1. Департамент освіти і науки, молоді та спорту
Кіровоградської обласної державної адміністрації
Знам’янська спеціальна загальноосвітня школа – інтернат І – ІІІ ступенів
Підготували вихователі:
Савельєва Т. М.
Авдієнко Т. С.
м. Знам’янка
2013
2. Назва: «Краса природи рідного краю».
Мета : виховання любові до рідного краю,бережливе ставлення до природи; духовно – моральне
виховання на основі національних культурних скарбів, ознайомлення з творчістю поетів
Кіровоградщини; розвиток творчих здібностей, покращення дикції, культури поведінки, розширення
світогляду, поповнення словарного запасу.
Обладнання: картки з назвами квітів, мультимедійна дашка, проектор, диск з презентацією, карта
Кіровоградської області.
Форма проведення: ранок поезії.
Група: 1-2 основна і спеціальна школа.
Підготували : вихователі Свельєва Т. М., Авдієнко Т. С.
Хід заходу:
Вихователь: Дорогі діти! Сьогодні – день поезії, і ми з вами зустрілися на ранку поезії «Краса
природи рідного краю». (Показ першого слайду , під музику ведуча читає вірш) :
- А краса живе у всьому:
На землі і в небесах
В світі сонечка ясному,
У замріяних лісах,
У степу, де пташка п’є росу…
І щоб ви були щасливі,
Вчіться бачити красу.
Вчіться слухати і чути
Пташку в хорі веснянім;
І для себе світ відкрити,
І себе знайти у нім.
-
( Показ карти Кіровоградщини):
- Подивіться – но на нашу Кіровоградщину: ось вона на мапі. Скільки кольорів на ній: і синій, і
жовтий, коричневий, і зелений. Що вони означають? Так, наш край різнобарвний: є в нім і
степи з родючими чорноземами, і синьоокі ріки, і зелені ліси, гаї, луки. Багато звірів, рослин,
занесених у Червону книгу України, живуть тут.
(показ 3-го слайду: пейзаж пшеничних полів,під музику читається):
1-й учень:
Краса природи рідного краю…
Якими словами тебе оспіваю?
Там над водою схилилась вербиченька,
В річці побачила дівчинка личенько….
Край неозорий, батьківщино моя!
Добрі люди , славні діла.
Вихователь: - Наша земля – край Хліборобський. Широкі чорноземні лани вважаються одними з
найплодючіших в Україні; щедро родить на них усяка пашниця. Ось як писав про них поет Ян
Славутия:
3. 2- учень:
Іду степами по стрункій дорозі,
Яка година випала мені!
Шумлять жита в лункому передгроззі,
Розлігся чорно, спочиває пар.
Йому замало простору Земного –
І він подався далеко, аж до хмар!
3-й учень:
Аж до краю і од краю
Колос колосу співає:
Ростемо снажні, щасливі
На пухкій родючій ниві.
Слова добрій час – годині,
Поклонімося ж людині!
(слайд 4-й хліба , овочі)
Вихователь:
Працьовиті руки наших земляків викохали хліб і до хліба, що і маємо кожен день на столі. А що ми
знаємо про злаки, овочі?
Давайте ж перевіримо:
1. – Хто старший, овес чи ячмінь? (овес)
2. – Зимою біле, чорне весною,
Літом зелене, а осінню стрижене. (поле)
3. – із віку боса, простоволоса,
Лиш тільки зубки ховає в шубки. (кукурудза)
4. – Зародився із землі.
Зарум’янився у вогні,
І з’явився на столі
Для борщу тобі й мені! (хліб)
5. Що то за голова,
Що лиш зуби й борода? (часник)
6. – Ліз Мартин через тин,
Сам переліз, а голову на тину залишив. (гарбуз)
7. – латка на латці,
Без голки зшиті. (капуста)
8. Сіроокий , довгохвостий,
Яросту собі в землі.
Полюбляють мене дуже
І дорослі , і малі,
Бо без мене не смачні
Тістечка, цукерки та чай. (буряк)
9. – Під землею птиця кубло звила
І яєць нанесла. (картопля)
4. Вихователь:
- Молодці! А зараз продовжуємо подорож рідним краєм. (слайд 5-й: польові квіти, трави)
- Обрамлені розкішними лісосмугами неозорі поля жита, пшениці, крутобокі долини і балки
уквітчані духмяними шавліями, волошками, пишними різнотрв’ями, маками, ковилою. Та
одним з найкрасивіших символів степу є горнцвіт, або адоніс весняний. Розкажу я вам
давньогрецький міф пр. цю квітку: красеня – юнока Адоніса покахала богиня вроди і кохання
Афродіта. За рішенням верховного бога Зевса Адоніс мусив проводити частину року на землі,
а частину – під землею. І щороку навесні у степах з’являється гарна рослина з привабливими
ясно – жовтими квітками, одна з най цілющих рослин степу (і водночас, одна
знайотруйніших).
Квітами степу є також відомі нам півники – іриси. «Ірис» у перекладі з грецької означає
«райдуга» ; і справді, всі барви веселки виграють на пелюстках цих рослин. Люди здавна
цінували ці вишукані форми, і сьогодні їх можна зустріти біля кожної господи.
Ну, а тепер давайте пораємо в гру «Опиши квітку»: показую картки з назвами квітів, а діти
описують її. (найкращому опису – приз)
Вихователь:
(слайд 6-й: водний пейзаж)
- Блакитнимим стрічками в’ються по Кіровоградщині річки; їх біля 400, найбільші – Дніпро,
Південний Буг, Інгул, Інгулець, Синюха, Велика Вись та інші. У нас знаходиться найбільше
водосховище України – Кременчуцьке. Так писав про одну нашу річку В. Бровченко:
4-й учень:
Звідки береш ти соки,
Щоб лан золотий колосивсь?
Що ж ти у тобі високе,
Вись моя, матінко Вись?
5-й учень:
Вись моя , Висонько , Височка,
Звідки течеш і куди?
З серця мого, моя річенько,
Витекла жилкою ти!
5. 6-й учень:
Плакала краплинка поміж вербичок:
Загубився братик – потічок!
Вітерець прийшов на допомогу;
Лиш залунала музика крилата:
Ти ж сама втекла від свого брата!
Вихователь:
- Існують народні повір’я про воду: вода здавна була обожувана , як сонцева сестра; люди
кажуть: “Будь багатий, як земля, а здоровий , як вода!»
Так говорив про воду А. Де Сент – Екзюпері: «Вода , ти не маєш ні смаку, ні кольору, ні
запаху; тебе не опишеш , тобто насолоджуються, не знаючи тебе. Ти не просто необхідна для
життя: ти і є життя. Ти найбільше у світі багатство.»
Чиста прісна вода – велика цінність, її необхідно берегти і захищати від забруднення, щоб не сталось
такого, як у вірші Ліни Костенко:
7-й учень:
- Ще назва є, а річки вже немає,
Усохли верби, вижовкли рови,
І дика качка тоскно обминає
Рудиментарні залишки богви.
Куди ти ділась, річечка? Воскресни!
У берегів потріскались вуста.
Барвистих тук не знають твої весни,
- І світить спека ребрами мости…
-
Вихователь:
- А в річках та на їх берегах теж вирує життя. Хто ж там живе?
- (слайд 7-й)
Загадки: 1. – У зеленому жакеті галасує в очереті, хоч і плавати мастак, а не риба і не рак. (жаба)
2. – Ні рак, ні риба, ні звір, ні птиця, голос тоненький, ніс довгенький, хто його уб’є – свою
кров проллє. (комар)
3. –Я в’юнка, прудка, луската, щілка – нірка моя хата. І коли хтось нападає, хвіст одразу
залишаю! (ящірка)
4. – Чорне тіло, чорний вус, ніби справжній сажотрус. Летить – виє, сіло – землю риє.(Жук).
5. – Упіймав Івасик рибку та витягнуть – мука, б сердита і велика на гачок зловилось… (щука)
Вихователь:
- Молодці, і це знаєте!
- (Слайд 8-й: пейзаж лісів, гаїв)
- І знову продовжимо подорож нашою рідною землею! Зеленіють серед степів ліси, гаї,
переліски.
Але спершу фізкультхвилинка:
Трава низенька – низенька,
Дерева високі, високі
6. Вітер дерева колише – гайдає,
Листочки зриває
Листочки падають і кружляють,
А діти тихенько на місце сідають.
А тепер продовжим нашу подорож. Зовсім недалеко від Знам’янки розташований Дмитрівсько –
Чорноліський майбутній національний парк. Часто його називають просто: Чорний ліс. А чому, як
гадаєте?
Так, тут щільно ростуть дерева, крізь їх гілля сонячне світло ледь пробивається. Тому такі ліси і
звуться «чорноліссям».
Скільки ж різних рослин, дерев росте у лісі. Чи ж знаєте ви їх?
1. Зелені капелюшки на білих стовпах. (береза)
2. Сини у шапках, а батько – ні. (жолуді і дуб)
3. Зимою, як літом, літом – як зимою (ялинка і сосна)
4. В літку одягається, взимку одежі цурається. ( листяні дерева: осика , клен та ін.)
8-й учень:
Ліс – це друг всьому живому.
Звір і птах живе у ньому.
Ліс дає нам прохолоду
І прозору любить воду.
Ліс – це диво, ліс – це казка.
Тож ходімо в ліс, будь ласка!
В лісі є кущі і квіти,
В нім сплели дерева віти
Трави, ягоди, грибочки,
В нім чарівні є куточки!
9-й учень:
Липка.
Я маленька липка, виросту велика –
Не ламай мене я медовим цвітом
Зацвіту над світом, - бережи мене!
Тінь тобі я кину у гарячу днину, -
Ти шануй мене. Від дощу сховаю
Вранці серед маю,- ти полий мене.
Будемо з тобою ми рости обоє,-
Ти люби мене! Виростеш за роки,
Підеш в світ широкий,- не забудь мене!
10-й учень:
Берізка
Посаджу берізку в себе під віконцем,
Хай собі шепоче тихо з ясним сонцем.
Усміхнеться мама:
- поливай берізку, сину, ти, водою.
Виросте красуня разом із тобою!
7. 11-й учень:
А зараз – віршик – навчання «Весела арифметика»:
Якщо дві руки до лапати додати,
А потім додати бажання завзяте,
А потім відняти від них неохоту,
Помножити все на веселу роботу,
Зібрати дітей і дорослих усіх,
І порівну все розділити на них,
То будо мати один результат:
Зелений, співучий, заквітчаний сад!
Вихователь:
А тепер , дітки, пограємо в одну важливу гру. Будьте уважні і добре думайте, перш ніж відповісти:
1. Якщо ви не смітите на подвір’ї , на вулиці – сплесніть у долоні.
2. Якщо ви не розбиваєте скляні пляшки, кидаєте їх на землю, в річку, в травичку –
Погладь себе по головці.
3. Якщо болить душа , коли бачите понівечене дерево, зрубану ялинку, забруднений струмок –
візьміться за руки.
4. Якщо хочете дружити з природою, жити з нею в злагоді, красі, мирі. –візьміть один одного за
руки і підніміть їх вгору.
Вихователь:
І наостанок, любі мої, хочу побажати:
- Ви долоньки маленькі
Простягніть до сонця й тепла!
Залишіть промінець в серденьках,
Щоб весна в них завжди цвіла.
Зірка щедрості й добра,
Променилось ніжне світло,
І в житті легше було йти!