Віртуально-краєзнавча подорож з циклу «Історія однієї вулиці» для користувачів середнього шкільного віку. Випуск 20

1. (віртуально-краєзнавча подорож із циклу «Історія однієї вулиці»
для користувачів середнього шкільного віку)
Випуск 20

2. Загальні відомості про район:
Один із центральних районів столиці, названий на честь
великого Кобзаря.
Дата утворення: 1937 рік
Площа: 27 км² (3,2 % від території м. Києва)
Кордони: межує з Печерським, Голосіївським, Солом'янським,
Святошинським, Подільським районами м. Києва
Чисельність населення: 231,3 тис. осіб (станом на
01.01.2011 року, 8,3 % від населення м. Києва)
Герб Шевченківського району
м. Києва
Прапор Шевченківського району
м. Києва
Карта Шевченківського району
м. Києва
Шевченківський район

3. *Старий Київ (Старе місто, Верхнє місто) – історична місцевість у центрі Києва, найдавніша частина Києва. Орієнтовні межі —
Андріївська церква, Володимирська гірка, майдан Незалежності, Золоті ворота, Львівська площа. Включає літописні місто
Ярослава, місто Володимира. Найцентральніша зона пролягає від Золотих Воріт по вул. Олеся Гончара до площі Перемоги.
Шевченківський район
Місцевість: Старий Київ*.
Пролягає від Михайлівської вулиці до
провулку Тараса Шевченка
Прилучаються: Мала Житомирська, Алли
Тарасової, Софіївська і сходи до
Ірининської вулиці.
Названий на честь Михайлівського
Золотоверхого монастиря
Колишні назви: Прорізний провулок,
завулок Варлена
Протяжність: 370 м
Умовні позначки: – читай у Інтернеті
Михайлівський провулок

4. Шевченківський район
Михайлівський провулок на карті міста

5. Небагато історичних пам'яток збереглися у Києві з часів Київської Русі. Хіба що назви
вулиць нагадують нам про давнину.
Михайлівський провулок відомий з 1830-х років під неофіційною назвою «Прорізний».
Прокладений у рамках реконструкції Старокиївської частини м. Києва. До 1917 року провулок
простягався від Михайлівської вулиці до Прорізної.
Шевченківський район
Михайлівський провулок
Михайлівський провулок

6. Назву провулок отримав у 1850-60-ті роки (станом на 1869 рік назва вже існувала) на
честь Михайлівського Золотоверхого монастиря. У 1938 році був перейменований на честь
французького революціонера – завулок Ежена Варлена.
Сучасну назву відновлено 1944 року.
Шевченківський район
Михайлівський Золотоверхий монастир
Архітектор: І. Г. Григорович-Барський
Засновник: онук Ярослава Мудрого – київський
князь Святополк Ізяславич
Початок будівництва: 1108
Кінець будівництва: 1113
Зруйновано: 1934-1936
Відбудовано: 1999
Михайлівський Золотоверхий монастир – діючий
православний монастир на честь Архангела Михаїла в
Києві, кафедральний собор Православної церкви України.
Михайлівський провулок

7. Шевченківський район
Михайлівський провулок
Збереглася периметральна забудова вулички середини XIX-початку XX століття. Стилі
будинків характерні для тих часів: цегляний, модерн, історизм. У їх спорудженні брали участь
провідні архітектори Валеріян Риков, Володимир Ніколаєв, Микола Казанський.
2008 р.
Фото: М. І. Жарких
Квітень, 1978 р.
Джерело: https://www.facebook.com/kiev.klab/

8. Шевченківський район
Михайлівський провулок
Значну частину цінних історико-культурних об’єктів втрачено. Знесено будинки, у
яких мешкали видавець Василь Кульженко, фольклорист Андрій Лобода, архітектор
Михайло Бобрусов, музикознавець-фольклорист Дмитро Ревуцький, піаніст і композитор
Григорій Ходоровський тощо.
А. Лобода
Д. Ревуцький
Г. Ходоровський
1978 р.
Фото: М. Жарких

9. Шевченківський район
Михайлівський провулок
Цікаві факти
Незвичним є тупикове завершення провулка, який упирається у споруджену у 1950-ті роки
підпірну стіну зі сходами, що ведуть до вулиць Паторжинського та Ірининської.
Розпланований упоперек Старокиївської гори, провулок неодноразово змінює ухил. Значний
перепад рельєфу (близько 10 м) ще 1899 року зумовив розпланування провулка з під'їздами до
будинків з метою протипожежної безпеки.
До 1962 року до складу провулка входила сучасна вулиця Паторжинського.

10. Шевченківський район
№6-
Михайлівський провулок
№ 3/16 – житловий будинок, 1903, історизм; житловий будинок, 1910-1913, раціональний модерн
№ 4 – житловий будинок, 1934-1935, конструктивізм
№№ 9-а, 9-б – житлові будинки, 1913-1914, модерн, архітектор В. Риков
№ 12 – житловий будинок, 1890-1900, неоренесанс
№ 14 – житловий будинок, 1889, цегляний стиль, архітектор В. Ніколаєв
№ 15/17 – прибутковий будинок, 1879, еклектика, архітектор М. Артинов – надбудова 1899-1900
№ 17 – житловий будинок, 1887-початок ХХ ст., історизм, архітектор В. Ніколаєв
№ 19/18 – житловий будинок, 1887-1888, цегляний стиль, архітектори В. Ніколаєв та О. Кривошеєв
№ 20 – житловий будинок, 1879, цегляний стиль, архітектор В. Ніколаєв
Пам'ятки архітектури
№ 14 № 12

11. Шевченківський район
Михайлівський провулок, 3/16
Забудова складається з характерних для початку XX століття
різностильових споруд: чотириповерхового у плані Г-подібного
наріжного житлового будинку, зведеного 1903 року у цегляному
стилі з рисами неоренесансу, та рядового житлового будинку,
прибудованого до торця наріжного об’єму у стилі раціонального
модерну у 1910-1913 роках.
З серпня 1913 року до травня 1916 року у
наріжному будинку в квартирі № 21 містилася
редакція «Киевской земской газеты» – видання
Київського губернського земства.

12. Шевченківський район
Михайлівський провулок, 4
Житловий будинок зведений у 1934-1935 роках в стилі конструктивізму

13. Шевченківський район
Михайлівський провулок, 9-а, 9-б
У 1914 р. за проєктом архітектора Валеріяна Рикова на садибі було зведено два прибуткові
шестиповерхові будинки з напівпідвалом. Забудова утворює єдиний ансамбль, в якому головний
будинок — одна з найкращих споруд у стилі модерн у київському домобудуванні початку XX
століття.
№ 9-а — цегляний фасадний будинок складається з двох Т-подібних секцій. Первісне
планування квартир змінено під час капітального ремонту 1980 року.
№ 9-б — цегляний флігельний будинок складається з двох Т-подібних секцій. Зведений на
подвір’ї паралельно головному будинку. Фасад оформлений у стилі модерн, наближеному до
конструктивізму.
№ 9-а

14. Шевченківський район
Михайлівський провулок, 9-а, 9-б
У будинках проживали відомі діячі науки і культури, громадсько-політичного життя:
• Кальченко Галина Никифорівна – українська скульпторка, лауреатка Національної премії
України імені Тараса Шевченка;
• Майборода Георгій Іларіонович – композитор, лауреат Національної премії України імені
Тараса Шевченка;
• Осмяловська Катерина Олександрівна – актриса Київського академічного українського
драматичного театру ім. І. Франка;
• Лашкарьов Вадим Євгенович – український фізик, основоположник мікроeлектронних
технологій в Україні, академік Національної академії наук України та інші.

15. Шевченківський район
Михайлівський провулок, 10/2
Незвичайне «Дерево, що росте крізь стіну»
Липа, якій майже 120 років, росте у дворі
будинку. Вона кроною і гілками виходить за межі
периметра двору. Розповідають, що давним-давно,
коли будувався паркан, робочим було шкода зрізати
дерево, і вони придумали таке нестандартне
рішення.
Фото: А. Бойко

16. Шевченківський район
Михайлівський провулок, 12
П’ятиповерховий (перший поверх цокольний), цегляний односекційний житловий
будинок. Є одним з яскравих зразків архітектури стилю неоренесанс.
У будинку мешкали учень Михайла Грушевського історик-фольклорист Павло Семенович
Глядківський, дослідниця української наукової мови Катерина Борисівна Кондратьєва,
художниця і педагог Ольга Інокентіївна Троїцька-Гусєва.

17. Шевченківський район
Чотириповерховий будинок, оформлений у цегляному стилі з використанням мотивів
стилю неоренесанс. Зведений у 1889 році за проєктом архітектора Володимира Ніколаєва.
Є зразком середньоповерхової споруди, притаманної Києву кінця XIX століття.
Михайлівський провулок, 14
У 1902-1912 у будинку проживав статський радник Лука Якович Рудченко, у
якого під час приїздів з Полтави до Києва зупинявся його брат Панас Мирний –
український письменник, громадський і культурний діяч.

18. Шевченківський район
Михайлівський провулок, 15/17
З 1899 року будинок належав лікареві М. Равиковичу. За проєктом архітектора Михайла
Артинова у 1899-1900 роках надбудовано два поверхи, при цьому первісне анфіладне планування
нижніх поверхів (по одній квартирі на поверсі) було перетворене на двосекційне.
Будинок Равиковича
Чотириповерховий з напівпідвальним поверхом цегляний будинок
розташований на розі провулку та Софіївської вулиці. Оформлений еклектично
з використанням елементів модерну. За визначенням дослідників, будівля
«виділяється оригінальністю архітектурного вирішення фасадів».

19. Шевченківський район
Михайлівський провулок, 17
Чотириповерховий з напівпідвалом цегляний особняк. Є зразком прибуткового будинку кінця
XIX століття. Оздоблений у стилі історизм з рисами неоренесансу. Перші два поверхи побудовані у
1887 році архітектором В. Ніколаєвим.
На початку XX століття будинок реконструювали, добудувавши ще два поверхи. У оформленні
використано популярний у той час прийом – на різних поверхах вікна мають різну форму.

20. Шевченківський район
Михайлівський провулок, 19/18
Будинок зведений у 1887-1888 роках архітекторами В. Ніколаєвим та О. Кривошеєвим,
має два з половиною поверхи, цегляний. У оформленні використано традиційні елементи
цегляного стилю у поєднанні з деталями ренесансної архітектури.

21. Шевченківський район
Михайлівський провулок, 20 (раніше 18)
Історія садиби пов’язана з ім’ям скрипаля Григорія Данилевського,
який мешкав тут з середини XIX століття. Він відкрив тут музичний салон,
частими гостями якого були відомі скрипалі: поляк Кароль Ліпінський та
бельгієць Олександр Арто.
У 1879 році на замовлення нового власника садиби гофмаклера
Київської біржі Василя Паталєєва за проєктом В. Ніколаєва було зведено
кам’яний триповерховий особняк.
Один из синів В. Паталєєва – Олександр лишив спогади
«Старий Київ» про життя киян у кінці XIX століття, їхні звичаї,
побут, забудову міста.

22. Шевченківський район
Будинок – зразок цегляного стилю з використанням
мотивів класицизму, також є прикладом тактовної
надбудови повоєнних років. Четвертий поверх будівлі
надбудовано у 1957 році.
У 1978 році здійснено капітальний ремонт, під час
якого дерев’яні перекриття замінено на залізобетонні.
У 1913-1916 роках у будинку мешкав один із головних архітекторів Києва, творець київської
еклектики Олександр Кривошеєв, який був одним із останніх власників цієї садиби.
Михайлівський провулок, 20 (раніше 18)

23. Шевченківський район
Михайлівський провулок, 24/5
Знесена будівля являла інтерес оригінальним розміщенням будинку в умовах
складного рельєфу. Фасад, звернений у провулок Михайлівський, складався з двох
секцій, зміщених по вертикалі через перепад рельєфу.
Новобудова зведена на місці п'ятиповерхового прибуткового будинку.

24. № 8
№ 21-б
Шевченківський район
Михайлівський провулок
№ 4
№ 12

25. 1. Де пролягає провулок Михайлівський?
2. Яку назву мав провулок за усю історію свого існування?
3. Коли відновлено теперішню назву провулка?
4. Звідки пішла назва провулка?
5. Яка довжина провулка?
6. Які будинки Михайлівського провулка є цікавими у мистецькому та історико-
культурному аспекті?
7. Назвіть ім’я українського письменника, який зупинявся у будинку №14
згаданого провулка?
8. Які відомі діячі науки і культури, громадсько-політичного життя мешкали на
Михайлівському провулку, 9?
9. На якому з наведених нижче малюнків зображено герб Шевченківського
району міста Києва?
Перевір свої знання
(мінівікторина)

26. 1. Де пролягає провулок Михайлівський?(від Михайлівської вулиці до провулка
Тараса Шевченка)
2. Яку назву мав провулок за усю історію свого існування? (Прорізний, завулок
Варлена)
3. Коли відновлено теперішню назву провулка? (у 1944 році)
4. Звідки пішла назва провулка? (названий на честь Михайлівського монастиря)
5. Яка довжина провулка? (370 м)
6. Які будинки Михайлівського провулка є цікавими в мистецькому та історико-
культурному аспекті? (9-а, 9-б)
7. Назвіть ім’я українського письменника, який зупинявся у будинку №14 згаданого
провулка (Панас Мирний)
5. Які відомі діячі науки і культури, громадсько-політичного життя мешкали на
Михайлівському провулку, 9? (скульпторка Г. Кальченко, композитор Г. Майборода,
актриса К. Осмяловська, фізик В. Лашкарьов)
7. На якому з наведених нижче малюнків зображено герб Шевченківського району
міста Києва?
Перевір свої знання
(міні-вікторина)

27. Гирич І. Михайлівський провулок / І. Гирич // Історичний путівник по Києву / І. Гирич. — Київ,
2016. — С. 234-237.
Гирич І. Михайлівський провулок : у межах історичного Києва / І. Гирич // Київ. Люди і
будинки / І. Гирич. — Київ, 2016. — С. 63-65.
Друг О. Вулиця Михайлівський провулок / О. Друг // Вулицями старого Києва / О. Друг. —
Львів, 2013. — С. 116-118.
Історія твого дворика : до 75-річчя Шевченк. р-ну / відп. за вип. В. С. Боядін. — Київ : [б. в.],
[2013?]. — 130 c. : фотоіл.
Паталєєв О. В. Старий Київ : зі спогадів Старого Грішника / О. В. Паталєєв ; упоряд., вступ. ст.,
прим. та добір іл. О. Друг. — Київ : Либідь, 2008. — 432 с. : фотоіл.
Дізнайся більше:

28. Михайлівський пров. [Електронний ресурс] // Интересный Киев. Звід пам’яток
історії та культури : [вебсайт]. — Електрон. дані. — Режим доступу:
http://pamyatky.kiev.ua/streets/mihaylivskiy-prov. — Назва з екрана.
Михайлівський провулок (Київ) [Електронний ресурс] // ВікіпедіЯ : вільна
енциклопедія : [вебсайт]. — Електрон. дані. — Режим доступу:
https://uk.wikipedia.org/wiki/Михайлівський_провулок_(Київ). — Назва з екрана.
Пам’ятки історії та культури України [Електронний ресурс] : каталог-довідник.
Зошит 2 : Каталог-довідник пам’яток історії та культури України: м. Київ / В. О. Горбик
[та ін.] — Київ, 2007. — 277 с. — Режим доступу:
http://history.org.ua/LiberUA/kiev_katalog/kiev_katalog.pdf.
Читай у мережі Інтернет

29. http://uk.wikipedia.org/
http://www.pslava.info/
http://pamyatky.kiev.ua/
http://oldkiev.ho.ua/
https://vseprokiev.com.ua/
Ілюстрації з сайтів:
Київ, 2021
Шевченківський район
http://www.chl.kiev.ua/