2. Молодший шкільний вік особливо
сприятливий до цілеспрямованих
педагогічних впливів, це час значних
прогресивних змін у психіці дитини.
Дитина потрапляє в нову для неї соціальну
ситуацію, часто відчуває інтенсивне
розумове, фізичне, емоційне напруження,
що створює передумови для перевантажень
і розвитку психосоматичних порушень.
3. З явищем шкідливого впливу шкільної
комп’ютеризації педагоги та психологи різних
країн зіткнулися давно.
Наприклад, французи одними з перших виявили,
що у тих дітей, які успішно освоювали
інформатику у молодших класах, згодом
знижувалась здатність засвоювати
гуманітарні предмети.
Психологи встановили, що якщо формально-логічне
мислення дітей (механічне заучування навчального
матеріалу без розуміння і вміння застосовувати)
випереджає інтуїтивно-образне сприйняття
навколишнього світу, то знижується здатність до
творчості.
4. У дітей, які надмірно захоплюються
заняттями з комп’ютером, може
спостерігатися тенденція відособленості
та самотності.
У деяких учнів розвивається:
завищена самооцінка;
демонстрація своєї переваги над однолітками,
не знайомими з комп’ютером;
зниження бажання виконувати кропітку,
одноманітну, але необхідну в навчальній
діяльності роботу;
6. Для дітей захоплення інформаційними
технологіями часто буває пов'язано з бажаннями
керування і контролю, що реалізуються в роботі з
комп'ютерними програмами.
Такі ж схильності діти можуть
перенести й у сферу людських
відносин, однак спроби маніпулювання
іншими людьми часто закінчуються
невдачею.
Комп'ютерні захоплення часто бувають
компенсацією невдач, що відбуваються
в процесі міжособистісного
спілкування.
7. Крім того, слід зазначити феномен анімізації, що в
умовах інформатизації суспільства набуває визначену
специфіку перестають бути строго дихотомічними
поняття «живий» і «неживий».
Діти вводять параметр «немов живий»,
аргументуючи його застосовність тим, що
комп'ютери нібито здатні мислити і діяти, але вони
не є цілком самостійними (вимагають
розпорядження конкретних дій).
Часто анімізація комп'ютера є
сигналом про дискомфорт у
спілкуванні, про присутність
елементів деперсоніфікації.