мрії попелюшки, або новий функціонал шкільної бібліотеки
1. Мрії Попелюшки, або НовийМрії Попелюшки, або Новий
функціонал шкільної бібліотекифункціонал шкільної бібліотеки
Лідія Поперечна,
головний редактор журналу
«Шкільний бібліотечно-інформаційний центр»
2. Про асоціації…
• В умовах інноваційних освітніх змін бібліотека школи
все частіше асоціюється з образом Попелюшки:
трудолюбивої простої дівчинки, яка терпляче зносить
усі випробування долі, не нарікаючи, і, як не дивно,
отримуючи задоволення від тяжкої роботи. Єдиною
втіхою залишається світ її мрій…
4. Передумови системних змін
• Пріоритетом розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційно-
комунікаційних технологій, що забезпечують удосконалення навчально-
виховного процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку молодого
покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві.
• До ключових напрямів державної освітньої політики віднесено інформатизацію
освіти, удосконалення бібліотечного та інформаційно-ресурсного забезпечення
освіти і науки
(Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012–2021 рр)
• Зміна освітніх стандартів, оновлення змісту освіти, упровадження нових
навчальних програм, навчальних курсів і дисциплін
• Визначення концептуальних засад середньої освіти: інформатизація, інклюзивна
освіта, профілізація старшої школи, медіаосвіта
• В упровадженні медіаосвіти в шкільну практику «<….> важливу роль мають
відігравати шкільні бібліотеки як сучасні комп’ютеризовані центри, в яких
концентрується інформаційно-пошукова діяльність учнів <….>»
• На етапі поступового укорінення медіаосвіти передбачається «<….> підготовка
інформаційно-методичних матеріалів, програмного інформаційно-
комунікаційного забезпечення, відеотек, фонотек, інформаційних баз шкільних
бібліотек <….>»
(Концепція упровадження медіаосвіти в Україні)
5. Падчерка в шкільному сімействі, або
Реальний статус шкільної бібліотеки
• Діяльність шкільних бібліотек – поза увагою Міністерства освіти і науки
України, що суперечить нормам Закону України про бібліотеки і
бібліотечну справу (ст.24)
• Недосконалість нормативно-правового, фінансового, матеріально-
технічного, інформаційно-комунікаційного й кадрового забезпечення
суперечить міжнародним стандартам та рекомендаціям ІФЛА щодо
шкільних бібліотек
• Бібліотека позбавлена реального педагогічного патронату з боку
органів управління освітою та керівників навчальних закладів
• Переважна більшість шкільних бібліотек знаходяться в жалюгідному
стані, виконують місію із забезпечення учнів шкільними підручниками
• Завідувач бібліотеки “де-юре” надежить до категорії керівників, а “де-
факто” – не входить до складу адміністрації навчального закладу
6. Як наслідок
• Дисонанс між можливостями шкільної бібліотеки та вимогами активних
учасників освітнього процесу
• Відсутність державної політики в сфері ресурсного забезпечення
навчальних закладів
• Відсутність модельного стандарту інформаційного ресурсу навчального
закладу
• Неусвідомлення місії шкільної бібліотеки як інформаційного центру школи
керівниками управління освітою різних рівнів
• Підміна понять «інформаційне забезпечення навчального процесу»,
«інформаційне середовище закладу», «інформатизація школи»
• Збільшення масиву неупорядкованих навчальних і освітніх ресурсів
• Традиційна практика роботи школи і бібліотеки з розвитку інформаційно-
комунікаційних потреб учнів суперечить новим соціально-освітнім умовам,
можливостям та очікуванням усіх учасників навчально-виховного процесу
• Відсутність фінансування зводить нанівець цілісність процесу формування
фонду інформаційних ресурсів, не дозволяє укомплектувати бібліотеку
всіма необхідними ресурсами не лише на паперових носіях (книжки,
періодичні видання), а й електронними навчально-методичними
матеріалами та забезпечувати постійне їх оновлення.
7. У кожній Попелюшці криється принцеса, або
Потенціальні можливості шкільної бібліотеки
8. На бал у старому вбранні не ходять,
або Яких інформаційних ресурсів
потребує школа
• Для повноцінного задоволення зростаючих інформаційних потреб учасників
навчального процесу, крім навчальної, навчально-методичної літератури та
матеріалів із усіх навчальних предметів і курсів навчального плану, фонд
шкільної бібліотеки має бути укомплектований додатковою літературою,
включаючи:
- вітчизняну й зарубіжну, класичну та сучасну художню літературу;
- науково-популярну та науково-технічну літературу;
- видання з образотворчого мистецтва, музики, фізичної культури й спорту, екології,
- довідково-бібліографічні та періодичні видання;
- колекції видань словників та енциклопедій;
- літературу на допомогу соціальній адаптації й професійному самовизначенню учнів.
• Упровадження медіаосвіти, формування медійної та інформаційної
компетентності потребує наявності в фонді бібліотеки не лише друкованих
видань, а й широкого асортименту періодичних видань, зокрема для дітей та
молоді, аудіо- та відео- та мультимедійної продукції навчального призначення,
інформаційних баз тощо.
9. Замість гарбуза дещо сучасніше, або
Про інформатизацію і не тільки…
• у шкільній бібліотеці, як і в навчальних кабінетах, мають бути створені
всі умови для роботи всіх користувачів із інформацією:
достатня кількість комп’ютерів,
швидкісний інтернет через локальну мережу або через wi-fi,
пристрої для сканування, тиражування, запису й оброблення інформації
різними способами.
• бібліотекарі повинні впроваджувати програми щодо автоматизації
бібліотечних процесів і обслуговування користувачів
• гідне технічне оснащення, функціональні приміщення й меблі, що
відповідають санітарно-гігієнічним умовам
.
10. Коли Падчерка стає повноправним
членом родини, або Нова роль
шкільної бібліотеки
• Єдине інформаційно-освітнє середовище сучасної
школи утворюється навколо шкільної бібліотеки (Усі
наявні ресурси школи мають бути сконцентровані в єдиному ресурсному фонді,
з єдиним пошуковим апаратом, єдиною формою управління. Педагогічне
керівництво таким структурним утворенням має здійснювати заступник
директора з інформаційно-бібліотечної роботи.)
• Модель медіабібліотечного простору як осередку
медіаосвіти зі спеціальними засобами та методами
(Шкільний бібліотечно-інформаційний центр, залучений до впровадження
медіаосвіти, має забезпечити такі умови своїм користувачам, у яких вони могли
б не тільки активно використовувати надану інформацію, але й самі ставали б
виробниками інформації, створюючи власні цифрові ресурси (аудіо-,
відеоматеріали, інтелектуальні карти, географічні карти та ін), і цим самим
поповнювали б фонд інформаційних ресурсів закладу).
11. Бібліотекар - педагог інформаційної та
медійної культури
Завдання:
формування та вдосконалення медійної та інформаційної
культури особистості кожного користувача;
сприяння подоланню світоглядного протиріччя між книжковою
культурою вчителя та інформаційно-телевізійною культурою
учнів;
зміцнення соціального партнерства школи і бібліотеки в
оновлюваному соціокультурному середовищі
12. Щоб мрії збувалися
• Що потрібно зробити, аби в сучасній школі з’явилася і міцно вкоренилася
якісно нова сучасна шкільна бібліотека?
• На мій погляд, таке:
• Організація всеукраїнського дослідження реального стану шкільних бібліотек
за сприяння Міністерства освіти і науки України. Прозора процедура
оброблення та оприлюднення його результатів.
• Вивчення досвіду загальноосвітніх навчальних закладів щодо розбудови
шкільних бібліотечно-інформаційних центрів.
• Розроблення та поступове запровадження моделі організації навчально-
виховного процесу з провідною роллю шкільної бібліотеки.
• Формування модельного стандарту інформаційного ресурсу навчального
закладу. Приведення реального стану функціонування шкільних бібліотек до
вимог стандарту.
• Успішній реалізації окреслених завдань значною мірою сприятиме
опрацювання та активне використання рекомендацій ІФЛА щодо розбудови
шкільних бібліотек, і, зокрема, щодо формування медійної та інформаційної
грамотності.