Development of professional skills of the future teacher in the new socio-cultural reality T.O. Oleinik H. S. Skovoroda National Pedagogical University, Kharkiv, Ukraine Peculiarities of the implementation of open educational resources of digital cultural heritage in the educational process of the art department are considered. According to the results of experimental work the conclusion confirmed that awareness of the role of common cultural heritage is becoming one of the key chains of qualitative processes of creative transformation and critical understanding of the challenges of digital innovation. The digital tools of Europeana provide not only tools for digitization, distribution and visualization, but also “participation platforms” that allow communities to interact with content, including commenting, selecting, and curating. Trends in the comprehensive integration of culture and open resources into education has become the leading task of the module "Digital educational tools", which actualizes the creation of an inclusive and fair climate and at the same time reflects the formation of an active subjective position in three key areas: information, the ability to work with other people, as well as the ability to work with society and in society.

1. Development of professional skills of the future
teacher in the new socio-cultural reality
T.O. Oleinik
H. S. Skovoroda National Pedagogical University, Kharkiv, Ukraine
Peculiarities of the implementation of open educational resources of digital cultural
heritage in the educational process of the art department are considered. According to the
results of experimental work the conclusion confirmed that awareness of the role of common
cultural heritage is becoming one of the key chains of qualitative processes of creative
transformation and critical understanding of the challenges of digital innovation.
The digital tools of Europeana provide not only tools for digitization, distribution and
visualization, but also “participation platforms” that allow communities to interact with
content, including commenting, selecting, and curating. Trends in the comprehensive
integration of culture and open resources into education has become the leading task of the
module "Digital educational tools", which actualizes the creation of an inclusive and fair
climate and at the same time reflects the formation of an active subjective position in three
key areas: information, the ability to work with other people, as well as the ability to work
with society and in society.
Thus, further modernization of the module, which is included in the course of
pedagogy, was carried out in accordance with modern standards, taking into account the
principles of humanistic pedagogy and critical pedagogy. Today, critical digital pedagogy is
an approach that interacts with the digital landscape on which education is based, but also
seeks answers to how to humanize teaching and learning.
Our course implements opportunities to attract students to a lasting interest through the
processing of various data and learning techniques (mind mapping, infographics, quests,
video content, educational games, e-board, AV reality), which is combined with the means of
open education. That allows implementing an adaptive approach to improving the quality of
human capital throughout life, harmonization of transformation processes regarding the
importance of personal abilities and positive changes during the transition in the human mind
to a knowledge society.
It activates freshmen students who consciously master the means of critical thinking
and reflective activities, creating communities of practice and inquiring based on the use of e-
portfolio. At the same time, the portfolio contributes to the development of a conscious
educational trajectory of students, the selection of means of organizing independent work and

2. personal and professional development in general. In addition, our study portfolio focuses on
the formation of a personal educational environment for the use of open educational resources
and digital media (in particular, based on the SAMR model.
At the last stage of the study, considerable attention was paid to the issues of effective
improvement of the primary personality qualities of the 21st century, in particular, creativity,
communication and cooperation in a student-centered approach. This has led to the need to
consider new roles and powers of the teacher.
For the future project, in my opinion, we have many active persons of the Department
of Arts, History (including Archeology), Languages, Natural Sciences, Sport, etc., for
example, Associate Professors of Design L. S. Grigorova, M. G. Kuratova, Ya. V. Chobotova,
etc.
Розвиток професійної майстерності майбутнього
педагога в умовах нової соціокультурної реальності
Сьогодні є безперечним факт, що існує нагальна необхідність
повороту інноваційної діяльності ЗВО в напряму активного впровадження
засобів відкритої освіти, зокрема, відкритої практики, відкритих освітніх
ресурсів (OER), в тому числі, підручників та МООС. Безперечно, на цьому
шляху один з вирішальних підходів спрямовано на підтримку студентів у
процесі використання та розробки доступних високоякісних ресурсів для
розбудови цифрового культурного ландшафту. Зрозуміло, у такий спосіб
відбувається підвищення доступності та справедливості у суспільстві, що
акцентують на поширення освітніх можливостей для всіх. Водночас, нові
захоплюючи можливості відкритої педагогіки обумовлює умови для більш
дієвого заохочення спільноти освітян до спільних досліджень інклюзивних
навчальних програм у широкій взаємодії з молоддю, які спрямовані на
врахування її голосу у відповідності до викликів сучасності.
Завдяки ініціативам Europeana та провідних організацій сфери
OpenGLAM (Wikimedia, Google Arts and Culture, Open Culture,
Opera Vision, Creative Live та інших), що актуалізували використання
об’єктів культурної спадщини як в освіті, так й в суспільстві в цілому, в
ХНПУ вже п’ять років йде вдосконалення інноваційного курсу для
студентів гуманітарних факультетів (факультету мистецтв та іноземної
філології). Водночас вагомий вплив на наше дослідження здійснила
політика відкритої освіти, що в широкому розумінні передбачає певну
доступність ресурсів усім бажаючим. Особливо гостро питання відкритості
освіти та справедливості у суспільстві набули під час карантину, що
переросло у рух OER4Covid по всьому світу, який передбачає багаторазове

3. використання ресурсів для викладання, навчання та дослідження у
відповідності до ліцензій Creative Commons.
Наш досвід продемонстрував позитивні результати, з одного боку,
щодо опанування студентами цифровими засобами. Водночас, були
очевидними прояви зацікавленості та креативності у розбудові
персонального навчального середовища та екосистеми культурної
спадщини, що обумовлено наданою їм підтримкою в реалізації взаємодії та
міркувань щодо достатньо складних процесів спільного використання
інтелектуальної власності.
Безперечно, «штормові» умови (Covid19) остаточно переконали у
необхідності впровадження поглибленого спецкурсу для студентами
магістерського рівня щодо розробки відкритих освітніх ресурсів та
розв’язання питань відкритої освіти. Крім того, зазначений підхід
пришвидшує залучення студента до діалогу з важливих питань, зокрема,
доступності, авторського права, конфіденційності, якості OER та чесного
їх використання.
Наведемо окремі приклади результатів роботи, що свідчать про
усвідомлення можливостей опрацювання цифрової культурної спадщини, а
також поширення цього досвіду у більшій кількості дисциплін під час
педагогічної практики.

4. https://www.thinglink.com/video/1420032682993123329
https://www.thinglink.com/scene/1421540513516879875

5. https://www.thinglink.com/card/1427283982235467779
https://www.thinglink.com/scene/1421819775788515330

6. https://www.thinglink.com/scene/1419295806615191554
https://www.thinglink.com/scene/1431941679052488707

8. Ґрунтовні дослідження за темами щодо мультикультурного синтезу
традицій та інновацій проводяться на факультеті мистецтв, історичному,
дошкільному та інших факультетах, під час реалізації проекту кафедри
педагогіки та дизайну.
В галузі дизайну одягу важливим напрямом формування
професійних та громадянських засад руху сучасної дизанерської думки є
вивчення спільної історії дизайну в Європі на кафедрі дизайну факультету
мистецтв. Національний костюм не існує окремо від його культури,
дизайнери запозичують форми, орнаментику, стилістику й кольори, згодом
змінюючи їх, орієнтуючись на потреби суспільства. Етнічний стиль має
унікальну можливість бути різноманітним, що привертає увагу своєю
самобутністю, екзотичністю, безліччю варіацій для створення колекцій. В
роботах студентів цінується образна трансформація наприклад, чоловічого
костюму іспанської кориди у жіночий наряд.
Дисципліна «Історія дизайну» торкається багатьох аспектів
європейського дизайну, вивчає традиційні школи (зокрема, «Баухауз»,
«ВХУТЕМАС») та інноваційні підходи, зокрема проектний підхід, що
спрямовано на опанування різноманітними засобами розвитку дизайн-
мислення. Завдяки відкритим освітнім ресурсам студенти кафедри дизайну
мають можливість створювати власні проекти, використовуючи історичні
образи та досягнення відомих майстрів як джерело натхнення під час
віртуального знайомства з історією провідних шкіл дизайну та
різноманітними стилями попередніх століть.
Сучасний етап глобалізації суспільства характеризується широким
інтересом до національної культури народів світу, вплив якої є актуальною
темою в процесі світоглядного і професійного самовизначення

9. особистості. З орієнтацією на провідну мету педагогічної освіти у
формуванні педагога-дослідника нової української школи, усвідомлення
ролі спільної культурної спадщини стає одним з ключових ланцюгів
якісних процесів креативного перетворення та критичного осмислення
викликів цифрових інновацій для суспільства сталого розвитку.
Особливої уваги заслуговують роботи доцента Колоди В. В., що
багато років публікується у Харківській історико-археологічній збірці:
- адреса в Фейсбуці: https: // www. facebook.com/ IstorikoArheologiceskijSbornik
- адреса сайту: https://l.facebook.com/ l.php? U = http% 3A%
2F% 2Fknigoizdat.org.ua% 2F% 3Fpage_ id% 3D505%
26fbclid% 3DIwAR3GUiWIRwkoIrfLlDpP42Jar5 5gx- MxntlvjIeRkzzOQCxXRhps8rqgFI4
& h
= AT3cMIamG2GaULdxXDt773poFWYCmF hmCFAQGRpgMW4NAcu2JqfWlfzOy7pX T
fkPlZl_ HTFgiAqcTI0clP07WQMwmvqejwJwAw GcczHXcflMKrwDofzyhqEAczNKXUc_
BAb4
При підготовці цього матеріалу частково було використано статтю
Олійник Т.О., Григорова Л.С., Куратова М.Г., Чоботова Я.В. Досвід впровадження відкритих
ресурсів у харківському національному педагогічному університеті. Збірник наукових праць «Проблеми
та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти» (2020 р.) за матеріалами
Міжнародної науково-практичної конференції «ДУХОВНО-МОРАЛЬНІСНІ ОСНОВИ ТА
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ У ДОЛІ ЛЮДСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ» 12-13 листопада 2020 р.
НТУ "ХПИ"