Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

книжка

  • Login to see the comments

книжка

  1. 1. Корсунь-Шевченківська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів Черкаської обласної ради Н.С. Бандурко Я – українець!(патріотичний календар школяра) м. Корсунь-Шевченківський, 2011
  2. 2. Н.С. Бандурко Я – українець. Патріотичний календар школяра. (Методичний посібник з виховної роботи в спеціальних загальноосвітніх школах-інтернатах). – Корсунь-Шевченківський, 2011. – 49 с. Рецензент: В.М. Шестопал – заступник директора з виховної роботи Корсунь- Шевченківської спеціальної загальноосвітньої школи- інтернату І-ІІІ ступенів Черкаської обласної ради Метою створення даного посібника є потреба відродження основних традицій,які становлять підмурівок патріотичного виховання в найтіснішій єдності зголовними шляхами, засобами загартування підростаючого покоління у дусі любовідо рідної мови, культури, народу, України-Батьківщини. Автор пропонує патріотичний календар школяра, розробки виховних заходіввідповідно до нього, матеріали, які вихователь зможе використати дляінформування учнів про ту чи іншу дату. Впровадження в виховну роботу заходів патріотичного спрямування даєможливість виховати справжнього патріота України, а процес підготовки до заходузробить дозвілля школярів пізнавальним, цікавим, творчим. 2
  3. 3. Вступ Наш час вимагає відродження і розвитку української національної системиосвіти і виховання. Сучасна педагогічна наука безперервно повинна еволюціонувати, набувативсе глибшого національного змісту і характеру, творчо використовуючи кращідосягнення українського народу. Молоді потрібно оволодіти не лише системоюнаукових знань, а насамперед цілісною національною культурою, духовністю,не виключаючи вищі здобутки культури, нашої духовності. Батьки, вчителі і вихователі повинні усвідомлювати, що в процесівиховання кожної дитини мають застосовуватися численні пізнавально-виховані традиції. Ідеї і засоби міфології прадавніх українців, трипільськоїкультури, духовності язичницької епохи, вищі досягнення культури України-Русі, козацько-лицарської доби, багатющий потенціал фольклору, іншихнародних мистецтв, класичної професійної культури рідного народу, йогонаукових здобутків – такі цінності підростаючі поколінні мають насампередзасвоювати в процесі навчання і виховання. Українська педагогіка за своїм змістом і спрямуванням має гармонійнопоєднувати могутню культуру і духовну ―трійцю‖ – історію, сучасне і майбутнєнашої нації і держави. Вона покликана утверджувати в серцях і душах,реальних справах, діяльності і поведінці кожного школяра культурно-духовнітрадиції, цінності рідного народу, вищі здобутки світової цивілізації. Одним із найважливіших завдань теорії і практики є патріотичневиховання, яке повинно здійснюватися, на мою думку, ще з ранньогодитинства. Патріотично-наснажена громадська активність особистості повиннапостійно підвищуватись в процесі виховання, самовиховання ісамовдосконалення, переростати, у відповідності до вікових особливостей, вгромадсько-політичну, державницьку діяльність. Щоб сформувати в учнів активну життєву позицію, громадянськіпереконання та ідеали, необхідно насамперед навчити їх визначити моральніцінності. Надання емоційної забарвленості, моральної оцінки знанням –пріоритетне завдання вчителя, вихователя, всього педагогічного колективу. Безцих двох ―вогників‖ педагогічної діяльності навчально-виховний процес―засушується‖, неодухотворюється. Педагоги повинні пам’ятати велику істину, що перемогу в житті здобуваєне сила рук і навіть не сила розуму, а сила духу. Найвищих вершин розум особистості сягає тоді, коли в ній сформованасила духу. Розум, не зігрітий серцем, інтелект, байдужий до долі народу, нації,Батьківщини, перетворюється на соціально-індиферентну силу, а то й нанебезпеку, загрозу. Українська педагогіка в перші роки нашої незалежності дала помітнісонцелюбні пагони, бо вона почала орієнтуватися на вічні цінності йвідповідати ментальності українського народу, його національному характеру ісвітогляду. Історія вітчизняної і зарубіжної педагогічної думки переконливо свідчитьпро те, що вагомі результати у вихованні школярів досягаються тоді, коли в 3
  4. 4. ньому домінують найвищі моральні цінності – любов до Бога, Батьківщини ірідного народу. Творчо відроджуючи українські виховні традиції, багато педагогів успішновикористовують ідеї, принципи, засоби козацької педагогіки з метоюполіпшення героїко-патріотичного виховання учнів, формування у них високоїшляхетності, політичної культури, сили волі і сили духу, відчуття володарястановища, усвідомлення прав і обов’язків перед Батьківщиною,відповідальності перед рідним народом. Метою створення мною даного посібника є потреба відродження основнихтрадицій, які становлять підмурівок патріотичного виховання в найтіснішійєдності з головними шляхами, засобами загартування підростаючого поколінняу дусі любові до рідної мови, культури, народу, України-Батьківщини. На долю підростаючого покоління випала історична місія – побудованезалежної України, яка має посісти гідне місце серед цивілізованих державсвіту. Філософські, психологічні і педагогічні дослідження переконують у тому,що у своєму історичному розвитку виховання дітей у багатьох країнах світу єнайефективнішим тоді, коли воно є природним, тобто враховує природу дітей,довкілля, має народний, національний характер. Перед незалежною Україно. постала історичної ваги проблема творчовідродити українське національно-патріотичне виховання і водночас піднестийого на сучасний рівень наукового і культурного розвитку. Даний посібник створений мною відповідно до загальношкільногокалендаря школяра, який уже не один рік впроваджується в нашій школі. Наоснові даного календаря мною створено патріотичний календар школяра, доякого включено дати, відзначення яких сприяє формуванню в учнівпатріотичних відчуттів. Я пропоную вам патріотичний календар школяра, розробки виховнихзаходів відповідно до нього, матеріали, які вихователь зможе використати дляінформування учнів про ту чи іншу дату. Впровадження в виховну роботу заходів патріотичного спрямування даєможливість виховати справжнього патріота України, в процес підготовки дозаходу зробить дозвілля школярів пізнавальним, цікавим, творчим.4
  5. 5. Патріотичний календар школяра Корсунь-Шевченківської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів Дата Визначна подія Виховний захід, форма проведення 22 вересня День партизанської слави Вечір пам’яті до Дня партизанської слави 14 жовтня День українського Хай живе козацька воля, хай живе козацтва козацький дух Лицарський турнір26 листопада День пам’ті жертв Україна пам’ятає: голодомору й політичних голодомор 1932-1933 років репресій Вечір пам’яті 10 грудня День прав людини Твоя правова культура. Турнір старшокласників 22 січня День Соборності України У єдності наша сила. Година спілкування 17 лютого День визволення Не стихали під Корсунем бої. Корсунь- Година пам’яті Шевченківського від фашистських загарбників9-10 березня День пам’яті Тараса Ми пам’ятаємо тебе, Тарасе. Григоровича Шевченка Виховна година 26 квітня День пам’яті трагедії на Чорнобиль не має минулого часу. Чорнобильській атомній Вечір-реквієм станції 10 травня День Матері Рідна мати моя. Виховна година 5
  6. 6. Про свято одним словом 22 вересня – День партизанської слави 22 вересня 2001 року, в день 60-тої річниці з початку підпільно-партизанського руху в Україні в роки Великої Вітчизняної війни, в країнівперше святкувався День партизанської слави. День партизанської слави святкується як дань всенародної пошани до тих,хто в суворий військовий час боровся з фашистами в глибокому тилу ворога, нежаліючи крові і самого життя. 6200 партизанських загонів і підпільних груп, які налічували близькомільйона людей, наносили відчутні втрати гітлерівським військам наокупованій території, сприяючи просуванню частин і з`єднань Радянської Арміїна захід. За мужність і героїзм, проявлені в боротьбі з ворогом, 200 тисяч партизан іпідпільників нагороджено орденами і медалями, 223 з них визнані гіднимизвання Героя Радянського Союзу. 14 жовтня – День українського козацтва. Покрова 14 жовтня, на свято Покрови Пречистої Богородиці, відзначається Деньукраїнського козацтва. З давніх-давен Пречисту Богородицю козакивважали своєю покровителькою. День українського козацтва відзначається в Україні згідно з УказомПрезидента України від 07.08.1999 № 966/99 в день свята Покрови ПречистоїБогородиці. 7 серпня 1999 року Президент України, враховуючи історичнезначення й заслуги козацтва в утвердженні української державності та йоговагомий внесок у сучасний процес державотворення, визначив цю дату своїмуказом. 26 листопада – День памяті жерт голодомору та політичнихрепресій Щорічно в четверту суботу листопада в Україні відзначають День памятіжертв голодомору та політичних репресій. В цей день проходять заходи присвячені цьому дн. По всій територіїУкраїни запалюють свічку, на знак памяті про загиблих від голоду таполітичних переслідувань. Дану назву цей день отримав 31 жовтня 2000 року. 10 грудня – День прав людини День прав людини - день проголошення Загальної декларації прав людини1948. Відзначається щороку 10 грудня відповідно до резолюції ГА ООН від4.ХІІ 1950. У цей день проводяться різні заходи, спрямовані на захист правлюдини, наукові читання і конференції з відповідних питань тощо.6
  7. 7. 22 січня – День соборності України День соборності України — свято України, що відзначається щороку 22січня в день проголошення Акту воззєднання Української НародноїРеспубліки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулосяв 1919 році. Офіційно в Україні День соборності відзначається з 1999 року. Свято встановлено в Україні «…враховуючи велике політичне та історичнезначення обєднання Української Народної Республіки і ЗахідноукраїнськоїНародної Республіки для утворення єдиної (соборної) української держави…»згідно з УказомПрезидента України «Про День соборності України» від 21січня 1999 року 17 лютого – День визволення Корсуня-Шевченківського відфашиських загарбників Корсунь-Шевченківський виступ у планах обох сторін мав особливезначення. Радянське командування, щоб продовжити наступ на ПравобережнійУкраїні, планувало оточити і ліквідувати сили супротивника в цьому районі. Усвою чергу, керівництво вермахту планувало з цього плацдарму завдати ударпо київському угрупованню радянських військ. Ця наступальна операціяздійснювалася військами 1-го і 2-го Українських фронтів з 24 січня по 17лютого 1944 р. Військам Червоної армії вдалось оточити і розгромити 10німецьких дивізій. Супротивник втратив убитими і пораненими 55 тис. солдатіві офіцерів, близько 18 тис. гітлерівців потрапили в полон. На честь «новогоСталінграда», як називали Корсунь-Шевченківську операцію, Москвасалютувала бійцям Українських фронтів 20 залпами з 224 знарядь. 9-10 березня – День памяті Тараса Григоровича Шевченка В ці березневі дні Україна вшановує память великого Кобзаря. Для нашогоміста ці дні дуже важливі, адже на честь поета, художника названо наше місто.Це відбулося 1944 року, на знак того, що Шевченко народився неподалік віднашого міста, неодноразово відвідував його. 26 квітня – День памяті трагедії на Чорнобильській АС 26 квітня в Україні День чорнобильської трагедії. У Білорусі такожвідзначають День Чорнобильської трагедії. У Росії День пам’яті загиблих урадіаційних аваріях і катастрофах. Чорнобильська атомна електростанція, 26 квітня 1986 року, — плановевиключення реактора, що тривало 20 секунд, здавалося звичайною перевіркоюелектрообладнання. Проте через декілька секунд в результаті різкого стрибканапруги стався хімічний вибух, в результаті якого в атмосферу викинутоблизько 520 небезпечних радіонуклідів. Вибух був настільки потужним, щозабруднення розповсюдилося на значні ділянки території Радянського Союзу,які наразі входять до складу Білорусі, України та Росії. За офіційнимиповідомленнями, відразу після катастрофи загинула 31 людина, а 600 000 7
  8. 8. ліквідаторів, які брали участь у гасінні пожеж і розчищенні, отримали високідози радіації. Згідно з офіційними даними, радіоактивному опромінюванню піддалисямайже 8 400 000 мешканців Білорусі, України та Росії, що перевищуєчисельність населення Австрії. Забруднено близько 155 000 кв.км території, що складає майже половинузагальної площі території Італії. Сільськогосподарські угіддя площею майже 52000 кв.км, а це більш ніж площа території Данії, забруднені цезієм-137 істронцієм-90 з періодом напіврозпаду в 30 і 28 років, відповідно. Майже 404000 людей були переселені, проте мільйони як і раніше живуть в умовах, колизалишкова дія, що зберігається, створює цілу низку небезпечних наслідків. 15грудня 2000 року діяльність ЧАЄС як виробника електроенергії булоприпинена. У вересні 2003 року на саміті СНД президент України Леонід Кучмазапропонував країнам-учасницям Співдружності оголосити 26 квітняМіжнародним днем пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф. Рада главдержав СНД підтримала цю пропозицію. 10 травня – Міжнародний День матері День матері – міжнародне свято всіх матерів. В цей день прийнятопоздоровляти всіх матерів і вагітних жінок. Загалом в світі День матерівідзначають кожну другу неділю травня. В Україні цей день відзначають з 1929 року за ініціативою ОлениКисилевської, редактора щотижневика «Жіноча доля». Особливо популярне це свято на Західній Україні: організовуютьсясвяткові вечори, виставки, концерти, розваги. Мета цих святкувань – висловитипошану матері. Це зобов’язані робити всі люди: і ті, кому випало щастя бутибіля своїх матерів, і ті, хто може до них поїхати чи хоча б зателефонувати,написати листа.8
  9. 9. Вечір пам’яті до Дня партизанської славиМета: вшанувати память партизанів і підпільників Корсунь-Шевченківського; розвивати в учнів почуття відповідальності, гордості за свій край та його героїв; виховувати патріотичні якості: готовність захищати рідний край, синівську любов до Батьківщини.Обладнання: відео та аудіо записи, ноутбук, телевізор Хід заходу Ведуча-вихователь. Доброго дня, шановні присутні! Сьогодні мизібралися, аби вшанувати героїчний подвиг уславлених партизанів іпідпільників Великої Вітчизняної війни. 30 жовтня 2001 року УказомПрезидента України « …на підтримку ініціативи ветеранів війни та з метоювсенародного вшанування подвигу партизанів і підпільників у період великоїВітчизняної війни 1941–1945 років, увічнення їх пам’яті…» було встановленещорічне відзначення Дня партизанської слави 22 вересня. Ведучий-учень. День партизанської слави – 22 вересня – збігається зпочатком героїчної підпільно-партизанської боротьби з нацистськимизагарбниками. Цей день є державним визнанням неоціненного внеску народних месниківу велику Перемогу над нацистськими загарбниками, відновлення історичноїсправедливості щодо визнання масової участі українського народу у визвольнійборотьбі проти гітлерівської навали. Ведучий-вихователь. Найтяжчі випробування випали на долюукраїнського народу під час Великої Вітчизняної війни. В умовах тотальноготерору і нехтування ворогом елементарних прав людини, насамперед права нажиття, в Україні сформувався Рух Опору, який став грізною силою іперешкодою на шляху здійснення фашистами жахливого плану поневоленнянародів. Учениця читає поезію Максима Рильського (написану в серпні 1941 р.)Від плуга чесного, від рідного Святий здобуток наших рук,заводу Жадає край наш, красний і багатий,Нас хоче ворог одірвать Він виссать, як павук.І нашу правду, щастя і свободуПід ноги підтоптать. О земле рідная! Не жатиме неситий Пшениці на твоїх ланах!В розгулі хижому він прагне Жила, живеш, довіку будеш жити,сплюндрувати Безсмертна у віках! 9
  10. 10. Ведучий-учень. Ні жорстоким кривавим терором, ні підступноюпропагандою окупантам так і не вдалося погасити полум’я підпільно-партизанської боротьби. Перемоги воїнів Червоної Армії були нерозривнопов’язані з героїзмом партизанів і підпільників. Це були нескорені, сильнідухом люди великого патріотизму і чистої совісті. Учень в одязі партизана читає поезію Андрія Малишка.Там, де Рось круто вється, Там сімя в снігу розбутаВід пожару вється дим, Плаче, просить німцю кар.Партизан з чужинцем бється, Помста грізна, помста лютаЗ чорним ворогом лихим. Палить груди, як пожар.Партизан бува без солі, Помстимося за руїну,Табачку часом нема, Німця знищимо в бою, —А за ним вітри у полі За Радянську Україну,Та завюжена зима. За республіку свою. Ведуча-вихователь. Партизанський рух в нашому місті зародивсяфактично з перших днів німецької окупації. Народну війну в тилу німецько-фашистських військ вели повсюдно: умістах і селах, на залізничних вузлах істанціях, на річках, у лісових і степовихрайонах України. Широкі верствинаселення брали участь у зривіекономічних, політичних та військовихпланів і заходів нацистських загарбників.Опір здійснювався на всій окупованійтериторії і був нищівним для загарбників. Завдяки безстрашній і непримиреннійборотьбі партизанів і підпільників земляУкраїни горіла під ногами в фашистів. Ведучий-учень. Нищівними були удари по комунікаціях ворога, захоплення і ліквідаціяскладів і баз із боєприпасами і озброєнням, нещадним винищення ворожихгарнізонів, ефективним пошкодження і знищення зв’язку між частинаминімецької армії. Важливою була розвідувальна діяльність партизанськихформувань і підпільних організацій, наслідком якої ставало знищення об’єктіввійськового призначення. За масштабами, політичними і військовимирезультатами всенародна боротьба в тилу ворога стала важливим військово-політичним фактором у розгромі фашизму. Відеоролик «Йшли селом партизани»10
  11. 11. Ведуча-вихователь. У 1943 році партизани контролювали лісові райониПівнічно-Східної України, завдаючи значних втрат тиловим німецькимпідрозділам, адміністрації та інфраструктурі цих районів. З наближеннямЧервоної армії восени 1943 року партизанський рух в Україні пожвавився. Ведучий-учень. Серед відважних захисників Вітчизни були і юнаки, ідіти. Привели його на світанні Мов примари, гайдалися тіні, У багнюці всього, у крові На колисках скуйовджених віт. Захлиналися постріли дальні, І було партизану-хлопчині І дрижали бліді вартові. Вісімнадцять – не більше – літ. Ведуча-вихователь. Жодні страхіття і знущання не змогли зламати волелюбного духу народнихмесників, які, не шкодуючи життя, робили все можливе для наближенняПеремоги. Жоден ворог не міг позбавити народ оптимізму й гумору, середстраждань і крові люди продовжували жартувати. Поліцай гука з вагона: Провідник: — А хто їх знає? — Гей, провіднику, Бачите ж — пітьма.— А чи є тут партизани І, зіпхнувши поліцая, В тім чагарнику? Вслід сказав: — Нема! Д.Білоус. «Щира відповідь» (1943) Ведучий-учень. Безцінними є розповіді про подвиги нашого народу в ті грізні рокиучасники та очевидці тих подій. Пригадати тяжке воєнне дитинство, про дії у тилу ворога ми запросили…(Представлення ветерана Великої Вітчизняної війни) Виступ ветерана Великої Вітчизняної війни, учасника партизанського руху Ведуча-вихователь. Дякуємо Вам за повчальну та щиру розповідь.Зичимо Вам міцного здоров’я, бадьорості духу в цей святий для всіх нас день.Ми пишаємося тим, що зробили для Перемоги наші ветерани. Для Вас і всіх присутніх – звучить музичне вітання. Виконується пісня часів Великої Вітчизняної війни Ведучий-учень. Память про війну, її сувора правда залишаються з нами якнайбільший за силою духу приклад мужності, патріотизму, важкої ратної праціі вічної скорботи за тими, хто поклав на вівтар Перемоги найдорожче — життя.Героїчні подвиги українських партизанів у пам’яті народу житимуть вічно.
  12. 12. Сьогодні ми низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю тих, хто,нехтуючи смерть, зупинив фашистську навалу ціною власного життя. Хвилина мовчання Учень. Білий сніг покрив криваву січу… Не хотів оддати на біду. Сколихнув тривожну тишу крук... Син землі… землею знову стану Тут усі, хто ворогу назустріч За всіма законами буття. Не підняв над головою рук. Я здобув найбільшу в світі шану – Впав і я тут на безкраї доли Врятував нащадкові життя. У землі і сонця на виду. Я не прагнув слави світової, Впав тому, що рідний край ніколи Встав, як сотні тисяч, на заброд. Впав я безіменним у двобої, Буду жити в імені НАРОД. Ведуча-вихователь. Так, Перемога була одна на всіх, і ніхто не стояв заціною. Для України ця ціна становила за різними даними від 8 до 10 мільйонівлюдських життів. Республіка дала армії і флоту понад 7 мільйонів воїнів.Кожен другий з них поліг на фронтах, а кожен другий з тих, хто залишивсясеред живих, повернувся додому інвалідом. Кожний сьомий з тих мільйонів,яких забрала війна, - наш співвітчизник. Понад 700 міст і містечок та 28 тис. сіл було знищено нацистськимизагарбниками, тисячі підприємств зруйновано і пограбовано. Україна, для якоїісторія не скупилася на людські трагедії та попіл руйнувань, у моторошномупобоїщі Великої Вітчизняної знову була викупана в крові. Ведучий-учень. Нехай День партизанської слави передається з поколінняв покоління і надалі, нехай зберігає в наших серцях такі поняття, якБатьківщина, честь, обов’язок і пам’ять.12
  13. 13. Хай живе козацька воля, хай живе козацький дух! Лицарський турнірМета. Розвивати фізичні навички учнів: спритність, витривалість, бойовий дух; виховувати любов до рідного краю; закріпити знання учнів про славне минуле козаків та їх героїчний внесок в справу боротьби за свободу рідного краю.Обладнання: спортивний інвентар, українські костюми, аудіо запис козацькихпісень. Хід заходу Вихователь. Доброго дня вам, дорогі друзі! Сьогодні ми все частішезвертаємося до наших витоків: рідної мови, історії нашої країни, народної гри,прислів’їв та приказок. Ще одним кроком назустріч цьому відродженню єсьогоднішній лицарський турнір ―Хай живе козацька слава, хай живе козацькийдух‖, бо козак – лицар честі і мужній захисник незалежної країни. Виходять діти в національних костюмах 1. Ми є діти українські, Хлопці і дівчата – Рідний край наш – Україна, - Щедра і багата. 2. Рідне небо, сонце ясне, Місяць, зорі срібні, Рідний народ – українці, Всі до нас подібні. 3. Все, що рідне – хай нам буде Найдорожче і святе! Рідна віра, рідна мова, Рідний край наш над усе. 4. Ми є діти українські, Український славний рід. Дбаймо, щоб про нас маленьких Добра слава йшла у світ. 5. Бо козацького ми роду, Славних предків діти, І у школі всі вчимося Рідний край любити. Пісня “Україночка‖ Вихователь. Славетні козацькі часи і сьогодні цікавлять нас. Хлопцямхочеться бути такими ж кмітливими, сміливими і завзятими, як колись козаки. 13
  14. 14. Та й дівчата теж полюбляють хлопців-лицарів, хоробрих, сильних,винахідливих. - А скажіть-но мені, чи ще є козаки, що силою та завзяттям можутьпохвалитися? - Та мови рідної не цураються? - Та наспіви і танці українські полюбляють? - Та народну мудрість і гру старовинну не забувають? Тож прошу, виходьте, покажіться нам. Під музику виходять учасники турніру Пісня “Запорозькі козаки” Козацький загін “Сивий коник” 1. Прийшли сюди на свято Веселі козачата Народну пісню заспівать І настрій всім підняти. 2. Добром тримається весь світ, Ця істина іде із роду в рід. І ми, сміливі козачата, Добро це будем захищати. 3. Воля – найвища цінність в житті, Вільний не може збитись з путі. Всі ми цінуєм братерство і згоду Разом. Ми – не раби, ми козацького роду. Козацький загін “Відважні козаки” 1. Козацькому гурту усі дуже раді, І завжди готові ми жити по правді. 2. По правді і честі завжди жити будем, І правил козацьких ми не забудем. 3. А ми заспіваймо, забути не даймо. А ми запам’ятаймо, і всім нагадаймо: Разом. Слава козацька жива! Пісня “Козацький марш” Ведучий. А ось і наша козацька старшина зібралася на раду: поважніавторитетні козаки, які не раз бували в боях та походах, виходячи з нихпереможцями. Знайомтесь: наша поважна старшина (представляє журі) Ведучий. Із незапам’ятних часів козаки славились силою, спритністю,мали гостре, несхибне око, розумні голови. От і ми зараз побачимо, чи могли бнаші хлопці претендувати на високе звання ―Козак‖. То ж розпочнемо ми нашізмагання з козацької естафети. а) пройти через тунель (мішок) б) переплисти у козацьких чайках (обручах) в) біг у валянках14
  15. 15. Ведучий. Оце справжні козаки. Вони з честю зуміли пройти труднощі іперешкоди. А наші поважні представники козацької старшини підведутьпідсумки естафети. Наступний конкурс “Вершники” Ведучий. Рівно в полудень із фортечної гармати лунав постріл. За чимсигналом ішли козаки обідати, а що вони їли знаєте?.. От і ми з вами посмакуємо козацької каші. По сигналу ви повинні швидкодобігти до миски з кашею і з’їсти свою порцію. Недаремно кажуть: „Як працює, так і їсть‖, а наші козаки за девіз можутьвзяти слова: „Дайте нам побільше каші – перемоги будуть наші ‖. Ведучий. Скільки століть існує наш народ, стільки ж і пісні. Співали нашідіди, прадіди, співаємо і ми. А якби ви знали, як козаки співали! Пропоную івам заспівати народну пісню. Тож хай пісня прекрасна, весела звеселить і нашуоселю. Конкурс народної пісні Ведучий. Ваші гарні пісні і прекрасне виконання розтопили загартованісерця старшини. Отамани згадали і свої співи. Сподіваємося, по співу і оцінки. Оголошення результатів Ведучий. Здавна славилися козаки своєю силою. Прославлялася вона і впіснях, і в казках. Настав час і нашим козакам показати свою фізичну силу. Перетягування канату Ведучий. Молодці, справжні силачі. А чи знаєте ви, чому назву танцю „Гопак‖ пов’язують із історією козацтва?Це тому, що раніше „гопак‖ був видом боротьби, який імітував танцювальнірухи. Потім гопак, як вид боротьби забувся, а залишився запальний, веселийтанець. Тож настала пора вам продемонструвати свої вміння. Грайте музики!Гопак для всіх! Танцюють обидві команди Ведучий. Я був упевнений, що саме цей конкурсрозвеселить нашу старшину. І все це завдяки виступамнаших козаків. Тож попросимо оцінити танцювальніздібності хлопців. Одяг народу тісно пов’язаний із його історією. Мипізнаємо, як жили і працювали наші предки, як вбиралися вбудні й свята. Одяг козаків - сорочки, шаровари, пояс. Яка козацька ватага першою одягнеться внаціональне вбрання ( одяг витрушують із мішків). Наш турнір завершується. Всі хлопці, по правдікажучи, можуть із честю називатися козаками. 15
  16. 16. Зараз настав найбільш хвилюючий момент наших змагань. Козацькастаршина винесе своє рішення. Підводяться підсумки Ось і закінчились наші розваги. Хотілося б побажати нашим козакамздоров’я, добра, сили, наснаги. Хай щастить вам завжди і в усьому. 1. Присягаєм – край наш рідний 3. Як ріка не піде вгору, Над усе любити. Як сонце не згасне – Рідний народ шанувати Так ми того не забудем, І для нього жити. Що рідне, що власне. 2. Присягаєм - рідну мову 4. Нас ніколи враг проклятий Завжди визнавати. Зломити не зможе. По-вкраїнськи говорити, І дотримати присяги Молитись, співати. Поможи нам Боже. Ведучий. Любімо Україну, шануймо її народ і себе. Хай кожен із васдобрими ділами стверджує: Всі: Козацькому року нема переводу. Діти з піснею виходять16
  17. 17. УКРАЇНА ПАМЯТАЄ! Голодомор 1932-1933 років Вечір пам’ятіМета: визначити суть, причини та наслідки Голодомору 1932 - 1933 рр., вшанувати память його жертв.Обладнання: карта України.Основні поняття: Голодомор; геноцид; злочини супроти людяності;розкуркулення, натуральні штрафи, "чорні дошки", Закон України «ПроГолодомор 1932—1933 років в Україні». План заняття 1. Вступ. 2. Що таке Голодомор? 3. З чого все почалося? 4. Як чинився Голодомор? 5. Свідчення очевидця 6. Підсумки. Хід заняття Актуалізація пізнавальної діяльності Сьогодні у нас незвичайне заняття. Це не урок історії чи географії, не урокмови чи літератури. Це година памяті. Я просто прошу вас бути уважними і задуматися, що відбулося в Україні76 років тому, і що витерпів народ України на шляху до незалежності. Реалізація плану заняття 1. ВСТУП У світі сталося багато трагедій. Страшних трагедій. Так, були різні війни, катастрофи, які забирали життя людей. Коли люди гинуть від стихійного лиха, аварії літака чи потяга, виверженнявулкану - це одне. Коли люди гинуть на війні, захищаючи свою Батьківщинувід ворога, - це інше. Але коли люди гинуть від голоду - це дуже важкоусвідомлювати. Тим більше, від голоду штучного, навмисно створеноговладою. Ви добре знаєте, що Україна завжди була багата на родючу землю і нахліб. Ще нашу країну називали «житницею Європи». Хіба можна уявити, що народ хліборобів помирає на чорноземах відголоду? Хіба можна уявити, щоб людина збирала врожай, радувалась, що зможепрокормити свою родину, своїх дітей, а на наступний день влада все забирала,не лишаючи ані зернини, ані картоплини? У ті часи жертвами ставали не окремі люди, винищувались цілі села. Від 17
  18. 18. голоду помирали і старі, і молоді. Найстрашніше - помирали діти. У вересні1933 року за шкільні парти не сіли близько двох третин учнів, бо просто недожили до першого дзвоника. Саме так влада вчинила з мільйонами українців у ті далекі 30-ті рокиминулого століття. Людей свідомо морили голодом. Це злочин проти людини. Це злочинпроти народу. Це злочин проти усього людства. У міжнародному праві такі діїназивають геноцидом. А чи так давно це сталося, якщо ми досі не знаємо усієї правди проГолодомор? А чи так давно це сталося, якщо досі люди бояться правди про ті часи? А чи так давно це сталося, коли досі живі свідки цієї трагедії? Серед них можуть бути ваші бабусі і дідусі. Запитайте у них, що вонизнають про Голодомор. Можливо ви почуєте від них багато нового і страшного,але не бійтеся чути це. Не бійтеся запитати про це у свого дідуся чи бабусі,прадідусів чи прабабусь. Ця трагедія ніколи не повториться. Ви, молодь України, гарантія того, щокраїна ніколи не зазнає такого лиха. Наша память не дозволить нікому цеповторити знову. Це наша історія. Ми не можемо її викреслити з нашої памяті... Ми неможемо це забути....Винуватці трагедії мають бути визнані Україною тасвітовим співтовариством як такі, що чинили злочини проти людини. 2. ЩО ТАКЕ ГОЛОДОМОР? Сьогодні ми згадуємо страшні сторінки історії нашого народу – Голодомор1932 - 1933 років. Ця трагедія забрала життя мільйонів наших земляків. Вукраїнських селах від голоду помирали і дорослі і діти. Як підрахувалиісторики, у той час в Україні щодня помирало понад 25 тисяч людей. Але найстрашнішим є те, що голод був штучно створений тодішньоювладою. Голодомор - це зумисне організований радянською владою у 1932 - 1933роках штучний голод, який призвів до смерті мільйонів українців і є геноцидомукраїнського народу. Давайте разом поміркуємо, чому стався цей злочин. Проти свободолюбства українського народу боролись у різні способи.Сталін винайшов власний, один з найжорстокіших за усю історію людства. Він"залізною" рукою впроваджував терор і голодну смерть. Злочин голодноїсмерті було реалізовано в 1932-1933 роках. Де б не жили українці, влада їх знаходила і свідомо нищила. Ось Кубань —козацький край. Голод і репресії знайшли українців і там. Багато станиць у1932 - 1933 роках було знищено, як наприклад велика станиця Полтавська, усіхмешканців якої було виселено у Сибір лише за те, що вони були українцями, асаму станицю перейменовано. Голодомор є одним із найбільших злочинів комуністичної влади. Дотепер ми не знаємо імен всіх, хто загинув від голодної смерті. їх не18
  19. 19. називали героями. їм не ставили памятників чи обелісків. Нас заставлялипросто про це забути. Забути про злочини влади більшовиків. Сьогоднішнімуроком ми доведемо, що память не можна знищити! 3. З ЧОГО ВСЕ ПОЧАЛОСЯ? Для того щоби зрозуміти як так сталось що на українській землі стався цейзлочин, нам потрібно знати, що йому передувало. Наприкінці 1920-х років провідне місце в керівництві режиму посівЙ.Сталін, який зосередив у своїх руках абсолютну владу, як у партії, так і вдержаві. Наростає тотальний контроль держави і партії за суспільством, якийсупроводжується ліквідацією поступок у національній, культурній, соціально-економічній сферах. Особливе занепокоєння влади викликає Україна. Потужна національнаеліта, економічно незалежне і національно свідоме селянство становилиголовну загрозу для більшовиків. Утопічна ідея більшовиків про світову революцію на чолі із СРСР, боязньперед зовнішніми впливами, терор супроти національних рухів змушувавправлячу кліку нарощувати озброєння. Для цього держава переходить доіндустріалізації. Оголошений сталінським керівництвом наприкінці 1920-х рр.перехід до форсованої індустріалізації поставив на порядок денний питання проресурси для її здійснення. І тоталітарна влада не винайшла кращого способу, як фактичнопограбувати селян. Запроваджуються так звані "ножиці цін", коли промисловітовари селянам пропонувались за завищеними цінами, а сільськогосподарськітовари держава викупляла за значно заниженими цінами. Влада фактично оголосила селянам війну. З одного боку репресіями, якіотримали назву розкуркулення, вона абсурдно нищила кращі селянськігосподарства. Майно селян конфісковували, а їх самих засуджували доувязнень чи заслання на північ, у Сибір. З іншого боку, селян примушують вступати у колгоспи, якіперетворюються на інструмент визиску селян. Хлібороби втрачають землю,худобу, реманент, що зрештою пропадають. У колгоспах селяни втрачаютьможливість контролю за результатами своєї праці. Вони стають повністюзалежними від партійного керівництва. Водночас із утисками селян влада розгортає переслідування національноїінтелігенції та церкви. Режимом фабрикуються справи проти неіснуючихорганізацій, як "Спілка визволення України" та інших. За цими справамизасуджено тисячі кращих представників української інтелігенції, простихгромадян. Такі дії влади з погляду міжнародного права є злочином супротилюдяності. 4. ЯК ЧИНИВСЯ ГОЛОДОМОР? Кінцевим етапом нищення свободолюбивих устремлінь українськогонароду став Голодомор у 1932 - 1933 роках. 19
  20. 20. Голодомор-геноцид здійснювався за допомогою тотального державноготерору. Основними складовими цього терору були: - насильне вилучення всіхпродуктів - блокада голодуючих мешканців окремих територій та усієї України.Спочатку проводилось насильне вилучення всіх продовольчих запасів. Знаючи про кризове становище в Україні, де вже з осені 1931 рокувідчувався голод, влада у липні 1932 р. ухвалює нереальні до виконання планихлібозаготівель. Фактично було створено умови для того, щоб вилучити усізапаси зерна, до того ж влада застосовувала додаткові каральні важелі за нібитоневиконання плану. 7 серпня 1932 р. прийнято Постанову "Про охорону соціалістичноївласності", яка отримала назву «Закону про пять колосків». За цієюпостановою засуджували навіть дітей, які підбирали колоски пшениці на вжезібраних полях. На тих полях які, можливо, ще вчора належали їхнім батькам. Восени 1932 року в Україну направляють спеціальну комісію на чолі ізВячеславом Молотовим, головою союзного уряду для посиленняхлібозаготівель. Під тиском цієї комісії у листопаді 1932 року запроваджуютьсянатуральні штрафи. Якщо селянин чи колгосп не виконав план здачі зерна, унього забирали усе: від усіх запасів картоплі чи зерна до корови чи навіть хати. Наприкінці грудня 1932 р. із колгоспів примусово вивезено усе зерно, втому числі і т. зв. насіннєві фонди. Люди розуміли, що навіть тим, хтопереживе голодну зиму, сіяти навесні не буде чого. Для посилення тиску влада вдається до блокади голодуючих мешканцівокремих територій та усієї України. У листопаді 1932р. в Україні та на Кубані (населеній переважноукраїнцями) запроваджується система голодних гетто - система «чорнихдошок». Дотепер ми думали, що гетто придумав Гітлер. Ні. Раніше за нього цезробив Сталін. Вдумайтесь: занесення на «чорну дошку» колгоспів, сіл і цілихрайонів означало їх повну ізоляцію, вилучення всього продовольства, заборонуввезення будь-яких товарів та інші жорстокі репресії. Занесення села на «чорну дошку» було рівнозначним смертному вирокумешканцям цього села. Всього на «чорну дошку» було занесено до третини сілУкраїни. Тобто були штучно створені десятки, сотні тисяч голодних гетто вУкраїні. 22 січня 1933 р. спеціальною директивою забороняється виїзд за межіУкраїни «за хлібом» в інші регіони (хліб на той час був у сусідніх з УкраїноюРосії та Білорусії!). Відповідно до директиви території України і Кубані, булиоточені збройними загонами для блокування виїзду селян. Таких заходів більше ніде і ніколи не застосовувалося в СРСР. Жорстокість Голодомору перш за все в тому, що голод не був наслідкомстихійного лиха, засухи чи неврожаю, він став результатом цілеспрямованоїполітики комуністичного режиму. Вражає цинізмом той факт, що у той час, яквід голоду помирали мільйони українців, влада продовжувала вивозити зерноза кордон і на повну потужність продовжували працювати спиртзаводи, якіпереробляли зерно на горілку, що йшла на експорт.20
  21. 21. Українці могли бути врятовані, оскільки стратегічний запас зерна в СРСРстановив на той час 1,5 млн. тон (1 млн. тон вистачило б для прогодування 5-6млн. людей протягом року). В результаті зумисних дій влади більшість мешканців України булиприречені на голодну смерть. Смертність від голоду, котра щодня забиралатисячі невинних життів продовжувалась фактично до нового врожаю. Сумнимпідсумком Голодомору стало те, що у вересні 1933 року за шкільні парти несіло біля двох третин учнів. Всього ж жертвами Голодомору стало до чвертітогочасного населення радянської України. Найбільше постраждали від Голодомору тодішні Харківська і Київськаобласті (теперішні Полтавська, Сумська, Харківська, Черкаська, Київська,Житомирська - покажіть на карті ці території). Смертність населення у 1932-ЗЗрр. тут перевищувала середній рівень попередніх років у 8-9 і більше разів. Унинішніх Вінницькій, Одеській, Дніпропетровській областях рівень смертностібув вищий у 5-6 разів, на Донбасі - у 3-4 рази. Фактично голод охопив весь Центр, Південь, Північ та Схід сучасноїУкраїни. Увага! Територія сучасної Західної України (Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька, Львівська, Тернопільська, Волинська таРівненська області) як і Крим не входила на той час до складу УСРР. Також виповинні знати, що голод розглядався керівництвом СРСР як інструментпридушення українців. Це найбільш чітко проявляється у постановікерівництва СРСР від 14 грудня 1932 року "Про хлібозаготівлі на Україні,Північному Кавказі і в Західній області". У ній, попри назву, значна увагаприділялась питанням "правильного проведення українізації", що полягала узакритті українських шкіл на Кубані і переслідуванні української інтелігенції.У 1933 році в Україні було арештовано 125 тисяч чоловік (у 4 рази більше, ніжу 1929р.). Влада намагалась усіма засобами приховати свій злочин. Вона заборонилареєструвати смертність від голоду та приховувала Голодомор від світовоїгромадськості. Але, попри страх перед владою, люди таємно робили фотографії, збиралисвідчення. Ось як описував у травні 1933 році події в Україні консул Італії уХаркові (тодішній столиці УРСР) Сержіо Ґраденіго італійському посольству вМоскві для інформування Міністерства закордонних справ Італії: «Немає жодного сумніву в тому, що цей голод штучний і спеціальностворений ... Вирішено ліквідувати українську проблему протягом кількохмісяців, ціною смерті від 10 до 15 мільйонів осіб. Нехай ця цифра не здаєтьсяперебільшеною. Я думаю, що вона ще вища і, мабуть, її вже досягли. Це велике нещастя, яке скошує мільйони людей і винищує дитинствоцілого народу ... ... Уранці 21-го на базарі мертвих складали на купи в лахмітті і людськихекскрементах уздовж огорожі біля річки. Спочатку там було ЗО трупів. Уранці 23-го їх було вже 51. Дитина ссала груди мертвої матері ізобличчям сірого кольору. Люди казали: «Це ще тільки квіточки соціалістичної 21
  22. 22. весни». 5. СВІДЧЕННЯ ОЧЕВИДЦІВ Я хочу розповісти вам одну історію з життя - це історія дівчинки ГанниНеласої (повний текст надруковано в газеті «День» №172 від 10.10.2007 та№195 від 10.11.2007). Ця історія стала відома завдяки Володимиру Монакову, професору одногоіз московських університетів, який хотів встановити точну дату народженнясвоєї матері та довідатися про долю її сімї. Сама мати, за його словами,памятала лише те, що виросла в дитбудинку на Луганщині. Бажання знати свій родовід є природним для кожної людини. Дослідники з Луганщини допомогли відновити історію звичайної сільськоїродини. Місяці роботи в архівах, а також збір свідчень очевидців. Лише після того, як Ганна Євгенівна Неласа (таке повне імя матерімосковського професора) побачила фото рідних місць, почула записи спогадівсвоїх землячок-ровесниць, вона зізналася..., що насправді вона все памятала,але досі боялася, що правда про ті часи зашкодить її дітям. Тому й мовчала. Після цього вона вирішила розказати все, як було. - Звичайна українська сільська родина. Ганна жила з батьками і чотирмабратами на хуторі Литвинов у Луганській області. Вони мали свій великий дім,садок, город і пасіку. Завдяки важкій праці батьків, яким завжди допомагалидіти, сімя не знала особливих нестатків. Ось як згадує про ті дні сама Ганна Євгенівна: (Примітка для вчителя: оскільки Ганна Євгенівна практично весь часпрожила в Росії, свої спогади вона подала російською мовою) "Жили мирно, дружно. Сеяли хлеб, выращивали огородные культури. У нас была ибахча, было подворье, где держали скот. Отец был добрым и умельм, он мастерил нам,детям, человечков на ниточках и других зверюшек, делал ложки из дерева. Когда он шелпо хутору, то раздавал конфеты, ребятня к нему тянулась. А еще он учил неграмотныххуторян грамоте. Мамочка моя вся в домашних заботах: троє маленьких детей, работа в огороде ипо дому ". - Раптом в цю сімю, як і в мільйони інших українських сімей, прийшлолихо Щоб загнати селян в колгоспи, їм встановили надзвичайно високі планиздачі хліба та продуктів. У тих, хто не міг їх виконати, за вказівкоюкомуністичної влади, відбирали усе їстівне, виганяли з рідних домівок. Згадує Ганна Євгенівна: "А потом наступила самая страшная пора жизни нашей семьи. Это был 31-32 год.Весной пришли люди — "комсомольцы". Угнали овец, забрали лошадь, увели корову.Мама кричала, плакала, мы все троє держались за подол ее юбки и ревели». - Влада не зупинилася на повній конфіскації продовольства і майна сімї22
  23. 23. Неласих. Вона свідомо поставила сімю на межу життя і смерті напередоднізимових холодів наприкінці 1932 року. «...потом выгнали нас из дома... В лесу мы вырыли землянку. У нас была одназемлянка на две семьи: мамина сестра, ее муж и их троє детей. Иногда к намнаведывались какие-то люди, чтоби отобрать последнее (!) ". - Тоді дівчинка побачила на власні очі, що таке голодна смерть. «Наступила голодная весна 1933 года. Мы выловили и поели сусликов, ежей, змей — все, что попадалось, ели всякую траву — лебеду, листья липы, бересту... Когда в хуторе падал скот и его вывозили из хутора, люди из землянок ходили за падалью. Если удавалось залезть на дерево в гнездо сороки или другой птици, то зто был праздник, яйца мы сьедали сырыми. Помощи не било ниоткуда никакой. И наступил страшний голод. Первым от голода умер братик Коля. Около землянки лежала куча хвороста, он упал на нее и умер. Я плакала. А потом умер дядя, потом тетя... Смерть моих родителей произошла в июне1933 года. Мне было семь с половиной лет. Зайдя в землянку, я увидела свою мамочку, лежащую на лохмотьях с распущеннойкосой, по лицу ползали вши, живот прилип к спине. Я стала лить ей в рот из бутьшкимолоко, но оно не проходило. Я плачу... Отец говорит: «Дочка, ей зто уже не поможет».... Отец стал бредить .. и хрипеть. Я прошу: «Тату, не храпи!». Он умер на второйдень после мамы... Мы с братиком остались вдвоем среди мертвых родителей. Сколькозто продолжалось - не знаю. Нас забрали в ясли. Братика положили на земляной пол под печкой. Он умирал, сего опухшего тела сочилась жидкость. Я сидела рядом, он скрипел зубами и просипогурчик... Братик умер. Его завернули в одеяло и похоронили рядом с яспями... ». - Навіть через 75 років Ганна Євгенівна не може зрозуміти, за що такимстражданням було піддано українських селян: « Часто думаю: почему с нашими семьями так поступили, за что выгнали из домов,за какие преступления обрекли на голодную, страшную (страшнее не бывает!) смерть?Я выжила...Видимо, так быпо угодно Богу — оставить меня жить на свете за моихдорогих родитепей и братиков-мучеников. Этот ужас и все зти страдания мне пришлосьпережить в восьмилетнем возрасте. Все, что я рассказала, — истинная правда. Ничего не придумала. Да такое и нельзяпридумать нарочно. Такое не приснится и в страшном сне... ». 23
  24. 24. Ця історія є лише краплею в морі людського горя, яке довелося пережитимільйонам українських сімей у 1932-33 роках. Вона засвідчує, що Голодоморбув не стихійним лихом, а рукотворним актом, страшним злочиномкомуністичного режиму зі Сталіним на чолі проти Українського народу. Ця історія вкотре доводить, що правда не має кордонів та національності.Вона дійшла до Москви і піде по усьому світу. Правду потрібно шукати, апамять шанувати. Підведення підсумків заняття Прошу зараз вшанувати память мільйонів невинних жертв Голодоморухвилиною мовчання. Голод не був наслідком засухи чи неврожаю, а став результатомцілеспрямованої політики комуністичного режиму. Шляхом тотальноговилучення харчів, блокади сіл і цілих районів, заборони виїзду за межіголодуючої України, репресій незгодних сталінський режим створив дляукраїнців умови, несумісні із життям. Такі дії влади є злочином і відповідають визначенню геноциду у КонвенціїООН від 9 грудня 1948 року. На цій основі 28 листопада 2006 р. Верховна Рада України за ініціативоюПрезидента України Віктора Ющенка прийняла Закон «Про Голодомор 1932—1933 років в Україні», яким Голодомор визнано геноцидом Українськогонароду. Саме від вас залежить, щоб не дай Боже, не трапилось нічого подібного умайбутньому. А в суботу, 22 листопада відбудеться акція "Запали свічку", коли кожна свідома людина вшановує память жертв голодомору, поставивши на підвіконня свічку так, щоб її було видно знадвору. Цих вогників має бути якнайбільше. Вони потрібні для кожного з нас. Ці вогники символізуватимуть нашу скорботу і память про мільйони загублених життів наших співвітчизників, серед яких були такі ж діти як ви. Ці вогники зігріють душі загиблих. Це - знак нашої памяті. Це - світло очищення задля нашого майбутнього. Це - найменше, що ми можемо зробити для тих, хтозагинув у трагічних 1932-1933 рр. Не будьмо байдужі!24
  25. 25. ТВОЯ ПРАВОВА КУЛЬТУРА (турнір старшокласників) Мета: формувати в учнів знання з правознавства; вчити орієнтуватися вправових ситуаціях; профілактика підліткових правопорушень; виховувативідповідальне ставлення до закону. В турнірі беруть участь дві команди по пять чоловік. Одна команда «Аргументи», друга команда — «Факти». Вступне слово вихователя. Правова культура — складне поняття. Воно включає в себе: - правові знання і уміння користуватися ними; - ставлення людини до законів; - поведінка і поводження в екстремальних ситуаціях згідно з правовими нормами; - моральні погляди і переконання людини. Правові знання подібні до неосяжної галактики. Але кожному пересічному громадянинові деякі з них потрібно знати. Знати, щоб виконувати, не порушувати, знати, щоб уміти захищатися. КОНКУРС Оцінити поведінку людей в наведених екстремальних ситуаціях згідно з правовими нормами. Завдання команді «Аргументи» Ситуація. Одного разу Толю покликав його товариш, можна сказатизакадичний друг, Микола. Він запропонував піти з ним на залізничну станцію Іподивиться, чи ніхто з охорони не йде до вагона. Микола надумав поживитися івирішив пограбувати вагон на залізничній станції. Вкрадені речі продати і такимчином заробити гроші на весілля. Анатолій не хотів, відмовлявся. Але врешті-решт погодився: що ж тут такого, думав він, я ж не грабую. ...Набравши речей у вагоні (там були лише зонтики), Микола спокійновідходив. Але раптом і його, і Анатолія затримали охоронці. Анатолій почав поспішно пояснювати, що він не крав. Але його звинуватилив крадіжці. Він і на суді доводив, що не крав, що не знав про те, що існує закон,який передбачає його дії, як співучасть у злочині. Незважаючи на це, Анатолія тежбуло засуджено. 25
  26. 26. — Чи правильно були кваліфіковані дії Анатолія судом? Відповідь команди. Так. У кримінальному кодексі передбачено, що незнання закону не знімає відповідальності з того, хто вчинив злочин,, не знаючи закону. Завдання команді «Факти» Ситуація. У геологічній експедиції один з робітників виявився егоїстом.Разом з усіма він їв спільні продукти, а коли вони скінчилися, став таємно їстиприховане сало і сухарі. Побачивши це, геологи вирішили покарати зухвальця:вони звязали цього робітника і змушували їсти сало без хліба. А коли той не їв,жорстоко били по черзі, щоб ніхто з них «не відповідав», як здумали вони. Коли закінчився час роботи експедиції, покараний робітник подав до суду накривдників. Винуватці були притягнуті до судової відповідальності. - Чому? Що вони вчинили незаконного? Відповідь команди. Учасники експедиції влаштували самосуд. А цезаборонено законодавством. Завдання команді «Аргументи» Ситуація ... У цей день ніщо не передбачало біди. Дядько Яків з племінникомРоманом поїхали на рибалку далеко за місто. Наловили риби, смачно пообідали івже зібралися додому, як раптом до них підійшли три молодики. Вони булинапідпитку, мова пересипана нецензурщиною. Хулігани почали вимагати, щобрибалки повезли їх туди, куди вони накажуть. Дядькові і племінникові нічого нелишалося, як виконувати вимогу бандитів. Сіли в машину і всі поїхали туди, кудипоказували непрошені пасажири. Раптом на шляху зявилася велика калюжа імашина зупинилася. «Пхайте машину»,— скомандував один з бандитів. ДядькоЯків і Роман побачили, в їхніх руках зброю. Вони вилізли з машини і почалипхати. По другу сторону калюжі, метрів за сто, теж застрягла машина. Дядько Яківгукнув на допомогу. Один з бандитів вийшов з машини, збив дядька з ніг і почавбити її Роман не розгубився, накинувся на бандита ззаду, повалив з ніг і зумівзабрати пістолет. Коли другий хуліган почав виходити з машини, Роман убив йогонаповал. Третій, злякавшись, почав тікати. Але Роман поранив і його. Коли справу розглядали в суді, то Романа не засудили. Його виправдали.Чому? Відповідь команди. Романа виправдали, оскільки він здійснював необхіднусамооборону, хоча один з бандитів був убитий, а другий — тяжко поранений. Завдання команді «Факти» Ситуація ... Юрій — відомий у місті спортсмен йшов на тренування. Раптом він 5чувкрик про допомогу. На території дитячого садка, повз який він проходив, якийсьпяний ображав виховательку на очах у дітей. Юрій зайшов на територію дитсадка, кілька разів ударив хулігана, штовхнув 26

×