Виховний захід по національно - патріотичному вихованню

1. Україна – наш спільний дім
Мета:
ознайомлення учнів з основними історичними подіями становлення незалежної України, вивчення основних
засад демократичного та суспільного ладу України, її досягнень за останні роки;
закріплення знань про державну символіку (Герб, Прапор, Гімн, Основний Закон України – Конституцію);
зміцнення національних якостей учнів;
формування ціннісного ставлення до держави, суспільства, мови, сім’ї, самого себе; почуття особистої
відповідальності за долю своєї держави та українського народу.
Обладнання: Конституція України, державна символіка України, вишитий рушник, вислови, прислів’я, музичні записи,
мультимедіа.
Люблять Батьківщину не за те,
що вона велика, а за те, що своя.
Сенека
І ведучий. Нема в людини місця дорожчого, ніж те, де вона народилась, землі, на якій зросла. Щоб по-справжньому
любити рідну землю, свою Батьківщину, слід добре знати і вивчати історію своєї держави, мову, культуру, національні
традиції.
Звучить запис пісні «Одна калина»

2. ІІ ведучий.
Вишита колоссям і калиною,
Вигойдана співом солов’я,
Зветься величаво – Україною,
Земле зачарована моя.
Мій край чудовий – Україна,
Тут народились ти і я.
Тут над ставком верба й калина,
Чарівна пісня солов’я.
Вчитель. Дорогі учні! Ось І знову вересень, і шкільний дзвоник кличе вас до праці. Кожен наступний клас — це новий
щабель вашого фізичного, розумового і морального зростання. Це нові знання про нашу Батьківщину, про нашу землю,
про наш народ.
Тема уроку: „Україна – наш спільний дім” буде такою ж урочистою, як і цей день. 24 серпня український народ
відзначає День Незалежності України – головне державне свято на честь прийняття Верховною Радою УРСР Акту
проголошення незалежності України, підтверджену всенародним референдумом 1 грудня 1991 року, що прийнято
вважати датою утворення держави Україна в її сучасному вигляді.
І ведучий.
На ріднім полі шепчуть колоски.
Я радий знати тихі їх думки.
Я слухав, чув, як кожна колосина
Шептала тихо слово „Україна”.
ІІ ведучий.
У ріднім краю зелен-гай щумить.
Я знати радий, про що він мріє-снить.
Я слухав, чув, як кожна деревина
Шуміла ніжно слово „Україна”.
І ведучий.
О Боже, дай повік любити край,
Де квітка, пташка і зелений гай,
Де кожна вірна тій землі дитина
Живе єдиним словом «Україна».
Вчитель. Із проголошенням незалежності Україна почала брати активну участь у міжнародних відносинах як
повноправний суб’єкт міжнародного права. Основні принципи зовнішньої політики України визначені в Декларації про

3. державний суверенітет України (1990), ухвалених Верховною Радою "Основних напрямках зовнішньої політики України"
(1993), в Конституції України (1996).
І ведучий.
Декларація – це офіційне проголошення державою основних принципів, а також документ, у якому їх викладено.
ІІ ведучий.
Суверенітет – це незалежність держави, щополягає в її праві за власним розсудом розв’язувати свої внутрішні і
зовнішні справи, без втручання в них будь-якої іншої держави.
І ведучий.
За час незалежності Україна подолала шлях від формальної республіки у складі колишнього СРСР до визнаної світом
держави (понад 120 країн визнали її, а майже із 90 країнами встановлено дипломатичні відносини). Це свідчить про те,
що народ України є єдиною нацією, досягнення якої складають вагому частину культурного розвитку світової спільноти.
ІІ ведучий.
Святковий день – двадцять четверте серпня,
Так хочеться усмішок і пісень.
Віднині Україна незалежна.
Запам’ятайте, люди, світлий день!
І ведучий.
Здійснилась давня заповітна мрія,
Бажання і надія поколінь.
Це почуття свободи серце гріє
І піднімає думи височінь.
Вчитель.
- А що для вас означає це величне слово -
Україна? (Відповіді учнів). Дійсно, Україна – це і
наша земля, і наша культура, і наша українська
мова.
- Які ознаки характерні для держави? (Відповіді
учнів).
- Україна – одна з найбільших європейських
держав. Її площа 604 тис. кв. м.
- На її території проживає понад 110
національностей.

4. - Чисельність населення України становить близько 43 млн. чоловік.
Незалежність нашої держави стала реальністю. Україна має свій герб,
прапор, гімн і державну мову.
ІІ ведучий.
Прапор, як символ об’єднання людей, виник ще за античних часів. В Європі набув поширення у середні віки. Найдавніші
прапори були трикутними. На межі XIII-XIV століть з’являються чотирикутні прапори з трикутними клинами. Найчастіше
вживалися у прапорах червоний, білий, блакитний і жовтий кольори.
Нині Державний прапор постійно майорить над будинком Верховної Ради України, резиденцією Президента України, над
будинками обласних і районних Рад, над представництвами нашої держави у країнах світу.
І ведучий.
Прапор - це державний символ, він є в кожної держави;
Це для всіх – ознака сили, це для всіх – ознака слави.
Синьо-жовтий прапор маєм : синє – небо, жовте – жито;
Прапор свій оберігаєм, він – святиня, знають діти.
Прапор свій здіймаєм гордо, ми з ним дужі і єдині,
Ми навіки є народом українським в Україні.
Вчитель. Про утвердження нашої державності і самостійності свідчить і Малий Герб України – Тризуб. Це офіційна
емблема держави, яка зображується на печатках, грошових знаках, деяких документах. Герб символізує державний лад,
історію, спорідненість поколінь, він є продовженням традицій українського народу.
ІІ ведучий.
Як птах золотий, в переливах, на прапорі грає, горить.

5. Це знак наш, це фабрики й ниви, це символ, що будем ми жить.
Це хліб наш, вугілля і цукор, степи плодовиті, моря...
Це в праці змозолені руки, що подвигом завжди горять.
Це наша любов, наша мужність, – вогняний порив боротьби,
Це наша згуртованість дружня, це пісня нової доби...
Це юність, це клич покоління, що йдуть крізь життєву грозу,
Це слава твоя, Україно, – золотий непокірний Тризуб.
І ведучий.
Наш герб – тризуб, це воля, слава, сила.
Наш герб – тризуб, недоля нас косила.
Та ми росли, ми є, ми завжди будем,
Добро і пісню несемо ми людям
Вчитель. Слово „гімн” – грецького походження (дослівний переклад – похвальна пісня) – урочиста пісня, прийнята як
символ державної, національної єдності. Слова національного Гімну „Ще на вмерла України” написав відомий
український поет, фольклорист, етнограф Павло Чубинський у 1863 р. Цей вірш швидко розійшовся в народі, серед
інтелігенції, студентів, гімназистів. А оскільки тоді найпопулярнішою була поезія Т.Шевченка, то й цей вірш багато
людей вважали твором великого Кобзаря. Музику написав західноукраїнський композитор Михайло Вербицький.
ІІ ведучий.
Слова палкі, мелодія врочиста
Державний гімн ми знаємо усі.
Для кожного села, містечка, міста –
Це клич один з мільйонів голосів.
Це наша клятва. Заповідь священна.
Хай чують друзі й вороги,
Що Україна вічна, незнищенна.
Від неї ясне світло навкруги.
Вчитель. Наша Україна багата на ліси, пшеничні поля, чисту воду.
Якщо ви знаєте, що треба берегти природу, економити чисту воду, - дайте один одному руку.
Якщо ви вважаєте, що кожен повинен любити і піклуватись про нашу Батьківщину – Україну, -сплесніть у
долоні.
Якщо ви вивчаєте рідну мову, дбаєте про її чистоту, бережете українську пісню, - сплетіть руки вгорі.
Якщо ви впевнені, що треба з повагою ставитись до Герба, Прапора і Гімну, - встаньте.

6. І ведучий.
Пригадайте відомі вам прислів’я,
приказки про країну. Поєднайте початок
та кінець висловів:
Свій край, як
рай, а чужа
країна, як
домовина.
Кожному
мила своя
сторона.
Рідна земля і в жмені мила.
Людина без Батьківщини - як птах без гнізда.
Рідна країна – мати, чужа – мачуха.
Кожний край має свій звичай.
ІІ ведучий.
Поняття Батьківщини росте разом з вами, збагачується новим, усе глибшим змістом. Нещодавно для вас життя
обмежувалось рідною хатою, де вперше пізнали любов та опіку мами і тата, ласку бабусі, мудрість дідуся, тепло родини.
Проминуло раннє дитинство — і вже стежинка від хати повела вас до школи. Саме тут відкрили для себе, що ви не
просто діти своїх батьків, а ще й українці, а Батьківщина наша — Україна, велика і прекрасна.
Але запам’ятайте, що родина – це складова народу України. У багатьох родинах із покоління в покоління передаються
традиції. Недарма кажуть, що кожна сім'я унікальна по своєму.
І ведучий.
Розкажу вам, друзі, я
Що таке моя сім'я.
Разом дружньо проживаєм
І пісні про це співаєм.
Люба матінко моя,
Як пишаюсь нею я.
В неї руки золотії.

7. Серцем кожного зігріє.
ІІ ведучий.
Тато сильний і завзятий.
Він - господар в нашій хаті.
Все майструє, все ладнає,
Бо до всього хист він має.
І ведучий.
Дід і бабця у пошані -
Вони праці ветерани.
Всіх онуків ніжно люблять
І як пташенят голублять.
ІІ ведучий.
Є у мене ще й братии,
Кращих в світі не знайти.
Ось і вийшло: всіх сім „Я"
Знайте, це і є сім'я.
Вчитель. Україна — наш спільний дім. Тож маємо дбати всі, щоб були в ньому добробут і лад, мир і злагода, вічна
краса. Усі ми повинні усвідомити: своє, рідне — не тільки хата й подвір'я, а й вулиця, село чи місто, де ти живеш, ліс і
річка, степ і море. Україна з надією дивиться в майбутнє, чекає на вас, майбутніх господарів життя. Ви потрібні їй -
мудрі, працьовиті, дбайливі й людяні.
І ведучий.
Розквітай, прекрасна Україно!
Рідна земле, матінко моя.
Хай лунає мова солов’їна,
Пісня неповторная твоя.
ІІ ведучий.
Хай смереки, ясени, тополі,
Квіти, луки, трави і сади.
Шепчуть вірші щедрі, добрі,
Вільні, чисті, із джерельної води.
Вчитель. Ви - майбутнє України! То ж своїми знаннями, працею, здобутками підносьте її культуру, своїми
досягненнями славте її. Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю так, як заповідав великий Тарас, бережіть

8. волю і незалежність України, поважайте свій народ і його мелодійну мову. Шануйте себе і свою гідність, і шановані
будете іншими !