Сучасні вимоги до освіти спонукають педагогів не давати учням обмежений обсяг знань, а формувати в них ряд компетентностей.

1. ТЕХНОЛОГІЇ
ФОРМУВАННЯ У
ВИХОВАНЦІВ ЦЕНТРУ
КЛЮЧОВИХ
КОМПЕТЕНЦІЙ
Ф І Л О Н Ю К А . В .

2. «…У ПРОЦЕСІ ОСВІТИ МИ
ВЧИЛИСЬ У МИНУЛОГО,
НАМАГАЮЧИСЬ ВІДТВОРИТИ І
ВІДНОВИТИ ЙОГО; НАСТАВ ЧАС
УЧИТИСЯ У МАЙБУТНЬОГО,
ВИПЕРЕДЖАЮЧИ ЙОГО… »
(ПРОВІДНИЙ СПЕЦІАЛІСТ ЮНЕСКО
РАДЖА РОЙ СИНГХ)

3. «ТЕХНОЛОГІЯ»
ПОХОДИТЬ ВІД ГРЕЦЬКОГО TECHNE -
МИСТЕЦТВО, МАЙСТЕРНІСТЬ І LOGOS - НАУКА,
ЗАКОН.
ПЕДАГОГІЧНА ТЕХНОЛОГІЯ - СИСТЕМА
ВЗАЄМОПОВ'ЯЗАНИХ ПРИЙОМІВ, ФОРМ І
МЕТОДІВ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО
ПРОЦЕСУ, ОБ'ЄДНАННЯ ЄДИНОЇ
КОНЦЕПТУАЛЬНОЮ ОСНОВОЮ, ЦІЛЯМИ І
ЗАВДАННЯМИ, ЩО СТВОРЮЄ ЗАДАНУ
СУКУПНІСТЬ УМОВ ДЛЯ
НАВЧАННЯ, ВИХОВАННЯ І РОЗВИТКУ
ВИХОВАНЦІВ

4. ТЕХНОЛОГІЇ:
• особистісно орієнтовані;
• інтеграційні;
• колективної дії;
• інформаційні;
• дистанційні;
• розвивальні;
• модульно-розвивальні тощо

5. ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ –
це цілеспрямований системний
набір прийомів, засобів організації
навчальної діяльності, що охоплює
весь процес навчання від
визначення мети до одержання
результатів

6. ПОНЯТТЯ ІННОВАЦІЙНИХ
ТЕХНОЛОГІЙ:
• нестандартні (нетрадиційні) уроки;
• індивідуальна робота;
• контроль й оцінка навчальних досягнень учнів (через контрольні
роботи, тести, завдання, робочі зошити тощо);
• кабінетне, групове й додаткове навчання;
• факультативи за вибором учнів (поглиблюють знання);
• проблемне й модульне навчання;
• запрошення вчених, діячів культури, мистецтва на уроки;
• економізація й екологізація освіти; науковий експеримент при
вивченні нового матеріалу;
• застосування досягнень техніки (від діапозитивів, через фільми,
магнітофони, телевізори до навчання за допомогою комп’ютерів,
комп’ютерні аудиторії, навчальні радіо- і телепередачі та «Інтернет-
системи», мультимедійні технології тощо);
• нові підходи до формування навчальних планів

7. КЛАСИФІКАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ
ТЕХНОЛОГІЙ
• структурно-логічні технології: поетапна організація
системи навчання, що забезпечує логічну
послідовність постановки й розв’язання дидактичних
завдань на основі відбору їхнього змісту, форм,
методів і засобів на кожному етапі з урахуванням
поетапної діагностики результатів;
• інтеграційні технології: дидактичні системи, що
забезпечують інтеграцію міжпредметних знань і
вмінь, різноманітних видів діяльності на рівні
інтегрованих курсів, навчальних тем, уроків,
навчальних днів;

8. ігрові технології: дидактичні системи використання
різноманітних ігор, під час виконання яких
формуються вміння розв’язувати завдання на основі
компромісного вибору (театралізовані, ділові та
рольові ігри, імітаційні вправи, індивідуальний
тренінг, розв’язання практичних ситуацій і задач,
комп’ютерні програми тощо);
тренінгові технології: система діяльності для
відпрацювання певних алгоритмів розв’язання
типових практичних завдань, у т. ч. за допомогою
комп’ютера (психологічні тренінги інтелектуального
розвитку, спілкування, розв’язання управлінських
завдань);

9. інформаційно-комп’ютерні технології: це технології,
що реалізуються в дидактичних системах
комп’ютерного навчання на основі діалогу «людина
– машина» за допомогою різноманітних навчальних
програм (тренінгових, контролюючих,
інформаційних тощо);
діалогові технології: сукупність форм і методів
навчання, заснованих на діалоговому мисленні у
взаємодіючих дидактичних системах суб’єкт-
суб’єктного рівня: учень – педагог, учень – автор,
педагог – автор тощо). Діалогові форми
вважаються найбільш поширеними серед інших
сучасних технологій

10. ЗАГАЛЬПЕДАГОГІЧНА
(ЗАГАЛЬДИДАКТИЧНА,
ЗАГАЛЬВИХОВНА)
ПЕДАГОГІЧНА ТЕХНОЛОГІЯ ХАРАКТЕРИЗУЄ
ЦІЛІСНИЙ ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС У ДАНОМУ РЕГІОНІ,
НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ, НА ПЕВНІЙ СТУПІНІ
НАВЧАННЯ. ТУТ ПЕДАГОГІЧНА ТЕХНОЛОГІЯ
РОЗГЛЯДАЄТЬСЯ ЯК СИНОНІМ ПЕДАГОГІЧНОЇ
СИСТЕМИ: У НЕЇ ВКЛЮЧАЄТЬСЯ СУКУПНІСТЬ
ЦІЛЕЙ, ЗМІСТУ, ЗАСОБІВ І МЕТОДІВ НАВЧАННЯ,
АЛГОРИТМ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ'ЄКТІВ І ОБ'ЄКТІВ
ПРОЦЕСУ

11. СПЕЦІАЛЬНОМЕТОДИЧНА
(ПРЕДМЕТНА) ПЕДАГОГІЧНА
ТЕХНОЛОГІЯ («СПЕЦІАЛЬНА
МЕТОДИКА»)
СУКУПНІСТЬ МЕТОДІВ І ЗАСОБІВ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ
ВИЗНАЧЕНОГО ЗМІСТУ НАВЧАННЯ І ВИХОВАННЯ В
РАМКАХ ОДНОГО ПРЕДМЕТА, КЛАСУ,
МАЙСТЕРНІ ВЧИТЕЛЯ (МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ
ПРЕДМЕТІВ, МЕТОДИКА КОМПЕНСУЮЧОГО
НАВЧАННЯ, МЕТОДИКА РОБОТИ ВЧИТЕЛЯ,
ВИХОВАТЕЛЯ)

12. ЛОКАЛЬНА ПЕДАГОГІЧНА
ТЕХНОЛОГІЯ
ЯВЛЯЄ СОБОЮ ТЕХНОЛОГІЮ ОКРЕМИХ ЧАСТИН
НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ, РІШЕННЯ
ОКРЕМИХ ДИДАКТИЧНИХ І ВИХОВНИХ ЗАДАЧ
(ТЕХНОЛОГІЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ,
ФОРМУВАННЯ ПОНЯТЬ, ВИХОВАННЯ ОКРЕМИХ
ОСОБИСТІСНИХ ЯКОСТЕЙ, ТЕХНОЛОГІЯ УРОКУ,
ЗАНЯТТЯ, ЗАСВОЄННЯ НОВИХ ЗНАНЬ, ТЕХНОЛОГІЯ
ПОВТОРЕННЯ І КОНТРОЛЮ МАТЕРІАЛУ,
ТЕХНОЛОГІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ Й ІН.)

13. КОМПЕТЕНТНИЙ —
• (від лат. соmреtеns - здатний, відповідний)
• 1) обізнаний, авторитетний в якій-небудь
області;
• 2)що володіє компетенцією, якими-небудь
правами, повноваженнями;
• 3) бути компетентним - значить уміти
мобілізувати в даній ситуації набуті знання і
досвід

14. КОМПЕТЕНТНІСТЬ –
набута у процесі навчання
інтегрована здатність вихованця, що
складається із знань, умінь, досвіду,
цінностей і ставлення, що можуть
цілісно реалізовуватися на практиці

15. ІНТЕГРÁЦІЯ
(від лат. integrum - ціле, integratio -
відновлення) — поєднання,
взаємопроникнення.
Це процес об'єднання будь-яких
елементів (частин) в одне ціле. Процес
взаємозближення і утворення
взаємозв'язків

16. КЛЮЧОВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ -
спеціально структурований комплекс
якостей особистості, що дає можливість
їй ефективно діяти у різних сферах
життєдіяльності і належить до
загальногалузевого змісту освітніх
стандартів

17. КЛЮЧОВІ КОМПЕТЕНЦІЇ:
• ГРОМАДЯНСЬКА
• ЗАГАЛЬНОКУЛЬТУРНА
• ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНА
• ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНА
• КОМУНІКАТИВНА
• МІЖПРЕДМЕТНА ЕСТЕТИЧНА
• МІЖПРЕДМЕТНА
• ПРЕДМЕТНА (ГАЛУЗЕВА)
• ПРЕДМЕТНА МИСТЕЦЬКА
• ПРОЕКТНО-ТЕХНОЛОГІЧНА
• СОЦІАЛЬНА

18. ЗАГАЛЬНОПРЕДМЕТНІ КОМПЕТЕНЦІЇ
ВІДНОСЯТЬСЯ ДО ЗАГАЛЬНОГО ЗМІСТУ ОСВІТИ.
ПРЕДМЕТНІ КОМПЕТЕНЦІЇ –
ЧАСТКОВІ ЩОДО КЛЮЧОВИХ І
ЗАГАЛЬНОПРЕДМЕТНИХ, ЩО МАЮТЬ
КОНКРЕТНИЙ ОПИС І МОЖЛИВІСТЬ ФОРМУВАННЯ
В МЕЖАХ НАВЧАЛЬНОГО ПРЕДМЕТА
(КОМУНІКАТИВНА, ЛІТЕРАТУРНА, МИСТЕЦЬКА,
МІЖПРЕДМЕТНА ЕСТЕТИЧНА, ПРИРОДНИЧО-
НАУКОВА І МАТЕМАТИЧНА, ПРОЕКТНО-
ТЕХНОЛОГІЧНА ТА ІНФОРМАЦІЙНО-
КОМУНІКАЦІЙНА, СУСПІЛЬСТВОЗНАВЧА,
ІСТОРИЧНА І ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНА
КОМПЕТЕНТНОСТІ)

19. КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД -
спрямованість навчально-виховного
процесу на досягнення результатів,
якими є ієрархічно підпорядковані
ключова, загальнопредметна і предметна
(галузева) компетентності

20. • бути гнучким, мобільним, вміти інтегруватись у динамічне
суспільство, презентувати себе на ринку праці;
• критично мислити;
• використовувати знання як інструмент для розв’язання життєвих
проблем;
• генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення й нести за
них відповідальність;
• володіти комунікативною культурою, уміти працювати в команді;
• вміти запобігати та виходити з будь-яких конфліктних ситуацій;
• цілеспрямовано використовувати свій потенціал як для
самореалізації у професійному й особистісному плані, так і в
інтересах суспільства, держави;
• уміти здобувати, аналізувати інформацію, отриману з різних
джерел, застосовувати її для індивідуального розвитку і
самовдосконалення;

21. • бережливо ставитись до свого здоров’я і здоров’я інших як
найвищої цінності;
• бути здатним до вибору із численних альтернатив, що
пропонує сучасне життя;
функціонування технології передбачає взаємопов’язану
діяльність педагога й вихованця з врахуванням принципів
особистісно зорієнтованого навчання;
• поетапне й послідовне запровадження елементів технології
може бути відтворено будь-яким педагогом з урахуванням
авторських підходів;
• органічною частиною технології є діагностування та
моніторинг результатів діяльності;
• глибока психологія освітніх технологій

22. СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ОЦІНЮВАННЯ
ЕФЕКТИВНОСТІ ОСВІТИ ПРЕДСТАВЛЕНО
ТРЬОМА МОДЕЛЯМИ:
ПІДХІД З ОГЛЯДУ НА ЗМІСТ:
головним є те, що викладається:
навчальний план (навчальні програми),
який є набором "знаннєвих" можливостей
тих, кого навчають, що можуть бути
реалізовані у навчальній і професійній
діяльності

23. ПІДХІД З ОГЛЯДУ НА ПРОЦЕС
НАВЧАННЯ:
аналізу підлягають реальні
явища і процеси, що відбуваються у
навчальному процесі, коли
здійснюється пізнавальна діяльність

24. ПІДХІД З ОГЛЯДУ НА РЕЗУЛЬТАТИ:
спрямований на аналіз набору
компетентностей (знань, умінь,
навичок, ставлень...), котрими
оволоділи вихованці

25. СПРАВЖНІЙ
ПЕДАГОГ ПОВИНЕН
ПРАЦЮВАТИ НА
МАЙБУТНЄ
(В.СУХОМЛИНСЬКИЙ)