Розділ 5. Релігійна війна

1. Розділ 5. Релігійна війна
Виконали: Гера Н.,
Дедишин А.,
Жадан І.
Завадовська Х.,
Прочко Ю.

2. Козацьке коріння

3. Повстання під проводом Б.
Хмельницького – релігійна війна
У «Літописі самовидця» зазначається:
«Початок і причина войни Хмельницкого ест єдино от
ляхов на православіе гоненіе и козаком отягогценіе»

4. «Священне право на повстання»
Термін, який виник у середньовіччі .
У ранньомодерному часі, це право почали застосовувати як
католики (для узаконення політичних вбивств та рухів проти
протестантів), так і протестанти (для легітимації рухів проти
католиків).

5. У 1620-х рр. козаччина висунула на
передній план саме релігійні мотиви.
Козацька старшина була цілковито переконана у своєму праві на
повстання заради захисту «давніх прав і свобод», до переліку яких,
з часом, було долучено й свободу «грецької релігії».

6. Православні проти католиків

7. Відносини між католицьким, православним і
юдейським населенням на початку національно-
визвольної боротьби Богдана Хмельницького (1648
рік)
«не тил жидов губили и шляхту, а те і посполитим
людем, в тих краях живучим, тая ж біда била, многіе в
неволю татарскую пойшли, а найбарзій ремесники
молодіє, которіє себі голови голили по-полску,
чуприну пускаючи наверх голови».
Уривок з «Літопису Самовидця»

8. «…а посполство дочувши ся, же короля в землі немаш, в
козацтво все обернулосе, так на сюй стороне, як і на туй Днепра.
Панов своїх, которие не повтекали, ляхов, жидов, ксендзов
позабіяли, (костели) попустошили, замков, в которих ляхи і
жиди позапиралисе, подобивали»
Уривок із документу козацького
полковника Силуяна Мужиловського

9. Юрій Немирич і його герб «Клямри»Михайло Кричевський
Невинних забивати я не казав, але котрий до нас не хоче приставати або на нашу віру хреститися»
(Богдан Хмельницький)

10. Є три основні рівні легітимності повстання:
спроби довести правомірність захисту Хмельницьким свого майна,
родини та життя від незаконних зазіхань старостинського урядника;
право на захист «давніх прав і свобод» козацького стану, зокрема,
реєстрового козацтва;
аргументи релігійного характеру, які з часом набувають дедалі більшої
ваги та заступають своїм значенням аргументи особистого та станового
характеру. Про що Хмельницький повідомляє у своєму листуванні 1648-
1649 років.

11. Слабкість аргументів Хмельницького:
 Початкова головна вимога видати Чаплинського відходить на задній
план, а до вимог додається видати Ярему Вишневецького. Масштаби
повстання значно перевищили особисту кривду Хмелю.
Ще швидше «видихаються» аргументи Хмельницького щодо захисту
«давніх козацьких свобод». Проте під Зборовом козаки домоглися
збільшення реєстру до 40 тисяч, у Переяславі було затверджено 60-
тисячний реєстр, але і перша, і друга цифри були значно нижчі за
реальну кількість козаків.
За таких умов зростало значення релігійних гасел «захисту грецької
релігії», для мобілізації руського суспільства.

12. З інструкції козацьким послам до Варшави(1648):
«Щодо нашого духівництва стародавньої грецької віри, то
дуже просимо його не чіпати, і ті святі церкви, які в Любліні,
Красному, Сокалі та інших містах силою були унією
поневолені, при давніх вільностях залишити».

13. Вперше вимога знесення унії прозвучала в листі
Хмельницького до королевича Яна Казимира тільки в
листопаді 1648 року :
«щоб наша козацька віра залишалася недоторканою,
як раніше, без унії і уніатів, і щоб ніде ніякої унії не
було»

14. Патріарх Паїсій Митрополит Сильвестер (Косов)
Документально зміни закріплені у листі до короля «пункти прохання й.к.м. Війська
Запорізького» містив, серед іншого, розгорнуту програму вимог гетьманської адміністрації в
релігійній сфері.

15. Гостро поставлено питання про унію:
«Насамперед просимо, щоб неволя, гірше турецької, якої зазнає наш руський народ, що
додержується старовинної грецької віри, від унії, була скасована, тобто щоб як з давніх часів,
так і тепер вся старовинна Русь додержувалась грецького закону...».
В цілому, цю політику можна визначити так:
 знесення унії та передача православним церков і маєтностей, які перейшли до уніятів;
 призначення православних на королівські уряди в Київі;
 розширення впливу православних у сенаті;
 обмеження діяльности католицьких орденів в Україні.

16. Успіх 1649 року дозволили висунити нові вимоги «пункти вимог Війська
Запорізького... ». Цей документ містив 18 пунктів, серед яких 11 стосувалися питань
релігійно-національного характеру.
Ці пункти можна підсумувати в такий спосіб:
 знесення унії на території Речі Посполитої;
 передача православним уніятського майна;
 зрівняння православного духівництва в правах із католицьким;
 Гарантії для православних церков у Кракові, Варшаві та Любліні;
 заборона католицьким ченцям перебувати на території Війська Запорозького;
 призначення на цю територію королівських урядників тільки православної віри.

17. Зборівський договір 1649 року приніс
нові мотиви в козацьке трактування унії.
Адам Кисіль
Вже під Зборовом практично визначилася
реальна програма гетьманської адміністрації
щодо унії:
вимоги її ліквідації часто вживали як тактичну
зброю в переговорах із королівською владою,
насправді ж гетьман вимагав передати
православній їєрархії якнайбільше уніятських
єпархій і церковних маєтностей.

18. Підсумки:
До Переяславської угоди (січень 1654 року), залежно від розвитку
подій на українсько-польському фронті, козацька дипломатія
зробила кілька спроб висунути на перший план вимоги релігійного
та національного характеру. Ці зусилля не дали стійких
результатів, оскільки переговори були тільки нетривалими
перервами в жорстокій збройній боротьбі, і зазвичай мали на
меті виграти час для підготування наступної воєнної кампанії,
а не розв’язати застарілий релігійний конфлікт на українсько-
білоруських землях.

19. Християни проти іудеїв

20. • Що думали про «єврейське питання»
провідники та рядові учасники повстання?
• Чому однією з головних жертв повстання
стали саме єврейські громади?

21. Не лише уніятська церква зазнала потужного впливу
римокатолицизму, православну церкву в 1630- 1640-х
роках також було реформовано за
контрреформаційним взірцем. Це позначилося на
антиіудейських рішеннях православного собору
1640року. Собор ухвалив заборонити православним
купувати м’ясо у євреїв, а православним жінкам - бути
в них повитухами та кухарками.

22. - Перші ознаки поширення антиєврейських настроїв
серед козацтва з’являються на початку 20-х років 17
століття, коли козаччина починає активно втручатися в
релігійну та суспільно-політичну боротьбу в Україні.
- Образ захисника християнства мав антимусульманське
спрямування, образ протектора православ’я був -
католицьке та унійне, але жертвами нової козацької
ідентичности нерідко ставали українські євреї.

23. Найкривавіші події сталися
влітку 1648, коли козацьке військо
Хмельницького, на Правобережжі
чинили суд і розправу повсталі
селяни. Максим Кривоніс,
ватажок народного повстання на
Правобережній Україні влітку
1648 року був автором одного з
найперших і найрізкіших
словесних антиєврейських
випадів з повстанського табору.
Максим Кривоніс

24. В «Думі про перемогу під Корсунем»
звинувачують Євреїв від імені поляків у
таких «гріхах»:
Нащо то ви великий бунт, тривоги зривали,
На милю по три корчми становили,
Великії мита брали:
Від возового По півзолотого,
Від пішого - по два гроші,
А ще не минали й сердешного старця
Відбирали пшоно та яйця.

25. З листа Хмельницького до коронного
гетьмана Речі Посполитої Потоцького
(1648):
«Бачили ми, що ні від кого не маємо захисту, бо ж ані листів
пана не слухаються, ані наказів і волі й. к. м. не виконують;
чим далі тим гірше з нас знущаються; навіть від євреїв
зазнали ми нестерпних кривд і зневаги. Таких знущань, яких
заподіяли нам, слугам й.к.м. і нашого в.м. м -ті пана, і в
турецькій зем лі християнство не зазнає»

26. 1648 р. московський посланець до Адама Кисіля писав:
“жиды многие крестятца и приставают к их же войску, а ляхде
хотя и похочет креститца, и их не принимают, а всех побивают.
А то де и говорят, что в Польше и Литве всех ляхов побить за то,
что веру християнскую ломали и многих кристиян побивали и
насилованьем к лятцкой вере приводили”

27. Натан Ганновер (1610—1683) — єврейський релігійний
діяч, хахам, історик, письменник

28. Уривок із “Літопису Самовидця”:
“И многіє на тот час з жидов, боячися смерти,
християнскую віру приняли, але зась знову, час углядівши,
до Полщи поутікавши, жидами позоставали, аж рідко
которій додержал віри християнской»

29. Сильвест Косов
(злам 16-17 ст. — 1657) —
православний єпископ,
теолог, педагог, духовний
письменник Речі Посполитої.
Глава Київської митрополії,
Митрополит Київський,
Галицький и всія Русі, Екзарх
Константинопольського
патріарха.

30. Європейський політичний та релігійний дискурс мав 16-
17 ст . був схильний до тенденції ототожнювати свій
народ з ізраїльським. Таке порівняння в українському
контексті мало виправдати Хмельниччину, зображуючи
українців, як скривджену націю.

31. Парадокс Хмельниччини
-диспропорції між мізерною до євреїв у листах і
документах провідників повстання та величезними
втратами, які зазнали громади іудеїв у ці часи;
Як наслідок: офіційна ідеологія Хмельниччини не завжди
відображала настрої ширших мас.