17. 18
Допоможуть наступні фактори:
• підтримка керівництва
• розуміння теорії (усвідомлення, де можна
зафейлити, і як сильно)
• тренінги, де можна пройти граблі в демо-
режимі
Проводьте
персональну
ретроспективу
всім привіт, мене звати Юра Козій. 3 роки тому мене запромоутили з лінійного спеціаліста в менеджери, і в той момент компанія ГлобалЛоджик втратила хорошого спеціаліста, і отримала поганого менеджера. Зза ці три роки я понаступав на більшість популярних менеджерських грабель,
і отримав стійке переконання, що серед усіх методів навчання, ніщо не може замінити емпіричний досвід, або як кажуть, у народі - граблі.
Почалось все з усвідомлення того, що всі люди - різні. Здавалось би, це і так всім зрозуміло. Але для менеджера, не одразу очевидно, як знайти до кожного індивідуальний підхід, не одразу очевидно, що в кожної людини - свої мотиватори і т.п.
я почав шукати відповіді на свої запитання, і один з досвідчених менеджерів порадив читати книги. мовляв, вони пришвидшать розвиток. і
тут допомогла теорія: ситуаційне лідерство Бланшара допомогло знайти індивідуальний підхід до кожного учасника команди, спіральна динаміка Грейвза пояснила, як працювати з різними парадигмами мислення, Брюс Такмана пояснив основи командної динаміки етц
Однак однієї теорії недостатньо. Поясню на прикладі активного слухання. Хороший менеджер повинен вміти слухати, це важливо для встановлення контакту з колегами, це - основу довірливих стосунків, це зрозуміло. Але що відбувається після того, як ми прочитали статтю про Активне Слухання?
Ми уявно йдемо по чеклісту замість того, щоб справді слухати співрозмовника. Справжній навик же приходить з практикою
Або візьмемо таку наболілу тему як звільнення. В книжках пишуть про hire slow, fire fast. Коли доходить до діла, ми пробуємо різні підходи до підвищення ефективності, даємо другий, пятий, десятий шанс, і все марно.
Коли я звільняв першу людину, я давав ці шанси протягом 4 місяців. дуже дорого для бізнесу. Хоча необхідно було просто вчасно давати критичний фідбек.
І це - ще одна популярна грабля, навіть у досвідчених менеджерів. Фідбек повинен бути вчасний і коректний. тут дві крайності - або менеджер боїться демотивувати працівника, і тому не дає критичного фідбеку, і ситуація виходить з-під контролю.
Або інша крайність - менеджер агресивно дає суто негативний фідбек, в результаті якого люди або наутрально плачуть, або просто позбуваються самостійності, і з бегемотів перетворюються на боязких кроликів. Істина - десь посередині, і нащупати її - також справа практики, і грабель.
При всій очевидній користі фейлів, часто люди (в т.ч. і менеджери) свідомо НЕ пробують чогось нового, бо це часто вимагає виходу за межі зони комфорту.
Розкажу вам одну історію на цю тему. випадково з друзями потрапив в розважальний центр, де була ось така стінка. коли я запропонував друзям вилізти туди, більшість з них відмовились, хоча були в хорошій спорт формі. мотивували вони це тим, що бояться публічно фейлити.
те саме з менеджерами. страх зафейлити перед колегами часто приводить до того, що багатьох речей ми просто не пробуємо: боїмось ввести нове правило в команді (авось не спрацює?), не пропонуємо ініціативу по підвищенню рентабельності бізнесу (авось не вийде, і колеги надалі не сприйматимуть серйозно мої пропозиції...), боїмось підвести начальника, і приховуємо від нього неприємні прогнози тощо
Розкажу як позбуваються страху початкуючі жонглери. На перших заняттях тренер примушує їх просто кидати мячі на підлогу, щоб звикнути до цього, і не боятись
Давайте спраобуємо перенести це на бізнес-середовище.
Я знаю, багато з нас страждає перфекціонізмом: ідеальний код, суперова презентація... Саме перфекціонізм породжує страх невдачі. А аудиторія не відрізнить, чи ви виступите на 100%, чи на 90%.
Це - здоровий менеджерський авантюризм, з розумним ставленням до делегування і до виховання відповідальності в людях і командах. Не забувайте управляти очікуваннями, не давати обіцянок, якщо не впевнені в результаті.
Я не зміг би згадати і половини розкритих сьогодні грабель, якби не вів власну менеджерську ретроспективу. Я терпляче вислуховую критику, аналізую помилки, і намагаюсь їх не повторювати. Але при всіх фейлах, які трапляються, я сподіваюсь, що я ніколи не стану фейлити менше, чи боятись ймовірного фейлу. З таким підходом. Краще і на вулицю не виходити, бо балкон може впасти на голову
В нашому слов*янському менталітеті є приказка «розумні вчаться на чужих помилках, і лише дурні – на своїх». Натомість, на іншій півкулі планети по помилках оцінюється досвід менеджера чи бізнесмена. Знаєте історію менеджера Найк, який готував рекламний ролик з Майклом Джорданом у головній ролі? Коли на знімальному майданчику все було готове, і на одну годину приїхав М Джордан, виявилось, що кросівки, які йому підібрали, не налазили йому на ногу.
Коли на знімальному майданчику все було готове, і на одну годину приїхав М Джордан, виявилось, що кросівки, які йому підібрали, не налазили йому на ногу. Тому Джордан просто забрав свої 20 млн доларів гонорару і поїхав. І менеджер пішов на килим до свого боса з очікуванням, що його зараз звільнять,
Отже, раджу вам помилятись і робити правильні висновки. Підкріплюйте теорію і практикою, і нехай кожна ваша майбутня помилка буде серйознішою, ніж попередня. Що означатиме те, що ви не стоїте на місці! Дякую за увагу!