Хто з нас у дитинстві не мріяв знайти якийсь таємничий скарб? І зараз є нагода дізнатися про скарби, заховані на території нашої України у різні часи та різними історичними особами. Можливо, саме ви зможете їх розшукати
2. За часів Київської Русі варяги грабували торгові судна і все
награбоване золото та інші цінності звозили в одну з печер
Києво-Печерської лаври.
Пізніше монахи відшукали скарби, розділили їх на чотири
частини та сховали у різних місцях.
Російський цар Петро I дізнався місцезнаходження лише
одного скарбу і забрав його.
На початку ХХ століття під час ремонтних робіт у Лаврі
знайшли нішу з монетами і золотим начинням. Очевидно, це
була друга частина скарбів.
У 1975 році після землетрусу зруйнувалася одна з внутрішніх стін огорожі. На дні розлому виявили дві великі ковані
скрині. Так відшукали третю частину варязьких скарбів.
Останній, четвертий скарб, досі перебуває у надрах лаврських печер
Варязькі скарби Києво–Печерської лаври
3. Золото древніх скіфів
Скіфи залишили після себе велику кількість курганів, де були поховані
представники знаті, а разом із ними – безліч золотих прикрас,
особистих речей і навіть коней, слуг та дружин.
Найбільшою знахідкою стала відома пектораль – нагрудна прикраса
вагою більше кілограма, яку виявили під час розкопок кургану Товста
Могила на Дніпропетровщині
Скіфи вірили в загробне життя і прагнули забезпечити небіжчиків усім
необхідним для гідного життя на тому світі.
Археологам вдається відшукати вцілілі цінності і до нині. Це прикраси
із зображенням звірів, кубки, гребені та інші предмети із золота.
4. Бібліотека Ярослава Мудрого
Однією з перших на Русі була бібліотека, зібрана Ярославом
Мудрим. Книгами цієї бібліотеки користувалися літописці, князі,
освічені мешканці Києва.
Є версія, що бібліотека Ярослава Мудрого була знайдена кілька
сот років тому, і на сьогодні книги з неї розійшлися у бібліотеки
світу. Деякі дослідники вважають, що зібрання загинуло під час
пожежі 1240 року, коли монголо-татари захопили Київ. Інші
твердять, що бібліотека досі захована в підземеллях собору
Бібліотека Ярослава зникла у середині ХІІІ століття під час
татаро-монгольської навали. При цьому в жодному літописі не
сказано, що саме з нею сталося.
5. Скарби на острові Хортиця
Острів Хортиця усіяний всілякими скарбами. До цього часу тут періодично
знаходять зброю козаків, домашнє начиння, прикраси, курильні трубки.
Козаки звозили на Запорізьку Січ все добро, здобуте у ворогів. Якась
частина поповнювала військову скарбницю, решта розподілялася між
козаками.
Щоб уберегти здобич, її надійно ховали, а тому практично у кожного
козака на Хортиці була схованка, причому не обов’язково в землі.
Наприклад, золотими монетами набивалися чавунні гармати, які потім
опускали в річку.
Після ліквідації Січі козаків силоміць переселили на Кубань, але вони
сподівалися, що це тимчасово, і розраховували повернутися за своїми
надійно схованими скарбами.
Існують різні версії долі скарбів війська Запорізького: за одними даними,
вони так і зберігаються в землі Хортиці, за іншими – їх вивезли
6. Золотий тунель Богдана Хмельницького
Коли Богдан Хмельницький пішов війною проти шляхти, його
військо відвойовувало у поляків у боях золото. Величезні цінності
з численних шляхетських маєтків і замків прямували в Київ,
Чигирин і в Суботів.
Хмельницький із того золота карбував монети з гербом
української держави і своїм ім’ям, проте їх так і не знайшли.
Багато істориків сходяться на думці, що скарби Хмельницького
сховано в підземеллях Чигиринської фортеці. Враховуючи той
факт, що у 1678 році (тобто усього через 20 років після смерті
гетьмана) вона була підірвана, то лишається надія, що шукачі
скарбів не встигли дістатися головної скарбниці великого
Гетьмана
7. Скарби Івана Мазепи
Український гетьман Іван Мазепа вважався одним із найзаможніших
людей Європи, але помер на чужині в бідності, адже не мав
можливості вивезти свої багатства за кордон.
Напередодні втечі гетьман звелів: «Нехай би всяк закопував у землю
все, що є дорогого». Батуринську резиденцію було спалено, підземні
ходи зі сховищами лежать під руїнами. Земля на їхньому місці іноді
провалюється, і там знаходять скелети, іржаві ланцюги тощо.
Деякі дослідники вважають, що частина скарбу може перебувати під
колишньою київською садибою Мазепи
Історики козацтва називають ймовірне місце схованого скарбу —
село Мишурин Ріг Дніпропетровської області, колишнє містечко
Мишурин.
Мазепа під час втечі з України віз із собою кілька мішків срібла, дві
діжки золота й безліч інших цінностей. Під час переправи через
Дніпро виявилося, що човни перевантажено, і гетьман наказав кинути
скарби в воду.
8. Золото Данила Апостола
Данило захоплювався колекціонуванням речей із золота та срібла.
Особливо любив він масивний посуд із дорогоцінних металів. Навіть
до наших часів дійшли унікальні речі з його колекції, які можна
побачити в музеях Полтави.
Гетьман Данило Апостол був досить багатий, а ще й Іван Мазепа
подарував йому землю у Великих Сорочинцях (Полтавська область,
Миргородський район). Апостол докупив землю, побудував маєток і
Спасо-Преображенський храм, а також цілу мережу підземель і
катакомб, де яких заховав свої незліченні скарби.
Гігантський скарб гетьмана зберігався у підземеллях, частину входів
до якого було ретельно приховано, але деякі мали мало не парадні
входи. З часом вони обвалилися, але пошуки скарбу Данила
Апостола не припиняються і досі
9. У підземеллях фортеці зберігалися незліченні багатства,
але через наступ козацького війська Вишневецький
спішно залишив фортецю, яку незабаром захопили
козаки і зруйнували її. Тож золото опинилося під руїнами
замку.
Скарб Вишневецького в Лубнах
Поблизу міста Лубни на Полтавщині знаходиться
фортеця, яка свого часу була резиденцією польського
князя Ієремії Вишневецького.
Наприкінці ХІХ століття стало відомо про наявність
величезного тунелю у фортеці, який привернув увагу
багатьох шукачів скарбів, але нічого суттєвого знайти
не вдалося крім кількох срібних монет. До того ж
просунутися далеко вглиб неможливо було через брак
повітря. Щоб уникнути можливих жертв, за вказівкою
місцевої влади тунель завалили
10. Золото Павла Полуботка
Гетьман і чернігівський полковник Павло Полуботок був
одним із найбагатших людей України: він мав чималу
колекцією ікон, коштовностей, зброї і великі запаси золота.
Після сварки з гетьманом Іваном Мазепою Полуботок почав
підтримувати політику російського царя Петра I. Однак після
смерті гетьмана Скоропадського став на захист
незалежності України, що спричинило гнів Петра. Полуботка
було арештовано, майно конфісковано.
Незадовго до свого арешту Полуботок передав на
зберігання близько 200 тисяч золотих монет Банку Англії.
Пізніше стало відомо, що частково своє золото гетьман
заховав у Сумській і Чернігівській областях, а саме – у
містах Глухів і Любеч
11. Кримський півострів упродовж століть був місцем, де
татарські хани зберігали гроші і коштовності, золото і
срібло, прикраси та начиння.
В околицях Ханського палацу в Бахчисараї зарито золото і
цінності, що належали Шагін-Гірею – останньому з династії
ханів.
У 2003 році приватна фірма зробила велике археологічне
відкриття, розкопавши біля стін печерного міста Чуфут-Кале
глибокий колодязь, вибитий у товщі гори, з якого жителі
протягом багатьох століть брали воду під час облог
фортеці. При розкопках було знайдено багатющий скарб
старовинних монет
Скарби кримського хана
Шагін–Гірея
12. Золоті скелі Олекси Довбуша
Ватажок гуцульських опришків і народний месник Олекса
Довбуш здобув славу карпатського Робін Гуда, відбираючи у
місцевих феодалів надлишки багатств і роздаючи їх біднякам, з
яких походив сам.
Але дещо з усього цього потрапляло у руки опришків,
відправлялося на зберігання у схованки, зроблені в скелях,
названих ім’ям борця з багатіями. Знаходяться скелі в
Долинському районі Івано-Франківської області.
Окрім Скель Довбуша частина скарбів може бути захована у
покинутих колодязях і під великими каменями
13. Золото Чорного принца
У розпал Кримської війни, у листопаді 1854 року, поблизу Севастополя
затонуло англійське судно «Чорний принц».
За офіційною британською версією, яку було викладено в газеті «Іллюстрейтед
Лондон Ньюс» від 16 грудня 1854, у вантажі, прийнятому на борт судна,
знаходилися наступні речі: 36 700 пар вовняних шкарпеток, 53 000 вовняних
сорочок, 2500 кожухів, 100 000 фланелевих кальсонів, 40 000 непромокальних
шапок, стільки ж хутряних пальт і 120 000 пар чобіт.
Але по закінченню Кримської війни з’явилися відомості про те, що на кораблі
було 30 діжок золотих монет, соверенів, – зарплата для англійських солдатів.
У 20-х роках ХХ століття проводилися тривалі пошукові роботи, але було
знайдено лише кілька окремих предметів та золотих монет
14. Скарби Нестора Махна
І до сьогодні поширюються чутки про те, що в період
громадянської війни Нестор Махно залишив в Україні
скарби, здобуті ним під час безперервних боїв та
походів.
Батько Нестора був неймовірно багатий, і це дозволяло
утримувати їхнє військо у повній бойовій готовності. Усі
активи махновців зберігалися у вигляді золотих царських
червінців, які потрапляли до них під час грабежів багатих
поміщиків і міських банків.
Усі грошові активи були складені у відра і заховані в
різних місцях в Україні – починаючи від лісів Гуляйполя
Запорізької області (де народився і виріс Махно) і
закінчуючи Старобільськом Луганської області, де (за
чутками) заритий великий ящик з золотом