З досвіду організації практичних занять у гуртках еколого-натуралістичного напряму. Майстер-класи з фото виготовлення сувенірів з вторинної сировини.

1. РІВНЕНСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ
КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД „СТАНЦІЯ ЮНИХ НАТУРАЛІСТІВ”
РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
Методичні рекомендації
щодо змісту творчих практичних робіт на заняттях гуртка
„Екологічний дизайн”
Автор:
Дужук Сніжана Андріївна, керівник
гуртків-методист комунального закладу
„Станція юних натуралістів”
Рівненської обласної ради
E mail: duzhuk2009@ukr.net
2015 р.

2. Зміст
Вступ
1. Проект „Апсайклінг – творчий підхід до переробки вторинної
сировини”
2. Тест для визначення екологічного сліду
3. Організація практичних робіт на заняттях гуртків екологічного
напряму
4. Майстер-клас – як спосіб передачі практичних вмінь та навичок
 Різдвяні віночки: як прикрасити оселю до свята
 Різдвяник, різдвяна зірка, віфлеємська зірка (Виготовлення
пуансетії із залишків тканини)
 Паперопластика (Об’ємні листівки)
 Прикрашаємо свій дім (Об’ємна аплікація із тканини)
 Друге життя речей (Декор з оптичних дисків)
 Квіти для мами (Листівки у техніці квілінг)

3. ВСТУП
Кожна людина крім своїх дітей, маєтків, насаджених садків та
відремонтованих дитячих майданчиків лишає по собі екологічний слід.
Термін цей порівняно новий.
Енциклопедичний словник каже, що екологічний слід – це міра потреб
людини у екосистемах планети. Тобто це стандартизований показник, який
відображає попит людської популяції на природній капітал. Нажаль цей
показник може навіть перевищувати екологічну спроможність планети до
регенерації цього капіталу.
Термін був введений у 1992 році канадським вченим Вільямом Різом. А
у 2006 році з’явився перший стандарт. І сьогодні кожна людина може
розрахувати власний екологічний слід.
У гуртку „Екологічний дизайн” кожен учень вираховує власний
екологічний слід. Декого отримані цифри вражають. І що ж робити?
Завдання педагога навчити дітей споживати якомога менше ресурсів,
водночас не знижуючи рівень життя.
Один з виходів з ситуації що склалася – долучити дітей до творчості.
Але не простої, а екологічної. Мова піде про такий вид мистецтва, як
апсайклінг (з англ. upcycling).
Більш відомим є терміни рисайклінг і рициклінг. Але апсайклінг має
іншу основу. Це не переробка сміття з усіма можливими затратами і
прибутками, як у рисайклінгу, а творчий підхід до сміття. В результаті має
вийти річ, яка за вартістю значно перевершує не тільки відходи, з яких вона
зроблена, але й ту річ, з якої утворилось це сміття.
Слово апсайклінг нове, але його суть ненова для представників старшого
покоління. Наші бабусі шили килимки з клаптиків тканини, робили листівки
з старих журналів і декорували
скрині різними наліпками. Все
це і є апсайклінг.
Але сучасна молодь не
вважає за потрібне з такою
повагою ставитись до речей,
як це робили їхні бабусі та
прабабусі. Сучасні речі легко
дістаються і з ними легко
прощаються. Важливо на
практиці показати, що зі
сміття, відходів, вторинної
сировини, яка вже втратила
свою цінність можна зробити оригінальні дизайнерські речі.
Це може бути одяг, біжутерія, предмети побуту і речі для прикраси
інтер’єру. Нам вдалось реалізувати такий підхід до вторинної сировини у
гуртку „Екологічний дизайн” комунального закладу „Станція юних
натуралістів” Рівненської обласної ради.
Фото 1. Майстер-клас „Виготовлення
флористичних прикрас з залишків тканини”

4. 1. Проект „Апсайклінг – творчий підхід до переробки вторинної
сировини”
Автори: члени гуртка „Екологічний дизайн” комунального закладу
„Станція юних натуралістів” Рівненської обласної ради
Ми модні, сучасні,
активні і ще, ми не байдужі
до стану природного
навколишнього середовища.
Як би ми не старались, але
після нас на землі
залишається значний
екологічний слід. Про те що
це таке і як його їдять, а
точніше, як його обрахувати,
ми дізнались на заняттях
гуртка. Порахували, і почали
думати-гадати як же його
зменшити? Вирішили почати зі сміття!
В природі не існує бур'яну. Це категорія виключно мовна.
Так і „сміття”, як подумати, існує лише в наших головах. Добре, що не в усіх!
У більшості українців є лише один „сміттєвий” закон: не виносити
сміття з хати ввечері, бо „гроші з будинку несеш”. Нажаль, в нашому місті,
майже відсутні баки для роздільного збору сміття. Не дуже добре
розрекламовані й місця збору вторинної сировини. Тому, речі, які вже стали
непотрібними, або й просто набридли своїм власникам, продовжують своє
життя на смітниках.
У світі відходи і вторсировина давно стали об'єктом уваги дизайнерів,
що роблять з них красиві і, головне, функціональні речі. Правда, дорогі...
А ми – українці! Ми любимо все гарне, і не проти зекономити, якщо є
така можливість.
Отже, ми приступили до розробки і реалізації проекту „Друге життя
речей”.
Мета проекту: мінімізувати негативний вплив людини на навколишнє
середовище засобами екологічного дизайну
Ми поставили перед собою завдання:
- ознайомитись з поняттям „апсайклінг”
- розробити систему масових заходів на Станції Юних
натуралістів, які б пропагували апсайклін;
- зібрати колекцію „маленьких хитрощів”, які сприяють
вторинному використанню одягу та предметів побуту;
Фото 2. Вихованці гуртка „Екологічний дизайн”

5. - розробити інструкційні картки виготовлення сувенірів з
вторсировини;
- провести майстер-класи декорування одягу, що вже не
використовується;
- провести „Свято моди” у КЗ „Станція юних натуралістів”
Рівненської обласної ради;
Реалізація проекту
На першому етапі проекту ми ознайомились з поняттям апсайклінга та
розробили план дії для реалізації мети проекту.
Ми запланували ряд заходів, які б навчили широкі верстви населення
відповідально ставитись оточуючого середовища, пропагували свідоме
ставлення до природи, знайомили учасників з формотворенням з
урахуванням життєвого циклу продукту, що враховує вплив на навколишнє
середовище усіх матеріалів та технологій.
Наступним етап стало проведення запланованих заходів.
Найбільшою популярністю користувались майстер-класи.
Було проведено майстер-класи:
„Декорування футболок акриловими фарбами”;
„Виготовлення екологічних сумок зі старих джинсів”:
„Виготовлення сувенірів зі вторинної сировини”;
„Виготовлення флористичних прикрас з залишків тканини”.
Підсумком проекту стало „Свято моди”, під час якого ми розповіли про
тенденції сучасної моди, ознайомили всіх присутніх зі зразками робіт,
виконаних у техніці апсайклінг.
Фоторепортаж
Фото 3. Майстер-клас „Виготовлення екологічних сумок зі старих джинсів”
Фото 4. Свято моди

6. 2. Тест для визначення екологічного сліду
Для обрахунку
екологічного сліду
можна
скористатись
Інтернет-сайтами:
http://myfootprint.
org/ru,
http://myfootprint.
org/en
Якщо ви
користуєтесь вище
опублікованим
тестом, то потрібно
підсумувати
розділи і
отриманий
результат поділити
на 100.
Отримаєте
відповідь на
питання скільки га
земної поверхні
потрібно, щоб
задовольнити
потреби конкретної
людини, і скільки
потрібно планет,
якби усі люди
жили, як ті, хто
пройшли тест.
За матеріалами
Пометун О.,
Пилипчатіна Л.,
Сущенко І.
П 55 Уроки для
сталого розвитку :
навчальний посібник
для учнів 8-го класу
загальноосвітніх шкіл.
Вид. 2-ге. Випр. і доп. –
Д. : «ЛІРА», 2013. – 116
с.

7. 3. Організація практичних робіт на заняттях гуртків
екологічного напряму
Якщо у школі значну частину часу займає теоретичне навчання, то у
позашкільному закладі на перший план виходить практичне заняття. Заняття
гуртка
В гуртку „Екологічний дизайн” створено всі умови для того, щоб учні:
пізнавали навколишній світ;
творчо працювали ;
вміли спостерігати;
полюбили досліджувати.
Принципи педагогічної техніки, яка практикується у
гуртку „Екологічний дизайн”
Важливою умовою для успішного проведення практичних занять є
підготовка інструкцій, методичних розробок. Кілька з них представлені у цій
збірці.
Усі, виготовлені гуртківцями продукти апсайклінгу живуть дуже довго, і
їх легко ремонтувати. Серед наших виробів переважають ужиткові речі. На
нашу думку, навіть сувенір має мати утилітарне призначення. Тоді менше
з’являтиметься сміття.
Гуртківці мають надію, що у недалекому майбутньому, їм не
вистачатиме своїх відходів для втілення фантазій і вони зможуть скуповувати
їх у тих, хто не знає, що робити з таким корисним мотлохом.
Гурток для них – це простір життя. Тут діти не готуються до життя, а
повноцінно живуть, і тому вся діяльність будується так, щоб сприяти
становленню особистості як творця і проектувальника власного життя.
Принцип вільного вибору
Принцип відкритості
Принцип діяльності
Принцип ідеальності (високого ККД)
Принцип зворотного зв’язку

8. 4. Майстер-клас – як спосіб передачі практичних вмінь та навичок
Різдвяні віночки: як прикрасити оселю до свята
Наближення свята можна відчути по святково прикрашених вітринах та
усмішках перехожих, що в пошуках подарунків заглядають то до однієї, то до
іншої крамнички. А чим ви прикрашатимете свою оселю до Різдва? Вибір
сьогодні чималий. Звісно, можна придбати готові прикраси, але я пропоную
вам виготовити декор для вашої кімнати або класу власноруч. І сьогодні ми з
вами будемо плести різдвяні вінки.
Вам знадобляться:
 ножиці;
 секатор;
 силіконовий клей та пістолет для нього;
 шпагат (або інша міцна мотузка);
 лоза (вербові гілки);
 сухе сіно;
 зелені гілочки туї або самшиту;
 клаптики мішковини та іншої тканини;
 зернятка яблук, кавунів та груш;
 сухоцвіти.
Хід роботи
Перш за все нам знадобиться основа. Вона буває різна. Ми будемо
робити вінки з лози. Нам потрібно нарізати 4–10 рівненьких гілок верби
довжиною біля метра. У них не має бути розгалужень чи сучків. Краще
нарізати їх напередодні, щоб вони добу полежали у приміщенні. А далі
починаємо працювати.
1. Одну лозинку (вибираємо найдовшу) скручуємо у кільце, ніби
зав’язуючи вузлик. Отримали таку петельку.
2. Починаємо почергово обплітати коло спочатку тонким кінчиком
лози, а потім ширшим. В результаті у нас вийшло таке кільце, яке вже може
бути основою для вінка.
Фото 1. Фото 2. Фото 3.

9. 3. Якщо ви не плануєте закривати все кільце декором, то потрібно
його ще кілька разів обплести лозою. Для цього беремо прут і зрізаним
навкоси товстим кінцем вставляємо його в будь-якому місці у наше кільце.
4. Обкручуємо кільце прутом, вводячи і виводячи лозинку в
середину кола. Далі беремо другий прут і продовжуємо ним працювати доки
кільце не набуде потрібного вам об’єму.
Фото 4. Фото 5. Фото 6.
5. Тоненьке кільце з лози можна зробити об’ємним за допомогою
звичайного сіна. Для цього лозове кільце обвивають невеликими пучками
сіна і закріплюють все шпагатом або іншою мотузкою.
Фото 7. Фото 8. Фото 9.
Фото 10. Фото 11. Фото 12.
Основи для вінків готові. Приступаємо до найцікавішого –
декорування.
Вінок з сіна
1. Для прикраси зробимо квітку з льону та шпагату.Нарізаємо
прямокутники з мішковини або льону за кількістю пелюсток. Для того щоб
вони були симетричними, складаємо прямокутник вдвоє і зрізуємо куточки, у
нас має вийти еліпс з гострими кутами.
Фото 13 Фото 14. Фото 15.

10. 2. По колу шпагатом обклеюємо зрізи кожної пелюстки двічі. Наклеюємо
середню прожилку.
3. Вінок декоруємо стрічкою. Замість неї можна вирізати смужку з
мішковини. Згодом приклеюємо пелюстки, формуючи квітку. Не забуваємо
про серединку.
4. В якості прикрас підійде різне насіння, жолуді, сухоцвіти і
клаптики мішковини. Ними ми доповнюємо букет і прикрашаємо основу
вінка.
Фото 16. Фото 17. Фото 18.
Фото 19. Фото 20. Фото 21.
Фото 22. Фото 23. Фото 24.

11. Ароматний вінок з хвої
1. За основу беремо кільце з лози. До нього будуть прив’язуватись
маленькі букетики з хвої.
2. Готуємо букетики. Зв’язуємо міцною ниткою кілька гілочок туї
або самшиту, додаючи щось із сухоцвітів. Ми взяли тую і трішки білої
гіпсофіли.
3. На вінок діаметром біля 25 см в сонові знадобиться не менше 20
таких пучечків.
4. Прив’язуємо почергово букетики до основи вінка. Для цього
знадобиться міцна мотузка або тонкий але міцний дріт.
5. Кожен наступний пучечок має прикривати попередній. Для цього
міняємо кут нахилу пучків. Якщо перший дивиться вправа, то другий має
бути нахилений вліво.
6. Працювати потрібно акуратно. Щоб вінок був міцним, потрібно
добре прив’язати усі пучки.
7. Коли заготовка готова, її починають прикрашати. Можна брати
природні матеріали, або вибрати інший декор.
8. На фото вінок, прикрашений декоративним фізалісом та
листками падуба.
Фото 1. Фото 2. Фото 3.
Фото 4. Фото 5. Фото 6.
Фото 7. Фото 8.

12. Вінок з тканини
1. Для цього ніжного вінка теж знадобиться основа з лози.
2. Нарізаємо смужки тканини довжиною біля 15 см і шириною до 5
см. Краще брати легкі напівпрозорі тканини.
3. Прив’язуємо смужки тканини до кільця. Для цього складаємо
кожну смужку вдвоє, заводимо її під прут основи і робимо петельку,
протягаючи кінчики у отвір зверху.
4. Смужки потрібно прив’язувати до вінка щільно.
5. Готовий вінок декорують по всьому діаметру, приклеюючи
бантики й блискітки , або розміщують прикрасу лише в одному місці. У
якості прикраси може бути іграшка, виготовлена своїми руками, як сніговик
на фото.
Це лише кілька варіантів різдвяних вінків, які можна виготовити
власноруч. Трішки пофантазувавши, ви неодмінно придумаєте свій дизайн
цієї прикраси.
Фото 1. Фото 2.
Фото 3. Фото 4.

13. Різдвяник, різдвяна зірка, віфлеємська зірка
(Виготовлення пуансетії із залишків тканини)
Так найчастіше називають екзотичну рослину – молочай прекрасний або
пуансетію, чиї яскраві листочки, що оточують квіти справді нагадують
зірочки.
Пуансетія спершу зустрічалася лише у тропічних областях Центральної
Америки. Незвична рослина припала до душі першому американському
послу у Мексиці Жоелю Пуансету, котрий у 1828 році привіз її до США.
Незвичне цвітіння зачарувало багатьох людей настільки, що сьогодні
пуансетією часто прикрашають житло до Різдва, та й зацвітає вона саме до
цього великого Свята!
Рослина не проста для вирощування в квартирі. Не кожному вдасться
добитися щорічного цвітіння цієї гарної квітки. Тому, я пропоную
виготовити пуансетію з підручних матеріалів.
Матеріали та інструменти:
Ножиці, олівець, клей силіконовий (або голка з ниткою), свічка,
клаптики атласної тканини червоного кольору (можна
використовувати широку атласну стрічку), нитки для
тичинок.
Хід роботи:
1. З червоної тканини вирізаємо листки майбутньої
квітки – фото1. Це справді верхівкові листки, а не
пелюстки квітки, як багато хто думає. Квіти у цієї
рослини дрібні і малопомітні. На одну «квітку»
потрібно 7-9 «пелюсток».
2. Краєчок кожної «пелюстки» обережно
обпалити над свічкою (фото 2 ). Робити це
потрібно дуже акуратно і краще притримувати
пелюску пінцетом! Якщо обпалювати над
полум’ям – краї закрутяться, якщо збоку біля
полум’я – будуть рівними. Якою має бути Ваша
квітка? Об’ємною чи пласкою? Обирати Вам! Головне -
слідкувати, щоб тканина не почорніла.
3. Збираємо квітку. Це можна зробити за допомогою
голки і нитки – просто зшити усі пелюски в центрі. Або те
саме зробити за допомогою клейового пістолета (фото 3).
4. Далі виготовляємо серединку з ниток. Для
цього нитки намотуємо на картон, або просто на руку
(фото 4). Знімаємо цей моток, зв’язуємо по центру,
розрізаємо краї (фото 5). Приклеюємо цей пучечок у
центрі квітки. Для надійності зі зворотнього боку
квітки приклеюємо кружечок з тканини.
Фото1
Фото2
Фото 3
Фото 4

14. 5. Ось і готова наша пуансетія. Як її можна використати? На фото є кілька
таких варіантів.
Творчих Вам успіхів! Хай Вифлеємська зірка нагадає кожному, що
Христос народився!

15. Паперопластика
Папір - один з найдоступніших матеріалів для занять творчістю з дітьми.
Одночасно він має широкі пластичні можливості і коло застосування.
Пропоную до Вашої уваги листівки, виготовлені на основі об'ємних
паперових форм «напівсфера».
Інструменти і матеріали:
- папір щільністю не менше 120 гм²;
- картон кольоровий для основи листівки;
- клей ПВА;
- ножиці;
- дирокол;
- фломастери
- стрічки, намистинки для декорування виробів.
Для усіх листівок потрібно
виготовити об’ємну форму
«напівсфера». Для цього вирізаємо з
паперу овал необхідного розміру,
робимо надріз, як показано на мал.1,
з’єднуємо і склеюємо надріз.
Отримуємо деталь. Яка буде основою для наших листівок (фото 2).
Листівка «Бедрик»
У нас цього жучка називають бедриком, сонечком, в
Західній Європі – божою овечкою, сонячним телям,
сонячним жучком.
Навіщо ж такий яскравий наряд маленькому жучкові?
Виявляється, він має загрозливий і застережливий характер.
Сіренького жука ніхто не запам'ятає, а у сонечка забарвлення
таке, що його всі впізнають здалеку. Птах спробує яскраву
комаху і більше не зачепить, запам'ятає несмачного жучка.
Існує лише один вид комах, якиий може поїдати личинки
сонечок зсередини. Весь секрет неїстівності сонечок в отруті
кантаридині, яку вони виділяють у вигляді помаранчевої
краплі. Якщо ненароком притиснути жучка пальцями, то він
по каналах в лапках випустить отруйну жовту рідину. Це
відбувається не через його бажання, просто у сонечка така
будова колін. Тільки вона підібгає ніжки, як виступає рідина.
Це отрута, яка обпалює горло птахам і іншим хижакам. Крім
того, жовта рідина неприємно пахне.
Хоча вигляд у сонечка мирний, комаха –
справжнісінький хижак. Основна її їжа – тля. Сонечко за
день з'їдає сотню, а то і більше тлі. Тому ці жуки – прекрасні
захисники полів, садів і городів, адже тля, яку вони так
люблять, дуже шкодить рослинам.
У Японії, де тля заподіює чималий збиток полям,
сонечка вирощують в лабораторії, а потім випускають на
волю. У США після Другої світової війни навіть існувала і
процвітала фірма, яка вирощувала цих жучків. Влітку
фермери, які не хотіли використовувати отрутохімікати,
купували сонечка і з їх допомогою боролися проти
сільськогосподарських шкідників.
За матеріалами сайту zoolog.com.ua
Фото 1
Фото 2
Фото 3
Цікавий факт
Однією із загадок цих цікавих істот є збір на
«посиденьки»: час від часу вони збираються
сотнями і, нічого не роблячи, просто сидять.
Сонячним липневим днем на березі Байкалу біолог
О. Гусев побачив багатокілометрову вузьку
«стежину» з сонечок. Спостерігаючи за ними,
біолог відзначав, що жуки, з'являючись з тайги,
приєднувалися до групи. Мирно посидівши зі
своїми родичами, сонечка відлітають.

16. Хід роботи
1. Вирізаємо листок з світло-зеленого паперу. Приклеюємо його до
основи листівки. Для того, щоб листок мав природній вигляд, з паперу
темнішого або світлішого кольору вирізаємо прожилки, і приклеюємо
їх до листка. (фото 4)
2. На листку розміщуємо «напівсферу» червоного кольору – тіло
майбутнього бедрика. Клеєм намащуємо лише краєчок форми (фото 5,
6).
3. З чорного паперу вирізаємо голову , вусики і лапки. За допомогою
дирокола – крапочки. Усі деталі приклеюємо. Наисати, або приклеїти
роздрукований Бібілйний вірш, який стосується теми уроку. Наша
листівка готова. Її можна прикрасити блискітками, бісером (фото 3).
Листівка «Щедрий врожай»
1. Виготовляємо «вишитий
рушничок». З тканини (краще брати
натуральні тканини – льон, бавовна)
вирізаємо смужку розміром 15 см.х
5 см.. «Вишиваємо» рушничок за
допомогою фломастерів – наносимо
малюнок з обох сторін короткої
сторони смужки (фото 8).
2. Виготовляємо колоски. З
тонкого гофрованого паперу (підійде
будь який тонкий папір) нарізаємо
трикутники для зерняток колоска.
3. Для цього смужки гофрованого паперу скласти «гармошкою» в
кілька разів, вирізати трикутники (фото 9 - 11).
4. Для того щоб надати об’єму зерняткам скручуємо папір разом з
шматочком пінопласту або паперовою кулькою як показано на фото 12-13.
5. Виготовити хлібину (напівсферу коричневого кольору). Знизу
підрізати форму (фото )
Фото 4 Фото 5 Фото 6
Фото 7

17. 6. Збираємо нашу листівку. Спочатку приклеюємо рушник,
закладаючи складки по центру (фото 7).
7. Розміщуємо і приклеюємо хліб у центрі рушника.
8. Приклеюємо стебла і листки колосків по боках рушника.
Збираємо колоски - до стебел по одному приклеюємо зернятка починаючи
знизу – спочатку бічні ряди, а потім верхній (фото 17).
Фото 8 Фото 9 Фото 10 Фото 11
Фото 12 Фото 13 Фото 14
Фото 15
Фото 16 Фото 17

18. Листівка «Рибка»
Хід роботи:
1. Основу рибки робимо так як
описувалось вище,
приклеюємо її до основи
листівки.
2. Вирізаємо і приклеюємо
плавці і хвіст.
3. Виготовляємо рибці луску з
металізованого гофрованого
паперу (можна брати
звичайний цупкий
гофрований папір).
4. Вирізаючи лусочки, звертайте увагу на напрямок гофрування паперу –
вирізати тільки поздовж! Для того щоб пришвидшити проце складаємо
смужку паперу в кілька разів, і вирізаємо багато лусочок одразу. (фото
20).
5. Приклеюємо лусочки ряд за рядом, починаючи з хвостової частини
рибки (фото 21). Голову залишаємо не заклеєною.
6. Вирізаємо і приклеюємо рот і голову. Прикрасити листівку мушлями і
флористичною сіткою (фото 18).
Зразки використання форми „напівсфера”.
Фото 19 Фото 20 Фото 21
Фото 18

19. Друге життя речей
(Декор з оптичних дисків)
Кілька років тому цифрову інформацію,
переважна більшість, зберігала на оптичних
дисках. Час іде, з’явились нові технології, і
дисками вже мало хто користується. А що робити
з тими, що вже використані або зіпсовані?
Пропоную виготовити чудову річ.
Органайзер з використаних дисків
Інструменти і матеріали: ножиці,
олівець, маркер, використані оптичні диски,
клаптики тканини (краще льон, бавовняна, але
підійде будь-яка), клей силіконовий (гарячий з
подачею з пістолета або холодний типу «Титан»),
клей ПВА, папір кольоровий щільністю не менше
120, стрічки атласні, прикраси (намистинки,
блискітки, контурна фарба для тканини тощо).
Добре, коли скрізь порядок! І для тих, хто
займається творчістю, теж. Якщо у речі є «своє» місце, її легко знайти.
Пропоную кілька варіантів органайзерів.
Сова з дисків (ідея http://www.mastera-rukodeliya.ru/iz-
fetra/aksessuary/3321-organayzer-cd-disk.html)
1. Спочатку потрібно підготувати тканину,
попрасувати її. Обводимо контур диска на тканині
маркером. Робимо припуски на підгортання –
відступаємо від контуру 1,5–2 см. і проводимо ще
одну лінію, по цій лінії й будемо вирізати нашу
деталь.
2. Готуємо наступну деталь – кишеньку.
Для цього нам потрібно така сама деталь, точніше її
половинка. Можна виготовити шаблон половинки
круга, а можна вирізати такий самий круг і поділити
його навпіл. Тоді друга частинка знадобиться у
іншому виробі.
3. Для того, щоб наші деталі не заминались
при наклеюванні на диск, надрізаємо припуски через
кожні 3-4 см., не доходячи до лінії на кілька
міліметрів.

20. 4. Приклеюємо тканину на диск за допомогою силіконового клею,
загортаючи тканину на зворотню сторону.
5. Приклеюємо кишеньку так само як і першу деталь. Звертаємо
увагу на напрямок ниток обох деталей! Отримуємо деталь, з однієї сторони
затягнуту тканиною.
6. Вирізаємо два прямокутника з цупкої
тканини розміром 1,5х6 см. (у зразку використано
повсть). Складаємо смужки вдвоє і приклеюємо зі
зворотної сторони (на іншій стороні це буде низ
кишеньки). Це будуть лапки нашої сови.
7. Приклеюємо стрічку, для
вішачка. Зараз потрібно закрити всі
зрізи. Заклеюємо папером чи тканиною
зворотню сторону. І тканина і папір
добре приклеюються на клей ПВА. Тут
головне – знати міру. Якщо клею буде
забагато, то він повиступає назовні
негарними плямами.
8. Тепер нам треба зробити
так, щоб наш виріб був схожим на сову.
Для цього, вирізаємо і приклеюємо
трикутники для вух, круги – для очей, ще один трикутник для дзьоба. Ну, і,
звісно, крила!
9. Ось така у нас мудра вийшла сова. Чому мудра? Тому що в лапах
вона може тримати олівець, а ще до них можна мотузочками прив’язати
невеликий блокнот, де занотовувати мудрі речі! В кишеню теж можна щось
покласти. А ще, замість стрічки-вішачка можна прикріпити магніт зі
зворотної сторони, і тоді вона може „жити”, наприклад, на холодильнику.

21. Органайзер для рукодільниць
1. Готуємо основу для виробу як
описано в п.1–5. Закриваємо усі зрізи тканиною,
попередньо приклеївши стрічку для вішачка.
2. З атласної стрічки шириною біля 2 см.
нарізаємо 7 смужок по 10 см. Це будуть пелюстки
квітки. З тканини вирізаємо круг діаметром 8-10
см, зшиваємо так, щоб отримати кульку. Вона
буде серединкою квітки.
3. Приклеюємо пелюстки квітки на
кишеньку, попередньо поклавши в неї клаптик
паперу. Це потрібно для того, щоб клей не
потрапив туди не слід.
4. Приклеюємо серединку квітки. Ось
ми і отримали подушечку для голок з кишенею
для ножиць! Прикрашаємо виріб намистинками
та паєтками.
Годинник
1. Готуємо основу для годинника як
описано в п.1-5.
2. Для
стрілок нам
знадобиться дріт.
Краще брати
текстильні дротики
(сінель). Згинаємо
його у вигляді шпильки
і проколюємо тканину в
центрі кола цією
«шпилькою» так, щоб на лицевій стороні утворились
«вусики». На дріт «одягаємо» кружечок з картону і
приклеюємо його до основи Так ми закріпимо
стрілки на основі годинника.
3. А далі все просто – закриваємо тканиною або картоном виворіт і
приклеюємо цифри на годинник.

22. Нехай цей годинник нагадує нам про те, що кожна хвилинка – це
цінність, і маємо їх використовувати мудро!
У попередніх виробах ми повністю закривали тканиною диск-основу.
Але диск сам по собі має гарну блискучу поверхню. І її не обов’язково
ховати. Якщо хочете зберегти цей блиск, то не потрібно заклеювати диск
тканиною. Клеїмо до диска лише кишеньку, але так, щоб вона знаходилась на
блискучій стороні, а зрізи – на зворотній. Решта дій такі, як описувалось
вище.

23. Прикрашаємо свій дім
(Об’ємна аплікація ізтканини)
Дім. В кожного він різний. Але, яким би він не був за розмірами усім
хочеться щоб він був затишний.
А яким буде Ваш дім? Помріємо?
Хто з нас не любить мріяти? Запропонуйте дітям намалювати будиночок
своєї мрії. Ці малюнки можна використати як шаблон для майбутнього
будиночка в техніці «Об’ємна аплікація з тканини»
Інструменти і матеріали: ножиці, картон, папір, клей ПВА, цупка
бавовняна непрозора тканина, матеріали для декору (фарби, стрічки,
намистинки, штучні квіти)
Вирізати з картону силует майбутнього будиночка (можна скористатись
шаблоном-малюнком) Не обов’язково брати новий картон. Підійде й шматок
старої коробки.
1. Готуємо деталі (фото1)
2. Приклеїти на картон тканину різних кольорів. Спочатку обклеюємо
нижню частину будинку (фото 2). Змастити шаблон тонким шаром
клею, покласти трішки вати або синтапону по центру, все це тканиною
(фото 3). Шмат тканини має бути більшим за картон. Краї загорнути на
іншу сторону (фото 4,5).
3. Обклеюємо дах. Можна зробити це теж з тканини, а можна
використати солому, висушені листки-обгортки з кукурудзи або що ще
знайдеться під рукою (фото 6).
4. Другу сторону теж треба обклеїти папером або тканиною, попередньо
приклеївши мотузку для підвіски (фото7)
5. І найцікавіше – прикрашаємо будиночки! (фото 8-9) Якщо тканина
була світла, то їх можна просто розмалювати. По тканині добре
малюють фломастери і фарби (краще брати акрилові). Акварель та
гуаш розтікатиметься і вироби матимуть неохайний вигляд. Можна
приклеїти намистинки, стрічки, зробити вікна, двері, паркан, димар, і
навіть посадити біля нього дерево чи поставити якусь тваринку.
6. Якщо бажаєте використовувати будиночок не як підвіску, а як
декоративну шпажку, то замість мотузку потрібно приклеїти паличку
(фото10).
Такий будиночок стане гарною прикрасою як класної кімнати так і
квартири чи будинку. Він може бути осіннім, літнім чи зимовим. А ще
цікаво виглядатимуть однакові за формою будиночки але декоровані
відповідно до різних пор року.

24. 1 2 3
4 5 6
7 8 9
10 11 12

25. За цією ж технологією можна зробити фігурки тварин (фото 13-14)
13 14
Технологія виготовлення ангелочка з тканини нагадує вже описану
аплікацію з тканини.

26. Квіти для мами
(Листівки у техніці квілінг)
Попереду весна – пора духмяних квітів, сонячних зайчиків і світлих свят. В
квітні ми святкуємо Світле Христове воскресіння, в травні – День мами. Час
підготуватись до свят. Пропоную зайнятись вивченням техніки «квіллінг» і
виготовити листівку з використанням скручування паперових стрічок.
Для листівки нам знадобляться:
 цупкий папір для основи листівки (бажано акварельний папір);
 смужки паперу червоного та зеленого кольорів для квіллінга довжиною
30 – 45 см, шириною 3 – 5 мм;
 інструмент для квіллінга (можна замінити саморобними
інструментами);
 лінійка для квілінга;
 гребінець з рідкими зубцями;
 клей ПВА;
 акварельні олівці або акварель.
Хід роботи
1. Підготувати інструменти для скручування ролів (елементів
квілінгу). Якщо у вас є спеціальні пристосування – це добре. Однак,
їх можна замінити саморобними. Для цього можна взяти дерев’яні
палички з тупим кінцем і зробити з тупого кінця надріз
канцелярським ножем.
2. З червоного паперу скрутити роли на паличці.
3. Обережно зняти рол і приклеїти кінчик паперу.
4. Розпустити рол до діаметра 2 – 4 см і склеїти.
5. Сформувати рол у вигляді тюльпана. Для цього потрібно руками
затиснути рол в двох місцях.
6. Стиснути нижню частину рола. Ми отримали тюльпан.

27. 7. Приступаємо до листків. Нам знадобиться гребінець з рідкими
зубцями. Промисловість пропонує нам професійні гребінці, але
підійдуть і самі звичайні. Листки формуємо у вигляді петельок.
8. Смужку протягнути між зубцями в будь-якому місці і перегнути.
Кінець стрічки пропустити зубці через 1 см гребінця. І повернутись
на місце, з якого починали петельку.
9. Зробити кілька таких петельок, вершину постійно переміщувати на
1 – 2 зубці вверх.
10.Кінчик приклеїти і сформувати листок. Для цього стиснути петельку
з обох боків .
11.Деталі готові приступаємо до підготовки фону. На папері для
листівки акварельними олівцями або фарбами намалювати траву і
квіти. Промальовувати деталі не потрібно. Цей малюнок буде фоном
для квіллінгу. Якщо використовуєте акварельні олівці, пройдіться
мокрим пензликом по малюнку, він стане схожим на живопис
фарбами.
12.Приклеюємо листки.
13.Приклеюємо стебла для квітів.
14.Приклеюємо квіти і надпис в кутку.
15.Листівка готова! Але не забудьте її підписати.

28. Зразки листівок у техніці квілінг
Кожна дитина – розумна, цікава, гарна, талановита. І коли вона прийшла
в гурток – має досягти успіху. Не обов'язково це перші місця в конкурсах,
хоча це теж важливо. Прийшовши в гурток „Екологічний дизайн”, вона
відчуває себе „своєю”, частинкою великої, дружної, позитивної родини
незалежно від того, з якого середовища вона походить.
Наша група у ВК https://vk.com/club45138250