.п.), а розміщена просто на сторінці сайту. На сайті
також відсутній короткий алгоритм подачі запитів та звернень до МВС (лише витяги із
законів), що також не сприяє швидкому пошуку необхідної інформації. Формати запиту
на отримання інформації вичерпуються письмовими запитами та особистими
прийомами громадян. На сайті є повідомлення, що не заохочує звернення громадян
ікаарчерез Інтернет:
Джерело: сайт МВС ​Bit.ly/mvs/e­mail
Повідомлення розміщено на сайті всупереч тому, що у липні 2015 року до
закону «Про звернення громадян» було внесено зміни і доповлено положенням про
те, що «​Особливою формою колективного звернення громадян до Президента
України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого
самоврядування є електронна петиція ​
». На веб­сайті МВС ця інформація про зміни у
1
законодавстві не відображена. Також відсутня електронна форма звернення через
сайт та електронні адміністративні послуги. ​Разом з тим на сайті міністерства є окремі
контакти для звернень ЗМІ.
1
​http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/577­19
20

22. 2.1.Зворотній зв’язок з відвідувачами сайту
На сайті міністерства у повному обсязі відсутні інструменти зворотнього зв’язку
з користувачами. На сайті немає електронної приймальні чи форуму, рубрики
«питання­відповіді», опитування громадської думки, Також на сайті відсутня опція
підписки на новини.
2.3.Технологій інклюзії (для людей з обмеженими можливостями)
Відсутніми на сайті МВС є також пристосування для людей з обмеженими
можливостями.
Отже, сайт МВС Веб­сайт МВС знаходиться на початковому рівні розвитку опцій
інтерактивної комунікації з користувачами. Крім того, що у сайту застарілий інтерфейс,
його назви рубрик також змушують кілька разів подумати, де знаходиться потрібна
користувачеві інформація (наприклад, яка різниця між рубриками «каталог послуг» та
«приймальня громадян»?). На сайті інформація щодо процедур, таких як надання
публічної інформації чи послуг надана лише у формі витягів законодавства, а
відсутність стислого викладу ускладнює роботу користувачів на сайті. Не оновлено
інформація стосовно права громадян подавати електронні запити до міністерства, а
форма запиту на отримання інформації надана у форматі браузера, а не більш
зручного текстового формату. Також зовсім не представленими на сайті є опції
зворотнього зв’язку та пристосування для осіб з обмеженими можливостями. Загальні
оцінки – 0,5 із за онлайн­сервіси, 0 за зворотній зв’язок та 0 за інклюзивність для осіб з
обмеженими можливостями.
Міністерство охорони здоров’я
Параметр Оцінка (від 0 до 1)
0 – параметр відсутній
0,5 – параметр
частково наявний
1 – параметр наявний у
повному обсязі
2.1.Онлайн­серв
іси сайту
2.1.1. Опція запиту
електронною поштою
1
2.1.2.Електронна форма
звернення / запиту на доступу
до публічної інформації через
сайт
1
2.1.3 Робоча опція надання
електронних адміністративних
послуг
0
Разом: 2 (мin ­ 0, max ­ 3)
2.2. Зворотній
зв’язок з
користувачами
2.2.1 Наявність форуму і/чи
електронної приймальні
0
21

23. 2.2.2. Опитування громадської
думки на сайті (short quizzes) і
можливість переглянути
результати
0,5
2.2.3 Контакти технічного
відділу у випадку технічних
неполадок
0
Разом: 0,5 (мin ­ 0, max ­ 3)
Технологій
інклюзії (для
людей з
обмеженими
можливостями)
2.3.1 Клавіатурний доступ 0
2.3.2 Масштабування 0
2.3.3 Звуковий супровід дій на
веб­сайті
0
Разом: 0 (мin ­ 0, max ­ 3).
2.1.Онлайн­сервіси сайту
На сайті МОЗ є рубрики «Громадянам» та «Доступ до публічної інформації». На
сайті є форма для запитів електронною поштою, але вона не знаходиться у швидкому
доступі та зашифрована в архіві .rar. Разом з тим значний масив інформації, що
стосується комунікації з громадянами, поданий тільки у формалізованій формі законів
та постанов міністерства, а не у формі, що була б більш зручною для роботи
користувачів. Також міститься електронна форма запиту на отримання публічної
інформації через веб­сайт (і це єдиний такий випадок серед аналізованих сайтів
міністерств), але її пошук потребує навігації. МОЗ – одне із небагатьох міністерств, що
надає послуги у режимі «єдиного вікна» і адреса сервісу вказана на сайті, але опція
онлайн адміністративних послуг сайту ще не є доступною.
2.2.Інструменти зворотнього зв’язку з відвідувачами сайту
Інтерактивні можливості комунікації з користувачами на сайті мало розвинуті.
На сайті відсутні опції форуму, коментування, інтерактивного режиму
питань­відповідей з міністерством та електронної приймальні, а також опції підписки
на новини. На сайті наявне опитування громадської думки. Станом на 19.08.15 на
сайті знаходиться опитування щодо критеріїв успішності реформування медичної
галузі в Україні. Щоправда опитування побудоване у некоректній формі закритого
вибіркового питання і тому залишає для респондентів можливість єдиного варіанту
відповіді.
22

24.
Bit.ly/moz/questionnaire​ (Опитування на сайті МОЗ з єдиним варіантом відповіді).
2.3.Пристосування для людей з обмеженими можливостями
На сайті МОЗ відсутні опції для роботи людей з обмеженими можливостями.
Отже, сайт міністерства охорони здоров’я є порівняно розвинутими електронні
сервіси та є кілька позитивних тенденцій роботи сайту у цьому напрямі ­ є форма
звернення електронною поштою та опція запиту прямо через веб­сайт. Щоправда
електронні адміністративні послуги не є доступними. Також значна кількість
інформації, що стосується взаємодії з громадянами викладена у формі документів і не
є орієнтованою на зручність громадян. Загальна оцінка електронних сервісів – 2 із
3. Сайт МОЗ – чи не перший, що адаптував електронну форму запитів через
веб­сайт та вже має «єдине вікно» адміністративних послуг. За показниками
зворотнього зв’язку з аудиторією сайт МОЗ набирає 0,5 балів з 4 (відсутні форуми та
електронна приймальня, а опитування громадської думки подане у некоректній
формі). Технології інклюзивності – відсутні (0 з 3).
Висновок (інтерактивність роботи з користувачами)
Порівняльна таблиця інтерактивності роботи з користувачами сайтів
міністерств (і)
Категорія / бали сайтів
міністерств
МОН МВС МОЗ
2.1.Онлайн­сервіси сайту (мin
­ 0, max ­ 3)
1,5 0,5 2
2.2. Зворотній зв’язок з
користувачами (мin ­ 0, max ­
3)
1 0 0,5
2.3.Технологій інклюзії (для
людей з обмеженими
0 0 0
23

25. можливостями) (мin ­ 0, max
­ 3)
Отже, сайти проаналізованих міністерств є слабо орієнтованими на
інтерактивну роботу з користувачами. Тільки сайт МОЗ та МОН відповідає показникам
онлайн­сервісів приблизно на 50%, а за рештою показників відповідність сайтів є ще
меншою. Сайт МВС знаходиться далеко позаду від інших розглянутих по всіх
параметрах інтерактивності – у нього недоступна опція електронних звернень чи
запитів громадян та відсутні можливості зворотнього зв’язку з аудиторією. Загалом у
всіх аналізованих сайтів міністерств відсутні онлайн адміністративні послуги,
електронні приймальні та зовсім не розвинутими є інклюзивні технології для осіб з
обмеженими можливостями.
Опитування «Як журналісти оцінюють сайти українських міністерств?»
Метод
Опитування журналістів було проведене на основі письмової онлайн­анкети,
створеної у сервісі Google Forms та опублікованої в мережі. Анкета поширювалася
серед цільових груп через сайт ГО «Інтерньюз­Україна» ​http://internews.ua/​, через
електронну розсилку «Інтерньюз­Україна» електронною поштою, у соціальних
мережах – Facebook та Twitter. Опитування відбувалось впродовж 26 серпня – 10
вересня 2015 року.
Вибірка
Вибірка складається із 65 респондентів (n=65) і побудована на основі
отриманих відповідей журналістів на 15 запитань онлайн­анкети розташованої за
адресою ­ . Вибірка обмежена аудиторією комунікаційних каналів Інтерньюз­Україна
(розсилка електронної пошти, сайт internews.ua, сторінки у соціальних мережах
організації ­ Facebook та Twitter). Така невисока вибірка вказує, що дане опитування
не є репрезентативним з точки зору предсталвення поглядів спільноти українських
журналістів, хоча вказує на певні тренди оцінки урядових сайтів та їх використання
серед цільової аудиторії ГО “Інтерньюз­Україна”. Також згідно до результатів
опитування, понад 43% респондентів користуються сайтами українських міністерств
щодня (див. ст. 15). Це свідчить про те, що вибірка репрезентує журналістів, які
регулярно користуються урядовими сайтами та мають навички роботи з даними
міністерств.
24

26. Результати онлайн­опитування журналістів
Для розуміння меж імплікації результатів дослідження проаналізовані
демографічні та професійні характеристики вибірки респондентів. До основних
демографічних характеристик вибірки належать географія проживання, стать та вікові
характеристики. Оскільки дане опитування було влаштоване серед спеціалізованого
кола осіб, а саме журналістів, то важливим є з’ясування їх професійних ознак. Серед
основних професійних характеристик респондентів було виокремлено тип ЗМІ, у
якому працевлаштовані респонденти (онлайн, друковане, телебачення та радіо) та
тип працевлаштування (штатний працівник чи фрілансер).
Демографічні характеристики респондентів
Географія респондентів охоплює 18 областей України, що належать до усіх
регіонів України (північний, південний, східний та західний). Попри це серед
респондентів вагома перевага жителів Києва та Київської області (близько 40%
респондентів).
Таблиця 1. Географія респондентів (область проживання)
Статеві характеристики​. 61,3 % респондентів – жінки, 38,7% ­ чоловіки.
Вік респондентів. ​Переважна більшість респондентів у віці від 25 до 35 років
(42%), 21 респондент у віці до 25 років (32%). 15% та 11% респондентів у віці 36­45 та
більше 45 років відповідно. Вибірка опитування репрезентує здебільшого молоде
населення, яким здебільшого є користувачі Інтернету в Україні.
25

27.
Таблиця 2. Вік респондентів (n=65)
Професійні характеристики респондентів
Проаналізовані такі професійні характеристики респондентів – тип ЗМІ (онлайн,
друковане, телебачення та радіо) та тип працевлаштування (штатний працівник чи
фрілансер).
Тип ЗМІ респондентів. Більшість респондентів працюють в онлайн­ЗМІ – 61,3%,
понад 17% ­ у друкованих ЗМІ, близько 13% ­ на телебаченні, понад 8% ­ на радіо.
Таблиця 3. Тип ЗМІ
Тип працевлаштування. 70,8% респондентів – штатні працівники, 29,2% –
фрілансери. Майже третина фрілансерів вказує на те, що вибірка містить значну
частину людей, які заробляють в Інтернеті та є його активними користувачами.
26

28.
Таблиця 4. Тип працевлаштування
Отже, за демографічними показниками, серед яких були проаналізовані регіон
проживання, стать, вік; та професійнимими ознкаками, а саме тип ЗМІ журналістів та
тип працевлаштування, дана вибірка не репрезентує генеральну сукупність
українських журналістів. Разом з тим, вона є показовою для цільових груп
Інтерньюз­Україна та вказує на певні тенденції щодо використання журналістами та
їхньої оцінки сайтів міністерств. Групи, репрезентовані в опитуванні, здебільшого є
молодими журналістами (до 35 років), базованими у Києві та області та є постійними
користувачами Інтернету. Аналізовані тенденції показують особливості використання
респондентами джерел про діяльність уряду, частоту відвідування урядових сайтів
(включно із сайтами трьох досліджуваних міністерств), а також оцінку двох основних
параметрів сайтів – зручність користування та якість змістового наповнення.
Використання джерел про діяльність уряду
Близько 96% респондентів відповіли, що користуються офіційними веб­сайтами
міністерств у цілях роботи, а понад 43% відвідують сайти міністерств щодня. В той же
час 43,1% респондентів відвідують їх не рідше одного разу на тиждень (Таблиця 5).
Такі відповіді вказують на те, що респонденти обізнані з роботою сайтів міністерств і
значна частина користувачів постійно відвідують ці сайти.
Поряд із запитанням про актуальне користування сайтами, респонденти
відповіли запитання про те, яким джерелам інформації про діяльність уряду вони
віддають перевагу (Таблиця 6). За результатами опитування, більше половини
респондентів (понад 52,2%) висловилися про те, що офіційні сторінки міністерств у
Facebook для них є найзручнішим джерелом інформації про роботу уряду. 34,8%
такими джерелами вважають офіційні сайти міністерств, а менше 10% респондентів
віддають перевагу Twitter.
27

29.
Таблиця 5. Частота відвідування сайтів
Отже, переважна більшість респондентів (43,1%) користуються урядовими
сайтами щодня (отже, знають, як вони працюють). Разом з тим 52,2% воліли б
отримувати інформацію про діяльність уряду з офіційних сторінок міністерств у
Фейсбуку (для порівняння, тільки 34,8% віддають перевагу сайтам міністерств). Це
може свідчити про те, що офіційний урядовий сайт розглядається респондентами як
складне та менш зручне для пошуку інформації джерело. Отже, коли журналістам
потрібно швидко знайти останні новини міністерств, для них більш пріоритетним є
пошук інформації у Фейсбуку та соціальних мережах. Тому це може бути показником
для того, аби міністерства покращили якість доступу та зручність розділів новин та
новинних стрічок на їхніх сайтах.
Таблиця 6. Пріоритетні джерела урядової інформації
Використання Фейсбуку як джерела урядової інформації є також показовим у
відповідях на запитання про підписки на офіційні профілі міністрів – С.Квіта (МОН),
28

30. А.Авакова (МВС) та О.Квіташвілі. Відповіді на це запитання корисні у контексті аналізу
джерел урядової інформації, яку використовують журналісти. 66,7% респондентів
заявили, що підписані на особистий профіль міністра внутрішніх справ Арсена
Авакова, 58,7% ­ на профіль міністра освіти Сергія Квіта, 11,1% ­ на профіль міністра
охорони здоров’я Олександра Квіташвілі, хоча цей профіль є закритим і він не
передбачає функції “підписка”, як у інших міністрів.
Таблиця 7. Популярність особистих Фейсбук сторінок міністрів МВС, МОН та МОЗ
Такі результати свідчать про те, що як джерело інформації про діяльність уряду,
Фейсбук користується доволі великою популярністю серед журналістів. Це може бути
стимулом до збільшення використання соціальних мереж як комунікаційного каналу
іншими міністерствами та органами влади загалом. Пріоретизація респондентами
Фейсбуку у порівнянні з офіційним сайтом також ймовірно є показником того, що
новини на офіційних сайтах розміщені не у найзручнішому форматі.
Дослідження також включає аналіз статистики користування сайтами
досліджуваних міністерств (МВС, МОН, МОЗ). Таким чином, респонденти були опитані
про частоту користування кожним із трьох офіційних сайтів.
Таблиця 8. Частота відвідування сайтів МВС, МОН та МОЗ
Найбільш відвідуваним є сайт МВС. Понад 32% респондентів відвідують його
щодня, а понад 29% ­ раз на тиждень. Отже, понад 60% респондентів відвідють його
29

31. не менше ніж раз на тиждень. Сайт МОН відвідується рідше, його щоденний показник
досягає 32,3% респондентів, а понад половина респондентів відвідують цей сайт раз
на місяць або рідше. Серед трьох міністерств найменш відвідуваним є сайт МОЗ. Його
щоденне відвідування майже дорівнює щоденному відвідуванню сайту МОН, але
щотижневе відвідування є вдвічі меншим за МОН, а майже 70% респондентів
користуються ним раз на місяць або рідше. Отже, за результатами опитування,
найбільшою популярністю користується сайт МВС. 32,3% респондентів відвідують
сайт МВС щодня, що понад удвічі перевищує щоденне відвідування сайтів МОН та
МОЗ (13,8% щоденних відвідувачів кожен). Така різниця у показниках між МВС з
одного боку та МОН і МОЗ з іншого пояснюється поточною ситуацією в Україні,
загрозами безпеці та воєнними діями на Сході. Разом з тим це вказує на те, що сайт
МВС мають враховувати попит користувачів у своїй роботі та застосовувати сучасні
технічні можливості для оперативного та надійного інформування максимальної
кількості громадян. В цьому контексті порівняно мала популярність сайту МОЗ може
вказувати на те, що українські журналісти набагато рідше схильні висвітлювати
гуманітарну та соціальну тематики, аніж наприклад воєнну.
Зручність користування
Таблиця 9. ​Запитання анкети: Оцініть зручність використання сайту МВС/ МОН/ МОЗ
(дизайн, гортання рубрик, швидкість доступу до контактів прес­служби)
за шкалою від 1 до 5 (1 ­ найнижча, 5 ­ найвища)?
Оцінювання зручності користування сайтами міністерств (а саме ​дизайну,
гортання рубрик, швидкості доступу до контактів прес­служби) респондентами було
здійснено за шкалою від 1 до 5, де 1 – найнижча оцінка, 5 – найвища оцінка.
Результати опитування показали, що більшість сайтів отримали середні оцінки (від 2
до 4). Так, лише менше 25% опитаних оцінили сайти або дуже високими або, або дуже
низькими оцінками. Сайт МОН отримав найбільше позитивних відгуків щодо зручності
користування (18,46% респондентів оцінили сайт на «п’ятірку»), але приблизно стільки
ж негативних оцінок, скільки і сайт МОЗ (сайти отримали одиниці від 12,3% та 12,1%
опитаних відповідно). Сайт МВС за позитивними оцінками вагомо поступається сайту
МОН (8,5% п’ятірок проти 18,46% пятірок у МОН). Сайт МОЗ отримав найменше
позитивних відгуків (оцінок 4 та 5). Отже, журналісти здебільшого оцінили зручність
користування досліджуваними урядовими сайтами на середньому рівні (що на шкалі
відображається поблизу оцінки 3). Навіть якщо сайт МОН виходить вперед за
30

32. позитивними оцінками, то у нього також достатньо негативних оцінок. Сайт МВС за
зручністю оцінений досить низько, що викликає насторогу з огляду на особливу
потребу якісного інформування у сьогоднішній ситуації в Україні.
Таблиця 10. Оцінка якості змістового наповнення сайтів досліджуваних
міністерств (МОН, МВС, МОН) за шкалою від 1 до 5 (де 1 – незручний, 5 – зручний)
Аналогічно до попереднього параметру, якість змістового наповнення сайтів
була оцінена респондентами за шкалою від 1 до 5 (​де 1 – найнижча оцінка, 5 –
найвища оцінка). ​За результатами опитування, МОН виходить вперед за якість
наповнення сайту, але разом з тим приблизно однакова кількість респондентів
оцінюють наповнення сайту позитивно та негативно. Наповнення сайту МВС
оцінюється доволі низько – майже 63% опитаних оцінюють наповнення сайту вкрай
погано або посередньо. Такі результати викликають тривогу, оскільки сайт МВС
користується найбільшою кількістю відвідувань та його інформація є найбільш
запитуваною серед населення. Оцінка якості наповнення МОЗ також є досить низькою
– близько 70% респондентів оцінюють сайт за цим параметром негативно або
посередньо. Цей результат також не може не викликати занепокоєння з огляду на
складну гуманітарну ситуацію у Україні.
Висновки
Для оцінки якості сайтів українських міністерств ГО «Інтерньюз­Україна»
провела онлайн­опитування серед журналістів. 65 журналістів взяти участь в
опитуванні. Основна увага була зосереджена на оцінці трьох міністерств, а саме МВС,
МОН та МОЗ. Також було отримано загальну статистику користування та оцінки
урядових сайтів. Результати опитування репрезентують думку українських
журналістів, що є аудиторією Інтерньюз­Україна. За результатами опитування, майже
всі журналісти користуються сайтами українських міністерств у роботі (понад 96%).
31