Форум молодих бібліотекарів "Бібліотека на мапі міста"

1. Українська бібліотечна асоціація
Молодіжна секція УБА
Форум молодих бібліотекарів
«Бібліотека на мапі міста»
ЗБІРНИК МАТЕРІАЛІВ
7-8 квітня 2016 року, м. Київ
Київ 2016

2. 2
ББК 78.34
УДК 024
Ф80
Форум молодих бібліотекарів «Бібліотека на мапі міста» : зб. матеріалів / Укр.
бібл. асоц. ; редкол.: О. В. Воскобойнікова-Гузєва, В. В. Загуменна, В. С. Пашкова,
В. Є. Сошинська, Я. Є. Сошинська, І. О. Шевченко, Л. П. Шендерівська. – Електрон. вид. –
Київ : УБА, 2016. – 62 с.
ISBN 978-966-97569-0-9
Наукове видання вміщує виступи учасників міжнародного форуму молодих
бібліотекарів, а також матеріали досліджень молодих науковців і майбутніх фахівців
інформаційно-бібліотечної та видавничо-поліграфічної і книготорговельної сфери, що
представляють бібліотеки й вищі навчальні заклади України, Естонії, Молдови.
У матеріалах збірника розкрито інноваційний бібліотечний досвід взаємодії
бібліотеки і громади, досліджено місце сучасної бібліотеки у фізичному, цифровому та
медійному просторі, проаналізовано бібліотечні соціокультурні та освітні проекти,
приділено увагу питанням менеджменту і маркетингу у медійній сфері, запропоновано
ознайомитися з проектами Молодіжної секції Української бібліотечної асоціації.
Рекомендовано до друку Президією Української бібліотечної асоціації, протокол №6
від 30 серпня 2016 р.
Редакційна колегія:
О. В. Воскобойнікова-Гузєва, доктор наук із соціальних комунікацій, старший
науковий співробітник
В. В. Загуменна, кандидат педагогічних наук, професор
В. С. Пашкова, доктор історичних наук, доцент
В. Є. Сошинська, кандидат наук із соціальних комунікацій
Я. Є. Сошинська, кандидат історичних наук, доцент
І. О. Шевченко, кандидат педагогічних наук, доцент
Л. П. Шендерівська, кандидат економічних наук
ISBN 978-966-97569-0-9
© Українська бібліотечна асоціація, 2016
© Автори, 2016

3. 3
Зміст
Розділ 1. Бібліотека і громада: інноваційний зарубіжний досвід…………….5
Хелеені Карья. Проекти Центральної бібліотеки м. Таллінн……………………………………5
Любов Кульчицька. Нетрадиційні форми роботи публічної бібліотеки………………………..7
Дворник А. П. Досвід Польщі в бібліотечному обслуговуванні користувачів з обмеженими
можливостями…………………………………………………………..…………………………...8
Розділ 2. Сучасна бібліотека у фізичному, цифровому та медійному
просторі……..………………………………………………………………………11
Медведська М. С. Бібліотека і «геній міста»: урбан-метафоричні нотатки культуролога…...11
Щербак Я. О. Віртуальний простір бібліотеки Сумського державного університету як
майданчик для освіти та самоосвіти……………………………………………………………...13
Черінько А. Г. Ведення сторінок бібліотеки у соціальних мережах…………………………...15
Патрон І. В. Львівська обласна бібліотека для дітей на мапі міста…………………………...18
Картузов К. М. Медіакультура бібліотекаря……………………………………………………21
Поперечная Т. А. Весь мир в авоське или как конкурента превратить в партнера……......…23
Розділ 3. Соціокультурні та освітні проекти в бібліотеках……………….....27
Крамарєва Ю. С. «Театр сучасного діалогу» як метод вирішення конфліктів: перспективи
організації соціального театру в бібліотеці……………………………………………………...27
Доморосла О. Л. Бібліотека як осередок літературного життя молоді………………………..29
Падалка Г. В. Ніч у бібліотеці як нова форма заохочення користувачів…………….………..31
Рабаданова Л. В. Досвід науково-педагогічної бібліотеки у забезпеченні освітянської галузі
реферативною та аналітичною інформацією……………………………………….……………34
Цюра М. А. Дефініція поняття «бібліотерапія»: український аспект………………………….36

4. 4
Розділ 4. Менеджмент і маркетинг у медійній сфері………………………….39
Брижата О. В. Роль книжкових виставок-ярмарків у формуванні інформаційного
середовища……………...………………………………………………………………………….39
Дуванова К. С. Актуальні канали збуту медіапродукції………………………………………..42
Нюкало К. В. Напрями ефективного розвитку видавництва…………………………………...45
Пашко В. С. Соціальний медіамаркетинг видавництв………………………………………….48
Стасюк Л. О. Ціни і ціноутворення у медіабізнесі (на прикладі видавничої галузі)………...51
Розділ 5. Проекти Молодіжної секції УБА……………………………………..55
Семенова С. П. Бібліотечна письменницька програма Сome Write In! та проект Молодіжної
секції УБА «Приходь та пиши!»: міжнародний досвід в Україні……………………………...55
Полевая В. О. Прогулки по любимому городу………………………………………………….57
Уралова О. О. Практичні поради зі створення та проведення пішохідної прогулянки
(екскурсії) містом для працівників бібліотек……………………………………………………59

5. 5
Розділ 1. Бібліотека і громада: інноваційний зарубіжний досвід
УДК 021.6(474.2)
Хелеені Карья,
завідуюча бібліотекою-філіалом Кардіорг Талліннської центральної бібліотеки
м. Таллінн, Естонія
ПРОЕКТИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ М. ТАЛЛІНН
Ця презентація зосереджує увагу на двох найкращих діючих проектах Центральної
бібліотеки Таллінну.
Центральна бібліотека Таллінну складається з головної бібліотеки, відділу документів
іноземними мовами, 17 бібліотек-філій та однієї мобільної бібліотеки. Наша бібліотека –
найбільша публічна бібліотека Естонії. Талліннська центральна бібліотека організує багато
проектів і співпрацює зі школами, дитячими садочками, неприбутковими організаціями,
посольствами, волонтерами з громади і т. п. Фінансування наших ідей здійснюється за
рахунок написання проектних заявок до фундації «Естонський культурний капітал»,
«Агенції податків з ігрових закладів», різноманітних програм від різних міністерств, «Фонду
інтеграції та міграції» та ін.
Спочатку я хотіла б представити проект співпраці двох бібліотек-філій та Естонського
публічного телебачення «@книжковий клуб». Ідея проекту була наступною. Ми запросили
відомого естонського автора книжок для дітей до нашої бібліотеки на зустріч з членами
дитячого книжкового клубу зі школи поблизу. Зустріч була знята представниками
Естонського публічного телебачення для їх нової веб-сторінки Lastejaam (в перекладі:
Дитячий канал http://lastejaam.err.ee/).
Відділ документів іноземними мовами організує багато проектів для різноманітних
цільових груп. Наприклад, проект відділу з спільного писання, названий «CreaDream Forum
in Library» з Волмієра Зонта Клуб та бібліотекою м. Валмієра (Латвія) та міською
бібліотекою м. Турку (Фінляндія).
«Skype книжковий клуб» (частина проекту «CreaDream Forum in Library») – це
результат співпраці бібліотек та шкіл з різних країн. Організатором проекту є Талліннська
центральна бібліотека, яка звернулась до бібліотек з інших країн з метою знайти школярів
(клас), який би зацікавився в обговоренні літератури з естонськими школярами. Для кожної

6. 6
зустрічі «Skype book club» група користувачів бібліотеки збирається у відділі документів
іноземними мовами. В той же час збирається група користувачів в бібліотеці іншої країни.
Кожна група попередньо читає однаковий літературний твір і обидві групи читають цей
текст своєю рідною мовою. Кожна зустріч модерується спеціалістом, що знає текст або про
автора, він знаходиться фізично на естонській стороні, але його бачать і чують обидві країни.
Другий проект відділу документів іноземними мовами називається «Поговори зі
мною» (теж частина проекту «CreaDream Forum in Library»). Впродовж кожної зустрічі група
етнічних естонців та етнічних росіян збирається у відділі документів іноземними мовами і
обговорюють проблеми, які заважають естонській спільності згуртуватись. Третій проект
називається «Інакший чи особливий?» (частина проекту «CreaDream Forum in Library»).
Метою цих зустрічей є знайомство користувачів бібліотеки з різними типами людей, які
зазвичай викликають острах або уникаються загалом через низьку поінформованість (люди з
фізичними вадами або хворобами, різних рас або просто по-іншому вдягнені тощо). Ці
«інакші» люди мають змогу представитись, поговорити про свої відмінності і те, що їх
робить особливими. Слухачі мають змогу поставити питання і дізнатись більше про ці групи
людей.
Головна бібліотека Талліннської центральної бібліотеки теж має багато різноманітних
проектів. Першим я б хотіла представити проект під назвою «Стань розумнішим в
бібліотеці». Протягом цього проекту діти віком від 10 до 18 років беруть участь в подіях
трьох різних типів. Перша подія називається «Табір «Стань розумним», він проводиться в
бібліотеці впродовж зимових канікул. Табір складається з трьох семінарів наступної
тематики: робототехніка, програмування та знімання фільму або відеокліпу. Семінари
проводяться спеціалістами з відповідних галузей. Друга подія називається «Клуб «Стань
розумним». Кожного місяця засідання клубу мають окрему тематику, а саме: програмування,
кретивне писання, анімація, графіка, дизайн постеру.
Другий проект головної бібліотеки Талліннської центральної міської бібліотеки – це
«Клуб письма». Проект охоплює всіх користувачів бібліотеки, що досягли 14 років.
Письмова група складається з 5-10 осіб, що зустрічаються 5 разів, кожного разу з різною
тематикою.
Ці декілька проектів – лише коротеньке знайомство з тим, що ми робимо, але вони
дають уявлення про те, чого б ми хотіли досягти в нашій роботі. Нашою метою є створити
затишну атмосферу для людей і дати їм нові знання та навички. Ми вітаємо в наших
бібліотеках кожного, незважаючи на його національність, вірування або мову. Ми хотіли б
зробити життя людей багатшим, пропонуючи їм інтелектуальні види діяльності, які містить у
собі література і, звичайно ж, сучасні технології.

7. 7
УДК 021.4(478.9)
Любов Кульчицька,
зав. сектором Бібліотеки – культурного центру ім. І. Мангера
м. Кишинів, Молдова
НЕТРАДИЦІЙНІ ФОРМИ РОБОТИ ПУБЛІЧНОЇ БІБЛІОТЕКИ
Робота публічної бібліотеки має базуватися на її ключових функціях, що стосуються
інформації, грамотності, освіти та культури. Ці функції визначені у Маніфесті ЮНЕСКО для
публічних бібліотек. Виходячи з функцій публічної бібліотеки, можна сказати, що вона є
загальнодоступним закладом, призначеним для задоволення інформаційних потреб
різноманітних верств населення. Однак сьогодні роль бібліотек значно ускладнилася. Вони
перетворюються на поліфункціональні заклади. Це викликано тим, що бібліотеки змушені
займати звільнені соціокультурні ніші та брати на себе завдання, властиві іншим культурно-
просвітнім, освітнім та виховним закладам – клубам, будинкам культури і т. ін., котрі
перепрофілюються, стають платними, а часто просто зникають.
Почалось створення публічних бібліотек нового типу: бізнес-бібліотек, бібліотек-
центрів правової інформації, бібліотек-культурних центрів, бібліотек-інтернет-кафе,
бібліотек-театрів, бібліотек-музеїв. Вони поступово підключають до книжкової культури ту
частину населення, яка не відвідує бібліотеку з різних причин. Засобами залучення до книги
стають різноманітні заходи клубної роботи, гуртки, спортивні змагання і т. ін.
Цей процес зажадав від бібліотек освоєння й адаптації до своїх умов нових
нетрадиційних форм роботи. Саме таке поєднання надало нової якості роботі з книгою та
іншими джерелами інформації. У цьому зв’язку публічні бібліотеки перетворилися на
заклади, значно складніші за функціями, які вони виконують, ніж це було раніше.

8. 8
УДК 027.6(438)
Дворник Анна Петрівна,
студентка 4 курсу напряму підготовки 6.020102 Книгознавство, бібліотекознавство і
бібліографія Київського університету імені Бориса Грінченка
м. Київ, Україна
Науковий керівник: докт. наук із соціал. комунікацій, с.н.с. Воскобойнікова-Гузєва О.В.
ДОСВІД ПОЛЬЩІ В БІБЛІОТЕЧНОМУ ОБСЛУГОВУВАННІ КОРИСТУВАЧІВ
З ОБМЕЖЕНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ
У сучасному інформаційному суспільстві для ефективного бібліотечного
обслуговування користувачів з обмеженими можливостями необхідне переосмислення
традиційних форм роботи з читачами, активне використання інформаційно-комунікаційних
технологій, апробація та упровадження найкращого світового досвіду у цій царині. Все
більшої актуальності набуває потреба розширення можливостей зручного подання
інформації для осіб з особливими потребами в різних доступних для їхнього сприйняття
форматах. До користувачів з обмеженими можливостями потрібний особливий підхід, а
головне – доступність отримання інформації, комунікативна соціалізація, отримання знань в
новому форматі.
Європейський досвід обслуговування користувачів з обмеженими можливостями є
позитивним, адже підтримується на державному рівні. У зарубіжних бібліотеках
пропонується ряд послуг, які надаються даній категорії осіб, для прикладу: навчання роботі з
електронним каталогом; допомога у виборі книжок на не паперових носіях (так званих книг,
що «говорять»); допомога в отриманні плеєра / магнітофона з ярликами за Брайлем;
допомога у ксерокопіюванні тексту зі збільшенням шрифту для користувачів із залишковим
зором тощо.
Пропонуємо ознайомитись з досвідом бібліотечного обслуговування користувачів з
обмеженими можливостями в Польщі та умовами, які пропонуються польськими
бібліотеками для обслуговування даної категорії користувачів.
У Національній бібліотеці у Варшаві зроблено зручні умови для такої категорії
користувачів:
 виходи для читачів на інвалідних візках спеціально позначені;
 зовні та всередині бібліотеки вбудовано пандус;
 вхід для читачів з обмеженими можливостями не має порогів;

9. 9
 у бібліотеці наявний ліфт для користувачів на інвалідному візку;
 є туалети для інвалідів;
 в роздягальні є інвалідні крісла, які можуть бути використані в разі потреби.
У Бібліотеці Народовій наявні видання для сліпих та людей з поганим зором; для
читачів з проблемами зору та слуху бібліотека надає апаратне і програмне забезпечення, щоб
надати доступ до книг, журналів й інших публікацій на сайті. У читальних залах створені
комп'ютерні робочі станції, оснащені програмним забезпеченням, і найшвидші сканери.
Люди з обмеженими можливостями можуть використовувати вибрані книги, журнали,
документи або інші друковані видання в доступному електронному форматі. Для зручності
спілкування і доступу до інформації для людей з вадами слуху на комп'ютерних станціях в
читальних залах встановлено спеціальні допоміжні пристрої – індукційні петлі.
У 2008 році в Головній бібліотеці природничо-гуманістичного університету (місто
Седльце) для користувачів з обмеженими можливостями або порушеннями зору, які не
можуть читати друковану версію книги, стала доступна інтерактивна програма читання
електронних книг E-czytelni@ (розроблена в Інституті Інформаційних Технологій у співпраці
з Центральною бібліотекою).
Були виготовлені спеціальні програми та обладнання для користувачів з обмеженими
можливостями, а саме:
 BigKeys LX – клавіатура з великими клавішами (також корисно для людей з
вадами зору);
 TrackMan® Wheel – оптична миша;
 пристрої для сліпих і слабозорих:
 Індекс 4x4 Pro – сторонній ембоссер;
 Kajetek 2000 – динамік-ноутбук, оснащений клавіатурою з 6-крапкового
шрифту Брайля, виступає в якості синтезатора мови;
 Дисплей Брайля з 44 символів;
 Braille 5.0 - програма, яка дозволяє друк шрифтом Брайля;
Головна будівля Бібліотеки університету імені Казиміра Великого (місто Бидгощ)
розроблена з урахуванням потреб людей з обмеженими фізичними можливостями. Це не
тільки сучасна і добре обладнана бібліотека, але вона відповідає високим стандартам світу.
Всередині будівлі є два просторі ліфти і санітарні приміщення для гостей з обмеженими
фізичними можливостями. У читальному залі є автозчитувач, який являє собою пристрій, що
дозволяє людям з ослабленим зором і сліпим читати тексти, що містяться в книгах і
журналах. Дозволяється сканувати, а потім прослуховувати обраний текст. Отримані таким

10. 10
чином аудіофайли читач може скопіювати для власної медіабібліотеки і слухати поза
бібліотекою.
Вивчення європейського досвіду, зокрема й польського, і впровадження нових
інформаційних технологій в практику бібліотечного обслуговування в Україні принципово
змінить підхід до забезпечення інформацією груп населення з особливими потребами,
сприятиме зняттю ряду обмежень, соціалізації таких громадян та отримання ними рівних
можливостей доступу до життєво необхідної інформації.
Джерела:
1. Кунанець Н. Е. Електронні бібліотеки: обслуговування осіб з особливими
потребами [Електронний ресурс] / Н. Е. Кунанець, О. Б. Малиновський // Національний
університет «Львівська політехніка». – 2014. – Режим доступу:
http://ena.lp.edu.ua:8080/handle/ntb/21358 .
2. Biblioteka uniwersytetu Kazimierza Wielkiego [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://biblioteka.ukw.edu.pl .
3. Biblioteka główna uniwersytetu przyrodniczo-humanistycznego w Siedlcach
[Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: http://www.bg.uph.edu.pl .
4. Polska biblioteka narodowa [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.bn.org.pl/zasoby-cyfrowe-i-linki/polska-biblioteka-internetowa .

11. 11
Розділ 2. Сучасна бібліотека у фізичному, цифровому та медійному
просторі
УДК 021.1
Медведська Марія Сергіївна,
заступник директора з менеджменту та проблемно-аналітичних питань Харківської обласної
бібліотеки для юнацтва
м. Харків, Україна
БІБЛІОТЕКА І «ГЕНІЙ МІСТА»: УРБАН-МЕТАФОРИЧНІ НОТАТКИ
КУЛЬТУРОЛОГА
Сьогодні, поряд із питанням створення конкурентоздатного представництва у
віртуальному середовищі, перед сучасною бібліотекою дуже гостро стоїть й інша проблема:
власне, як не зникнути з мапи міста в якості фізичного простору?
Цю статтю варто розглядати лише спробою знайти влучну метафору, яка б допомогла
подивитись на цю проблему під іншим кутом. Адже сьогодні бібліотека потребує не тільки
розширення своїх функцій і адаптації нових технологій, але й сильних метафор та ідей, які б
висловлювали емоційний еквівалент аргументів про її значущість, зокрема і в якості
фізичного простору.
І, власне, найперше питання, яке може виникнути в контексті роздумів про
обґрунтування необхідності бібліотеки в якості цілком конкретної фізично існуючої локації,
виглядає наступним чином: що для людини є найціннішим на мапі міста? Або якщо
повернути питання по-іншому: зникнення чого з цієї мапи людина обов’язково помітить?
Відповідь лежить на поверхні: мова йде про дім. Він є серцевиною індивідуальної
системи координат людини і є надзвичайно сильним образом, оскільки належить до числа
культурних універсалій. І використання подібної універсальної ідеї було б цілком доречним
для посилення позицій бібліотеки на мапі міста.
Щоправда, оскільки ідея дому передбачає певну приватність, для публічного простору
вона потребує деяких смислових коригувань. І тут нам на допомогу може прийти ще одна
ідея, чи не найвідомішу вербалізацію якої подарували нам древні римляни. Мова про genius
loci, генія місця, якщо перекладати дослівно українською, – духа-покровителя певної локації,
який і визначає її унікальність у навколишньому ландшафті, фізичному й культурному.
Оскільки ж темою наших роздумів є бібліотека на мапі міста, то конкретизувавши ідею, ми

12. 12
отримуємо генія міста – метафоричне уособлення його своєрідності. Тим паче, що мовні
аналогії на кшталт «дух міста» теж добре знайомі нам.
Чим же ця метафора може бути корисна бібліотекам? Теж своєю універсальністю і
водночас варіативністю. Адже ідея ґеніус лоці артикулює не що інше, як бажання людини
почуватись приналежною до певного середовища, культурного – перш за все, мати з ним
якомога міцніший зв’язок, зрештою, мати гарантію, що такий зв’язок виникне і триватиме в
повсякденному житті. Якщо висловлюватись сучасною термінологією, то це прагнення мати
ідентичність.
І це при тому, що сучасним містянам, які потребують названого не менше за давніх
римлян, залишається все менше публічних просторів, де б вони могли відчути себе частиною
конкретної, саме своєї міської спільноти. В добу глобалізації на місце неповторних ринків,
парків, затишних двориків все більше приходять одноманітні торговельні центри,
супермаркети, паркувальні місця. У кращому випадку, неповторність і автентичність
виявляються просто витісненими на периферію міського середовища, в найгіршому – і
взагалі зникають.
Та запит на своєрідність (це слово, до речі, дуже влучне, адже чітко фіксує головне
смислове навантаження – рідність свого, неповторного) залишається. Це особливо помітно в
туристичних містах, де «нішу» відтворення, збереження, а подекуди навіть винаходження /
вигадування «генія», духу міста займають різноманітні кав’ярні, кафе, ресторанчики. І за
іронією долі, сьогодні саме вони стають нашими головними конкурентами в якості осередків
міської комунікації. При тому, що подекуди секрет їх успіху якраз і криється в тому, що вони
не побоялись впустити гнаного звідусіль «генія міста» й використати з вигодою для себе
бажання містян і туристів відчути особливу атмосферність.
Та на жаль, посилено шукаючи відповіді на те, як бібліотеці конкурувати з
Інтернетом, про інші види конкуренції ми інколи думати забуваємо. Забуваємо й про запит
на унікальність, боячись позбавитись статусу універсальності. Тому й питання про нашу
відмінність від інших залишається вельми болючим.
Метафора з «генієм», «духом» міста є лише однією з десятків варіантів відповіді на це
запитання. І то тільки в разі, якщо бібліотека таки наважиться стати на стежку конкуренції та
спробувати власні сили в якості символічного втілення ідеї міської ідентичності.
Втішає тільки те, що обрання подібної стратегії не обмежує нас у виборі способів
комунікації з міським середовищем. Тільки змушує інколи поглянути на певні речі під новим
кутом. Наприклад, на проблему ревіталізації існуючих приміщень замість побудови нових
(як свідчить закордонний досвід, інколи саме переоблаштування, наприклад будівель
промзон під культурні установи, є набагато успішнішим варіантом «обігрування» локальної

13. 13
культури, ніж спорудження нових об’єктів). Або ж на креативні способи участі бібліотеки в
збереженні та примноженні місцевої історії. Або ж навіть на процес створення бібліотечних
«родзинок», які певним чином відображатимуть саме міську своєрідність та «геній міста».
Щоправда, саме тут і починається найцікавіше: наскільки далеко ми здатні піти в
такій стратегії? Чи зможемо ми зняти проблему протистояння універсальності й
унікальності, ставши одночасно доступними для всіх і (своє)рідними для кожного? Чи
вдасться нам відповідати і глобальним тенденціям, і локальним викликам? Ці питання
залишаються відкритими. Але вони вже «розлиті в повітрі». І дехто в суспільстві, як і
сторіччями до цього, хтось за звичкою, а хтось таки через справжню до нас довіру й
симпатію, все ж поки чекають від нас мудрої відповіді. І наше головне завдання – не
змушувати чекати занадто довго.
УДК 021.2
Щербак Яна Олександрівна,
бібліотекар Бібліотечно-інформаційного центру Сумського державного університету
м. Суми, Україна
ВІРТУАЛЬНИЙ ПРОСТІР БІБЛІОТЕКИ СУМСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
УНІВЕРСИТЕТУ ЯК МАЙДАНЧИК ДЛЯ ОСВІТИ ТА САМООСВІТИ
Інформаційний та освітній простір є ключовим для розвитку країни. Наука та освіта,
як і інші сфери людської діяльності, потребують оперативної, своєчасної та достовірної
інформації. Вченому, досліднику, викладачу, студенту, професіоналу потрібні потужні
інформаційні ресурси, як вітчизняні, так і світові: швидкий, зручний, багатоаспектний доступ
до світової наукової інформації через бази даних, наукову періодику, наукову літературу [1],
а бібліотеки виступають якісною платформою для організації освітньої та наукової
діяльності.
Стрімкий розвиток інформаційно-комунікативних технологій вимагає від бібліотек
ВНЗ постійного оновлення традиційних функцій, сприяє активізації процесу віртуалізації
освітнього простору, впровадження інноваційних методів, форм та засобів задоволення
інформаційних, освітніх потреб користувачів.
Формування та якісне наповнення віртуального простору є першочерговим завданням
Бібліотечно-інформаційного центру Сумського державного університету.

14. 14
Сучасна інформаційно-бібліотечна система СумДУ моделює, накопичує, зберігає та
ефективно використовує різні колекції документів, як в традиційній формі (паперовій), так і
нетрадиційній (електронній); виконує основну роль у формуванні науково-освітнього
інформаційного простору – створює інформаційно-когнітивне електронне середовище для
освіти, самоосвіти, професійного зростання, виконання наукових досліджень, розширення
наукової комунікації.
Віртуальний бібліотечний простір складається з кількох компонентних складових:
локальних електронних ресурсів, доступ до яких здійснюється лише з АРМ університету та
бібліотеки, підключених до Інтернету; та ресурсів вільного доступу – доступ до яких
забезпечується з будь-якої точки світу.
Створено та підтримується в актуальному стані сайт бібліотеки
(library.sumdu.edu.ua) – головна точка доступу до всіх електронних ресурсів (власних
університетських, вітчизняних, світових). Наразі, в контексті підтримки світової політики
відкритого доступу, СумДУ надає доступ до таких власних баз даних:
- електронний каталог (lib.sumdu.edu.ua) – відтворює весь фонд бібліотеки
(книги, статті, автореферати, дисертації, технічні документи тощо). Зараз це понад 450 тис.
бібліографічних записів та понад 49 тис. електронних версій документів; багатокритерійний
пошук; актуальна інформація про наявність та розподіл примірників; доступ до електронних
версій; здійснення онлайн-замовлення літератури; перегляд персонального читацького
формуляра та історія видач у режимі реального часу; можливість створення списку
відібраної літератури, його друку та доставки на електронну пошту; перегляд статистики
видач/завантажень кожного документа тощо;
- інституційний репозитарій (essuir.sumdu.edu.ua) виконує місію накопичення,
систематизації, зберігання інтелектуальних праць магістрів, аспірантів, професорсько-
викладацького складу університету, надання відкритого доступу до нього та поширення в
науковому світовому середовищі. На сьогодні репозитарій містить понад 43 тис. наукових
публікацій. Зареєстровано понад 6000 авторів СумДУ та понад 850 депозиторів, які
самостійно архівують власні наукові публікації до архіву;
- із сайта бібліотеки реалізовано доступ до наукової періодики СумДУ.
Університет видає 12 наукових періодичних видань у галузях філологічних, медичних,
економічних, технічних, фізичних, історичних наук [2].
Вітчизняні та зарубіжні бази даних: портал «Наукова періодика України» забезпечує
доступ до українських рецензованих наукових журналів; електронна колекція авторефератів
дисертацій, захищених в Україні (ресурс Національної бібліотеки України
ім. В. І. Вернадського); цифрова патентна бібліотека – спеціалізована колекція інформації

15. 15
щодо патентів на об’єкти права інтелектуального права; Directory of Open Access Journals –
директорія авторитетних рецензованих наукових журналів відкритого доступу з понад 130
країн світу; arXiv.org – найбільший безкоштовний електронний архів публікацій наукових
статей тощо.
В рамках участі СумДУ в проекті ElibUkr періодично надається тріал-доступ
(обмежується ІР-адресою комп’ютерної мережі університету або окремих комп’ютерів) до
таких загальновизнаних баз даних, як: SAGE Journals Online, ARDI, East View, HINARY,
EBSCOhost, PressReader, Scopus тощо.
Також освітню функцію виконують: власний відеоканал, онлайн-презентації, сучасні
форми масової роботи (онлайн-трансляції навчальних вебінарів, онлайн-семінари з
користування ресурсами) тощо.
Якісно організований віртуальний простір бібліотеки СумДУ істотно зменшує час на
пошуки інформації у мережі Інтернет та підвищує продуктивність освітньої, наукової,
науково-дослідної діяльності.
Джерела:
1. Козьменко О. В. Проблеми створення і використання електронних
інформаційних ресурсів для потреб аналітиків і науковців / О. В. Козьменко, О. В Кузьменко,
К. М. Жулінська // Вісник Української академії банківської справи. – 2012. – № 1(32). –
С. 90–96.
2. Основи становлення сучасного інженера: навч. посіб. / В. О. Іванов,
О. Г. Гусак, Д. В. Криворучко та ін. ; за заг. ред. В. О. Іванова, О. Г. Гусака. – Харків : НТМТ,
2015. – С. 100–101.
УДК 021.7
Черінько Аріна Геннадіївна,
бібліотекар Науково-технічної бібліотеки ім. Г. І. Денисенка Національного технічного
університету України «КПІ»
м. Київ, Україна
ВЕДЕННЯ СТОРІНОК БІБЛІОТЕКИ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Використання можливостей соціальних мереж у системі інформаційних обмінів
розглядалися у публікаціях таких авторів: М. Назаровець, С. Барабаш, Л. Поперечна,
С. Савицька, С. Головаха та інші.

16. 16
Social media marketing (SMM) згодом стане невід`ємною складовою будь-якої онлайн-
стратегії. А от вже значущість, місце і роль цієї складової кожна компанія визначатиме для
себе сама. Соціальні мережі виконують роль каналу для двостороннього зв`язку, не
обмежуючись при цьому присутністю в якій-небудь одній мережі. Як правило,
використовується декілька найпопулярніших платформ для двостороннього спілкування [1].
Корисність наявності представництва у медіасередовищі вже визнана і застосовується
переважною більшістю бібліотек – від провідних загальнодержавного значення до невеликих
сільських та шкільних. Просування в соціальних медіа (SMM) – один із найбільш
затребуваних напрямів їх сучасної інформаційно-бібліотечної діяльності [2].
Не існує єдиного «рецепту» як правильно вести будь-яку сторінку в соціальній
мережі. У кожної бібліотеки свої користувачі та своя аудиторія. Потрібно просто спробувати
та дослідити, що викликає найбільшу цікавість саме у вашої аудиторії.
У соціальних мережах бібліотека КПІ представлена своєю сторінкою на Facebook,
VK, Twitter, Instagram, Google+.
Наприклад, в соціальній мережі Facebook публікуються матеріали, близькі за темою
до бібліотечної справи, науки, культури: книги, оригінальні бібліотеки світу, цікаві факти
про книги та бібліотеки. Є не тільки серйозний контект, але й розважальний: цитати з книг,
гарні зображення, роздуми про формат книг тощо. Аудиторія сторінки: переважно дорослі
люди, що працюють, колеги з інших бібліотек. Тут бібліотека також публікує повні звіти про
масові заходи, інформацію про роботу та іншу цікаву інформацію про життя бібліотеки.
У соціальній мережі VK (Вконтакте) переважає молодь (студенти). Це основна
частина читачів нашої бібліотеки. Як не дивно, їх не цікавить розважальний контент.
Більшість студентів віддають перевагу чіткій, короткій інформації про послуги, можливості
бібліотеки, корисну інформацію стосовно використання ресурсів, правил користування
бібліотекою, режиму роботи тощо. Звіти про заходи не користуються тут популярністю.
У соціальній мережі Instagram обмінюються фотографіями та відео, там мало
текстових повідомлень, їх частіше замінюють теги. Сьогодні інстаграм (додаток або його
іноді називають соціальною мережею) з кожним днем стає все більш популярним. Кожен
день багато користувачів та організацій створюють свої акаунти та обмінюються
фотографіями. Існують певні стеотипи стосовно цієї мережі: нібито там викладають тільки
фото їжі, котиків та фотографій себе (селфі) у дзеркалі. Правда, таких фотографій багато, але
оригінальних та цікавих не менше. Блукаючи за сторінками та тегами, можна побачити
найгарніші фотографії з усіх куточків нашої планети. Професійні фотографи та ілюстратори
викладають свої фотографії в інстаграм.

17. 17
Створюють свої сторінки в інстаграм також і бібліотеки (найбільш розвинуті в цьому
напрямку бібліотеки США). У багатьох шкільних бібліотек США є свої власні інстаграм-
акаунти, не кажучи вже про великі публічні та національні. Найбільш популярною є сторінка
Нью-Йоркської публічної бібліотеки, яка задає тренди у всьому бібліотечному інстаграм-
середовищі. Це дуже швидкий спосіб зв`язку. Контент складає переважно гарні фотографії
приміщень, деталі інтер’єру чи діяльності бібліотеки, фото з масових заходів, фотографії
популярних книг, які є в бібліотеці, тощо.
Вибір «інструментів», тобто соціальних мереж, надзвичайно широкий. Варто
приділяти увагу саме тим, які користуються популярністю у читацької аудиторії певної
бібліотеки.
Сьогодні кожна бібліотеки повинна цілеспрямовано здійснювати маркетинг в
соціальних мережах, вивчати інтереси користувачів. Потрібно аналізувати статистику кожної
сторінки бібліотеки у соціальних мережах та корегувати стратегії ведення сторінки. Не
зайвим також буде створення контент-плану.
Одна з найважливіших умов у роботі з соціальними мережами – це швидкість та
актуальність. Якщо інформація запізнилася на день чи два, то вже немає сенсу її
публікувати – вона не буде цікавою. Іноді заради швидкості варто поступитися якості
фотографій, розмірами тексту тощо. Адже за своєчасність користувачі готові пробачити
деякий шум на фотографії чи не дуже детальний опис усіх подій.
Отже, представлення бібліотеки в соціальних мережах грає сьогодні важливу роль у
створенні іміджу бібліотеки та комунікації із читачами.
Джерела:
1. Головаха С. Наукова бібліотека в соціальних мережах / С. Головаха // Бібл. вісн. :
наук.­теорет. та практ. журн. – 2013. – № 1. – С. 29–33. – Бібліогр.: 8 назв.
2. Поперечна Л. А. Соціальні мережі як інструмент комунікаційно-іміджевої політики
наукової бібліотеки / Л. А. Поперечна // Бібліотека. Наука. Комунікація : матеріали Міжнар.
наук. конф. (Київ, 6-8 жовт. 2015 р.) : в 2 ч. / НАН України, Нац. б-ка України
ім. В. І. Вернадського, Асоц. б-к України, Рада дир. б-к та інформ. центрів Академії наук –
членів МААН. – Київ, 2015. – 303 с.

18. 18
УДК 027.625
Патрон Ірина Василівна,
бібліотекар Львівської обласної бібліотеки для дітей
м. Львів, Україна
ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСНА БІБЛІОТЕКА ДЛЯ ДІТЕЙ НА МАПІ МІСТА
Для початку задамось завданням відповісти на запитання, що ми розуміємо під
поняттям «місто», адже воно об’єднує в собі надзвичайно багато сенсів. Місто виступає
об’єктом дослідження економічних, природничих, гуманітарних та інших наук. У науковій
літературі існує багато визначень поняття «місто», однак однозначного підходу до
трактування цього терміну немає, що зумовлено великою кількістю різних характерних
ознак міста та ступенем висвітлення їхніх особливостей [1]. Наведемо деякі з визначень для
того, щоб розуміючи, що в науці розуміють під цим терміном, могти окреслити роль
бібліотеки у ньому. Отож, місто розуміють як:
- значний за розміром населений пункт, адміністративний, торговельний,
промисловий і культурний центр [2, с. 177];
- суспільно-просторова форма буття суспільства, яка концентрує великий людський,
виробничий, освітній, культурний, науково-технічний, управлінський та інші
потенціали [3, с. 184];
- група людей певної кількості та структури, що представляє певний етап громадської
організації;
- точка скупчення не тільки самого населення країни, але й суб'єктів усіх сфер
діяльності цього населення (виробничої, економічної, соціальної-культурної, екологічної,
інноваційної, інвестиційної, транспортної та ін.) [4, с. 32];
- просторове суспільне утворення, що є осередком масового розселення людей і
зосередження їх суспільно-корисної діяльності [5].
Отож, з цієї невеликої кількості визначень з точки зору управлінського,
соціологічного, економічного, географічного та інших підходів, можемо говорити про міста
як центри, форми буття людей, суспільні утворення, точки скупчення населення, об’єднані
групи людей. І виходячи з цієї позиції, ми можемо розглянути бібліотеку у місті, до якої
кожне з вищезазначених визначень рівноцінно підходить.
Основною думкою моєї статті є те, що коли ми говоримо про бібліотеки на мапі міста,
то вони повинні ставати віддзеркаленням самих міст, його функцій, проблем, місій та ін.
Бібліотеки мають бути готовими реагувати на події, проблеми міста і брати участь у їх

19. 19
вирішенні. Бібліотека має дихати одним повір’ям, жити одним життям з містом, бо
бібліотека і є місто, а місто є бібліотекою.
На окремих прикладах діяльності Львівської обласної бібліотеки для дітей хочу
продемонструвати кілька варіантів такої взаємодії міста та бібліотеки.
Приклад перший. У Львові в період з 1 по 17 березня 2016 р. тривав Чемпіонат світу
з шахів серед жінок. У його рамках у місті відбувалось чимало заходів: урочисте
встановлення великої 4х4 метри шахової дошки із півметровими шаховими фігурами,
танцювально-мистецький флеш-моб «Шахова корона», показ фільмів на шахову тематику,
шаховий турнір між здоровими дітьми і дітьми з вадами зору та вадами слуху, громадський
транспорт з символікою Чемпіонату та інше. І наша бібліотека активно долучилась до подій
у місті, а саме: впродовж двох тижнів – з 2 по 17 березня у бібліотеці проходив Бібліотечний
шаховий турнір на підтримку Чемпіонату світу з шахів серед жінок, абонемент бібліотеки
перетворився на зал, де панують шахи, шахісти та вболівальники. Фінал турніру можна було
спостерігати не лише безпосередньо у залі абонементу, але й в інших відділах бібліотеки,
адже трансляція відбувалась в режимі онлайн на комп'ютерах. Детальніша інформація за
посиланням http://lodb.org.ua/novyny/chempion-bibliotechnogo-shaxovogo-turniru-roman-
tyshnyuk.
Приклад другий. Бібліотека активно долучилась до загальноміських заходів,
присвячених святкуванню 202-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка, а саме
7 березня відбувся практичний майстер-клас з рукописного шрифта Скоропис, який
проводив наш постійний читач, художник Андрій Майовець [6].
Приклад третій. У Львові останнім часом широкого громадського резонансу набрали
випадки неналежного поводження з людьми з особливими потребами. Львівські ЗМІ рясніли
заголовками «З львівської ресторації вигнали хворого на ДЦП відвідувача» [7], «У Львові
хлопцеві із діагнозом дитячий церебральний параліч відмовили у користуванні басейном у
Sportlife» [8] та ін. Наша бібліотека вже віддавна співпрацює з людьми з особливими
потребами і демонструє готовність брати на себе роль посередника. Встановлені пандуси,
бібліотекарі беруть участь у формуванні Дейзі-бібліотеки для людей з вадами зору,
проводяться презентації книг і майстер-класи для особливих дітей – це все приклади того,
що бібліотека у місті може виступати простором діалогу. Вже четвертий рік поспіль
бібліотеку відвідує група молоді з «Центру дозвілля та соціальної реабілітації для
неповносправних людей» Благодійного фонду «Карітас – Львів УГКЦ». Молоді люди
користуються читальним залом, абонементом та інтернет-центром нашої бібліотеки.
Приклад четвертий. На сайті бібліотеки періодично розміщуємо інформацію про
події, які відбуватимуться у Львові [9].

20. 20
Бібліотека на мапі міста – це взаємопроникаюче явище. Як бібліотека повинна бути
центром єднання людей на мапі міста, так і місто віддзеркалене у бібліотеках.
Джерела:
1. Герасимчук З. В. Особливості типології міст як передумова ефективного
стратегічного управління їх розвитком / З. В. Герасимчук, О. В. Середа // Економічний
форум: науковий журнал. – 2012. – Вип. 1 – Режим доступу:
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE.
2. Бойко-Бойчук О. В. Місто / О. В. Бойко-Бойчук // Енциклопедія державного
управління : у 8 т. / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України ; наук.-ред. колегія:
Ю. В. Ковбасюк (голова) та ін. – Xарків : Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2011. – Т. 5 :
Територіальне управління / наук.-ред. колегія: О. Ю. Амосов (співгол.), О. С. Ігнатенко
(співгол.) та ін. ; за ред. О. Ю. Амосова, О. С. Ігнатенка, А. О. Кузнецова. – 408 с.
3. Бакалова Л. Структурно-функціональна типологія міст як ефективний інструмент
управління розвитком міста / Л. Бакалова // Управління сучасним містом. – 2007. – № 1. –
12 (25-28). – С. 181–191.
4. Родченко В. Б. Міські комплекси України: чинники та умови організації
регулювання соціально-економічного розвитку : монографія / В. Б. Родченко ; НАН України,
Ін-т економіки пром-сті. – Донецьк, 2012. – 404 с.
5. Нища О. С. До питання суспільно-географічного дослідження міст (на прикладі
м. Харкова) [Електронний ресурс] / О. С. Нища. – Режим доступу:
http://ekhnuir.univer.kharkov.ua/handle/123456789/8773.
6. Майстер-клас зі Скоропису, присвячений дню народження великого Кобзаря – у
новинах НТА [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://lodb.org.ua/novyny/majster-klas-
zi-skoropysu-prysvyachenyj-dnyu-narodzhennya-velykogo-kobzarya-u-novynax-nta.
7. З львівської ресторації вигнали хворого на ДЦП відвідувача [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://ntn.ua/uk/video/news/2016/02/08/20116.
8. У Львові хлопцеві із діагнозом дитячий церебральний параліч відмовили у
користуванні басейном у Sportlife [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://galinfo.com.ua/news/shche_odyn_skandal_u_lvovi_hloptsevi_iz_dtsp_vidmovyly_u_sportlife
_bo_kolesa_vizochka_sprychynyat_antysanitariyu_219953.html.
9. Події у Львові 21.03.–27.03.2016 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://lodb.org.ua/podiyi-u-lvovi/podiyi-u-lvovi-21.03.-27.03.2016.

21. 21
УДК 023.5
Картузов Костянтин Миколайович,
заступник директора Науково-педагогічної бібліотеки м. Миколаєва
м. Миколаїв, Україна
МЕДІАКУЛЬТУРА БІБЛІОТЕКАРЯ
Сьогодні в вітчизняному освітньому просторі багато часу приділяється формуванню
медіакомпетентності особистості. Так у «Концепції впровадження медіа-освіти в Україні» ще
в 2010 році зазначалося, що стрімкий розвиток у сучасному світі ІКТ та ЗМІ ставить перед
національною освітою завдання цілеспрямованої підготовки особистості до взаємодії з ними.
Медіа потужно й суперечливо впливають на освіту молодого покоління, часто
перетворюючись на провідний чинник його соціалізації, стихійного соціального навчання.
Це спричиняє зниження в суспільстві імунітету до соціально шкідливих інформаційних
впливів. Відтак в Україні постала гостра потреба в розвитку медіаосвіти, одне з головних
завдань якої полягає в запобіганні вразливості людини до медіанасильства і
медіаманіпуляцій, втечі від реальності в лабіринти віртуального світу, поширенню
медіазалежностей. У багатьох країнах медіаосвіта функціонує як система, що стала
невід’ємною частиною, з одного боку, загальноосвітньої підготовки молоді, з другого –
масових інформаційних процесів. У Концепції зазначається, що медіаосвіта є чинником
конкурентоспроможності економіки, нерозривно пов’язана з розвитком демократії в умовах
інформаційного суспільства.
Глобалізація сприяє тому, що сприйняття події населенням значною мірою залежить
від того, як її подають медіа. На жаль, ЗМІ ніколи не відрізнялися належною
відповідальністю: матеріали часто не перевіряють, вони містять елементи маніпуляції. У цих
умовах медіаосвіта — шлях до того, щоб людина отримала базові навички самозахисту від
недобросовісних ЗМІ.
У документах ЮНЕСКО вказано, що медіаосвіта — це навчання теорії та практичних
умінь для опанування сучасних мас-медіа, що розглядаються як частина специфічної,
автономної галузі знань у педагогічній теорії та практиці. Її слід відрізняти від використання
медіа як допоміжних засобів у викладанні інших галузей знань, таких як, наприклад,
математика, фізика чи географія. Як бачимо, фахівці ЮНЕСКО чітко відділяють опанування
медіа від їх використання як засобів у навчанні інших наук.
В Україні декілька громадських організацій, як-то Академія Української Преси,
займаються розробкою занять з формування медіакультури. Якісній рівень, наприклад,

22. 22
тестових матеріалів, зокрема, гри «Медіа-знайко» – це питання для окремої дискусії. З
іншого боку, на 352-х сторінках підручника «Медіа-освіта та медіа-грамотність» ви жодного
разу не знайдете слово «бібліотека».
Вважаю, що ми стикнулися з класичною проблемою упередження виживання (англ.
Survivorship bias, або англ. survival bias) – це логічна хиба концентрації на людях або речах,
які «вижили» у певному процесі та відповідно нехтування тими, які не «вижили», через
відсутність про них достатньої інформації. Це може вести до декількох варіантів хибних
висновків. Упередження виживання може призводити до занадто оптимістичних вірувань,
оскільки невдачі ігноруються, наприклад, коли збанкрутілі компанії виключаються з аналізу
фінансового стану. Це упередження також може призводити до хибного вірування, що
успіхи у групі мають якусь особливу причину, а не є просто випадком. Наприклад, якщо три
з п'яти студентів університету з найкращими оцінками навчались в одній школі, можна
припустити, що в цій школі дуже високий рівень навчання. Це може бути правдою, а може і
ні, однак для з'ясування слід переглянути оцінки всіх студентів, які навчалися в цій школі, а
не лише тих, хто потрапив («вижив») у «Топ-5».
Вивчаючи провідні позитивні практики та досвід передових бібліотек, ми не
звертаємо увагу на проблеми та невдалі бібліотечні проекти. Негативний досвід – не менш
цінний, чим позитивний. Класична наука вже зустрілася з цією проблемою, сьогодні вчені
віддають перевагу публікаціям про експерименти, які закінчилися успіхом, що призводить до
повторення іншими вченими невдалих експериментів знову і знову.
Оформлюючи виставку чи готуючи доповідь на конференцію, наскільки бібліотекарі
являють собою приклад медіаосвіченої особистості?
Вільям Шекспір писав «Give every man thine ear, but few thy voice» (The Tragedy of
Hamlet, Prince of Denmark, Act I, Scene 3), що можна перекласти як «слухай усіх, але
розмовляй з декотрими». Про сьогоднішні інтернет-реалії можна висловитися так: читай
багато, але перевіряй інформаційний фактаж.
Одним із завдань бібліотекаря може стати допомога користувачам знайти авторитетні
інформаційні джерела. На жаль, сьогодні не існує повноцінних уроків медіаграмотності для
бібліотекарів.
Недаремно в багатьох ВНЗ США (SLIS University of South Carolina, The Information
School University of Washington, GSLIS Dominican University) інформатику та
бібліотекознавство вивчають як один предмет. Подібний підручник з цієї дисципліни є й у
фондах миколаївських бібліотек: Rubin, R. Е. Foundations of Library and Information Science
[Text] / R. Е. Rubin. – New York : Neal- Schuman Publishers ; London : Inc, 1998. – 496 p. : ил. –
На английском языке.

23. 23
Назву цього підручника можна перекласти як «Основи бібліотекознавства та
інформатики». У третьому виданні цього підручника, що вийшло у 2010 році, автор
досліджує зростаючий вплив мережі Інтернет, вплив блогів, вікі та соціальних мереж на
бібліотечні послуги, у тому числі на видання електронних книжок, утворення електронних
бібліотек, збереження оцифрованих паперових видань у цифрових сховищах, а також
функціональні вимоги до бібліографічних записів. Як бачимо, в розвинених країнах сучасні
інформаційні технології не заміщують традиційні бібліотеки, а органічно інтегруються з
ними та доповнюють новими сервісами зростаючі інформаційні потреби користувачів
бібліотек.
Зверніть увагу, у найбільш розвиненій країні світу – США – медіаосвіту почали
вивчати з 50-60-х років XX століття і не бачать формування інформаційної грамотності без
бібліотек. Можливо, і нам потрібно перейняти цей досвід.
УДК 021.4
Поперечная Татьяна Анатольевна,
зав. отделом информационно-библиотечных технологий Центральной городской библиотеки
имени Ивана Франко г.Одессы
г. Одесса, Украина
ВЕСЬ МИР В АВОСЬКЕ ИЛИ КАК КОНКУРЕНТА ПРЕВРАТИТЬ
В ПАРТНЕРА
В последнее время обеспокоенность общества вызывает кризис в сфере чтения,
особенно к чтению в библиотеках, которые, желая склонить чашу весов читательского
интереса на свою сторону, делают все, чтобы приблизить свои фонды к читателям: тут и
библиотечные залы на улицах, в скверах и на пляжах, библиотрамваи и флэшмобы, и,
конечно же, создание библиотечных сайтов и блогов. Как выяснилось, использование
информационных технологий оказалось наиболее эффективным.
В настоящее время глобальная сеть Интернет стала представлять собой мощную
конкуренцию для библиотек во всем мире: отмечается сокращение количества читателей и
тотальное падение интереса к чтению, а объясняется это преимуществом пользования
безграничными ресурсами интернета, блогосферы и социальных сетей.

24. 24
Главным же достоинством интернета, кроме того, что он считается носителем
информации, является его скорость и легкодоступность – человек экономит время, которое
для него «дороже денег».
Это закономерно. Зачем идти в библиотеку, если можно не выходя из дома получить
практически любую справку (быстро, но не всегда достоверно!), найти любую информацию
(мгновенно, но не безошибочно!), закачать в электронную книгу или смартфон почти любое
произведение литературы (если оно не защищено авторским правом и есть в свободном
доступе в интернете!). То есть мировая паутина стала реальным конкурентом библиотек, и
этот процесс активно прогрессирует: за последние десять лет интерес к библиотекам упал на
75% во всем мире.
Но во все века существовало правило – если мы не можем что-либо изменить, следует
изменить к этому свое отношение (в данном случае – попытаться использовать не без пользы
для себя), тем самым превратив конкурента в сотрудника, сообщника и партнера. Раз
читатели не идут в библиотеки, то библиотеки придут к ним в любой дом и офис земного
шара!
В сфере информирования сеть Интернет предоставляет библиотекам безграничные
возможности, но не всем, а лишь тем, кто готов ими воспользоваться. Мы же, в свою
очередь, пока только учимся на собственном опыте использовать эти безграничные
возможности. И пока, без ложной скромности отметим, что кое-что получается.
В конце 2013 года с целью пропаганды и популяризации фонда библиотеки, а также
для повышения мотивации чтения наших земляков библиографическим отделом
Центральной городской библиотеки имени Ивана Франко (г. Одесса) была открыта рубрика
под названием «Библиографическая Авоська». А в сентябре 2014 года «Авоська» приобрела
статус самостоятельного блога, перед которым было поставлено несколько задач:
- Популяризация чтения, продвижение отдельных книг;
- Популяризация фонда своей библиотеки;
- Привлечение новых читателей (виртуальных) из пользователей Интернета, не
ограничивая их контингент пространством и временем;
- Работа на создание положительного имиджа своей библиотеки, своего города, своей
страны.
Одна из основных функций информационно-библиографического отдела – массовое
информирование, и оно оказалось действительно массовым! Со временем страницы
«Авоськи» стали активно посещать не только виртуальные читатели из Южной Пальмиры и
Украины, но и из стран ближнего и дальнего зарубежья. Сегодня блог «Библиографическая
Авоська» читают на 5 материках и более чем в пятидесяти зарубежных стран. Иногда

25. 25
встречаются парадоксальные дни, когда количество виртуальных посетителей из Франции
превышает количество виртуальных посетителей из Украины! Увеличению читательской
аудитории «Авоськи» способствовало то, что мы разместили в блоге виджет переводчика
Гугл на 78 языков мира; сделано это благодаря комментарию одного из постоянных
виртуальных читателей, турка по происхождению, который поинтересовался, где можно
найти материал «Взірець епістолографії українського козацтва …» на турецком языке.
Почему наш блог так назван? Вероятно, кое-кто еще помнит сетчатые торбочки
докулькового советского периода тотального дефицита продуктов; в сложенном виде она
занимала мало места и ее можно было носить в кармане, ведь по пути может быть что-то
попадется – нужное, интересное. Как известно, библиографы по роду своей деятельности –
золотоискатели, просеивающие через сито профессионализма и здравого смысла огромное
количество информации и выискивающие для аналитической обработки сведения, полезные
для своих читателей. Иногда же нам попадаются такие странные, удивительные, забавные,
может быть не крайне необходимые, но настолько интересные факты, которые мы сохраняем
в своей «Авоське» – так, на всякий случай, на авось! За время существования блога мы
выяснили, что информация, размещаемая нами на страницах «Авоськи», действительно
интересна путешественникам по глобальной сети Интернет; наши выпуски читают и в блоге,
и ВКонтакте, и на Фейсбуке, и в социальной сети Гугл+. Некоторые посетители «Авоськи»
забредают в наш блог, заинтригованные названием, и очень многие становятся нашими
постоянными виртуальными читателями. Мы закладываем увлекательную информацию в
блог, соблюдая главный принцип «Авоськи» – для каждого материала найдется свои
читатель, информация самая разная – то, что называется «на авось!».
На сегодняшний день блог «Библиографическая Авоська», не ограниченный
пространством и временем, насчитывает от двух до двух с половиной тысяч виртуальных
посещений в месяц, а ведь блогу не исполнилось еще и года. Каждый выпуск представляет
собой увлекательный познавательный материал обзорного либо реферативного характера и,
как правило, он сопровождается списком литературы, которым смогут воспользоваться наши
читатели и получить при желании дополнительную информацию по теме.
Какие материалы мы размещали на страницах блога? Это были информационные и
тематические обзоры книг и изданий периодической печати, тематические выпуски под
рубрикой: «Навстречу премьере художественного фильма» («300 спартанцев», «Ной»,
«Дракула»), «Самые, самые, самые …» (традиции, профессии, музеи, законы и т.д.). В начале
нашего существования как рубрики мы постоянно мониторили читательский спрос, пытаясь
выяснить, какие темы более всего интересуют посетителей «Авоськи», а потом пошли по
другому пути: в 2015 году «Авоська» предоставила возможность своим читателям

26. 26
поучаствовать в формировании ее редакционного портфеля. Виртуальные посетители и
читатели блога с интересом отнеслись к нашему предложению – поступило достаточное
количество запросов. На некоторые из них мы уже откликнулись – «Взірець епістолографії
українського козацтва…», «Красота, которая требует жертв…», «Феномен черной пятницы».
Не менее интересным является еще одно направление популяризации чтения вообще и фонда
библиотеки в частности, – это буктрейлеры. Как известно, буктерейлер представляет собой
короткий рекламный ролик, цель которого – продвижение и популяризация книги в
читательские массы. Пока «Авоськой» создано всего четыре буктрейлера. Здесь следует
отметить, что три из них были созданы на произведения отраслевой тематики научно-
популярного характера – монография Тараса Калянрука «Загадки козацьких характерників»,
А. Ю. Фомин «НЛП – техники манипулирования» и А. Лебедев-Любимов «Психология
рекламы». Следует отметить, что мы являемся новаторами в этом направлении, так как
буктрейлеры обычно создаются на произведения художественной литературы. Но мы пошли
иным путем, так, на авось! И, судя по количеству виртуальных просмотров и отзывов
читателей, наши буктерйлеры, так же, как и тематические и информационные материалы,
пользуются определенной популярностью.
Таким образом мы не только используем блогосферу и безграничные возможности
всемирной паутины как дополнительный инструмент для популяризации чтения, –
«Библиографическая авоська» и сама стала востребованной частью Интернета.
Библиотечных блогов в сети Интернет появляется все больше и больше – это является
поводом для конкуренции между библиотеками не за реальных, а за виртуальных читателей.
Но! Это полезная конкуренция и великолепный стимул для развития библиотек с
использованием информационных технологий.

27. 27
Розділ 3. Соціокультурні та освітні проекти в бібліотеках
УДК 021.4
Крамарєва Юлія Сергіївна,
завідувач відділу соціокультурної діяльності Полтавської обласної універсальної наукової
бібліотеки імені І. П. Котляревського
м. Полтава, Україна
«ТЕАТР СУЧАСНОГО ДІАЛОГУ» ЯК МЕТОД ВИРІШЕННЯ КОНФЛІКТІВ:
ПЕРСПЕКТИВИ ОРГАНІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОГО ТЕАТРУ В БІБЛІОТЕЦІ
Соціальний театр – потужний інструмент, який широко використовує громадськість
багатьох європейських країн для аналізу й пошуку вирішення актуальних суспільних
проблем. Соціальний театр – узагальнена назва різноманітних форм театральної діяльності,
основою яких послужила психодрама –метод групової психотерапії, заснований на принципі
психоаналізу, що полягає в розігруванні хворими сцен з їх життя, в яких відтворюються
конфліктні ситуації і створюється можливість вільно відреагувати на них. З часом цей метод
з суто медичного переріс у форму мистецтва, предметом зображення якої стали вже не
психічні хвороби, а «хвороби» суспільства [1, с. 273].
Найбільш поширеними в Україні є такі форми соціального театру: форум-театр,
плейбек-театр та документальна драма.
Методика форум-театру полягає в тому, що модератор, так званий Джокер, разом із
групою непрофесійних акторів за допомогою різних технік готує коротку виставу про певну
ситуацію, яка потребує вирішення. Вистава зупиняється в кульмінаційний момент:
дискримінації, приниження, конфлікту, узурпації влади чи фізичного насильства. Сюжети
для форум-театру пропонують самі учасники. Це ситуації, з якими вони зустрічаються у
житті. Після показу відбувається обговорення і показ зі змінами. Основна мета театру –
викликати емоційну реакцію, ініціювати дискусію відносно вирішення конфлікту або
створити прецедент вирішення конфліктної ситуації [2].
Плейбек-театр – це театр імпровізації, в якому демонструються історії, розказані
глядачами безпосередньо в процесі виступу. Плейбек не має літературних сценаріїв. Основна
мета театру – працювати з емоціями героїв, допомогти «донору» історії пережити й
усвідомити певні життєві моменти через відсторонене їх споглядання [3].