Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

Технологія групової творчої справи в навчанні історії в школі

Технологія групової творчої справи в навчанні історії в школі

  • Login to see the comments

  • Be the first to like this

Технологія групової творчої справи в навчанні історії в школі

  1. 1. Технологія групової творчої справи в навчанні історії в школі План 1. Навчання історії в школі як творча справа 2. Специфіка технології групової творчої справи 3. Мета групової творчої справи у вивченні історії 4. Етапи технології групової творчої справи 1. Навчання історії в школі як творча справа На сьогоднішній день все більше вчителів починають усвідомлювати необхідність докорінної перебудови всієї системи викладання історії в школі, яка перетворюється на творчість, співробітництво з учнями, реалізацію їхнього особистісного потенціалу. Все більшого поширення набувають такі форми і методи викладання, які збуджують творчість учнів, створюють атмосферу розкутості, емоційного піднесення, залучають інтереси і захоплення учнів до навчального процесу. У практиці навчання почали з`являтися театралізовані вистави, рольові ігри, різноманітні турніри, змагання, багатопланові дискусії. Через свою незвичність вони отримали назву нестандартні або нетрадиційні уроки. Підготовка нетрадиційних уроків вимагає серйозних коректив у підготовці вчителя до уроків, в оволодінні інноваційними технологіями викладання. Під технологією навчання в дидактиці розуміється система дій учасників навчального процесу, спрямованих на досягнення чітко визначеної мети шляхом послідовного та неухильного виконання навчальних дій в умовах оперативного зворотного зв`язку. В основі технології групової творчої справи у навчанні історії в школі лежить популярна ідея ленінградського педагога І.Іванова про визначальну роль колективної творчої справи. Зазначений підхід був розроблений у дидактиці і отримав назву технологія групової творчої справи у навчанні історії. 2. Специфіка технології групової творчої справи Специфіка застосування зазначеної технології полягає у тому, що вона використовується не на загально дидактичному рівні або на рівні методики окремого навчального предмету, а як технологія окремого виду діяльності, а саме – творчої діяльності учнів. Тому домінуючою метою у ній є розвиток або вивільнення творчих здібностей учнів. Робота за технологією групової творчої справи потребує великих затрат часу і неабияких організаторських здібностей вчителя, тому її використовують кілька разів на чверть або півріччя паралельно з іншими технологіями, спрямованими на засвоєння учнями знань, формування умінь і навичок учнів.
  2. 2. Технологія групової справи, на відміну від інших технологій (у яких діяльність учнів ґрунтується на мотивах, пов`язаних зі змістом і процесом навчання та соціальними мотивами обов`язку), базується більше на особистісних мотивах – прагненні до самоствердження та самовизначення. Через це в технології групової творчої справи відкидається примус та відкрите нав`язування вчителем своєї думки. За учнями завжди зберігається право вибору виду діяльності при її підготовці. Робота за технологією групової творчої справи починається з діагностики потенційних можливостей учнів класу, тобто виявлення дітей здатних до відповідної творчої роботи і схильних до цього, визначення кола інтересів учнів, наявності згуртованих учнівських груп. На основі результатів діагностики, вчитель визначає такі види групової творчої справи, які під силу виконати учням даного класу. З цією метою починається копітка робота вчителя для непрямого введення учнів у технологію групової творчої справи, спрямована на пробудження в них інтересу до такої діяльності. Найкращий спосіб дати уявлення про групову творчу справу – запросити учнів на урок, підготовлений за цією технологією, а потім у загальних рисах розповісти про основні етапи уроку. Наступний крок – дати учням можливість поміркувати над тим, як групову творчу справу вони бажали б здійснити, запропонувати перелік тем, які мають вивчатися найближчим часом. Практика свідчить, що доцільніше уводити учнів у технологію групової творчої справи наприкінці чверті, з тим, щоб за канікули вони змогли самовизначитись. Як засвідчує практика учні не в змозі запропонувати по справжньому дієву форму роботи. Тому вислухавши пропозиції учнів вчитель повинен їх творчо синтезувати і запропонувати власну форму проведення, враховуючи безумовно все цінне з учнівських пропозицій. Остаточне рішення про конкретну групову творчу справу відразу не приймається. Учням треба дати можливість подумати над новим варіантом. На наступному уроці вчитель і учні приходять до остаточного варіанту. Як приклад можна привести групову творчу справу – кінофестиваль на тему “Роки застою” (1964-1985) при вивченні теми “СРСР. Відновлені та незалежні держави” (11 клас). Аргументація вибору: - можливість виявити у школярів не тільки навчальні творчі здібності, а й літературні, музичні, образотворчі та інші; - наявність в класі учнів, які схильні і бажають виконувати творчі завдання; - наявність літератури, наочного матеріалу і технічних засобів для підготовки і проведення групової творчої справи.
  3. 3. Суть групової творчої справи: Учні класу створюють три творчі об`єднання “кінематографістів”. Користуючись визначеним вчителем мінімум джерел і додаткової літератури, вони складають сценарії документальних фільмів про епоху застою. Вчитель перевіряє готові сценарії і вносить до них відповідні правки. Після цього учні “беруться за створення фільму”. Під “фільмом” мається на увазі ілюстративний матеріал, що змінюється на класній дошці у відповідній послідовності. Він супроводжується дикторським текстом та музичним оформленням. Ці “фільми” дивиться і аналізує журі (група учнів і вчитель). Після обговорення “фільмів” члени журі висловлюють свої думки, виставляють оцінки. 3. Мета групової творчої справи у вивченні історії Розвивальна: - виявити літературні, музичні, художні здібності учнів; - розвивати уміння учнів працювати з усіма доступними джерелами знань, самостійно відшукувати історичну інформацію за темою, порівнювати, аналізувати і критично оцінювати історичні факти і діяльність історичних осіб, спираючись на отримані знання, на основі альтернативних поглядів на проблеми; - аргументовано, на основі історичних фактів, обстоювати власні погляди на проблеми, бути толерантними до протилежних думок, визначати помилки та прояви упередженості в міркуваннях, критично ставитися до тенденційної інформації; - підсилювати наукову інформацію музичними та художніми засобами Навчальна: - розкрити характерні риси розвитку того чи іншого суспільства, особливості розвитку країн у різні періоди. Технологія творчої справи спрямована на розвиток творчих здібностей учнів та можливості, які дає для цього обрана форма організації. Тому акцент мети може бути зроблений на розв`язанні різних видів творчих завдань і відповідно на розвиток різних видів творчих здібностей. 4. Етапи технології групової творчої справи Організація і проведення уроків з використанням технології групової творчої справи має ряд етапів. Перший етап – пошуковий. Він триває щонайменше 3-4 дні, коли вчитель у загальних рисах знайомить учнів з темою, над якою вони повинні працювати при підготовці групової творчої справи, а також звертає увагу на її основні моменти.
  4. 4. Наступним етапом є спільний перегляд наявної в школі літератури, ілюстративного матеріалу і технічних засобів. Разом з учнями вчитель визначає групи пошуку необхідної літератури і забезпечення групової творчої справи. Він також постійно контролює діяльність кожної групи. Далі йде етап – навчальний. На цьому етапі учні визначаються з тим, хто до якого творчого об`єднання входить, хто його очолить. Кого учні делегують у склад журі. На цьому ж етапі кожна група отримує пізнавальне завдання: 1. На основі аналізу визначених джерел написати сценарій на 8-10 хвилин “фільму”, де відобразити такі основні моменти: Усунення від влади М.С.Хрущова. “Косигінська” реформа і її результати. Падіння темпів економічного розвитку. Суспільно-політичне життя. Дисидентський рух. Зовнішня політика. 2. Звернути увагу на роль, які відгрівала особа Л.Брежнева у процесах, які відбувалися в країні. Поміркувати над проблемою відповідальності особи за справи, які вона чинить. Третій етап – планування і виконання завдання. Учні розподіляють між собою ролі в межах групи. Після визначення жанру фільму та його фабули кожен пише окрему частину сценарію відповідно до завдання. Потім учні збираються разом , читають частини, які відразу ж коригують. Остаточним доведенням сценарію займаються 1-2 учні. Тим часом “технік” – учень, який відповідає за технічне забезпечення, із діафільмів робить слайди, готує колажі для проекції на екран. “Звуковий оператор” шукає потрібні музичні твори. Коли сценарій готовий за роботу беруться диктори й актори, які репетирують ролі. “Звуковий оператор” працює над тим, щоб окремі музичні фрагменти поєднати у цілісну фонограму фільму, записати звукові цитати. Для того, щоб фестиваль зацікавив усіх учнів вчителю слід подбати про те, щоб фільми були різні за жанром. Четвертий етап – проведення фестивалю. Фестиваль повинні вести спеціально підготовлені ведучі. Сценарій його нескладний. Ведучі уводять учасників у суть теми і пізнавального завдання, дають слово представникам творчих об`єднань, які пояснюють свій вибір жанру, матеріалів і демонструють зроблене. Поки до презентації готується наступне творче об`єднання, попереднє відповідає на запитання до фільму. П`ятий етап – аналітичний. Це самоаналіз діяльності творчих об`єднань та колективна оцінка. Його доцільно проводити на початку наступного уроку, тому що одразу учні ще перебувають емоційно насиченого заходу і не здатні повною мірою проаналізувати свою роботу. Наведена технологія групової творчої справи є прикладом гнучкої технології. Це означає, що вона може бути відтворена вчителем в основних
  5. 5. рисах, але має бути пристосована до конкретного учнівського колективу, особистісних якостей і уподобань вчителя. Література: 1. Баханов К.О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі. – Запоріжжя, 2000. 2. Баханов К.О. В пошуках інноваційних технологій викладання історії // Історія в школах України. – 1996. - №1. – С.20-25. 3. Баханов К.О. Інтерактивне навчання // Історія в школах України. – 1998. – №2. – С.31-25. 4. Баханов К.О. Технологія повного засвоєння навчального матеріалу // сторія в школах України. – 2001. - №2. – С.20-26 5. Падалка О.С. та ін. Педагогічні технології. – К., 1995. 6. Лазукова Н.Н. Использование технологического подхода в обучении истории // Преподавание истории и обществоведения в школе. – 2001. -№1. С.59-68. 7. Щуркова Н.Е. Педагогическая технология. – М., 1992.
  6. 6. рисах, але має бути пристосована до конкретного учнівського колективу, особистісних якостей і уподобань вчителя. Література: 1. Баханов К.О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі. – Запоріжжя, 2000. 2. Баханов К.О. В пошуках інноваційних технологій викладання історії // Історія в школах України. – 1996. - №1. – С.20-25. 3. Баханов К.О. Інтерактивне навчання // Історія в школах України. – 1998. – №2. – С.31-25. 4. Баханов К.О. Технологія повного засвоєння навчального матеріалу // сторія в школах України. – 2001. - №2. – С.20-26 5. Падалка О.С. та ін. Педагогічні технології. – К., 1995. 6. Лазукова Н.Н. Использование технологического подхода в обучении истории // Преподавание истории и обществоведения в школе. – 2001. -№1. С.59-68. 7. Щуркова Н.Е. Педагогическая технология. – М., 1992.

×