2. Зміст портфоліо
1.Педагогічне есе «Чому я вчитель?»
2.Про себе
3.Педагогічне кредо
4.Мета та завдання виховної роботи
5.Напрями виховної роботи
6.Робота з батьками
7.Учнівське самоврядування
8.Висновок "Навчаючи інших, ми вчимося
самі."
9.Сертифікати
10.Друковані праці
11.Нагороди
3. Педагогічне есе
Чому я вчитель?
Школа-це моє життя,яке не стоїть на місці. Тут усе
вирує,кипить,крутиться – якщо,звичайно,докласти певні
зусилля. Очі,що горять,здивовані й захоплені вигуки,радісні
посмішки,зосереджений погляд. Це все так мені подобається!
Хочеться це все бачити й чути якомога частіше, і
стараєшся,шукаєш,щось придумуєш… Бувають розчарування,не
сперечаюся. Але що це за життя без труднощів,без проблем?
Чому я вчитель?
Неможливо дати на це питання однозначної відповіді. Але я
точно знаю – ніким іншим я не стала б працювати! Завтра буде
новий шкільний день,і ось уже завтра в класі на мене знову
дивитимуться очі моїх дітлахів.
Чому я вчитель?
Я просто люблю свою роботу. Адже мене підтримує
найбільша сила – серця моїх учнів.
Переді мною очі парами:
Замріяні, веселі і сумні,
Ці затуманені, а ці затьмарені,
А ці всміхаються мені.
І я знайшла чарівне слово,
Щоб їх серця заполонити.
Що не кажіть, але для цього
Мені на світі варто жити,
А результат, самі міркуйте,
Не можна визначити враз,
Бо ми працюєм на майбутнє,
А не на день і не на час!
4. Про себе
Народилася 21 серпня 1966
року в селі Вербівка Черкаської
області. У 1987 році вийшла
заміж. У 1988 році закінчила
Черкаський педагогічний
інститут за спеціальністю «математика і
фізика». У цьому ж році почала працювати
учителем в Орловецькій ЗОШ . З 2011-2012
навчального року є керівником МО класних
керівників.
Маю гарну,дружну сім`ю. Виховую двох синів.
Люблю читати, подорожувати та готувати
смачні страви.
5. Досягнення
Освіта: вища
Стаж роботи: 24 роки
Категорія: Спеціаліст вищої категорії
e-mail kohanovsyka@ukr.net
Предмети,що викладає: математика
Курси:
1. Курси підвищення кваліфікації 2010,Черкаський ОІППО
2. Участь у міжнародному проекті «Лідери освітніх
ініціатив», 2009-2011роки
Нагороди:
Персональний сайт
http://i-math.pp.ua/
http://orlovets-superklas.edukit.ck.ua/
http://orlovets-gor.edukit.ck.ua/
6. Педагогічне кредо «Вміння знаходити обдарованих та
здібних дітей - талант, вміння їх вирощувати –
мистецтво. Але найважливішим є любов до дитини!»
Життєве кредо «Якщо доля підкинула тобі лимон,
намагайся зробити із нього лимонад»
Моя мета: виховання і розвиток вільної, талановитої,
фізично здорової особистості, збагаченої науковими
знаннями, готової до творчої діяльності.
7. «Якби в кабінеті у лікаря, юриста або дантиста
одночасно зібралися 30 чоловік з різними бажаннями
і потребами, а деякі, не маючи бажання там
перебувати, постійно заважали б йому працювати,
а лікар, юрист або дантист (без асистента), мав би
протягом 9 місяців, застосовуючи всю свою
майстерність, досягати високих професійних
результатів, ось тоді, можливо, він би отримав
деяке уявлення про роботу шкільного вчителя»
(Дональд Д. Куїнн, переклад з англійської)
У педагога є важка, але дуже важлива місія - бути класним керівником. Одні
вважають її доповненням до своєї викладацької роботи, інші - навпаки,
найголовнішою. Як би не була важка ця діяльність, вона, безсумнівно, потрібна
дітям, оскільки основна структурна ланка в школі - це клас. Саме в ньому
зароджується інтерес до навчання, формуються соціальні відносини між дітьми.
Клас являє собою систему, яка допомагає реалізувати турботу про соціальне
благополуччя дітей, вирішувати проблему їхнього дозвілля, згуртовувати колектив,
формувати відповідну емоційну атмосферу.
Важливим завданням в плані виховання є формування дружного,
згуртованого дитячого колективу. У ході реалізації цього основного напряму
вирішуються і вужчі, але не менш важливі завдання: формування етичної культури
в учнів і розвиток у них індивідуальних здібностей і естетичних понять.
Організатором діяльності учнів у класі, координатором впливів був і
залишається класний керівник, як автор і як скульптор.
Завдання класного керівника - створювати умови для саморозвитку учнів.
Квітка зростає сама. Її не треба тягнути за верхівку, «пхати» і «штовхати». Її треба
поливати, обігрівати і освітлювати сонцем. Їй потрібно створювати умови,
задовольняючи внутрішні потреби і запити. І тоді рослина буде здоровою, як
наказано бути природою.
Дитя - паросток людський. У ньому спочатку закладено невгамовне
прагнення до розвитку. Мета - затвердити своє унікальне «Я», виявити своє
неповторне призначення. А мета педагога допомогти йому в цьому.
Мій стаж роботи на посаді класного керівника - 12 років, за цей час я
зробила 2 випуски. У даний час працюю класним керівником 9 класу.
Насамперед хочу, щоб мої учні вміли ставити інтереси суспільства вище
особистих, щоб вони володіли гострим почуттям обов'язку, відповідальності, жили
за законами совісті і колективу, були безкорисливими, сміливими, чесними і
справедливими.
8. 5 клас
6 клас
7 клас
8 клас
9 клас
10 клас
11 клас
В процесі моєї роботи виробився певний стиль відносин з дітьми:
• Не забороняти, а направляти;
• Не керувати, а співкерувати;
• Не примушувати, а переконувати;
• Не командувати, а організовувати;
• Не обмежувати, а надавати свободу вибору.
Будучи класним керівником, вважаю, що метою виховного процесу є
виховання вільної, талановитої, фізично здорової особистості, збагаченої
науковими знаннями, естетичними смаками, готової до творчої трудової
діяльності, яка досягається через формування в учнів морального ставлення до
оточуючих людей і усвідомлення цінності людського життя, через формування
культури інтелектуального розвитку і вдосконалення учнів, а також культури
збереження власного здоров'я.
Класний керівник
Як автор
Нотатки
Робота над
сюжетом
Логічний
наголос
Розвиток подій
Кульмінація
Розв'язка
Відгук читача Оцінка майстра
Довершеність
Удосконалення
Самовизначення
Особливе
призначення
Пошук
витонченості
Вивчення
особистості
Як скульптор
9. Педагогічне кредо: «Вміння знаходити обдарованих та
здібних дітей - талант, вміння їх вирощувати –
мистецтво. Але найважливішим є любов до дитини!»
Життєве кредо: «Якщо доля підкинула тобі лимон,
намагайся зробити із нього лимонад»
Моя мета: виховання і розвиток вільної, талановитої,
фізично здорової особистості, збагаченої науковими
знаннями, готової до творчої діяльності.
•Створення найкращих умов
для самопізнання,
саморозвитку та
самореалізації особистості
Виховна
проблема,
над якою
працює
школа:
•Виховання почуття
відповідальності учнів,
свідомого ставлення до
навчання, трудової
дисципліни, згуртування
класного колективу шляхом
залучення учнів до
колективних творчих справ.
Виховна
проблема,
над якою
працює
класний
керівник:
10. Виховна проблема
Виховання почуття
відповідальності учнів,
свідомого ставлення до
навчання, трудової
дисципліни, згуртування
класного колективу
шляхом залучення учнів
до колективних творчих
справ.
Виховувати в учнів
позитивні риси
характеру: волю,
чесність,
самокритичність,
повагу до старших
та ровесників,
взаємодопомогу,
працьовитість.
Дбати про здоров’я
учнів, боротися зі
шкідливими звичками,
постійно наголошувати
на дотриманні правил
техніки безпеки, щоб
запобігти нещасним
випадкам та зберегти
здоров’я дітей.
Слідкувати за
підтримуванням
шкільного
режиму роботи.
Постійно
підтримувати
зв’язок з
батьками,
залучати їх до
розв’язання
проблемних
ситуацій в класі.
Допомагати
учням в науковій
орієнтації своєї
навчальної
діяльності.
13. У минулі часи, в старовинні роки ... Давним-давно ... Жили на
березі моря люди. Це було плем'я красивих і сильних людей, що
люблять життя і красу, люблять один одного ... Але ніщо не
триває довго. Прийшла війна. Прийшла необхідність всім
чоловікам піти воювати. А як же кохані жінки, матері, сестри,
доньки? Не забрати їх з собою ... І тоді всі чоловіки, щоб не мерзли
їхні кохані, склали посеред печери свої палаючі серця. І пішли ...
Пішли воювати, захищати свій будинок, свої сім'ї. Серця горіли
рівним і теплим вогнем. Але увірвався злий вітер, і почав гасити
серця чоловічі. І тоді жінки, доньки, матері, сестри встали в коло
навколо палаючих сердець і загородили їх від вітру. Багато вони
простояли, але захистили серця від вітру. А коли чоловіки
повернулися додому, то були зустрінуті своїми коханими. І ось з
тих пір повелася традиція - вставати в коло. Стають в це коло
тільки найближчі друзі. Стають не просто так. Стають, щоб
поговорити, поспілкуватися. Сказати один одному щось
найпотаємніше, найважливіше.