Оганесян Валентина Анатоліївна, учитель української мови та літератури Гірницької ЗОШ № 19 Селидівської міської ради

1. Гірницька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів № 19
Селидівської міської ради
Дидактичний матеріал
за романом «Чорна рада»
Пантелеймона Куліша
Дослідження мови роману «Чорна рада»
Розробила Оганесян Валентина Анатоліївна,
учитель української мови та літератури
Гірницької ЗОШ № 19
Селидівської міської ради
Гірник, 2017

2. Тема: Вживання прислів’їв, приказок і крилатих висловів як один із
засобів розкриття характеристики героїв роману «Чорна рада», розмаїття
самобутності звичаїв, традицій України за романом П.Куліша
Мета:
1) активізувати роботу над поглибленим читанням роману шляхом
дослідження джерел УНТ як одного із засобів мовної характеристики героїв;
2) формувати уміння тлумачити прислів’я, приказки, загадки, крилаті
вирази для повного розкриття національного характеру, вміння цитувати;
3) виховувати культуру мовлення, почуття гордості за минуле України,
поповнювати світ власних уявлень звичаями та традиціями українського
народу.
Форми роботи: дослідження тексту, вивчаюче читання, складання
таблиці (або упорядкування словничка).
Очікувані результати: дану роботу доречно пропонувати учням як
дослідницьку за окремими розділами, що дасть змогу глибше запам’ятати
зміст роману та відслідкувати джерела усної народної творчості в рамках
соціалізації особистості.

3. Дослідження тексту
І розділ
№ Джерела УНТ у романі
«Чорна рада»
Тлумачення Кому
належить із
героїв роману
1 «Усяке сиділо, неначе бджола
в зимівнику»
Порівняння
Бездіяльність
Відповідь
Череваня на
стук у браму
2 «Гора з горою не зійдеться, а
чоловік з чоловіком зійдеться»
Порозумітися в
чомусь (з кимось)
Діалог
Череваня і
Шрама
3 «Або пан, або пропав» Нічого втрачати Діалог
Череваня і
Шрама
4 «… щоб знав, де вовк, а де
лисиця»
Проявити розум ,
кмітливість
Промова
Шрама
5 «… якби Вкраїну на добру
дорогу вивести»
Знайти правильний
шлях
Думки Шрама
ІІ розділ
6 «Одважив солі добре » Діяти у власних
інтересах
Сомко про
Івана
Брюховецького
7 «Загориться , як порох» Запальний, дієвий Про вдачу
Самка
8 «Привернем Україну до одної
булави»
Обрати гетьмана Шрам
ІІІ розділ
9 «Стоїть божок на трьох
ніжках; король каже:
«Потіха моя»; Краля каже:
«Погибель моя»»
Загадка про п’яного
чоловіка Ворогу п’яний
– на руку, жінці – на
біду. Король – тіло ,
краля – се душа
Тіло потішається, як
чоловік зап’є, а душа
погибає
За столом
розмова між
Шрамом,
Череванем,
Петром
Шраменком
10 «Їхали з усією сім’єю на
прощу до якого монастиря,
де молились Богу»
Звичай перед
укладанням шлюбу
(обряд сватання)
Череваниха у
розмові зі
Шрамом про

4. Лесю, її
одруження із
Сомком
11 «Вкрили бачиш все поле,
мов маки зацвіли на
городах»
Одяг козаків (червоні
шаровари, жупани)
Сон
Череванихи
ІV розділ
12 «Чорну раду правити» Діяти у виборі гетьмана
незаконно
Авторська
характеристика
13 «Для Отчизни кинувсь із
мота в воду»
Приймати вагоме
рішення
Розмова
Череваня і
Шрама (перед
дорогою)
V розділ
14 «Величається, як порося на
орчику»
Людина, що зійшла зі
стежки боротьби
(гульвіса)
Промова
Шрама
15 «Скакати в гречку» Знатися із жінками
(заборонялося на Січі)
Кирило Тур
16 «Що людям плач, те йому
іграшка»
Нерозсудлива людина Кирило Тур
17 «Хоч Січ нам і мати, а
Великий Луг - батько»
Назва Запорозької Січі Кирило Тур
VI розділ
18 «Нема там добра, де нема
правди»
Діяти правдиво,
враховувати інтереси
людей
Сомко
говорить
Шраму про
гетьманство
19 «не добро бути чоловіку
єдиному»
Вислів із Біблії (Книга
Буття)
Кирило Тур
20 «Пугу-пугу ! Козак з лугу » Привітання серед
запорожців
Кирило Тур
VII розділ
21 «Мовчить , наче води в рот Мовчати Про Лесю, її

5. набрав» ставлення до
Сомка
22 «Живуть до віку вкупі, як
риба з водою»
Козацьке побратимство Кирило Тур
про козаків
23 «У нас як кому припаде до
душі руса коса,то вхопить,
як сокіл чайку, та й до попа»
Обряд вінчання в церкві Кирило Тур
24 «Нести баляндраси» Говорити про щось
несерйозно
Кирило Тур
25 «Поживився, як собака
мухою»
Залишився ні з чим Кирило Тур
26 «Не вір, бо то звір, хоч не
вкусить, то злякає»
Бути обережним Кирило Тур
VIII розділ
27 «А зорі? То людські душі.
Інші зорі щастять у його
врожай, інші на скот, а Віз –
чумацька щаслива зоря»
Уявлення про
астрономію, українська
назва Великої Ведмедиці
Авторські
роздуми
28 «Не бурми, як кабан у
кориті»
Вдавати із себе великого
переможця
Петро Шрам
29 «Дівка , кажуть, як верба; де
посади там і прийметься»
Жіноча доля , безправ’я
жінки
Черевань
30 «Махає шаблею, мов
запрошує у гості приятелів»
Козацька вправність у
бойовому мистецтві
Петро Шрам
31 «Честь і слава – військова
справа, щоб і сама себе на
сміх не давала, і ворога під
ноги топтала»
Козацька честь Кирило Тур
32 «А слава не вмре, не
поляже, лицарство козацьке
всякому розкаже»
Козацьке лицарство і
слава
Кирило Тур
33 «Козацький ґерць» Приказка(двобій) Петро Шрам
Кирило Тур
IX розділ
34 «Тоді скажеш гоп, як
перескочиш»
Результат певної справи Шрам і Самко

6. X розділ
35 «Ось як моргну тебе, то й
ногами вкриєшся»
побити Гвинтовка
36 «Піймати облизня » Залишитися ні з чим Гвинтовка
37 «Щоб ти окам’янів, як
Лотова жінка»
Біблійний вираз. Лотова
жінка озирнулася на
Содом і перетворилася
на соляний стовп, хоча
Бог її попереджав
Шрам
38 «Сіль тобі на язик , печінка
в зуби»
Прокльони Шрам до
п’яної
ковалихи
39 «Вовка скілько хоч годуй, а
він усе в ліс дивиться»
Не змінити своїх
уподобань та намірів
Гвинтовка про
свою жінку-
полячку
XI розділ
40 «Козацька доля в Бога на
колінах»
Постійна небезпека Гвинтовка
41 «Бо вже недовго ряс
топтатимеш»
Не вмерти Пугач
Кирило Тур
XII розділ
42 «Хліб та вода – то козацька
їда»
Девіз козаків Промова
І.Брюховецьк
ого громаді
43 «Скакати в гречку» З жінкою мати справу,
побратимство
Пугач
44 «Голодній кумі хліб на
умі»
Допитатися правди у
розмові
Кирило Тур
Петро
Шраменко
XV розділ
45 «Вдарити лихом об землю» Погуляти Черевань
Шраму під
час від’їзду

7. XVI розділ
46 «Брехнею світ пройдеш, а
назад не повернешся»
Правдивість як одна із
основ моралі
Дід Пугач
47 «Два коти в одному мішку
не помиряться»
Суперечливі погляди Петро Сердюк
Висновок (суть дослідження)
Мовна характеристика героїв роману має величезну енергію.
Відчувається і несвідомість, і легковірність серед низового козацтва (Кирило
Тур, дід Пугач , Гвинтовка). Пафосно звучать мовні партії Сомка, Череваня,
Шрама. Але найбільший мовний колорит відчувається в образі Кирила Тура.
Це яскравий образ, що уособлює козацьку честь, героїзм і побратимство.
Його репліки характеризують національні риси українців: відданість, героїзм,
честь, патріотизм, лицарство. Велику увагу зосереджено на мовному етикеті,
зокрема звертаннях, прислів’ях, приказках, якими помережений роман,
можна укласти чималу енциклопедію народознавства.
Нам вдалося дослідити мову роману, укласти словничок багатства
фольклорних засобів.
Також можна запропонувати такі теми для дослідження:
1. Архітектура та інтер’єр українців та козацтва у романі.
2. Українські страви та хатнє начиння як елементи зображення
менталітету козацтва та української гостинності.